Микола Іванович Кравченко (нар. 1867, Сімферополь, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 22 листопада 1941, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — російський художник-, журналіст та письменник.
Микола Кравченко | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження | 1867 Сімферополь, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 22 листопада 1941 | |||
Ленінград, Російська РФСР, СРСР | ||||
Національність | українець | |||
Країна | Російська імперія → СРСР | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | (Рішельєвський ліцей) | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | ||||
Вплив | (Віллевальде Богдан Павлович) | |||
Твори | «Взяття Пекіна» | |||
| ||||
Кравченко Микола Іванович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в 1867 в місті Сімферополь. Навчався в одеській Рішельєвській гімназії, в Одеському міському (реальному училищі) і в одеській художній школі товариства образотворчих мистецтв, яку закінчив у 1888 році зі срібною медаллю. У тому ж році Кравченко переїхав в Санкт-Петербург і поступив в академію мистецтв по класу батального живопису професора (Віллевальде) відразу на 2-й курс.
Зіткнення з старими професорами і небажання підкорятися їх рутинним вимогам довели молодого художника до усвідомлення того, що подальше його перебування в академії марно, і він виїхав до Одеси. У 1891 році Кравченко поїхав до Парижа, де працював відразу в двох школах: у Жюльєна і . За сприяння товариша, який навчався в École des beaux-arts, малюнки Кравченко були показані професору Жерому, який охоче прийняв його до числа своїх учнів. Заняття у французькій академії мистецтв не заважали художнику працювати у себе вдома і виконати кілька портретів, з яких один (докторара Бріссо) у 1892 році був прийнятий у Salon Champs de Mars і звернув на себе увагу паризької (преси). У 1893 році Кравченко виставив в тому ж салоні етюд російської студентки.
У той же час він познайомився в Парижі з (Олексієм Суворіним) і (Костянтином Скальковським), які умовили Кравченко переїхати в Санкт-Петербург.
Повернувшись до Росії, виконав ряд портретів видатних сучасних діячів з натури. Зблизившись в Санкт-Петербурзі з офіцерським середовищем гвардійських полків, Кравченко отримав доступ в табори і на і виконав цілу серію малюнків, що зображують побут і типи солдатів (лейб-гвардії) Павловського полку, яку вдалося піднести Імператору (Миколі II) у 1900 році на полковому святі.
На початку 1902 поїхав у (Маньчжурію) і Китай для збору матеріалу з ілюстрування походу російських військ в Китай у 1900—1901 роках. Він побував у (Мукдені), (Ляояні), (Порт-Артурі), (Таку), , Пекіні, , (Їнкоу) і в деяких пунктах (Великого китайського муру).
Його кореспонденції звідти друкувалися в часописі («Новое время») і звернули на себе увагу. Всі його враження з цієї поїздки зібрані в ілюстрованій ним же книзі: «У Китай» (СПб., 1904).
Після повернення з поїздки Кравченко удостоївся бути запрошеним в (Лівадію), де він і представив Государю звіт про свою подорож у вигляді декількох сотень (етюдів), (малюнків) та (ескізів), що зображали місця боїв 1900 року, типи солдатів і китайців, види Пекіна і багатьох інших пунктів.
Протягом наступних років художник виконав по цих малюнках та ескізах ряд картин і у 1904 році влаштував виставку їх в Санкт-Петербурзі, у 1905 році — на Світовій виставці в Льєжі, у 1906 році — у Москві, а у 1910 році — у Лондоні.
З початком (російсько-японської війни) Кравченко відправився на Далекий Схід та в Порт-Артурі був очевидцем загибелі («Петропавловська»), їм замальовагої і жваво описаної в «Новом Времени».
На театрі війни Кравченко залишався, однак, недовго. Його враження від подій російсько-японської війни описані ним у книзі «На війну» (СПб., 1906). Події її він відтворив у ряді малюнків, поміщених в альбомах «Маньчжурія» художника Мартинова, журналі «Літопис війни з Японією», видання Д. Н. Дубенського, і альбом «Літопис війни з Японією на суші і на морі», видання В. Березовського. На замовлення Російського імператора Кравченко виконав його великий портрет і поясний портрет кольоровими олівцями, придбаний Миколою II у власність.
У 1913 закінчив величезну картину на замовлення царя «Взяття Пекіна». Помер в Ленінграді 22 листопада 1941.
Примітки
- Российское Генеалогическое древо [ 29 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- (рос.)
Література та джерела
- Новое о Репине. Статьи и письма художника. Л. 1969. С. 95. 436 с. {Военная энциклопедия}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет