www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Куби Куба північноамериканська країна що знаходиться в групі Великих Антильських островів найбільший острів ар

Географія Куби

Куба — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Великих Антильських островів (найбільший острів архіпелагу) Карибського регіону . Загальна площа країни 110 860 км² (106-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 109 820 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 040 км². Площа країни втричі більша за площу Одеської області України.

Географія Куби
Географічне положення Куби
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Вест-Індія
Координати 21°30′ пн. ш. 80°00′ зх. д. / 21.500° пн. ш. 80.000° зх. д. / 21.500; -80.000
Територія
Площа 110,86 тис. км² (106-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 3735 км
Державний кордон 28,5 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка пік Туркіно (1974 м)
Найнижча точка Карибське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Кауто (343 км)
Найбільше озеро Лагуна-де-Лече (67,2 км²)
Інше
Природні ресурси руди кольорових металів, залізні руди, кам'яна сіль, деревина, кремнезем, вуглеводні, родючі ґрунти
Стихійні лиха тропічні циклони, посухи
Екологічні проблеми забруднення повітря, забруднення вод, знеліснення

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Куба, Куба (ісп. Republica de Cuba, Cuba). Назва країни походить від назви однойменного острова. Острів Куба був відкритий 1492 року Христофором Колумбом. Він був впевнений, що відкрита ним земля є частиною азійського материка, тому назвав її Хуана на ім'я спадкоємця іспанського королівського престолу. Пізніше деякий час у вжитку була назви Фернандіна, на честь короля, і Сантьяго, на честь Святого Якова, покровителя Іспанії. Проте найбільш вживаною залишився топонім індіанців-араваків таїно на позначення свого центральної землі — «кубана», яке незабаром було поширене на весь острів. Подібну етимологію має китайське Чжун-го (Серединна держава).

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Куба — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Проте на південному сході острова в затоці Гаунтанамо США на постійній основі орендують територію суходолу й акваторію прилеглих вод під військово-морську базу. Загальна довжина цього державного кордону — 28,5 км. Острів Куба простягається майже в широтному напрямі на 1200 км при ширині від 32 до 145 км. Куба омивається водами Атлантичного океану; на півдні водами Карибського моря; на півночі 150 км водами Флоридської протоки від півострова Флорида (США), Старої Багамської — від Багамських Островів; на сході 77 км водами Навітряної протоки від Гаїті; на півдні Ямайка (140 км) і Кайманові Острови (Велика Британія); на заході 200 км водами Юкатанської протоки від півострова Юкатан (Мексика); на північному заході омивається водами Мексиканської затоки. Загальна довжина морського узбережжя 3735 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час на Кубі: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом). Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія Редагувати

Частину території Куби займають субплатформні ділянки, складені вапняками і структурно пов'язані з вапняковим плато Юкатану, Флориди і Багамських островів. На південному сході острів перетинає основна складчаста система Антильської острівної дуги, яка творить гірський хребет Сьєрра-Маестра.

Див. також: Гідрогеологія Куби

Корисні копалини Редагувати

Надра Куби багаті на ряд корисних копалин: кобальт, нікель, залізну руду, хром, мідь, кам'яну сіль, кремнезем, нафту.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Куби

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 108 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пік Туркіно (1974 м). Рельєф Куби визначається рядом субширотних кулісоподібно розташованих гірських гряд і хребтів, розділених слабкогорбистими та рівнинними площами.

  • У західній частині острова виділяється хребет Гуанігуаніко, який складається з хребтів Сьєрра-де-лос-Органос і Сьєрра-дель-Росаріо (макимальна висота — гора Пан-де-Гуайбон, 699 м), де розвинений характерний рельєф «моготів» — ізольованих, складених вапняками гряд або горбів з майже вертикальними стінками, а східніше — гряди Бехукаль-Мадруга і пагорби Гавана-Матансас.
  • У центральній частині підіймається гірський масив Ескамбрай (Гуамуая) з піком Сан-Жуан (1140 м).
  • Найбільш розчленований рельєф характерний для сходу країни (хребет Сьєрра-Маестра з піком Туркіно, 1974 м).
  • На півночі лежить гірський масив Маярі-Баракоа.

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

Головний острів оточений архіпелагами дрібних островів, серед яких найбільші — Сабана і Камагуей (близько 400 островів) на півночі, Хардінес-дель-Рей на південному сході і Лос-Канарреос (350 островів) на південному заході (у тому числі острів Хувентуд, колишній Пінос).

Клімат Редагувати

Територія Куби лежить у тропічному кліматичному поясі, трохи південніше тропіка Рака. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.

Куба є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 38,12 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 8,7 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Річки Куби не мають великого господарського значення. Найдовша річка — Кауто в гірській області південного сходу країни, довжиною близько 240 км, судноплавна для невеликих суден в нижній течії на відстані 120 км.

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Куби (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 60,3 %,
    • орні землі — 33,8 %,
    • багаторічні насадження — 3,6 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 22,9 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 27,3 %;
  • інше — 12,4 %.
Див. також: Ліси Куби

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області.

Див. також: Ссавці Куби, Птахи Куби та Риби Куби

Охорона природи Редагувати

  • Національні парки Куби

Куба є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенціїз охорони морських живих ресурсів.

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: східне узбережжя страждає від ураганів з квітня по листопад (загалом один руйнівний ураган на рік); часті посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Куби можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Куби

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Cuba, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Куба // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ ФГАМ, 1964.
  10. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333. 

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Куби
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kuba pivnichnoamerikanska krayina sho znahoditsya v grupi Velikih Antilskih ostroviv najbilshij ostriv arhipelagu Karibskogo regionu Zagalna plosha krayini 110 860 km 106 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 109 820 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 040 km 1 Plosha krayini vtrichi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya KubiGeografichne polozhennya KubiGeografichne polozhennyaKontinent Pivnichna AmerikaRegion Vest IndiyaKoordinati 21 30 pn sh 80 00 zh d 21 500 pn sh 80 000 zh d 21 500 80 000TeritoriyaPlosha 110 86 tis km 106 te suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 3735 kmDerzhavnij kordon 28 5 kmRelyefTip rivninnijNajvisha tochka pik Turkino 1974 m Najnizhcha tochka Karibske more 0 m KlimatTip tropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Kauto 343 km Najbilshe ozero Laguna de Leche 67 2 km InshePrirodni resursi rudi kolorovih metaliv zalizni rudi kam yana sil derevina kremnezem vuglevodni rodyuchi gruntiStihijni liha tropichni cikloni posuhiEkologichni problemi zabrudnennya povitrya zabrudnennya vod znelisnennya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Kuba Kuba isp Republica de Cuba Cuba 2 Nazva krayini pohodit vid nazvi odnojmennogo ostrova Ostriv Kuba buv vidkritij 1492 roku Hristoforom Kolumbom Vin buv vpevnenij sho vidkrita nim zemlya ye chastinoyu azijskogo materika tomu nazvav yiyi Huana na im ya spadkoyemcya ispanskogo korolivskogo prestolu 3 Piznishe deyakij chas u vzhitku bula nazvi Fernandina na chest korolya i Santyago na chest Svyatogo Yakova pokrovitelya Ispaniyi 3 Prote najbilsh vzhivanoyu zalishivsya toponim indianciv aravakiv tayino na poznachennya svogo centralnoyi zemli kubana yake nezabarom bulo poshirene na ves ostriv 3 Podibnu etimologiyu maye kitajske Chzhun go Seredinna derzhava Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya RedaguvatiKuba pivnichnoamerikanska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu Prote na pivdennomu shodi ostrova v zatoci Gauntanamo SShA na postijnij osnovi orenduyut teritoriyu suhodolu j akvatoriyu prileglih vod pid vijskovo morsku bazu Zagalna dovzhina cogo derzhavnogo kordonu 28 5 km Ostriv Kuba prostyagayetsya majzhe v shirotnomu napryami na 1200 km pri shirini vid 32 do 145 km Kuba omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu na pivdni vodami Karibskogo morya na pivnochi 150 km vodami Floridskoyi protoki vid pivostrova Florida SShA Staroyi Bagamskoyi vid Bagamskih Ostroviv na shodi 77 km vodami Navitryanoyi protoki vid Gayiti na pivdni Yamajka 140 km i Kajmanovi Ostrovi Velika Britaniya na zahodi 200 km vodami Yukatanskoyi protoki vid pivostrova Yukatan Meksika na pivnichnomu zahodi omivayetsya vodami Meksikanskoyi zatoki 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 3735 km 1 nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Kubi ta SShA nbsp Morski kordoni krayin Karibskogo regionu nbsp Guantanamo SShA Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 5 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya 1 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki KubiChas Redaguvati Dokladnishe Chas na KubiChas na Kubi UTC 5 7 godin riznici chasu z Kiyevom 6 Litnij chas vvoditsya drugoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v pershu nedilyu listopada perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya KubiChastinu teritoriyi Kubi zajmayut subplatformni dilyanki skladeni vapnyakami i strukturno pov yazani z vapnyakovim plato Yukatanu Floridi i Bagamskih ostroviv Na pivdennomu shodi ostriv peretinaye osnovna skladchasta sistema Antilskoyi ostrivnoyi dugi yaka tvorit girskij hrebet Syerra Maestra Div takozh Gidrogeologiya Kubi Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini KubiNadra Kubi bagati na ryad korisnih kopalin kobalt nikel zaliznu rudu hrom mid kam yanu sil kremnezem naftu 7 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist KubiVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani KubiRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef KubiSeredni visoti 108 m najnizhcha tochka riven vod Karibskogo morya 0 m najvisha tochka pik Turkino 1974 m Relyef Kubi viznachayetsya ryadom subshirotnih kulisopodibno roztashovanih girskih gryad i hrebtiv rozdilenih slabkogorbistimi ta rivninnimi ploshami U zahidnij chastini ostrova vidilyayetsya hrebet Guaniguaniko yakij skladayetsya z hrebtiv Syerra de los Organos i Syerra del Rosario makimalna visota gora Pan de Guajbon 699 m de rozvinenij harakternij relyef mogotiv izolovanih skladenih vapnyakami gryad abo gorbiv z majzhe vertikalnimi stinkami a shidnishe gryadi Behukal Madruga i pagorbi Gavana Matansas U centralnij chastini pidijmayetsya girskij masiv Eskambraj Guamuaya z pikom San Zhuan 1140 m Najbilsh rozchlenovanij relyef harakternij dlya shodu krayini hrebet Syerra Maestra z pikom Turkino 1974 m Na pivnochi lezhit girskij masiv Mayari Barakoa nbsp Relyef Kubi nbsp Relyef Kubi nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Gora Piko Turkino nbsp Syerra Maestra nbsp Dolina Los Inhenos nbsp Dolina Vinyales nbsp Mogot tropichnij vapnyakovij ostanec nbsp Karst v provinciyi Guantanamo Uzberezhzhya Redaguvati Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi KubiGolovnij ostriv otochenij arhipelagami dribnih ostroviv sered yakih najbilshi Sabana i Kamaguej blizko 400 ostroviv na pivnochi Hardines del Rej na pivdennomu shodi i Los Kanarreos 350 ostroviv na pivdennomu zahodi u tomu chisli ostriv Huventud kolishnij Pinos Klimat RedaguvatiDokladnishe Klimat KubiTeritoriya Kubi lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi trohi pivdennishe tropika Raka 8 Uves rik panuyut tropichni povitryani masi 9 Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya 9 Perevazhayut shidni pasatni vitri dostatnye zvolozhennya na pidvitryanih shilah vidchuvayetsya znachnij deficit vologi 9 U teplij sezon z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni 9 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Hmarnist nad Kuboyu v listopadi nbsp Klimatichna karta Kubi za Keppenom nbsp Shtormovi hmari nad Gavanoyu Kuba ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 10 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya KubiZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 38 12 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 8 7 tis km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Kubi nbsp Meandri richki Kauto nbsp Richka Hatiguaniko nbsp Prirodni stavi na richci Kaburni nbsp Laguna de Leche Richki Redaguvati Dokladnishe Richki KubiRichki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Richki Kubi ne mayut velikogo gospodarskogo znachennya Najdovsha richka Kauto v girskij oblasti pivdennogo shodu krayini dovzhinoyu blizko 240 km sudnoplavna dlya nevelikih suden v nizhnij techiyi na vidstani 120 km Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera KubiBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota KubiGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti KubiRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora KubiZemelni resursi Kubi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 60 3 orni zemli 33 8 bagatorichni nasadzhennya 3 6 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 22 9 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 27 3 inshe 12 4 1 Div takozh Lisi KubiTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna KubiU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Antilskoyi pidoblasti Neotropichnoyi oblasti 9 Div takozh Ssavci Kubi Ptahi Kubi ta Ribi KubiOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond KubiNacionalni parki Kubi nbsp Turkino nbsp Vinyales nbsp Alehandro de Umboldt nbsp Desembarko del Granma nbsp Vid na Veliku skelyu Gran P yedra u Bakonao Kuba ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 11 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Konvenciyiz ohoroni morskih zhivih resursiv 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya KubiNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha shidne uzberezhzhya strazhdaye vid uraganiv z kvitnya po listopad zagalom odin rujnivnij uragan na rik chasti posuhi 1 nbsp Pislya uraganu Sendi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya povitrya i vod zbidnennya bioriznomanittya znelisnennya Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Kubi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni KubiDiv takozh RedaguvatiPivnichna Amerika KaribiPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k Cuba Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b v Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 a b Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 September Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Kuba Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g d FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Kuba Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 angl Donovan Steven K Jackson Trevor A 1994 Caribbean Geology An Introduction University of West Indies s 289 ISBN 9764100333 Rosijskoyu Redaguvati ros Kuba Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya 656 s ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejn L Gidrometeoizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Dorst Zh Centralnaya i Yuzhnaya Amerika M Progress 1977 318 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Kuba Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Kubi nbsp Vikishovishe Atlas Kubi Karti Kubi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Cuba angl arh 16 chervnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 September Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Kubu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Kubi https web archive org web 20110623233609 http www climate charts com Locations c CU78325 php Karte der Gebirge Kubas Arhivovano 24 veresnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Kubi amp oldid 39598497