www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крк місто Крк хорв Krk італ Veglia найбільше місто однойменного острова в Хорватії Кркхорв Krkітал Veglia Місто Порт міс

Крк (місто)

Крк (хорв. Krk, італ. Veglia) — найбільше місто однойменного острова в Хорватії.

Крк
хорв. Krk
італ. Veglia
—  Місто  —
Порт міста Крк
Порт міста Крк
Координати: 45°01′34″ пн. ш. 14°34′32″ сх. д. / 45.02611° пн. ш. 14.57556° сх. д. / 45.02611; 14.57556
Країна  Хорватія
Жупанія Приморсько-Ґоранська
Острів Крк
Населення (2011)
 - громада 6 281
 - місто 3730
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 51500
Вебсайт: http://www.krk.hr
Крк
хорв. Krk
італ. Veglia
Розташування міста на мапі Хорватії

Історія ред.

Крк — одне з найдавніших міст Адріатики. Поселення на цьому місці знаходилося безперервно, починаючи з часів Римської імперії, коли тут розташовувалося римське місто Курікум. Сучасна назва міста походить від його римського імені. У ранньому середньовіччі належало Візантії. З VII століття по наш час Крк — єпископська резиденція. У V–VI століттях над руїнами римських терм була побудована християнська базиліка, яка потім багаторазово перебудовувалася — нині це кафедральний собор св. Катерини.

В VII столітті на Адріатику прийшли слов'яни. У IX–X століттях контроль над Крком отримало Хорватське королівство, в XIII столітті в Крке були побудовані францисканський та бенедиктинський монастирі. В XV столітті місто перейшло під контроль Венеції, у цей період воно було сильно укріплене. Фортифікаційні споруди будувались в різний час, найдавніша їх частина — вежа Куплін побудована в XII столітті, замок Франкопанів датується періодом XII–XIV століття, а міські ворота, стіни і циліндрична башта створені в кінці XV–XVI століття.

Після падіння Венеційської республіки в 1797 році Крк відійшов до Австрії. Після короткого періоду володарювання французів у 1815 році Крк разом з далматинським узбережжям знову став належати Австрійській імперії.

У 1918–1921 роках Крк окупували італійці, після Першої світової війни він став частиною Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Королівства Югославія. Після Другої світової війни — у складі СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 році острів став частиною незалежної Хорватії.

Населення ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 6 281 осіб. Населення самого міста становило 3730 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення міста:

Населені пункти ред.

Крім міста Крк, до громади також входять:

Клімат ред.

Середня річна температура становить 14,25 °C, середня максимальна – 26,96 °C, а середня мінімальна – 2,19 °C. Середня річна кількість опадів – 1153 мм.

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,59 10,01 13,13 15,95 20,86 24,84 26,92 26,96 22,60 18,12 13,21 10,29
Середня температура, °C 5,87 6,31 9,42 12,26 17,16 21,14 23,71 23,74 19,40 14,89 10,00 7,07
Середній мінімум, °C 2,19 2,61 5,71 8,55 13,45 17,44 20,49 20,54 16,17 11,69 6,79 3,85
Норма опадів, мм 96 77 77 81 76 83 47 69 130 151 148 118
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.92 3.06 3.12 2.92 2.64 2.51 2.51 2.51 2.62 2.85 3.21 3.14
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4519 7306 10705 15253 19766 21516 22732 19912 14404 9302 4972 3836
Джерело:

Визначні місця ред.

  • Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії - побудований в XII столітті на фундаменті ранньохристиянської базиліки V-VI століть. Являє собою частину релігійного комплексу, до якого крім нього входить романська церква св. Квирина (XII століття, єдина дворівнева історична церква Хорватії), дзвіниця XVI століття, увінчана фігурою ангела з трубою, капела св. Барбари (XV століття) і ранньохристиянський баптистерій V-VI століть.
  • Форум - площа, на якій розташовувався римський форум. Тут у венеційський період була зведена ратуша. На площі також знаходиться будівля управи і старовинний колодязь
  • Міські стіни - фортифікаційні укріплення старого міста.

Примітки ред.

  1. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. 
  2. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. 
  3. ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  4. ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крк (місто)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Krk horv Krk ital Veglia najbilshe misto odnojmennogo ostrova v Horvatiyi Krkhorv Krkital Veglia Misto Port mista KrkPort mista KrkKoordinati 45 01 34 pn sh 14 34 32 sh d 45 02611 pn sh 14 57556 sh d 45 02611 14 57556Krayina HorvatiyaZhupaniyaPrimorsko GoranskaOstrivKrkNaselennya 2011 gromada 6 281 misto 3730Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 51500Vebsajt http www krk hrKrkhorv Krkital VegliaRoztashuvannya mista na mapi Horvatiyi Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Naseleni punkti 4 Klimat 5 Viznachni miscya 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya red Krk odne z najdavnishih mist Adriatiki Poselennya na comu misci znahodilosya bezperervno pochinayuchi z chasiv Rimskoyi imperiyi koli tut roztashovuvalosya rimske misto Kurikum Suchasna nazva mista pohodit vid jogo rimskogo imeni U rannomu serednovichchi nalezhalo Vizantiyi Z VII stolittya po nash chas Krk yepiskopska rezidenciya U V VI stolittyah nad ruyinami rimskih term bula pobudovana hristiyanska bazilika yaka potim bagatorazovo perebudovuvalasya nini ce kafedralnij sobor sv Katerini V VII stolitti na Adriatiku prijshli slov yani U IX X stolittyah kontrol nad Krkom otrimalo Horvatske korolivstvo v XIII stolitti v Krke buli pobudovani franciskanskij ta benediktinskij monastiri V XV stolitti misto perejshlo pid kontrol Veneciyi u cej period vono bulo silno ukriplene Fortifikacijni sporudi buduvalis v riznij chas najdavnisha yih chastina vezha Kuplin pobudovana v XII stolitti zamok Frankopaniv datuyetsya periodom XII XIV stolittya a miski vorota stini i cilindrichna bashta stvoreni v kinci XV XVI stolittya Pislya padinnya Venecijskoyi respubliki v 1797 roci Krk vidijshov do Avstriyi Pislya korotkogo periodu volodaryuvannya francuziv u 1815 roci Krk razom z dalmatinskim uzberezhzhyam znovu stav nalezhati Avstrijskij imperiyi U 1918 1921 rokah Krk okupuvali italijci pislya Pershoyi svitovoyi vijni vin stav chastinoyu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv zgodom Korolivstva Yugoslaviya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u skladi SFRYu Pislya rozpadu ostannoyi v 1990 roci ostriv stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Naselennya red Naselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 6 281 osib 1 Naselennya samogo mista stanovilo 3730 osib 1 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 2 Dinamika chiselnosti naselennya mista 2 Naseleni punkti red Krim mista Krk do gromadi takozh vhodyat Bajchichi Brusichi Brzac Kornich Lakmartin Linardichi Milohnichi Muraj Nenadichi Pinezhichi Policya Skrbchichi Vrh ZhgalichiKlimat red Serednya richna temperatura stanovit 14 25 C serednya maksimalna 26 96 C a serednya minimalna 2 19 C Serednya richna kilkist opadiv 1153 mm 3 4 Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 59 10 01 13 13 15 95 20 86 24 84 26 92 26 96 22 60 18 12 13 21 10 29Serednya temperatura C 5 87 6 31 9 42 12 26 17 16 21 14 23 71 23 74 19 40 14 89 10 00 7 07Serednij minimum C 2 19 2 61 5 71 8 55 13 45 17 44 20 49 20 54 16 17 11 69 6 79 3 85Norma opadiv mm 96 77 77 81 76 83 47 69 130 151 148 118Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 92 3 06 3 12 2 92 2 64 2 51 2 51 2 51 2 62 2 85 3 21 3 14Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4519 7306 10705 15253 19766 21516 22732 19912 14404 9302 4972 3836Dzherelo 3 4 Viznachni miscya red Sobor Voznesinnya Presvyatoyi Divi Mariyi pobudovanij v XII stolitti na fundamenti rannohristiyanskoyi baziliki V VI stolit Yavlyaye soboyu chastinu religijnogo kompleksu do yakogo krim nogo vhodit romanska cerkva sv Kvirina XII stolittya yedina dvorivneva istorichna cerkva Horvatiyi dzvinicya XVI stolittya uvinchana figuroyu angela z truboyu kapela sv Barbari XV stolittya i rannohristiyanskij baptisterij V VI stolit Forum plosha na yakij roztashovuvavsya rimskij forum Tut u venecijskij period bula zvedena ratusha Na ploshi takozh znahoditsya budivlya upravi i starovinnij kolodyaz Miski stini fortifikacijni ukriplennya starogo mista Primitki red a b Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 a b Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 13 bereznya 2022 a b znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 nbsp Portal Horvatiya Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krk misto Oficijnij sajt mista Arhivovano 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Turistichna storinka mista nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Handbook for foreign visitors to Croatia Zagreb 1997 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krk misto amp oldid 39959673