www.wikidata.uk-ua.nina.az

Косак Баб юк Любов Олексіївна Батько Посада Діти Дружина Мати Любов Олексіївна Коссак Баб юкНародилася 23 серпня 1922 19

Косак-Баб'юк Любов Олексіївна

Коссак-Баб'юк Любов Олексіївна (нар. 23 серпня 1922(19220823), м. Коломия, Івано-Франківська область — 2015) — музикознавець, кандидат філософських наук, професор, завідувачка кафедри історії музики ЛНМА ім. М.Лисенка (1972—1986 р.), педагог.

Життєпис ред.

Довоєнний період ред.

Народилася у Коломиї, в сім'ї адвоката Олекси Косака та Олени Курп'як — вчительки, однієї з перших випускниць Вищого Музичного Інституту у Львові (по класу фортепіано).

Дитинство було теплим та веселим. Батьки активно займались вихованням доньок (найстаршої – Люби, Марти та Ліди). Батько прищепив любов до книг та читання, сестри по черзі ходили до татової канцелярії друкувати на машинці. Мама доручала готувати обіди, а вечорами читала казки німецькою мовою, що допомогло надалі краще опанувати мову.

В 6 років Люба починає ходити до школи ім. Кн. Ольги, а після її закінчення, вступила до коломийської гімназії Українського Педагогічного товариства (УПТ) «Рідна школа». Одночасно з 1932 року навчалася у філії Вищого Музичного Інституту ім. М.Лисенка у класі Галини Лагодинської (фортепіано). За спогадами Любові Олексіївни, пані Галя зі своїми учнями вивчала музику починаючи від Баха, класиків, романтиків до сучасних композиторів, зокрема українських — М.Лисенка, С.Людкевича, В.Косенка.

Демонструючи прекрасні результати навчання на щорічних іспитах в 1937-38рр. а на той час Інспектор Вищого Музичного Інституту у Львові професор, композитор С. Людкевич виділив старанну студентку на пописи до Львова. Це була дуже добра практика обміну артистичним і професійним досвідом.

Закінчила школу в червні 1941 року, а вже за кілька днів почалася німецька окупація. 10 лютого 1942 року арештовують її батька і тримають у тюрмі 10 місяців як закладника разом з багатьма інтелігентами та молоддю, а 27 листопада 1942 р. його розстріляли. Мати з трьома доньками починають працювати машиністками-секретарками. На весні 1944 р., після приходу радянської армії, Любов продовжує працювати в Головпостачлісі, а також у музичній школі як викладач загального фортепіано і концертмейстер.

Післявоєнний період ред.

1945 році вступає до Львівської консерваторії на фортепіанний факультет, стає ученицею професора Тараса Шухевича. Після першого курсу розпочинає паралельне навчання на історико-теоретичному факультеті. Серед вчителів були такі видатні спеціалісти як Станіслав Людкевич (гармонія, народна творчість), Роман Сімович (інструментовка), Адам Солтис (аналіз музичних творів), Віра Волкова (історія світової музики).

Після третього курсу Любов Олексіївна розпочинає свою педагогічну діяльність в Музичному училищі (тепер — ім. С.Людкевича). Вела на всіх курсах виконавських відділів музичну літературу — світову, українську, російську. Серед учнів були Михайло Лемішко, Степан Стельмащук, Роман Лисиця та багато інших здібних музикантів.

Після закінчення історико-теоретичного факультету їде вступати до аспірантури в Київ. В ЦК Компартії України готувало з випускників мистецьких вищих шкіл викладачів естетики, таким чином Любов Олексіївна розпочинає вивчати нову спеціальність — естетику, як аспірант філософського факультету Київського університету ім. Т.Шевченка.

Від 1954 року стає педагогом Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка, спочатку як старший викладач, пізніше доцент і професор, викладає естетику та історію музики. Від жовтня 1968 року була деканом фортепіанного факультету, а з жовтня 1971 року завідувала кафедрою історії музики.

В центрі її наукових зацікавлень були проблеми національних особливостей української музики, розвиток музикознавства в Галичині, а також творчість західноукраїнських композиторів і виконавців ХІХ — ХХ ст. — Дениса Січинського, Станіслав Людкевича, Романа Сімовича, Євгена Козака, Дезидерія Задора, Анатоля Кос-Анатольського, Соломії Крушельницької, Марії Байко, Марії Крих, Лідії Шутко, Олега Криштальського, Володимира Ігнатенка та ін. Активно рецензувала музичне життя Львова на сторінках місцевої і київської преси.

Список праць (за роками) ред.

  • 1948
  1. Львів — місто вузів. Куди піти вчитися. Консерваторія ім.М.Лисенка. розповідає студентка Любов Косак //Вільна Україна, 1948, 16 червня.
  • 1960
  1. Деякі питання національних особливостей музики // Питання історії і теорії музики. Збірник статей, вип. 2. Львів, 1960. С.3-20.
  2. Адам Мечиславович Солтис // Українська радянська музика. Збірник статей, вип.. 2. Київ, 1962. С. 93-100.
  • 1970
  1. Музика і естетичне виховання // Міжвідомчий науковий збірник «Етика і естетика», вип..2. Київ, 1970. с. 123—126.
  • 1972
  1. Розвиток самодіяльного музичного мистецтва в західних областях України за роки Радянської влади // Українська музика. Збірник статей. Київ, 1972.с. 71-77.
  2. Гармонія розвитку. Художня самодіяльність як засіб естетичного виховання студентської молоді // Вільна Україна, 1972, 22 вересня. (у співавторстві з З.Козачук та В.Лапенко).
  • 1973
  1. Милану співають студенти // Культура і життя, 1973, 22 лютого.
  2. Новий концертний зал // Вільна Україна, 1975, 3 квітня.
  • 1975
  1. Виступають Марія Байко і Тетяна Лагола // Вільна Україна, 1975, 3 квітня.
  • 1976
  1. Художня самодіяльність як фактор естетичного виховання на прикладі вузів Львова // Естетичне виховання у вищих учбових закладах. Київ, 1976.с. 118—130 (у співавторстві з В.Лапенко і З.Козачук).
  2. Комплексний підхід до виховання творчої молоді // Радянський спосіб життя і завдання підготовки та виховання кадрів для установ культури та мистецтва. Тези доповідей. Рівне, 1976.с. 94-95.
  • 1977
  1. Вітаємо ювілярів. Щедрість пісенної душі. До 70-річчя з дня народження та 50-річчя творчої діяльності засл. діяча мистецтв УРСР композитора Євгена Теодоровича Козака // Культура і життя, 1977, 12 травня.
  2. Творецпесни // Львовская правда, 1977, 26 квітня. (Про Євгена Козака).
  • 1978
  1. І педагогів, і критиків // Культура і життя, 1978, 9 квітня.
  2. Методична розробка до семінарських занять з курсу історії зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету (Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім. М.Лисенка, кафедра історія музики) (у співавторстві з С.Павлишин). Львів, 1978. 34 с.
  • 1979
  1. Творческий подвиг (к 100-летию Станислава Людкевича) // Львовская правда, 1979, 24 січня.
  2. Музично-педагогічна діяльність С.Людкевича // Творчість С.Людкевича. Збірник статей. Київ, 1979. с. 184—195.
  3. Щоденник мистецтв. Вечір камерної музики // Вільна Україна, 1979, 4 листопада . (Про концерт Лідії Шутко і Марини Крих).
  4. Певецродногокрая. К 70-летию со дня рождения А. И. Кос-Анатольского // Львовская правда, 1979, 1 грудня.
  • 1980
  1. Ставимо питання. Продиктовано часом // Культура і життя, 1980, 21 серпня. (У співавторстві з Л.Яросевич)
  2. По концертних залах. За роялем — Олег Криштальський // Вільна Україна, 1980, 23 лютого.
  3. Ювілей митця (50 років з дня народження О.Криштальського) // Музика, 1980. № 6, с.30.
  • 1981
  1. Жизнь в музыке. Творческие портреты (до 80-річчя Р.Сімовича) //Львовская правда, 1981, 1 березня.
  2. Про рідний край (звітний концерт М.Байко) // Ленінська молодь, 1981, 23 червня.
  3. Музика двох світів // Вільна Україна, 1981, 7 вересня. (Рецензія на книгу С.Павлишин «Зарубежная музыка ХХ века. Пути развития. Тенденции»).
  4. У річищі сучасних течій // Культура і життя, 1981, 13 вересня. (Рецензія на книгу С.Павлишин «Зарубежнаямузыка ХХ века. Путиразвития. Тенденции»).
  5. У розвиток естетичної думки // музика, 1981, № 1. (Рецензія на книгу І.Ляшенка «Естетика ленінізму і питання музичної культури».)
  6. Средства массовой коммуникации и музыкально-естетическое воспитание молодежи. Тезисы докладов респ. научно-теоретич. конф. «Актуальные вопросы деятельности учреждений культуры и искусства в современных условиях». Київ , 1981. с.33-35.
  7. Задачи художественной самодеятельности в условаиях развитого социалистического общества. Тезисы докладов респ. научно-теоретич. конф. преподавателей и аспирантов вузов культуры и искусства в свете решений XXVI сьезда КПСС. Харьков, 1981. С.38-39.
  • 1982
  1. Художнє зростання (про оркестр народних інструментів Львівської консерваторії ім. М.Лисенка) // Вільна Україна, 1982, 21 березня.
  2. Вшанування Кирила Стеценка // Музика, 1982, № 4. с.11.
  3. Патриотическое и интернациональное воспитание студентов в курсе марксистско-ленинской эстетики //Тезисыдокладовресп. научно-теоретич.конф.преподавателей и аспирантоввузовкультуры «Актуальныевопросыпатриотического и интернациональноговоспитания». 30.ІІІ-1.IV 1982. Одеса, 1982.с.33-34.
  4. Майстер хорової пісні. До 75-річчя з дня народження Є. Т. Козака // Вільна Україна, 1982, 25 квітня.
  5. Майстер хорової пісні. До 75-річчя з дня народження Є. Т. Козака // Культура і життя, 1982, 25 квітня.
  6. Різносторонній талант. До 70-років Д. Е. Задора // Культура і життя, 1982, 24 жовтня.
  7. Методична розробка до семінарських занять з курсу марксистсько-ленінської естетики для студентів Львівської консерваторії. Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім..М.Лисенка, Львів, 1982. 35с.
  • 1983
  1. На авторських вечорах. Авторський концерт Б.Фільц // Музика, 1983. № 2. с.13-14.
  • 1984
  1. Пам'яті славетної співачки (до 110-ї річниці з дня народження Соломії Крушельницької) // Вільна Україна, 1984, 7 січня.
  2. Дебют студента // Культура і життя, 1984, 1 квітня.
  3. Звучать романси Рахманінова (у виконанні В.Ігнатенка і Л.Дашич) // Вільна Україна, 1984, 15 квітня.
  4. Методична розробка до семінарських занять з курсу історії зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету (Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім..М.Лисенка, Кафедра історії музики) (у співавторстві з С.Павлишин). 2-е вид. доповн. і перероб. Львів, 1984. 51 с.
  • 1985
  1. Пам'яті Дениса Січинського // Культура і життя, 1985, 24 листопада.
  2. Романси Січинського (у виконанні Марії Байко) // Вільна Україна, 1985, 28 грудня.
  3. Присвячується Д.Січинському. Концерт до ювілею композитора у Львівській філармонії // Музика, 1986, № 1. с. 29.
  • 1987
  1. Людина і її справа. Розповіді про митців (про диригента І.Паїна)// Вільна Україна, 1987, 1 березня.
  2. Грай скрипко, грай (про концерт Л.Шутко) // Вільна Україна, 1987, 25 грудня.
  • 1988
  1. Її поради цінував Станіслав Людкевич (до ювілею М. Л. Білинської) // Жовтень, 1988. № 3. с. 134.
  2. Дует сестер музикантів (сестер І. та Н.Цайтц) // Вільна Україна, 1988, 22 травня.
  • 1989
  1. Співець рідного краю. До 80-річчя з дня народження А.Кос-Анатольського // Вільна Україна, 1989, 2 грудня.
  2. Музикознавство Львова за 50 років // 50 років воз'єднання Західної України з Українською Радянською Республікою у складі Союзу РСР. Тези доповідей респ. наукової конф., Львів, 27-29 вересня 1989. Ч.ІІ.Львів, 1989. с. 393—394.
  3. Музика і захист природи // Моральні та естетичні питання охорони природи. Тези доповідей науково-практ.конф., Львів, жовтень 1989. Львів, 1989. с. 20-22.
  • 1991
  1. Декада української опери // Музика, 1991. № 4.с. 8.
  2. Чи буде українська оперета у Львові? // Вільна Україна, 1991, 13 січня.
  3. Час пробудитись до праці. Роздуми після декади української опери і балету у Львові // За вільну Україну, 1991, 22 травня (у співавторстві з В.Козловим).
  • 1995
  1. Естетичні погляди С.Людкевича // Творчість Станіслава Людкевича. Збірник статей. Львів, 1995.с. 4-23.
  • 1996
  1. Німецькі колонії в Коломиї (Спогади) // Німецькі колонії в Галичині. Історія. Архітектура. Культура. Львів, 1996.с. 154—157 (у співавторстві з Мартою Волошинською-Косак та Іваном Волошинським).
  • 1998
  1. Ще не вмерла . . . Львівська опера . . . Інтерв'ю Ірини Бондаренко // Арт-Поступ,1998, 30 січня.
  2. Велич літургійного співу // Вільний голос (Коломия), 1998, 29 серпня.
  • 1999
  1. З історії музичного життя Коломиї // Музика Галичини. Т. ІІ. Львів, 1999. с. 149—183.
  2. Його добре знали в Коломиї (до 20-річчя смерті С.Людкевича) // Вільний голос (Коломия), 1999, 25 вересня.
  • 2000
  1. Мої роздумування про Стефанію Павлишин // Syntagmation. Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства професора Стефанії Павлишин. Ред.упорядник Л.Кияновська. Львів, 2000. с.153-159.
  • 2001
  1. Станіслав Людкевич і музична культура Коломиї // Музика Галичини. Т.VI. Львів, 2001. с.109-114.

Джерела ред.

  • Любов Коссак-Баб'юк — педагог і музикознавець. До 80-ліття з дня народження / ред.. і упоряд. С.Павлишин, Ю.Ясіновський. Львів: БаК, 2002. — 40с.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Lyubov Oleksiyivna Kossak Bab yukNarodilasya 23 serpnya 1922 1922 08 23 101 rik m Kolomiya Ivano Frankivska oblastKrayina UkrayinaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist muzikoznavicyaAlma mater Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaPosada Zaviduvach kafedriVchene zvannya profesorNaukovij stupin kandidat filosofskih naukKossak Bab yuk Lyubov Oleksiyivna nar 23 serpnya 1922 19220823 m Kolomiya Ivano Frankivska oblast 2015 muzikoznavec kandidat filosofskih nauk profesor zaviduvachka kafedri istoriyi muziki LNMA im M Lisenka 1972 1986 r pedagog Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Dovoyennij period 1 2 Pislyavoyennij period 2 Spisok prac za rokami 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepis red Dovoyennij period red Narodilasya u Kolomiyi v sim yi advokata Oleksi Kosaka ta Oleni Kurp yak vchitelki odniyeyi z pershih vipusknic Vishogo Muzichnogo Institutu u Lvovi po klasu fortepiano Ditinstvo bulo teplim ta veselim Batki aktivno zajmalis vihovannyam donok najstarshoyi Lyubi Marti ta Lidi Batko prishepiv lyubov do knig ta chitannya sestri po cherzi hodili do tatovoyi kancelyariyi drukuvati na mashinci Mama doruchala gotuvati obidi a vechorami chitala kazki nimeckoyu movoyu sho dopomoglo nadali krashe opanuvati movu V 6 rokiv Lyuba pochinaye hoditi do shkoli im Kn Olgi a pislya yiyi zakinchennya vstupila do kolomijskoyi gimnaziyi Ukrayinskogo Pedagogichnogo tovaristva UPT Ridna shkola Odnochasno z 1932 roku navchalasya u filiyi Vishogo Muzichnogo Institutu im M Lisenka u klasi Galini Lagodinskoyi fortepiano Za spogadami Lyubovi Oleksiyivni pani Galya zi svoyimi uchnyami vivchala muziku pochinayuchi vid Baha klasikiv romantikiv do suchasnih kompozitoriv zokrema ukrayinskih M Lisenka S Lyudkevicha V Kosenka Demonstruyuchi prekrasni rezultati navchannya na shorichnih ispitah v 1937 38rr a na toj chas Inspektor Vishogo Muzichnogo Institutu u Lvovi profesor kompozitor S Lyudkevich vidiliv starannu studentku na popisi do Lvova Ce bula duzhe dobra praktika obminu artistichnim i profesijnim dosvidom Zakinchila shkolu v chervni 1941 roku a vzhe za kilka dniv pochalasya nimecka okupaciya 10 lyutogo 1942 roku areshtovuyut yiyi batka i trimayut u tyurmi 10 misyaciv yak zakladnika razom z bagatma inteligentami ta moloddyu a 27 listopada 1942 r jogo rozstrilyali Mati z troma donkami pochinayut pracyuvati mashinistkami sekretarkami Na vesni 1944 r pislya prihodu radyanskoyi armiyi Lyubov prodovzhuye pracyuvati v Golovpostachlisi a takozh u muzichnij shkoli yak vikladach zagalnogo fortepiano i koncertmejster Pislyavoyennij period red 1945 roci vstupaye do Lvivskoyi konservatoriyi na fortepiannij fakultet staye ucheniceyu profesora Tarasa Shuhevicha Pislya pershogo kursu rozpochinaye paralelne navchannya na istoriko teoretichnomu fakulteti Sered vchiteliv buli taki vidatni specialisti yak Stanislav Lyudkevich garmoniya narodna tvorchist Roman Simovich instrumentovka Adam Soltis analiz muzichnih tvoriv Vira Volkova istoriya svitovoyi muziki Pislya tretogo kursu Lyubov Oleksiyivna rozpochinaye svoyu pedagogichnu diyalnist v Muzichnomu uchilishi teper im S Lyudkevicha Vela na vsih kursah vikonavskih viddiliv muzichnu literaturu svitovu ukrayinsku rosijsku Sered uchniv buli Mihajlo Lemishko Stepan Stelmashuk Roman Lisicya ta bagato inshih zdibnih muzikantiv Pislya zakinchennya istoriko teoretichnogo fakultetu yide vstupati do aspiranturi v Kiyiv V CK Kompartiyi Ukrayini gotuvalo z vipusknikiv misteckih vishih shkil vikladachiv estetiki takim chinom Lyubov Oleksiyivna rozpochinaye vivchati novu specialnist estetiku yak aspirant filosofskogo fakultetu Kiyivskogo universitetu im T Shevchenka Vid 1954 roku staye pedagogom Lvivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im M Lisenka spochatku yak starshij vikladach piznishe docent i profesor vikladaye estetiku ta istoriyu muziki Vid zhovtnya 1968 roku bula dekanom fortepiannogo fakultetu a z zhovtnya 1971 roku zaviduvala kafedroyu istoriyi muziki V centri yiyi naukovih zacikavlen buli problemi nacionalnih osoblivostej ukrayinskoyi muziki rozvitok muzikoznavstva v Galichini a takozh tvorchist zahidnoukrayinskih kompozitoriv i vikonavciv HIH HH st Denisa Sichinskogo Stanislav Lyudkevicha Romana Simovicha Yevgena Kozaka Dezideriya Zadora Anatolya Kos Anatolskogo Solomiyi Krushelnickoyi Mariyi Bajko Mariyi Krih Lidiyi Shutko Olega Krishtalskogo Volodimira Ignatenka ta in Aktivno recenzuvala muzichne zhittya Lvova na storinkah miscevoyi i kiyivskoyi presi Spisok prac za rokami red 1948Lviv misto vuziv Kudi piti vchitisya Konservatoriya im M Lisenka rozpovidaye studentka Lyubov Kosak Vilna Ukrayina 1948 16 chervnya 1960Deyaki pitannya nacionalnih osoblivostej muziki Pitannya istoriyi i teoriyi muziki Zbirnik statej vip 2 Lviv 1960 S 3 20 Adam Mechislavovich Soltis Ukrayinska radyanska muzika Zbirnik statej vip 2 Kiyiv 1962 S 93 100 1970Muzika i estetichne vihovannya Mizhvidomchij naukovij zbirnik Etika i estetika vip 2 Kiyiv 1970 s 123 126 1972Rozvitok samodiyalnogo muzichnogo mistectva v zahidnih oblastyah Ukrayini za roki Radyanskoyi vladi Ukrayinska muzika Zbirnik statej Kiyiv 1972 s 71 77 Garmoniya rozvitku Hudozhnya samodiyalnist yak zasib estetichnogo vihovannya studentskoyi molodi Vilna Ukrayina 1972 22 veresnya u spivavtorstvi z Z Kozachuk ta V Lapenko 1973Milanu spivayut studenti Kultura i zhittya 1973 22 lyutogo Novij koncertnij zal Vilna Ukrayina 1975 3 kvitnya 1975Vistupayut Mariya Bajko i Tetyana Lagola Vilna Ukrayina 1975 3 kvitnya 1976Hudozhnya samodiyalnist yak faktor estetichnogo vihovannya na prikladi vuziv Lvova Estetichne vihovannya u vishih uchbovih zakladah Kiyiv 1976 s 118 130 u spivavtorstvi z V Lapenko i Z Kozachuk Kompleksnij pidhid do vihovannya tvorchoyi molodi Radyanskij sposib zhittya i zavdannya pidgotovki ta vihovannya kadriv dlya ustanov kulturi ta mistectva Tezi dopovidej Rivne 1976 s 94 95 1977Vitayemo yuvilyariv Shedrist pisennoyi dushi Do 70 richchya z dnya narodzhennya ta 50 richchya tvorchoyi diyalnosti zasl diyacha mistectv URSR kompozitora Yevgena Teodorovicha Kozaka Kultura i zhittya 1977 12 travnya Tvorecpesni Lvovskaya pravda 1977 26 kvitnya Pro Yevgena Kozaka 1978I pedagogiv i kritikiv Kultura i zhittya 1978 9 kvitnya Metodichna rozrobka do seminarskih zanyat z kursu istoriyi zarubizhnoyi muziki dlya studentiv istoriko teoretichnogo fakultetu Ministerstvo kulturi URSR Lvivska konservatoriya im M Lisenka kafedra istoriya muziki u spivavtorstvi z S Pavlishin Lviv 1978 34 s 1979Tvorcheskij podvig k 100 letiyu Stanislava Lyudkevicha Lvovskaya pravda 1979 24 sichnya Muzichno pedagogichna diyalnist S Lyudkevicha Tvorchist S Lyudkevicha Zbirnik statej Kiyiv 1979 s 184 195 Shodennik mistectv Vechir kamernoyi muziki Vilna Ukrayina 1979 4 listopada Pro koncert Lidiyi Shutko i Marini Krih Pevecrodnogokraya K 70 letiyu so dnya rozhdeniya A I Kos Anatolskogo Lvovskaya pravda 1979 1 grudnya 1980Stavimo pitannya Prodiktovano chasom Kultura i zhittya 1980 21 serpnya U spivavtorstvi z L Yarosevich Po koncertnih zalah Za royalem Oleg Krishtalskij Vilna Ukrayina 1980 23 lyutogo Yuvilej mitcya 50 rokiv z dnya narodzhennya O Krishtalskogo Muzika 1980 6 s 30 1981Zhizn v muzyke Tvorcheskie portrety do 80 richchya R Simovicha Lvovskaya pravda 1981 1 bereznya Pro ridnij kraj zvitnij koncert M Bajko Leninska molod 1981 23 chervnya Muzika dvoh svitiv Vilna Ukrayina 1981 7 veresnya Recenziya na knigu S Pavlishin Zarubezhnaya muzyka HH veka Puti razvitiya Tendencii U richishi suchasnih techij Kultura i zhittya 1981 13 veresnya Recenziya na knigu S Pavlishin Zarubezhnayamuzyka HH veka Putirazvitiya Tendencii U rozvitok estetichnoyi dumki muzika 1981 1 Recenziya na knigu I Lyashenka Estetika leninizmu i pitannya muzichnoyi kulturi Sredstva massovoj kommunikacii i muzykalno esteticheskoe vospitanie molodezhi Tezisy dokladov resp nauchno teoretich konf Aktualnye voprosy deyatelnosti uchrezhdenij kultury i iskusstva v sovremennyh usloviyah Kiyiv 1981 s 33 35 Zadachi hudozhestvennoj samodeyatelnosti v uslovaiyah razvitogo socialisticheskogo obshestva Tezisy dokladov resp nauchno teoretich konf prepodavatelej i aspirantov vuzov kultury i iskusstva v svete reshenij XXVI sezda KPSS Harkov 1981 S 38 39 1982Hudozhnye zrostannya pro orkestr narodnih instrumentiv Lvivskoyi konservatoriyi im M Lisenka Vilna Ukrayina 1982 21 bereznya Vshanuvannya Kirila Stecenka Muzika 1982 4 s 11 Patrioticheskoe i internacionalnoe vospitanie studentov v kurse marksistsko leninskoj estetiki Tezisydokladovresp nauchno teoretich konf prepodavatelej i aspirantovvuzovkultury Aktualnyevoprosypatrioticheskogo i internacionalnogovospitaniya 30 III 1 IV 1982 Odesa 1982 s 33 34 Majster horovoyi pisni Do 75 richchya z dnya narodzhennya Ye T Kozaka Vilna Ukrayina 1982 25 kvitnya Majster horovoyi pisni Do 75 richchya z dnya narodzhennya Ye T Kozaka Kultura i zhittya 1982 25 kvitnya Riznostoronnij talant Do 70 rokiv D E Zadora Kultura i zhittya 1982 24 zhovtnya Metodichna rozrobka do seminarskih zanyat z kursu marksistsko leninskoyi estetiki dlya studentiv Lvivskoyi konservatoriyi Ministerstvo kulturi URSR Lvivska konservatoriya im M Lisenka Lviv 1982 35s 1983Na avtorskih vechorah Avtorskij koncert B Filc Muzika 1983 2 s 13 14 1984Pam yati slavetnoyi spivachki do 110 yi richnici z dnya narodzhennya Solomiyi Krushelnickoyi Vilna Ukrayina 1984 7 sichnya Debyut studenta Kultura i zhittya 1984 1 kvitnya Zvuchat romansi Rahmaninova u vikonanni V Ignatenka i L Dashich Vilna Ukrayina 1984 15 kvitnya Metodichna rozrobka do seminarskih zanyat z kursu istoriyi zarubizhnoyi muziki dlya studentiv istoriko teoretichnogo fakultetu Ministerstvo kulturi URSR Lvivska konservatoriya im M Lisenka Kafedra istoriyi muziki u spivavtorstvi z S Pavlishin 2 e vid dopovn i pererob Lviv 1984 51 s 1985Pam yati Denisa Sichinskogo Kultura i zhittya 1985 24 listopada Romansi Sichinskogo u vikonanni Mariyi Bajko Vilna Ukrayina 1985 28 grudnya Prisvyachuyetsya D Sichinskomu Koncert do yuvileyu kompozitora u Lvivskij filarmoniyi Muzika 1986 1 s 29 1987Lyudina i yiyi sprava Rozpovidi pro mitciv pro dirigenta I Payina Vilna Ukrayina 1987 1 bereznya Graj skripko graj pro koncert L Shutko Vilna Ukrayina 1987 25 grudnya 1988Yiyi poradi cinuvav Stanislav Lyudkevich do yuvileyu M L Bilinskoyi Zhovten 1988 3 s 134 Duet sester muzikantiv sester I ta N Cajtc Vilna Ukrayina 1988 22 travnya 1989Spivec ridnogo krayu Do 80 richchya z dnya narodzhennya A Kos Anatolskogo Vilna Ukrayina 1989 2 grudnya Muzikoznavstvo Lvova za 50 rokiv 50 rokiv voz yednannya Zahidnoyi Ukrayini z Ukrayinskoyu Radyanskoyu Respublikoyu u skladi Soyuzu RSR Tezi dopovidej resp naukovoyi konf Lviv 27 29 veresnya 1989 Ch II Lviv 1989 s 393 394 Muzika i zahist prirodi Moralni ta estetichni pitannya ohoroni prirodi Tezi dopovidej naukovo prakt konf Lviv zhovten 1989 Lviv 1989 s 20 22 1991Dekada ukrayinskoyi operi Muzika 1991 4 s 8 Chi bude ukrayinska opereta u Lvovi Vilna Ukrayina 1991 13 sichnya Chas probuditis do praci Rozdumi pislya dekadi ukrayinskoyi operi i baletu u Lvovi Za vilnu Ukrayinu 1991 22 travnya u spivavtorstvi z V Kozlovim 1995Estetichni poglyadi S Lyudkevicha Tvorchist Stanislava Lyudkevicha Zbirnik statej Lviv 1995 s 4 23 1996Nimecki koloniyi v Kolomiyi Spogadi Nimecki koloniyi v Galichini Istoriya Arhitektura Kultura Lviv 1996 s 154 157 u spivavtorstvi z Martoyu Voloshinskoyu Kosak ta Ivanom Voloshinskim 1998She ne vmerla Lvivska opera Interv yu Irini Bondarenko Art Postup 1998 30 sichnya Velich liturgijnogo spivu Vilnij golos Kolomiya 1998 29 serpnya 1999Z istoriyi muzichnogo zhittya Kolomiyi Muzika Galichini T II Lviv 1999 s 149 183 Jogo dobre znali v Kolomiyi do 20 richchya smerti S Lyudkevicha Vilnij golos Kolomiya 1999 25 veresnya 2000Moyi rozdumuvannya pro Stefaniyu Pavlishin Syntagmation Zbirnik naukovih statej na poshanu doktora mistectvoznavstva profesora Stefaniyi Pavlishin Red uporyadnik L Kiyanovska Lviv 2000 s 153 159 2001Stanislav Lyudkevich i muzichna kultura Kolomiyi Muzika Galichini T VI Lviv 2001 s 109 114 Dzherela red Lyubov Kossak Bab yuk pedagog i muzikoznavec Do 80 littya z dnya narodzhennya red i uporyad S Pavlishin Yu Yasinovskij Lviv BaK 2002 40s Posilannya red https web archive org web 20151229235106 http conservatory lviv ua kafedry kafedra istoriji muzyky Arhivovano29 grudnya 2015 u Wayback Machine Sajt kafedri istoriyi muziki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kosak Bab 27yuk Lyubov Oleksiyivna amp oldid 38188590