| Євген Максимович Кротевич | |
|---|---|
| | |
| Народився | 23 січня 1884 Журавка |
| Помер | 29 травня 1968 (84 роки) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1911) |
| |
Євген Максимович Кротевич (23 січня 1884, Журавка — 29 травня 1968, Київ) — український письменник та драматург. Викладач української літератури у технікумах та вишах. Автор спогадів про М. Старицького, К. Стеценка, Лесю Українку, М. Заньковецьку, І. Нечуя-Левицького.
Життєпис Редагувати
Народився 23 січня 1884 року в селі Журавці (тепер Городищенського району Черкаської області) в сім'ї вчителя. В 1911 році закінчив юридичний факультет Київського університету. У пресі вперше виступив 1906 року, коли працював учителем у волосному містечку Шендерівці.
Помер 29 травня 1968 року, похований на Новобайковому цвинтарі в спільній огорожі з дружиною артисткою Клеопатрою Миколаївною Кротевич (ділянка № 1).
Творчість Редагувати
Ранні твори: лібрето опери К. Стеценка «Полонянка»; оповідання, п'єса «Сентиментальний чорт» (1923).
Автор п'єс на теми війни більшовиків з Україною, реконструкції народного господарства, революційного руху за кордоном:
- «Син сови» («Син сови», 1924),
- «Секретар прем'єр-міністра» (1924),
- «Вовченя» («Вовченя», 1928),
- «Сад цвіте»,
- «Будинок Карла Маркса» та інших;
- Кротевич Є. Вовчення (Лю) : драма на 4 дії / Євген Кротович. — Харків : Рух, 1928. — 64 с. — (Театральна бібліотека ; № 95). [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Кротевич Є. Звільнення жінки : роман / Євген Кротевич. — Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. — 392 с.
Література Редагувати
- Логвиненко М., Син радянської землі, «Вітчизна», 1949, № 5;
- Іщук А., Євгену Кротевичу — сімдесят п'ять, «Вітчизна», 1959, № 1.