Кропи́вник — село Калуського району Івано-Франківської області.
| село Кропивник | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Громада | Калуська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1670 |
| Населення | 2239 |
| Площа | 24,1 км² |
| Густота населення | 92,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77340 |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°01′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д.Координати: 49°01′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. |
| Водойми | р. Кропивник |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77340, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Кропивник, вул. Січових Стрільців, 6 |
| Карта | |
Кропивник | |
Кропивник | |
| Мапа | |
| Кропивник у Вікісховищі |
Історія Редагувати
4 січня 1670 року калуський староста Ян Собеський, «бажаючи якнайбільше прибутків та доходів Його Королівській Величності примножнити через закладення сіл на новому корені», надав Кузю (Кузьмі) Зваришовому дозвіл заснувати в урочищі Кропивник однойменне поселення. При цьому Кузь отримав від Яна четвертину поля в новому селі разом з тими ж свободами, «якими всі привілейовані князі насолоджуються» (без уточнення). Кузеві було дозволено звести млин на ріці Кропивник, а також корчму. Термін волі для села склав 8 років.
У 1880 році було 1233 мешканці (обряду греко-католицького), при церкві була школа — постійна однокласна.
У 1939 році в селі проживало 2270 мешканців, з них 2180 українців, 70 поляків (прибули на працю на тартаку в 1930-х роках), і 20 євреїв. Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станиславівського воєводства.
У ході Другої світової війни молодь вивезли на примусові роботи до Німеччини. Дві третини села було спалено польськими відділами Вермахту під час Другої світової війни, село пограбоване, вбито багато мирних жителів. У квітні 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» здійснено ліквідацію мазурської колонії у Кропивнику, в ході якої ліквідовано 20 осіб і спалено колонію і будівлі ТЕСПу. Причиною акції було гніздування польської боївки і провідника ПОНВУ на Підкарпатті Левицького.
В селі утримувалася висока національна свідомість і жителі активно брали участь в УПА. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Кропивнику — з 60 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 372 утворено колгосп імені Хрущова, куди загнали 336 селянських господарств.
З 1955 року на території села ведеться видобуток газу. У 1966—1995 р. вівся видобуток калійних солей — шахта «Ново-Голинь».
Церква Редагувати
Вперше церква святого Миколая згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку) без дати побудови. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як нова дерев'яна, збудована парохом Стефаном 1735 року за підтримки парохіян.
Наявна нині церква святого Миколая збудована в 1818 році на кам'яних фундаментах з великою банею в центрі та трьома малими по боках з залізними хрестами. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 770.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у кропивницькій церкві 6 давніх дзвонів діаметром 97, 60, 50, 43, 36, 33 см, вагою 180, 104, 62, 35, 20, 19 кг, виготовлених у 1881, 1885, 1844, 1737, 1787 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
За роки незалежності поряд зі старою дерев'яною церквою споруджена нова мурована — найбільша на район.
Населення Редагувати
Населення за переписом 2001 року налічувалося 2239 осіб, 678 дворів.
Соціальна сфера Редагувати
- Народний дім;
- Амбулаторія;
- Школа І-ІІ ст. на 480 учнівських місць;
- Дитсадок.
Зона надзвичайної екологічної ситуації Редагувати
Внаслідок прийнятих за часів СРСР неправильних рішень щодо розташування й експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.
В лютому 2010 екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті указ президента і закон на його підтвердження.. Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів, з обов'язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар'єрі калійних руд. Крім того, уряд має здійснити укріплення дамби хвостосховища № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Кабмін також має виділити у тижневий строк додаткові кошти місцевим бюджетам Калуша і Калуського району, інші матеріальні ресурси для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації; установити суворий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації обстановки у зоні надзвичайної екологічної ситуації тощо.
Вулиці Редагувати
У селі є вулиці:
- Богдана Хмельницького
- Василя Стефаника
- Голинська
- Зелена
- Івана Франка
- Калуська
- Лесі Українки
- Малицької
- Марка Вовчка
- Марка Черемшини
- Молодіжна
- Ольги Кобилянської
- Січових Стрільців
- Спортивна
- Тараса Шевченка
- Федуна
- Шахтарська
Відомі люди Редагувати
- Малицька Костянтина Іванівна (літературний псевдонім Чайка Дністрова) — українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині;
- 22 червня 1940 р. совіцький «Народний суд Калуського району» на відкритому судовому засіданні оголосив вирок Бреславському Павлу з Кропивника. Він мав, як зазначено у «вироку», до 50 моргів землі, 2-3 коней, воли, 5-6 корів та різного молодняка — 10-15 штук. В його господарстві завжди працювало 3-4 постійні наймити та 10-15 сезонних робітників. Бреславського засудили до «5 років позбавлення волі в далеких місцевостях з обмеженням у правах на 3 роки та конфіскацією всього майна». НКВДисти вивезли і дотепер родина не має інформації щодо подальшої долі чоловіка.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 120, 126
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
- Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2016.
- Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
- Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Романів Ясон: «Скала, матрац — то було ліжко». — «Вікна», 2013.10.14.
- Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 26 липня 2015.
- Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
- Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
- Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
- Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
- Ющенко підписав закон про надзвичайну ситуацію в Калуші. — УНІАН, 12 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
Джерела Редагувати
- Kropiwnik (po rusku Kropywnyk) 4.) K., wś w pow. kałuskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 699. (пол.) — S. 699—700. (пол.)
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Лютий 2010) |
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |