Крачкі́вка (кол. Карачківка) — село в Україні, в Іваньківській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Попівка (притока Кищихи) за 16 км на північний схід від смт Маньківка. Населення становить 616 осіб (станом на 1 січня 2017 р.).
| село Крачківка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський |
| Громада | Іваньківська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | середина 17 століття |
| Населення | ▼ 616 (01.01.2017) |
| Поштовий індекс | 20123 |
| Телефонний код | +380 4748 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°02′01″ пн. ш. 30°26′04″ сх. д. / 49.03361° пн. ш. 30.43444° сх. д.Координати: 49°02′01″ пн. ш. 30°26′04″ сх. д. / 49.03361° пн. ш. 30.43444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 168 м |
| Відстань до обласного центру | 125,1 (фізична) км |
| Найближча залізнична станція | Поташ |
| Відстань до залізничної станції | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Крачківка |
| Карта | |
Крачківка | |
Крачківка | |
| Мапа | |
| Крачківка у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Село відоме з середини XVII століття. Назва походить від польського пана «крячка», і назвали поселення Карачківкою.
Церкву святителя Миколая, за благословення греко-католицького єпископа Холмського Максимиліана Рила, закладено й освячено на новому місці сокальським протопопом Левом Пліскевичем у 1766 році. Перейшла з греко-католицизму до православ'я в 1768 році. У 1768 році в селі було 87 дворів і 522 душі, а вже 1783 року — лише 65 дворів та 330 чоловіків і жінок. За даними 1795 року тут мешкало 176 чоловік і було 74 хати, діяли Миколаївська церква, водяний млин та вітряк, дві кузні, церковно-парафіяльна школа.
У 1864 році Лаврентій Похилевич так занотував про це поселення:
| Крачковка, село в 3-х верстах от села Березовки и в таком же расстоянии от г. Иваньки. Жителей обоего пола 704; земли 2532 десятины. Принадлежит Климентию Козаковскому (латинского исповедания). Церковь Николевская, деревянная, 7-го класса; земли имеет 47 десятин; построена 1768 года. |
У 1900 році в селі, що знаходилося біля річки Бендерка (Журавлиха), було 109 дворів; кількість-мешканців: чоловіків — 618, жінок — 582. На той час тут діяли церква, водяний та вітряний млини. У 1905 році село Крачківка відносилося до Іваньківської волості, Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні знаходилося 1675 десятин.
В роки Другої світової війни 269 жителів села воювали на фронтах, 158 з них нагороджені орденами і медалями, 92 загинули. В 1969 році їм встановлено обеліск Слави. В 1951 році споруджено пам'ятник на братській могилі воїнів, що загинули при відвоюванні села.
Станом на 1972 рік в селі працював колгосп «Шлях до комунізму», за яким було закріплено 1434,3 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1315,8 на орної землі. Основним напрямом господарства було землеробство, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 8 тисяч книг, медпункт, дитячий садок, відділення зв'язку.
Археологічні знахідки Редагувати
На околиці села, в урочищі Калиновий Кущ, виявлено сліди багатьох давніх поселень: 3 — трипільської культури; 2 — доби пізньої бронзи; 3 — черняхівської культури. За переказами, на території Крачківки існують підземні ходи, що досягають трьох кілометрів довжиною: завдяки їм нібито жителі ховалися від нападників.
Пам'ятки Редагувати
- Тут знаходився неоготичний палац Вікентія Козаковського.
Галерея Редагувати
Посилання Редагувати
- ПАСПОРТ Іваньківська сільська об’єднана територіальна громада. Процитовано 14 жовтня 2022.
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література Редагувати
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу. — К., 2006. — С. 225—230.
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 481.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання Редагувати
- Крачківка на mankivka.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Kraczkówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 579. (пол.)
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |