Коховський Всеволод Порфирійович У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Коховський Всеволод Порфирій

Орден Святого Володимира 2 ступеня	Орден Святого Володимира 3 ступеня	Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня	Орден Святої Анни 2 ступеня	Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Навчався у приватному пансіоні м. Бахмут, в 1853 році закінчив військово-навчальний заклад — Дворянський полк, став офіцером.

Учасник Кримської війни 1853–1856 років, зазнав контузії, за бойові заслуги відзначений орденом.

Восени 1854 переведений з діючої армії до Фінляндського лейб-гвардії полку.

У 1860 році вступив до Миколаївської академії Генштабу в Санкт-Петербурзі.

У 1862 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу, здобув вищу фахову освіту за першим розрядом, одержав направлення на службу до Павловського кадетського корпусу (яке в 1863 році перейменовано у Павловське військове училище) — Коховський призначений командиром 1-ї роти Павловського військового училища.

Коховський В. П. виголосив промову на петербурзькій панахиді з приводу першої роковини смерті Тараса Шевченка (1862).

У 1864 році Коховський прикомандирований до Головного управління військово-навчальних закладів військового міністерства, з наступного року очолив там навчальний відділ, Педагогічний музей та Педагогічну бібліотеку.

У 1870 році очолив постійну комісію, яка займалася облаштуванням Петербурзького педагогічного музею військово-навчальних закладів («Соляной городок»).

Уклав і під егідою Всеросійської мануфактурної виставки (Петербург, 1870) поширив «Каталог учебных и воспитательных пособий педагогического отдела Военного Министерства».

Ставши першим директором (1889–1891) Педагогічного музею, ініціював загальнодоступну педагогічну секцію та публічні читання з методики викладів освітніх предметів, а також музичну студію для бажаючих удосконалювати спів чи гру на оркестрових інструментах. В організованій Коховським Педагогічній бібліотеці були й видання українською мовою.

Всеволод Коховський

Від 1874 року — генерал-майор.

У 1875 році на Міжнародній географічній виставці в Парижі (Франція) демонстрував матеріали свого музею, отримавши найвищу нагороду цього заходу.

Пізніше запровадив зразковий клас на міжнародній гігієнічній виставці в Брюсселі (Бельгія), брав участь в інших подібних акціях за кордоном.

В 1889 році удостоєний чину генерал-лейтенанта, був обраний членом Ради імператорського Людинолюбного товариства, залишившись на посаді директора Педагогічного музею зі спеціальними правами, прирівняними до привілеїв начальника військового корпусу.

У 1890 році влаштував у Санкт-Петербурзі 1-шу Всеросійську виставку дитячих іграшок, ігор і занять.

Популяризував творчість Тараса Шевченка, збирав і зберігав його малярську спадщину — нині художні реліквії з колекції В. П. Коховського зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ).

Помер Всеволод Порфирійович Коховський 1-го червня 1891 року у м. Санкт-Петербург.

Літературна діяльність Редагувати

Коховський В. П. друкував свої праці як під власним прізвищем, так і під псевдонімами: В. К., Вс. П., Данило Медовник, Погонець.

Дебютував як автор на сторінках журналу «Основи» кореспонденцією «Лист до основ'ян» (1862), фольклорними записами «З народних уст», зібраними в Харківській губернії, а також нарисом «Усна мова з науки про дощ».

Під псевдонімом «Данило Медовник, що прозивають Погонцем», у журналі «Правда» вмістив оповідання «Пан Комарчук» (1870) (анонімно надруковане у Швейцарії окремою книгою «Пан народолюбець»).

У Галичині твори Коховського друкувались в шкільних читанках (Львів, 1876–1889), за якими діти навчалися української мови.

І. Франко вважав, що українське слово В. Коховського «має тривку літературну вартість».

Виступав (1873–1889) з педагогічними працями на шпальтах часопису «Педагогический сборник», у відомчих виданнях.

Спогади «Дело 22-го мая 1854-го года под Силистрией» обнародував у місячнику «Русская старина» (1891, № 3).

Коховський автор педагогічних праць про трудове виховання, початкову освіту тощо. Він був організатором перших народних читалень у 70 — 80-х pp. 19 ст..

Коховському В. П. належать також праці:

Отцам и матерям о детях: Чтение для народа, составленное и произнесенное в аудитории Соляного городка (СПб., 1873);
Областные педагогические и народные музеи (СПб., 1886).

Нагороди Редагувати

Орден Св. Анни 4-го ст. (1854).

Примітки Редагувати

За іншими даними: народився — 4 (16) квітня 1835, а помер — 1(13) червня 1891.
З 1993 року — Санкт-Петербурзький кадетський ракетно-артилерійський корпус.
Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
Дей О.І. (1969). Словник українських псевдонімів (псевдонімів XVI-XX ст.). Київ: Наукова Думка. с. 560.
Виходив з 1863 року замість журналу «Журнал для чтения воспитанникам военно-учебных заведений».

Джерела та література Редагувати

П. Г. Усенко. Коховський Всеволод Порфирович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 244. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
: П. Г. Усенко. КОХОВСЬКИЙ Всеволод Порфирович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Довідник з української літератури [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
Русько-українська бібліотека Олесницького [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
Ізборнік [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.]

[1] За іншими даними: народився — 4 (16) квітня 1835, а помер — 1(13) червня 1891.

[2] З 1993 року — Санкт-Петербурзький кадетський ракетно-артилерійський корпус.

[3] Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.

[4] Дей О.І. (1969). Словник українських псевдонімів (псевдонімів XVI-XX ст.). Київ: Наукова Думка. с. 560.

[5] Виходив з 1863 року замість журналу «Журнал для чтения воспитанникам военно-учебных заведений».