Кти́тор (від грец. κτήτωρ — «будівничий», «засновник») — особа, на кошти якої збудовано або заново убрано (іконами, фресками) православний храм чи монастир. «Ктиторами» чи «титарями» пізніше називали й церковних старост.
Запрошував на служіння клірика та членів причету, опікувався церковним і господарським життям храму, з благословення настоятеля храму та дозволу парафіяльної громади міг розпоряджатися визначеною ними частиною набутків храму. Ктитор набував право і навіть передавати це право у спадок. Зображення ктиторів, у тому числі портретні, інколи з невеликою моделлю будови на долоні, були поширені в мистецтві Візантії та країн Балканського півострова.
На українських землях із часів Київської Русі портрети ктиторів поміщали в інтер'єри храмів. У розписах Успенського собору Києво-Печерської лаври є галерея ктиторських зображень. У часи Гетьманщини ктиторами виступали гетьмани і козацькі старшини. Ктиторами церков Запорожжя були також рядові козаки.
У Католицькій церкві така особа називається донатором.
Зображення ктиторів Редагувати
У середньовічному мистецтві Візантії, Русі, країн Балканського півострова та Кавказу були поширені зображення ктиторів, нерідко з моделлю споруди в руках.
Відомі зображення ктиторів, що становлять художню або історичну цінність.
- Вірменія
- Скульптурні зображення ктиторів на зовнішній стіні Церкви Ншан (монастир Ахпат, X століття).
- Горельєфні зображення ктиторів на щипці східного фасаду храму Аменапркіч (храм Всеспасителя) (монастир Санаїн)
- Болгарія
- Фрескові портрети ктиторів севастократора Калояна та його дружини Десіслави в Боянської церкві, Бояна.
- Фрескові портрети ктиторів боярина Радивоя, його дружини, дітей і софійського митрополита Калевіта в Креміковському монастирі
- Фрескові портрети ктиторів севастократорів Деяна і його дружини Дої в Земенському монастирі
- Туреччина
- Рельєфні зображення ктиторів на соборі грузинського монастиря Ошки
- Грузія
- Рельєфні зображення ктиторів на фасаді храму Джварі.
- Молдова
- Фрескові портрети ктиторів Церкви Успіння в Каушанах (XVIII століття).
Примітки Редагувати
- http://www.kplavra.kiev.ua/cgi-bin/view.cgi?part=dictionary&lg=ua&act=ter&fl=k&gid=[недоступне посилання з липня 2019]
Див. також Редагувати
- Українське козацтво в образотворчому мистецтві
- Донатор
Джерела Редагувати
- Ктитор [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у базі Інституту історії України НАН України
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ктитор (патрон) |
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |