www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримінальний кодекс Канади англ Criminal Code of Canada фр Code criminel du Canada Розділ С 46 Переглянутих Статутів Кан

Кримінальний кодекс Канади

Кримінальний кодекс Канади (англ. Criminal Code of Canada, фр. Code criminel du Canada; Розділ С–46 Переглянутих Статутів Канади 1985 р., повна його назва — Акт, що стосується кримінального права (англ. An Act respecting the Criminal Law, R.S.C. 1985, c. C-46, as amended)) — кодифікований федеральний акт кримінального законодавства Канади. Є основним, проте не єдиним джерелом канадського кримінального права[en]. Кодекс є реалізацією положень п. 27 ст. 91 Конституційного Акта 1867 р., який відносив до виключного відання федерального парламенту Канади питання кримінального права, за винятком організації судів кримінальної юстиції, але включаючи судочинство в кримінальних справах.

Передумови кодифікації кримінального права Канади ред.

Перша сторінка одного з видань Кодексу

Ще від XVII ст. територія сучасної Канади була поділена між двома колоніальними імперіями — Великою Британією та Францією, котрі впровадили тут власне законодавство, суд та адміністрацію. Після невдалих для Франції результатів Семирічної війни, французи за мирним договором 1763 року відмовилися від своїх володінь у Північній Америці (див. Нова Франція) на користь Англії. Британська імперія на землях, отриманих від Франції, швидко ввела свій колоніальний правопорядок; навіть у Квебеці, де традиційно сильним був вплив французького права, було введено англійське кримінальне законодавство (офіційно Актом 1774 року, фактично від 1763 року).

Однак, до 1867 року землі сучасної Канади становили собою сукупність ніяк не пов’язаних одна з іншою провінцій, колоній та територій Британської Північної Америки, що управлялись кожна на свій лад англійськими губернаторами. Кримінальне право кожної території з урахуванням місцевої специфіки його застосування доволі часто суттєво відрізнялося.

Після набуття 1 липня 1867 року чинності Актом про Британську Північну Америку (Конституційним Актом 1867 року) відбулася федералізація Канади та було створено британський Домініон Канада. Пункт 27 ст. 91 Конституційного Акта 1867 року, надавав федеральному парламенту Канади виключне право вирішувати питання кримінального права, за винятком організації судів кримінальної юстиції, але включаючи судочинство в кримінальних справах.

Федеральний парламент користувався цими своїми повноваженнями, скасовуючи кримінальні закони окремих територій та вводячи натомість загальнофедеральне законодавство. Так, після 1867 року було скасовано 110 кримінальних законів окремих колоній та введено в дію 19 нових загальноканадських законів.

Основним недоліком англійського кримінального законодавства в Канаді, який спонукав канадські уряд та парламент до вироблення власного нормативного матеріалу, була суперечливість прийнятих у різний час законів і часто неможливість зрозуміти, який з кримінальних законів діє, а який скасований пізніше прийнятими статутами. Ця вада англійського статутного права у той час відчувалася не тільки в Канаді, але і в самій Англії. Тому у 1830-х роках в Англії розглядалася можливість об’єднання всіх кримінальних законів в єдиний збірник. Зрештою, в результаті цих зусиль з’явився проєкт кримінального кодексу, підготовлений сером Джеймсом Фітцджеймсом Стіфеном (Sir James Fitzjames Stephen, 1829—1894). Стіфен був найзнаменитішим послідовником прибічника кодифікації англійського кримінального права Єремії Бентама, він розпочав роботу над проєктом КК у серпні 1877 року, а вже в жовтні проєкт був готовий. Проте, ні цей проєкт, ні допрацьований Стіфеном білль, повторно поданий на розгляд законотворців у квітні 1879, не отримали підтримки в англійському парламенті. Однак спроба кодифікації та запропонований кодекс отримали широкий розголос по всій Британській імперії.

Канадський законодавець тим часом йшов власним шляхом систематизації кримінальних законів. У Канаді пропозиція щодо комплексного кодексу кримінального права отримала значну підтримку. Наприкінці 1880-х років тодішньому міністру юстиції Канади Джону Томпсону було запропоновано розробити відповідний законопроєкт.

Томпсон радився з цього приводу із суддею з Нью-Брансвіка Джорджем Бербіджем (англ. George Wheelock Burbidge), котрий і став згодом основним автором проєкту КК.

Джордж Бербідж[en] — канадський суддя, який був основним розробником КК Канади
Сер Джеймс Ф. Стіфен[en], законопроєкт якого покладено в основу КК Канади
Королева Вікторія, яка санкціонувала Кодекс

Проєкт Бербіджа значною мірою ґрунтувався на проєкті англійського правознавця Джеймса Ф. Стіфена, представленому до англійського парламенту в квітні 1879 р. (т зв. «Stephen's Code»). Він звів існуючий закон до впорядкованої письмової системи, хоча не мав на меті звести все кримінальне законодавство Канади в один всеосяжний документ.

За дорученням міністра юстиції Канади Джона Томпсона і зі згоди Стіфена, проєкт був перероблений Бербіджем з урахуванням особливостей місцевої правозастосовної практики. Бербідж опублікував окрему книгу, подібну до Стіфенівських «Дигест кримінального права» (1890, а в 1891 вніс проєкт в Парламент (і повторно в 1892 р.).

Санкціонування кодексу королевою та його подальші реформи ред.

Кодекс був санкціонований (дозволений до використання) британською королевою 9 липня 1892 р., набув чинності в перший день липня 1893 р. (п. 2 Вступних положень Кодексу в ред. 1892 р.).

Надалі кодекс було значно реформовано у 1955 і 1985 роках, шляхом прийняття нових його редакцій.

Внаслідок великої (глибокої) реформи КК Канади в 1955 році кількість статей (sections) у ньому було зменшено з 1100 до 753 (шляхом виключення застарілих норм). Головною метою перегляду Кодексу у 1955 році було не внести зміни в закон, а усунути ті особливості, які викликали найбільшу критику. Оскільки Кодекс у редакції 1892 року містив низку недоліків, зокрема численні непослідовності та положення, котрі припускали доволі неоднозначне тлумачення; також був надто багатослівним і загалом вважався архаїчним. Загострювалася ця проблема ще й тим, що Кодекс все-таки не був єдиним джерелом кримінального права.

Статтею 9 Кодексу (у редакції 1955 року) заборонено засуджувати або виправдовувати особу згідно зі статтею 730 Кодексу: (a) у правопорушенні за загальним правом (common law; (a) of an offence at common law); (b) у правопорушенні згідно з Актом Парламенту Англії, Великої Британії, чи Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії, чи (c) правопорушенні згідно з Актом або чинним розпорядженням (ordinance in force) у будь-якій провінції чи території Канади. Це положення, з одного боку, скасувало на території Канади усі злочини, передбачені як такі загальним правом (common law), і, таким чином, закріпило у тексті КК загальновизнане положення про те, що злочином є лише діяння, прямо передбачене як злочин у КК (Nullum crimen, nulla poena sine lege); з іншого боку, закріплювався суверенітет Канади у сфері кримінальної правотворчості і визначалося, що Акти (Закони) Парламенту(-ів) Англії, Великої Британії, чи Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії, якими встановлювалася злочинність діяння, більше не є чинними на території Канади.

Важливим етапом реформування КК Канади стало прийняття 14 травня 1969 року Акта про зміни кримінального права 1968 – 69 (The Criminal Law Amendment Act, 1968 – 69). Цей закон вносячи зміни до КК декриміналізував добровільні гомосексуальні акти між чоловіками, які досягли 21-річного віку, дозволив проведення абортів за певних умов, декриміналізував продаж контрацептивів, заборонив продаж зброї особам з психічними захворюваннями та особам, які мають судимість, заборонив водіння у стані алкогольного сп’яніння, а також впровадив інші важливі зміни.

Реформування та модернізація КК Канади постійно відбувається і в наш час з метою забезпечення національної безпеки, захисту прав людини та імплементації норм міжнародного права.

Структура ред.

В теперішній час КК Канади становить собою Розділ С–46 Переглянутих Статутів Канади 1985 р., повна його назва – Акт, що стосується кримінального права (An Act respecting the Criminal Law, R.S.C. 1985, c. C-46, as amended).

Основний масив норм КК Канади поділяється на 28 частин (Parts), нумерованих римськими цифрами (I — XXVIII). З огляду на двомовність Канади, офіційний текст КК Канади складається з паралельних англійської (Criminal Code) та французької (Code criminel) версій.

КК Канади вміщує як норми матеріального кримінального права, так і норми щодо кримінального процесу, оскільки ще Проєкт кримінального кодексу Стіфена 1878 р. систематизував матеріальне і процесуальне кримінальне право в рамках єдиного кодексу. Формальний поділ на загальну й особливу частину в Кодексі відсутній і може бути проведений лише умовно; до того ж непослідовним є у Кодексі виклад норм, що стосуються інститутів загальної частини кримінального права – вони розосереджені по всьому тексту Кодексу.

Частини Кодексу ред.

Основний масив норм КК Канади поділений на такі частини («Parts»):

  • Частина І. Загальне ([Загальні положення]).
  • Частина ІІ. Посягання проти громадського порядку.
  • Частина ІІ.1. Тероризм.
  • Частина III. Вогнепальна зброя та інша зброя.
  • Частина IV. Посягання проти правозастосування та відправлення правосуддя.
  • Частина V. Статеві посягання, суспільна мораль та порушення громадського порядку [хуліганство].
  • Частина VI. Порушення приватності.
  • Частина VII. Притони, гра та парі [тоталізатор].
  • Частина VIII. Посягання проти особи та репутації.
  • Частина IX. Посягання проти прав власності.
  • Частина Х. Шахрайські операції, пов'язані з контрактами та торгівлею.
  • Частина XI. Умисні та заборонені дії щодо деяких видів власності.
  • Частина XII. Посягання, пов'язані з грошовим обігом.
  • Частина XII.1. Знаряддя та література [, призначені] для незаконного використання наркотичних засобів.
  • Частина XII.2. Доходи від злочину.
  • Частина XIII. Готування – Змови – Співучасники.
  • Частина XIV. Юрисдикція.
  • Частина XV. Спеціальна процедура та повноваження.
  • Частина XVI. Примусовий привід обвинувачуваного до судді та тимчасове звільнення.
  • Частина XVII. Мова обвинуваченого.
  • Частина XVIII. Процедура на попередньому [судовому] опитуванні.
  • Частина XIX. Злочини, що переслідуються за обвинувальним актом – Судовий розгляд без журі.
  • Частина XIX-1. Суд справедливості Нунавуту.
  • Частина XX. Процедура при розгляді за участю журі та загальні положення.
  • Частина XX-1. Душевний розлад.
  • Частина XXI. Апеляції – Злочини, що переслідуються за обвинувальним актом.
  • Частина XXI-1. Звернення для розгляду на рівні міністра – Судові помилки.
  • Частина XXII. Забезпечення з'явлення [до суду]
  • Частина XXIII. Постановлення вироку.
  • Частина XXIV. Небезпечні порушники та порушники, які відбувають довготермінові строки ув'язнення.
  • Частина XXV. Чинність та виконання обіцянок, даних перед судом.
  • Частина XXVI. Надзвичайні заходи.
  • Частина XXVII. Засудження в сумарному порядку.
  • Частина XXVIII. Різне.

Після тексту основного масиву Кодексу розташовані додатки, що включають положення передбачені різними частинами Кодексу, а також різні типові форми (формуляри), наприклад, форма № 5, яка містить реквізити розшукового ордеру (англ. search warrant) — наказу магістрату (судді) уповноваженим посадовим особам про розшук і доставлення до суду особи (для давання свідчень), розшук речі (для конфіскації) чи встановлення місця (для з'ясування обставин, котрі мають значення для судового розгляду).

Злочин ред.

Для КК Канади характерною є така риса англосаксонського права як відсутність законодавчого визначення поняття злочину. Кодекс вказує лише на такі традиційні елементи злочину як actus reus (заборонене діяння, що включає також і такі об'єктивні ознаки як наслідки діяння і причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали (causation)) і mens rea (винуватий розум – суб'єктивна ознака злочину, що передбачає певну форму вини відносно вчиненого). Mens rea може знаходити вияв в одній з чотирьох форм: 1) умисел або ж намір (intent(ion)); 2) умисне невідання (willful blindness), 3) необережність (recklessness; наприклад, в ст. 219 КК) і 4) недбалість (negligence).

Види покарань ред.

КК Канади передбачає види покарань, які в цілому є характерними як для країн англо-американського права, так і для країн романо-германської традиції (пробація, штраф, конфіскація майна, додаткова виплата на користь жертв злочинів (Victim surcharge, ст. 737 КК), реституція, умовне засудження до позбавлення волі, позбавлення волі). Громадські роботи (community service) не є самостійним видом покарання, однак можуть бути призначені судом як додаткова умова до наказу про пробацію (Optional conditions of probation order) в порядку п. «f» ст. 732.1 (3), або ж як додаткова умова до судового наказу про умовне засудження (Optional conditions of conditional sentence order) в порядку п. «d» ст. 742.3 (2), що передбачають відпрацювання до 240 годин громадських робіт протягом періоду, що не може перевищувати 18 місяців.

Відповідальність юридичних осіб ред.

Урядовим законопроєктом C-45 від 12 червня 2003 року в КК Канади введений інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб.

Кримінальна відповідальність корпорації в Канаді визначається з точки зору оцінки дій топ-менеджменту (старших службовців) такої корпорації.

Так, згідно з ст. 22.2 КК Канади у зв’язку із злочином, для кримінального переслідування якого необхідно, щоб обвинувачення довело вину виконавця в іншій формі, ніж недбалість (negligence),організація визнається учасником злочину, якщо один з її старших службовців з наміром, щонайменше спрямованим на користь організації: а) діючи в рамках своїх повноважень є учасником злочину; b) в рамках своїх повноважень при наявності відповідного психічного стану (який необхідний для притягнення учасника злочину до кримінальної відповідальності) керує роботою інших представників організації таким чином, що вони вчиняють дії чи бездіяльність, котрі підпадають під кримінально-правову заборону; с) знаючи, що представник організації вчиняє чи збирається вчинити злочин, не вживає всіх розумних заходів, щоби зупинити його від вчинення правопорушення.

Під старшими службовцями Кодекс розуміє «представників, що відіграють важливу роль в формуванні політики організації, тобто директора, головного виконавчого директора та фінансового директора, коли мова йде про юридичну особу» (ст. 2).

Кримінальний кодекс Канади передбачає декілька можливих санкцій, котрі можуть бути застосовані до корпорацій та тих директорів, посадових осіб чи співробітників корпорації, що були засуджені за злочини.

КК Канади передбачає наступні покарання, що застосовуються у випадку вчинення злочину організацією: тюремне ув’язнення (для фізичних осіб), штраф, умовне покарання чи будь-яке інше покарання, яке призначається з урахуванням всіх обставин, в тому числі покарань, накладених у минулому, наприклад, судимості за аналогічні злочини. КК Канади передбачає, що при винесенні вироку для організації, суддя має враховувати конкретні чинники. Так, згідно зі статтею 718.21 (цілі покарання) суд, який накладає покарання на організацію, повинен взяти до уваги наступні чинники: а) отримання організацією в результаті злочину яких-небудь переваг (вигоди); b) ступінь планування злочину, тривалість та складність злочину; с) спроби організації приховати свої активи чи перетворити їх в інше майно, щоб показати неможливість сплати штрафу та відшкодування шкоди; d) вплив, який буде мати вирок на економічну життєздатність організації та постійну зайнятість її працівників; е) витрати, які зробили державні органи в результаті розслідування та судового переслідування за правопорушення; f) регулятивний штраф, накладений на організацію чи її представників за дії, котрі передували злочину; g) чи була організація (або будь-який її представник, що брав участь у вчинені цього злочину) раніше засудженою за аналогічні правопорушення чи оштрафована регулюючим органом за аналогічні дії; h) будь-яке покарання, призначене організації чи її представникам з урахуванням їх ролі у вчиненні злочину; і) будь-яку реституцію, яку організація повинна була виплатити, чи будь-яку суму, котру організація виплатила жертві злочину; та j) будь-які заходи, яких організація має вжити, щоби знизити вірогідність вчинення нового злочину.

Окрім штрафу як одного з основних видів покарань, призначуваних за злочини, вчинені корпорацією, за КК Канади ще одним видом покарання є пробація. При призначенні такого покарання суд може вимагати від винного діяти надалі згідно з умовами, встановленими в наказі про пробацію (умовне засудження).

Інші джерела кримінального права ред.

Окрім КК норми кримінального права передбачені також у спеціальних кримінально-правових законах, що регулюють кримінальну відповідальність неповнолітніх, а також злочинність і караність окремих видів злочинів:

  • Про вогнепальну зброю (Firearms Act) 1995 р.,
  • Про контрольовані наркотичні засоби й речовини (Controlled Drugs and Substance Act) 1996 р.,
  • Про підкуп іноземних посадових осіб (Corruption of Foreign Public Officials Act) 1998 р.,
  • Про злочини проти людяності й воєнні злочини (Crimes Against Humanity and War Crimes Act) 2000 р.,
  • Про доходи від злочинів (відмивання грошей) і фінансування тероризму (Proceeds of Crime (Money Laundering) and Terrorist Financing Act) 2000 р.,
  • Про ювенальну кримінальну юстицію (Youth Criminal Justice Act) 2002 р.
  • і низка інших актів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Див.: An Act for making more effective provision for the Government of the Province of Quebec in North America, 14 Geo. II, c. 83 (U.K.), s. XI [indexed as The Quebec Act, 1774, R.S.C. 1985, Appendix II, No. 2].
  2. William Renwick Riddell, Criminal Law in Upper Canada a Century Ago, 10 J. Am. Inst. Crim. L. & Criminology 516 (May 1919 to February 1920). — P. 517.
  3. Сулейманова С. Т. Основные институты Общей части уголовного права Канады: Учебн. пособие. – Пенза: Изд-во ПГУ, 2012. – 194 с. — С. 19.
  4. Марисюк К. Б. Кодифікація кримінального законодавства Канади: історія і сучасність // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права (Університетські наукові записки.). – 2003. — № 1. — С. 134.
  5. ↑ Марисюк К. Б. Кодифікація кримінального законодавства Канади: історія і сучасність // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права (Університетські наукові записки.). – 2003. — № 1. — С. 135.
  6. Charles Noble Gregory. Bentham and the Codifiers // Reprinted from The Harvard Law Review, Vol. XIII, No. 5. – Cambrige: Harvard Law Review, 1900. – P. 15.
  7. ↑ 1. Sources of the Criminal Law in Canada 1.1 History and Sources // The Federal Prosecution Service Deskbook
  8. див.: Burbidge, George Wheelock. A Digest of the Criminal Law of Canada (Crimes and Punishments). – Toronto: Carswell & Co., 1890. – lxii , 588 р.
  9. Марисюк К. Б. Кодифікація кримінального законодавства Канади: історія і сучасність // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права (Університетські наукові записки). – 2003. — № 1. — С. 134—141. — С. 135.
  10. Див. про це: Towards a Codification of Canadian Criminal Law. — Ottawa: Law Reform Commission of Canada, 1976. — 66 р.; Марисюк К. Б. Кодифікація кримінального законодавства Канади: історія і сучасність // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права (Університетські наукові записки.). – 2003. — № 1. — С. 134—141.
  11. Codifying the Criminal Law. — Dublin: Expert Group on the Codification of the Criminal Law, 2004. — 133 р. — P. 83.
  12. A J MacLeod and J C Martin, The Revision of the Criminal Code, 1955 33-1 Canadian Bar Review 3, 1955 CanLIIDocs 61, — P. 3.
  13. Ranasinhe, Prashan. Reconceptualizing Vagrancy and Reconstructing the Vagrant: A Socio-Legal Analysis of Criminal Law Reform in Canada, 1953-1972 // Osgoode Hall Law Journal. — 48.1 (2010). — P. 63.
  14. Див.: Criminal Law Amendment Act, 1968-69[en]
  15. Сулейманова С. Т. Основные институты Общей части уголовного права Канады: Учебн. пособие. – Пенза: Изд-во ПГУ, 2012. – 194 с. — С. 27.
  16. у квадратних дужках наведені слова, відсутні у офіційному тексті кодексу, але необхідні для правильного розуміння суті назв частин кодексу в їх українському перекладі.
  17. тут йдеться про вибір мови судочинства/судового розгляду
  18. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014. 
  19. . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2014. 
  20. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 15 лютого 2016. 
  21. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 15 лютого 2016. 
  22. Sources of Canadian criminal law — Province of British Columbia
  23. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014. 

Література ред.

Посилання ред.


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kriminalnij kodeks Kanadi angl Criminal Code of Canada fr Code criminel du Canada Rozdil S 46 Pereglyanutih Statutiv Kanadi 1985 r povna jogo nazva Akt sho stosuyetsya kriminalnogo prava angl An Act respecting the Criminal Law R S C 1985 c C 46 as amended kodifikovanij federalnij akt kriminalnogo zakonodavstva Kanadi Ye osnovnim prote ne yedinim dzherelom kanadskogo kriminalnogo prava en Kodeks ye realizaciyeyu polozhen p 27 st 91 Konstitucijnogo Akta 1867 r yakij vidnosiv do viklyuchnogo vidannya federalnogo parlamentu Kanadi pitannya kriminalnogo prava za vinyatkom organizaciyi sudiv kriminalnoyi yusticiyi ale vklyuchayuchi sudochinstvo v kriminalnih spravah Zmist 1 Peredumovi kodifikaciyi kriminalnogo prava Kanadi 2 Sankcionuvannya kodeksu korolevoyu ta jogo podalshi reformi 3 Struktura 3 1 Chastini Kodeksu 4 Zlochin 5 Vidi pokaran 6 Vidpovidalnist yuridichnih osib 7 Inshi dzherela kriminalnogo prava 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaPeredumovi kodifikaciyi kriminalnogo prava Kanadi red nbsp Persha storinka odnogo z vidan KodeksuShe vid XVII st teritoriya suchasnoyi Kanadi bula podilena mizh dvoma kolonialnimi imperiyami Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu kotri vprovadili tut vlasne zakonodavstvo sud ta administraciyu Pislya nevdalih dlya Franciyi rezultativ Semirichnoyi vijni francuzi za mirnim dogovorom 1763 roku vidmovilisya vid svoyih volodin u Pivnichnij Americi div Nova Franciya na korist Angliyi Britanska imperiya na zemlyah otrimanih vid Franciyi shvidko vvela svij kolonialnij pravoporyadok navit u Kvebeci de tradicijno silnim buv vpliv francuzkogo prava bulo vvedeno anglijske kriminalne zakonodavstvo oficijno Aktom 1774 roku 1 2 faktichno vid 1763 roku 3 Odnak do 1867 roku zemli suchasnoyi Kanadi stanovili soboyu sukupnist niyak ne pov yazanih odna z inshoyu provincij kolonij ta teritorij Britanskoyi Pivnichnoyi Ameriki sho upravlyalis kozhna na svij lad anglijskimi gubernatorami Kriminalne pravo kozhnoyi teritoriyi z urahuvannyam miscevoyi specifiki jogo zastosuvannya dovoli chasto suttyevo vidriznyalosya Pislya nabuttya 1 lipnya 1867 roku chinnosti Aktom pro Britansku Pivnichnu Ameriku Konstitucijnim Aktom 1867 roku vidbulasya federalizaciya Kanadi ta bulo stvoreno britanskij Dominion Kanada Punkt 27 st 91 Konstitucijnogo Akta 1867 roku nadavav federalnomu parlamentu Kanadi viklyuchne pravo virishuvati pitannya kriminalnogo prava za vinyatkom organizaciyi sudiv kriminalnoyi yusticiyi ale vklyuchayuchi sudochinstvo v kriminalnih spravah Federalnij parlament koristuvavsya cimi svoyimi povnovazhennyami skasovuyuchi kriminalni zakoni okremih teritorij ta vvodyachi natomist zagalnofederalne zakonodavstvo Tak pislya 1867 roku bulo skasovano 110 kriminalnih zakoniv okremih kolonij ta vvedeno v diyu 19 novih zagalnokanadskih zakoniv 4 Osnovnim nedolikom anglijskogo kriminalnogo zakonodavstva v Kanadi yakij sponukav kanadski uryad ta parlament do viroblennya vlasnogo normativnogo materialu bula superechlivist prijnyatih u riznij chas zakoniv i chasto nemozhlivist zrozumiti yakij z kriminalnih zakoniv diye a yakij skasovanij piznishe prijnyatimi statutami 5 Cya vada anglijskogo statutnogo prava u toj chas vidchuvalasya ne tilki v Kanadi ale i v samij Angliyi Tomu u 1830 h rokah v Angliyi rozglyadalasya mozhlivist ob yednannya vsih kriminalnih zakoniv v yedinij zbirnik Zreshtoyu v rezultati cih zusil z yavivsya proyekt kriminalnogo kodeksu pidgotovlenij serom Dzhejmsom Fitcdzhejmsom Stifenom Sir James Fitzjames Stephen 1829 1894 Stifen buv najznamenitishim poslidovnikom pribichnika kodifikaciyi anglijskogo kriminalnogo prava Yeremiyi Bentama 6 vin rozpochav robotu nad proyektom KK u serpni 1877 roku a vzhe v zhovtni proyekt buv gotovij 5 Prote ni cej proyekt ni dopracovanij Stifenom bill povtorno podanij na rozglyad zakonotvorciv u kvitni 1879 ne otrimali pidtrimki v anglijskomu parlamenti Odnak sproba kodifikaciyi ta zaproponovanij kodeks otrimali shirokij rozgolos po vsij Britanskij imperiyi Kanadskij zakonodavec tim chasom jshov vlasnim shlyahom sistematizaciyi kriminalnih zakoniv U Kanadi propoziciya shodo kompleksnogo kodeksu kriminalnogo prava otrimala znachnu pidtrimku 7 Naprikinci 1880 h rokiv todishnomu ministru yusticiyi Kanadi Dzhonu Tompsonu bulo zaproponovano rozrobiti vidpovidnij zakonoproyekt Tompson radivsya z cogo privodu iz suddeyu z Nyu Bransvika Dzhordzhem Berbidzhem angl George Wheelock Burbidge kotrij i stav zgodom osnovnim avtorom proyektu KK nbsp Dzhordzh Berbidzh en kanadskij suddya yakij buv osnovnim rozrobnikom KK Kanadi nbsp Ser Dzhejms F Stifen en zakonoproyekt yakogo pokladeno v osnovu KK Kanadi nbsp Koroleva Viktoriya yaka sankcionuvala KodeksProyekt Berbidzha znachnoyu miroyu gruntuvavsya na proyekti anglijskogo pravoznavcya Dzhejmsa F Stifena predstavlenomu do anglijskogo parlamentu v kvitni 1879 r t zv Stephen s Code Vin zviv isnuyuchij zakon do vporyadkovanoyi pismovoyi sistemi hocha ne mav na meti zvesti vse kriminalne zakonodavstvo Kanadi v odin vseosyazhnij dokument 7 Za doruchennyam ministra yusticiyi Kanadi Dzhona Tompsona i zi zgodi Stifena proyekt buv pereroblenij Berbidzhem z urahuvannyam osoblivostej miscevoyi pravozastosovnoyi praktiki Berbidzh opublikuvav okremu knigu podibnu do Stifenivskih Digest kriminalnogo prava 1890 8 a v 1891 vnis proyekt v Parlament i povtorno v 1892 r 9 Sankcionuvannya kodeksu korolevoyu ta jogo podalshi reformi red Kodeks buv sankcionovanij dozvolenij do vikoristannya britanskoyu korolevoyu 9 lipnya 1892 r nabuv chinnosti v pershij den lipnya 1893 r p 2 Vstupnih polozhen Kodeksu v red 1892 r Nadali kodeks bulo znachno reformovano u 1955 i 1985 rokah shlyahom prijnyattya novih jogo redakcij 10 Vnaslidok velikoyi glibokoyi reformi KK Kanadi v 1955 roci kilkist statej sections u nomu bulo zmensheno z 1100 do 753 shlyahom viklyuchennya zastarilih norm 11 Golovnoyu metoyu pereglyadu Kodeksu u 1955 roci bulo ne vnesti zmini v zakon a usunuti ti osoblivosti yaki viklikali najbilshu kritiku 12 Oskilki Kodeks u redakciyi 1892 roku mistiv nizku nedolikiv zokrema chislenni neposlidovnosti ta polozhennya kotri pripuskali dovoli neodnoznachne tlumachennya takozh buv nadto bagatoslivnim i zagalom vvazhavsya arhayichnim Zagostryuvalasya cya problema she j tim sho Kodeks vse taki ne buv yedinim dzherelom kriminalnogo prava 13 Statteyu 9 Kodeksu u redakciyi 1955 roku zaboroneno zasudzhuvati abo vipravdovuvati osobu zgidno zi statteyu 730 Kodeksu a u pravoporushenni za zagalnim pravom common law a of an offence at common law b u pravoporushenni zgidno z Aktom Parlamentu Angliyi Velikoyi Britaniyi chi Ob yednanogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi chi c pravoporushenni zgidno z Aktom abo chinnim rozporyadzhennyam ordinance in force u bud yakij provinciyi chi teritoriyi Kanadi Ce polozhennya z odnogo boku skasuvalo na teritoriyi Kanadi usi zlochini peredbacheni yak taki zagalnim pravom common law i takim chinom zakripilo u teksti KK zagalnoviznane polozhennya pro te sho zlochinom ye lishe diyannya pryamo peredbachene yak zlochin u KK Nullum crimen nulla poena sine lege z inshogo boku zakriplyuvavsya suverenitet Kanadi u sferi kriminalnoyi pravotvorchosti i viznachalosya sho Akti Zakoni Parlamentu iv Angliyi Velikoyi Britaniyi chi Ob yednanogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi yakimi vstanovlyuvalasya zlochinnist diyannya bilshe ne ye chinnimi na teritoriyi Kanadi Vazhlivim etapom reformuvannya KK Kanadi stalo prijnyattya 14 travnya 1969 roku Akta pro zmini kriminalnogo prava 1968 69 The Criminal Law Amendment Act 1968 69 Cej zakon vnosyachi zmini do KK dekriminalizuvav dobrovilni gomoseksualni akti mizh cholovikami yaki dosyagli 21 richnogo viku dozvoliv provedennya abortiv za pevnih umov dekriminalizuvav prodazh kontraceptiviv zaboroniv prodazh zbroyi osobam z psihichnimi zahvoryuvannyami ta osobam yaki mayut sudimist zaboroniv vodinnya u stani alkogolnogo sp yaninnya a takozh vprovadiv inshi vazhlivi zmini 14 Reformuvannya ta modernizaciya KK Kanadi postijno vidbuvayetsya i v nash chas z metoyu zabezpechennya nacionalnoyi bezpeki zahistu prav lyudini ta implementaciyi norm mizhnarodnogo prava 15 Struktura red V teperishnij chas KK Kanadi stanovit soboyu Rozdil S 46 Pereglyanutih Statutiv Kanadi 1985 r povna jogo nazva Akt sho stosuyetsya kriminalnogo prava An Act respecting the Criminal Law R S C 1985 c C 46 as amended Osnovnij masiv norm KK Kanadi podilyayetsya na 28 chastin Parts numerovanih rimskimi ciframi I XXVIII Z oglyadu na dvomovnist Kanadi oficijnij tekst KK Kanadi skladayetsya z paralelnih anglijskoyi Criminal Code ta francuzkoyi Code criminel versij KK Kanadi vmishuye yak normi materialnogo kriminalnogo prava tak i normi shodo kriminalnogo procesu oskilki she Proyekt kriminalnogo kodeksu Stifena 1878 r sistematizuvav materialne i procesualne kriminalne pravo v ramkah yedinogo kodeksu Formalnij podil na zagalnu j osoblivu chastinu v Kodeksi vidsutnij i mozhe buti provedenij lishe umovno do togo zh neposlidovnim ye u Kodeksi viklad norm sho stosuyutsya institutiv zagalnoyi chastini kriminalnogo prava voni rozoseredzheni po vsomu tekstu Kodeksu Chastini Kodeksu red Osnovnij masiv norm KK Kanadi podilenij na taki chastini Parts Chastina I Zagalne Zagalni polozhennya 16 Chastina II Posyagannya proti gromadskogo poryadku Chastina II 1 Terorizm Chastina III Vognepalna zbroya ta insha zbroya Chastina IV Posyagannya proti pravozastosuvannya ta vidpravlennya pravosuddya Chastina V Statevi posyagannya suspilna moral ta porushennya gromadskogo poryadku huliganstvo Chastina VI Porushennya privatnosti Chastina VII Pritoni gra ta pari totalizator Chastina VIII Posyagannya proti osobi ta reputaciyi Chastina IX Posyagannya proti prav vlasnosti Chastina H Shahrajski operaciyi pov yazani z kontraktami ta torgivleyu Chastina XI Umisni ta zaboroneni diyi shodo deyakih vidiv vlasnosti Chastina XII Posyagannya pov yazani z groshovim obigom Chastina XII 1 Znaryaddya ta literatura priznacheni dlya nezakonnogo vikoristannya narkotichnih zasobiv Chastina XII 2 Dohodi vid zlochinu Chastina XIII Gotuvannya Zmovi Spivuchasniki Chastina XIV Yurisdikciya Chastina XV Specialna procedura ta povnovazhennya Chastina XVI Primusovij privid obvinuvachuvanogo do suddi ta timchasove zvilnennya Chastina XVII Mova obvinuvachenogo 17 Chastina XVIII Procedura na poperednomu sudovomu opituvanni Chastina XIX Zlochini sho peresliduyutsya za obvinuvalnim aktom Sudovij rozglyad bez zhuri Chastina XIX 1 Sud spravedlivosti Nunavutu Chastina XX Procedura pri rozglyadi za uchastyu zhuri ta zagalni polozhennya Chastina XX 1 Dushevnij rozlad Chastina XXI Apelyaciyi Zlochini sho peresliduyutsya za obvinuvalnim aktom Chastina XXI 1 Zvernennya dlya rozglyadu na rivni ministra Sudovi pomilki Chastina XXII Zabezpechennya z yavlennya do sudu Chastina XXIII Postanovlennya viroku Chastina XXIV Nebezpechni porushniki ta porushniki yaki vidbuvayut dovgoterminovi stroki uv yaznennya Chastina XXV Chinnist ta vikonannya obicyanok danih pered sudom Chastina XXVI Nadzvichajni zahodi Chastina XXVII Zasudzhennya v sumarnomu poryadku Chastina XXVIII Rizne Pislya tekstu osnovnogo masivu Kodeksu roztashovani dodatki sho vklyuchayut polozhennya peredbacheni riznimi chastinami Kodeksu a takozh rizni tipovi formi formulyari napriklad forma 5 yaka mistit rekviziti rozshukovogo orderu angl search warrant nakazu magistratu suddi upovnovazhenim posadovim osobam pro rozshuk i dostavlennya do sudu osobi dlya davannya svidchen rozshuk rechi dlya konfiskaciyi chi vstanovlennya miscya dlya z yasuvannya obstavin kotri mayut znachennya dlya sudovogo rozglyadu Zlochin red Dlya KK Kanadi harakternoyu ye taka risa anglosaksonskogo prava yak vidsutnist zakonodavchogo viznachennya ponyattya zlochinu Kodeks vkazuye lishe na taki tradicijni elementi zlochinu yak actus reus zaboronene diyannya sho vklyuchaye takozh i taki ob yektivni oznaki yak naslidki diyannya i prichinovij zv yazok mizh diyannyam i naslidkami sho nastali causation i mens rea vinuvatij rozum sub yektivna oznaka zlochinu sho peredbachaye pevnu formu vini vidnosno vchinenogo Mens rea mozhe znahoditi viyav v odnij z chotiroh form 1 umisel abo zh namir intent ion 2 umisne nevidannya willful blindness 3 neoberezhnist recklessness napriklad v st 219 KK i 4 nedbalist negligence 18 Vidi pokaran red KK Kanadi peredbachaye vidi pokaran yaki v cilomu ye harakternimi yak dlya krayin anglo amerikanskogo prava tak i dlya krayin romano germanskoyi tradiciyi probaciya shtraf konfiskaciya majna dodatkova viplata na korist zhertv zlochiniv Victim surcharge st 737 KK restituciya umovne zasudzhennya do pozbavlennya voli pozbavlennya voli Gromadski roboti community service ne ye samostijnim vidom pokarannya odnak mozhut buti priznacheni sudom yak dodatkova umova do nakazu pro probaciyu Optional conditions of probation order v poryadku p f st 732 1 3 abo zh yak dodatkova umova do sudovogo nakazu pro umovne zasudzhennya Optional conditions of conditional sentence order v poryadku p d st 742 3 2 sho peredbachayut vidpracyuvannya do 240 godin gromadskih robit protyagom periodu sho ne mozhe perevishuvati 18 misyaciv Vidpovidalnist yuridichnih osib red Uryadovim zakonoproyektom C 45 vid 12 chervnya 2003 roku v KK Kanadi vvedenij institut kriminalnoyi vidpovidalnosti yuridichnih osib 19 Kriminalna vidpovidalnist korporaciyi v Kanadi viznachayetsya z tochki zoru ocinki dij top menedzhmentu starshih sluzhbovciv takoyi korporaciyi Tak zgidno z st 22 2 KK Kanadi u zv yazku iz zlochinom dlya kriminalnogo peresliduvannya yakogo neobhidno shob obvinuvachennya dovelo vinu vikonavcya v inshij formi nizh nedbalist negligence organizaciya viznayetsya uchasnikom zlochinu yaksho odin z yiyi starshih sluzhbovciv z namirom shonajmenshe spryamovanim na korist organizaciyi a diyuchi v ramkah svoyih povnovazhen ye uchasnikom zlochinu b v ramkah svoyih povnovazhen pri nayavnosti vidpovidnogo psihichnogo stanu yakij neobhidnij dlya prityagnennya uchasnika zlochinu do kriminalnoyi vidpovidalnosti keruye robotoyu inshih predstavnikiv organizaciyi takim chinom sho voni vchinyayut diyi chi bezdiyalnist kotri pidpadayut pid kriminalno pravovu zaboronu s znayuchi sho predstavnik organizaciyi vchinyaye chi zbirayetsya vchiniti zlochin ne vzhivaye vsih rozumnih zahodiv shobi zupiniti jogo vid vchinennya pravoporushennya Pid starshimi sluzhbovcyami Kodeks rozumiye predstavnikiv sho vidigrayut vazhlivu rol v formuvanni politiki organizaciyi tobto direktora golovnogo vikonavchogo direktora ta finansovogo direktora koli mova jde pro yuridichnu osobu st 2 Kriminalnij kodeks Kanadi peredbachaye dekilka mozhlivih sankcij kotri mozhut buti zastosovani do korporacij ta tih direktoriv posadovih osib chi spivrobitnikiv korporaciyi sho buli zasudzheni za zlochini KK Kanadi peredbachaye nastupni pokarannya sho zastosovuyutsya u vipadku vchinennya zlochinu organizaciyeyu tyuremne uv yaznennya dlya fizichnih osib shtraf umovne pokarannya chi bud yake inshe pokarannya yake priznachayetsya z urahuvannyam vsih obstavin v tomu chisli pokaran nakladenih u minulomu napriklad sudimosti za analogichni zlochini 20 KK Kanadi peredbachaye sho pri vinesenni viroku dlya organizaciyi suddya maye vrahovuvati konkretni chinniki Tak zgidno zi statteyu 718 21 cili pokarannya sud yakij nakladaye pokarannya na organizaciyu povinen vzyati do uvagi nastupni chinniki a otrimannya organizaciyeyu v rezultati zlochinu yakih nebud perevag vigodi b stupin planuvannya zlochinu trivalist ta skladnist zlochinu s sprobi organizaciyi prihovati svoyi aktivi chi peretvoriti yih v inshe majno shob pokazati nemozhlivist splati shtrafu ta vidshkoduvannya shkodi d vpliv yakij bude mati virok na ekonomichnu zhittyezdatnist organizaciyi ta postijnu zajnyatist yiyi pracivnikiv e vitrati yaki zrobili derzhavni organi v rezultati rozsliduvannya ta sudovogo peresliduvannya za pravoporushennya f regulyativnij shtraf nakladenij na organizaciyu chi yiyi predstavnikiv za diyi kotri pereduvali zlochinu g chi bula organizaciya abo bud yakij yiyi predstavnik sho brav uchast u vchineni cogo zlochinu ranishe zasudzhenoyu za analogichni pravoporushennya chi oshtrafovana regulyuyuchim organom za analogichni diyi h bud yake pokarannya priznachene organizaciyi chi yiyi predstavnikam z urahuvannyam yih roli u vchinenni zlochinu i bud yaku restituciyu yaku organizaciya povinna bula viplatiti chi bud yaku sumu kotru organizaciya viplatila zhertvi zlochinu ta j bud yaki zahodi yakih organizaciya maye vzhiti shobi zniziti virogidnist vchinennya novogo zlochinu Okrim shtrafu yak odnogo z osnovnih vidiv pokaran priznachuvanih za zlochini vchineni korporaciyeyu za KK Kanadi she odnim vidom pokarannya ye probaciya Pri priznachenni takogo pokarannya sud mozhe vimagati vid vinnogo diyati nadali zgidno z umovami vstanovlenimi v nakazi pro probaciyu umovne zasudzhennya 21 Inshi dzherela kriminalnogo prava red Okrim KK normi kriminalnogo prava peredbacheni takozh u specialnih kriminalno pravovih zakonah sho regulyuyut kriminalnu vidpovidalnist nepovnolitnih a takozh zlochinnist i karanist okremih vidiv zlochiniv Pro vognepalnu zbroyu Firearms Act 1995 r Pro kontrolovani narkotichni zasobi j rechovini Controlled Drugs and Substance Act 1996 r Pro pidkup inozemnih posadovih osib Corruption of Foreign Public Officials Act 1998 r Pro zlochini proti lyudyanosti j voyenni zlochini Crimes Against Humanity and War Crimes Act 2000 r Pro dohodi vid zlochiniv vidmivannya groshej i finansuvannya terorizmu Proceeds of Crime Money Laundering and Terrorist Financing Act 2000 r Pro yuvenalnu kriminalnu yusticiyu Youth Criminal Justice Act 2002 r i nizka inshih aktiv 22 23 Div takozh red Kriminalne pravo Kanadi en Akt pro zmini kriminalnogo prava 1968 69 en Zakonodavstvo Kanadi pro propagandu nenavistiPrimitki red Div An Act for making more effective provision for the Government of the Province of Quebec in North America 14 Geo II c 83 U K s XI indexed as The Quebec Act 1774 R S C 1985 Appendix II No 2 William Renwick Riddell Criminal Law in Upper Canada a Century Ago 10 J Am Inst Crim L amp Criminology 516 May 1919 to February 1920 P 517 Sulejmanova S T Osnovnye instituty Obshej chasti ugolovnogo prava Kanady Uchebn posobie Penza Izd vo PGU 2012 194 s S 19 Marisyuk K B Kodifikaciya kriminalnogo zakonodavstva Kanadi istoriya i suchasnist Visnik Hmelnickogo institutu regionalnogo upravlinnya ta prava Universitetski naukovi zapiski 2003 1 S 134 a b Marisyuk K B Kodifikaciya kriminalnogo zakonodavstva Kanadi istoriya i suchasnist Visnik Hmelnickogo institutu regionalnogo upravlinnya ta prava Universitetski naukovi zapiski 2003 1 S 135 Charles Noble Gregory Bentham and the Codifiers Reprinted from The Harvard Law Review Vol XIII No 5 Cambrige Harvard Law Review 1900 P 15 a b 1 Sources of the Criminal Law in Canada 1 1 History and Sources The Federal Prosecution Service Deskbook div Burbidge George Wheelock A Digest of the Criminal Law of Canada Crimes and Punishments Toronto Carswell amp Co 1890 lxii 588 r Marisyuk K B Kodifikaciya kriminalnogo zakonodavstva Kanadi istoriya i suchasnist Visnik Hmelnickogo institutu regionalnogo upravlinnya ta prava Universitetski naukovi zapiski 2003 1 S 134 141 S 135 Div pro ce Towards a Codification of Canadian Criminal Law Ottawa Law Reform Commission of Canada 1976 66 r Marisyuk K B Kodifikaciya kriminalnogo zakonodavstva Kanadi istoriya i suchasnist Visnik Hmelnickogo institutu regionalnogo upravlinnya ta prava Universitetski naukovi zapiski 2003 1 S 134 141 Codifying the Criminal Law Dublin Expert Group on the Codification of the Criminal Law 2004 133 r P 83 A J MacLeod and J C Martin The Revision of the Criminal Code 1955 33 1 Canadian Bar Review 3 1955 CanLIIDocs 61 P 3 Ranasinhe Prashan Reconceptualizing Vagrancy and Reconstructing the Vagrant A Socio Legal Analysis of Criminal Law Reform in Canada 1953 1972 Osgoode Hall Law Journal 48 1 2010 P 63 Div Criminal Law Amendment Act 1968 69 en Sulejmanova S T Osnovnye instituty Obshej chasti ugolovnogo prava Kanady Uchebn posobie Penza Izd vo PGU 2012 194 s S 27 u kvadratnih duzhkah navedeni slova vidsutni u oficijnomu teksti kodeksu ale neobhidni dlya pravilnogo rozuminnya suti nazv chastin kodeksu v yih ukrayinskomu perekladi tut jdetsya pro vibir movi sudochinstva sudovogo rozglyadu Sulejmanova S T Ugolovnoe pravo Kanady osnovnye instituty obshej chasti ih osobennosti i evolyuciya avtoreferat dis kandidata yuridicheskih nauk 12 00 08 M Moskovskij gos lingvisticheskij universitet 2013 31 s C 22 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 20 kvitnya 2014 BILL C 45 AMENDMENTS TO THE CRIMINAL CODE AFFECTING THE CRIMINAL LIABILITY OF ORGANIZATIONS Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2014 Demin S G Predely ugolovnoj otvetstvennosti yuridicheskih lic v Rossii Diss k yu n po spec 12 00 08 ugolovnoe pravo i kriminologiya ugolovno ispolnitelnoe pravo Stavropol Severo Kavkazskij federalnyj universitet 2014 251 s C 66 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 15 lyutogo 2016 Demin S G Predely ugolovnoj otvetstvennosti yuridicheskih lic v Rossii Diss k yu n po spec 12 00 08 ugolovnoe pravo i kriminologiya ugolovno ispolnitelnoe pravo Stavropol Severo Kavkazskij federalnyj universitet 2014 251 s C 67 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 15 lyutogo 2016 Sources of Canadian criminal law Province of British Columbia Sulejmanova S T Ugolovnoe pravo Kanady osnovnye instituty obshej chasti ih osobennosti i evolyuciya avtoreferat dis kandidata yuridicheskih nauk 12 00 08 M Moskovskij gos lingvisticheskij universitet 2013 31 s C 20 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 20 kvitnya 2014 Literatura red Burbidge George Wheelock A Digest of the Criminal Law of Canada Crimes and Punishments Toronto Carswell amp Co 1890 lxii 588 r The Criminal Code of the Dominion of Canada as amended in 1893 with commentaries annotations precedents of indictments etc Taschereau Henri Elzear One of the Judges of the Supretne Court of Canada Toronto The Carswell amp Co Ltd Law Publishers 1893 1801 pp Parker Graham The Origins of the Criminal Code Essays in the History of Canadian Law Edited by David H Flaherty Toronto University of Toronto Press for the Osgoode Society 1981 Volume 1 xvi 428 p Desmond H Brown The Genesis of the Canadian Criminal Code of 1892 Toronto Published for the Osgoode Society by University of Toronto Press 1989 253 pp Rev Keith Jobson The Genesis of the Canadian Criminal Code of 1892 1991 14 1 Dal LJ 214 Brown Desmond Haldane The Canadian Criminal Code 1892 a comparative study in codification A thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy University of Alberta 1986 Arhivovano 3 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Kasirer Nicholas Canada s Criminal Law Codification Viewed and Reviewed McGill Law Journal 1990 Vol 35 PP 841 879 link 1 McGill Law Journal link 2 CanLII Canadian Legal Information Institute Kasirer Nicholas The Annotated Criminal Code en Version Quebecois Signs of Territoriality in Canadian Criminal Law 1990 13 2 Dal LJ 520 Marisyuk K B Kodifikaciya kriminalnogo zakonodavstva Kanadi istoriya i suchasnist Visnik Hmelnickogo institutu regionalnogo upravlinnya ta prava Universitetski naukovi zapiski 2003 1 S 134 141 Sulejmanova S T Osnovnye instituty Obshej chasti ugolovnogo prava Kanady Uchebn posobie Penza Izd vo PGU 2012 194 s Sulejmanova S T Ugolovnoe pravo Kanady osnovnye instituty obshej chasti ih osobennosti i evolyuciya avtoreferat dis kandidata yuridicheskih nauk 12 00 08 M Moskovskij gos lingvisticheskij universitet 2013 31 s Davidovich I I Kriminalno pravova ohorona osib yaki pidtrimuyut pravoporyadok za zakonodavstvom Angliyi ta Kanadi Yuridichnij byuleten 2019 11 Ch 2 C 143 152 link Criminal Law and Procedure Cases and Materials 12th Edition Roach Kent Berger Benjamin L Cunlife Emma Kiyani Asad G Emond Publishing 2020 1060 r link Summary Table of Contents link Introduction to Criminal Law and Procedure Posilannya red Aktualna redakciya KK Kanadi na vebsajti Justice Laws Website Uryadu Kanadi anglijskoyu movoyu z mozhlivistyu skachuvannya povnogo tekstu KK u formati PDF Arhivovano 16 lipnya 2015 u Wayback Machine List of Criminal Code Amendments The Criminal Law Notebook a free resource of Canadian criminal law written by Peter Dostal Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kriminalnij kodeks Kanadi amp oldid 40641040