www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кормова одиниця корм од одиниця вимірювання загальної поживності кормів 1 2 3 4 На основі кормових одиниць розраховують

Кормова одиниця

Кормова одиниця (корм. од.) — одиниця вимірювання загальної поживності кормів. На основі кормових одиниць розраховують норми годівлі сільськогосподарських тварин. Показником поживності кормів може слугувати також величина обмінної енергії, що міститься в них.

Енергетична оцінка кормів за системою Армсбі Редагувати

Схему енергетичного балансу організму тварин, в яку були введені такі поняття як валова (брутто), перетравна, фізіологічно корисна і чиста (нетто) енергія розробив вчений Генрі Армсбі. Вчений запропонував оцінювати енергетичну поживність кормів в одиницях чистої енергії — термах. Один терм відповідав 1000 ккал, відкладених в організмі тварин у вигляді білків та жирів. Цей принцип став основою для подальшого розвитку систем оцінки поживності кормів за їх продуктивною дією на організм тварин.

Системою американського вченого Армсбі (Н.Р.Armsbi) користуються в Швейцарії, Франції, Нідерландах, ЗДА та Англії.

Потреба тварин в енергії виражаються сумою перетравних поживних речовин (СППР) та чистою енергією (ЧЕ), а також чистою енергією лактації та чистою енергією приросту.

Сума перетравних поживних речовин виражається в одиницях маси і складається із кількості перетравного протеїну, клітковини, безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) та жиру (кількість жиру перемножується на 2,25, тому що його енергетична цінність вище цінності протеїну та вуглеводів).

Крохмальна одиниця — крохмальний еквівалент Редагувати

Оскаром Кельнером наприкінці XIX — на початку XX ст. був розроблений спосіб оцінки загальної поживності кормів, за яким було запропоновано виражати поживність кормів за допомогою крохмального еквіваленту — виражався кількістю кілограмів крохмалю, що дорівнює продуктивній дії (жировідкладенню) 100 кг даного корму. Німецький вчений, на відміну від Г. Армсбі, виражав продуктивну дію корму не в калоріях чистої енергії, а в жировідкладенні. Він запропонував жировідкладення в організмі тварин із 1 кг перетравного крохмалю прийняти за кормову одиницю — крохмальний еквівалент. Вчений вивів коефіцієнт повноцінності корму, який являє собою процентний вираз кількості жиру, фактично відкладеного в організмі тварини і розрахункової величини жировідкладення. Запропонований спосіб набув найбільшого поширення. За цим способом крохмальний еквівалент зерна вівса дорівнює 60, висівок — 48.

Скандинавська кормова одиниця Редагувати

Термін «кормова одиниця» хоча і застосовується у Скандинавських країнах і на теренах колишнього СРСР, проте подібність існує лише в назві. Скандинавську кормову одиницю розробили данський учений Н.Фьорд і шведський учений Н.Хансон. Як єдина скандинавська кормова одиниця вона перетворена у 1915 році і використовується до цих пір в Швеції, Данії, Норвегії, Ісландії і Фінляндії.

Скандинавська кормова одиниця встановлена для тварин різних видів для отримання від них різноманітної продукції. За одиницю вимірювання взято 1 кг зерна ячменю.

Вівсяна кормова одиниця Редагувати

В СРСР за кормову одиницю було прийнято поживність 1 кг вівса — «вівсяна кормова одиниця» або «радянська кормова одиниця». Вона встановлена на основі крохмального еквіваленту та в основу якої покладено продуктивну енергію.

Енергетична кормова одиниця Редагувати

Методика оцінки поживності кормів, заснована на визначенні чистої енергії, що виражається в енергетичних кормових одиницях (ЕКО) була розроблена Ученими Інституту годівлі сільськогосподарських тварин імені О.Кельнера у колишній НДР.

За одиницю обмінної енергії приймають 1 калорію або 1 Джоуль. Згідно з ГОСТ 9867-61 1 Джоуль дорівнює 0,2388 калорії, а 1 калорія — 4,1868 Джоуля.

За цією методикою поживність кормів в ЕКО враховується окремо для великої рогатої худоби , свиней та птиці, тому що необхідно враховувати, що енергетична поживність одних і тих самих кормів для різних тварин неоднакова. Грубі корми мають більш високу (на 10—20%) поживність для жуйних, концентровані — для моногастричних. Величина енергетичної кормової одиниці для великої рогатої худоби прийнята 2,5 ккал НЕЖ (нетто-енергії, або чистої енергії по жировідкладенню); свиней — 3,5 ккал; птиці — 3,5 ккал. Потреби інших видів сільськогосподарських тварин виражено наступним чином: овець, кіз та коней — 2,5 ккал НЕЖ, а кролів — 3,5 ккал НЕЖ.

У 1963р. на Пленумі відділення тваринництва Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ) було прийнято рішення оцінювати поживність кормів та раціонів в енергетичних кормових одиницях (ЕКО), а також нормувати енергетичні потреби тварин в обмінній енергії.

Обмінна енергія кормів Редагувати

Обмінну енергію кормів встановлюють у дослідах на тваринах по різниці вмісту енергії в згодованому кормі виділеної в екскрементах (прямий спосіб), а також розрахунковим шляхом на основі даних хімічного складу кормів, його перетравності та рівнянь регресії (розрахунковий спосіб). Жири, вуглеводи і протеїни в кормах є джерелом обмінної енергії для тварин. Величина обмінної енергії залежить від концентрації поживних речовин, їх співвідношення, перетравності та засвоюваності в організмі. За даною системою оцінки поживності кормів і нормування потреб тварин в енергії прийнято фактичну величину обмінної енергії в мегаджоулях у розрахунку на 1 кг натурального корму або сухої речовини корму.

При розробці енергетичних кормових одиниць використовують наступні рівняння регресії, які розраховані на підставі експериментальних досліджень:

  • для великої рогатої худоби:

ЕКОврх = 0,684 · х1 + 3,008 · х2 + 0,804 · х3 + 0,804 · х4;

  • для свиней:

ЕКОс = 0,731 · х1 + 2,440 · х2 + 0,846 · х3 + 0,804 · х4;

  • для птиці:

ЕКОп = 0,737 · х1 + 2,283 · х2 + 0,911 · х3 + 0,911 · х4,
де х1 — вміст перетравного протеїну в 1 кг кормів, г/кг;

Перевагою від застосування оцінки поживності кормів через обмінну енергію є можливість її використання у процесі виробництва (без проведення спеціальних дослідів).

Недоліки Редагувати

Системі оцінки поживності кормів за Кельнером, а тому і вівсяній одиниці, так само як і системі Армсбі, притаманні значні недоліки, що випливають з їх механістичного трактування процесів обміну речовин і енергії в тваринному організмі. Кельнер і Армсбі опирались на метафізичну теорію про сталість обміну речовин і енергії в тварин і використання ними поживних речовин без урахування: особливостей тварин і їх стану, кількісного і якісного складу кормів, біологічно доповнюючої дії окремих речовин у кормах і раціонах. Разом з цим при оцінці поживності кормів і нормуванні потреби тварин враховується лище 6 показників (продуктивна енергія, виражена у вівсяних кормових одиницях, перетравний протеїн, кальцій, фосфор кухонна сіль і каротин), чого недостатньо для організації повноцінної годівлі тварин. Рядом учених-економістів пропонується оцінювати кормові культури за умовними показниками, як мають врахувати не лише енергетичну поживність кормів, а й інші їх елементи поживності кормів: вміст білку, клітковини, жирів та інших білково-вітамінних речовин.

Примітки Редагувати

  1. Сельскохозяйственный энциклопедический словарь / Редкол.: Месяц В.К. (гл. ред.) и др. - М.: Сов. энциклопедия, 1989.-656с. (с.: 240)
  2. Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва - Ленинград : Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз». Главный редактор: А. И. Гайстер. 1934.
  3. Попов И. С., Кормление сельскохозяйственных животных, 9 изд., М., 1957
  4. Пешук Л. В. Основи тваринництва і ветеринарно-санітарна експертиза м'яса та м'ясних продуктів. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 400 с. ISBN 978-611-01-0219-3
  5. ↑ Баканов В.Н. Кормление сельскохозяйственных животных / В.Н. Баканов, В.К. Менькин. - М.: Агропромиздат, 1989. – 511 с.
  6. ↑ Шевченко Ю.А. Особливості енергетичної та економічної оцінки кормів [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. // Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана», 2011
  7. ↑ Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных // Справочное пособие. / 3-е изд. пер.Под ред. А.П.Калашникова, В.И.Фисинина, В.В.Щеглова, Н.И.Клейменова и др. — М., 2003. — 456с. (с.: 14)
  8. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных // Справочное пособие. / 3-е изд. пер.Под ред. А.П.Калашникова, В.И.Фисинина, В.В.Щеглова, Н.И.Клейменова и др. — М., 2003. — 456с. (с.: 26)
  9. Мартиросов С.И., Мартиросова В.П. К вопросу экономической оценки кормовых культур. // Корма . — 1977. — No 2. — С.17
  10. Первов Н.Г. Энергетическая питательность кормов // Корма и кормление сельскохозяйственных животных (с.: 103)
  11. Первов Н.Г. Энергетическая питательность кормов // Корма и кормление сельскохозяйственных животных
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kormova odinicya korm od odinicya vimiryuvannya zagalnoyi pozhivnosti kormiv 1 2 3 4 Na osnovi kormovih odinic rozrahovuyut normi godivli silskogospodarskih tvarin Pokaznikom pozhivnosti kormiv mozhe sluguvati takozh velichina obminnoyi energiyi sho mistitsya v nih Zmist 1 Energetichna ocinka kormiv za sistemoyu Armsbi 2 Krohmalna odinicya krohmalnij ekvivalent 3 Skandinavska kormova odinicya 4 Vivsyana kormova odinicya 5 Energetichna kormova odinicya 6 Obminna energiya kormiv 7 Nedoliki 8 PrimitkiEnergetichna ocinka kormiv za sistemoyu Armsbi RedaguvatiShemu energetichnogo balansu organizmu tvarin v yaku buli vvedeni taki ponyattya yak valova brutto peretravna fiziologichno korisna i chista netto energiya rozrobiv vchenij Genri Armsbi Vchenij zaproponuvav ocinyuvati energetichnu pozhivnist kormiv v odinicyah chistoyi energiyi termah Odin term vidpovidav 1000 kkal vidkladenih v organizmi tvarin u viglyadi bilkiv ta zhiriv Cej princip stav osnovoyu dlya podalshogo rozvitku sistem ocinki pozhivnosti kormiv za yih produktivnoyu diyeyu na organizm tvarin 5 Sistemoyu amerikanskogo vchenogo Armsbi N R Armsbi koristuyutsya v Shvejcariyi Franciyi Niderlandah ZDA ta Angliyi 6 Potreba tvarin v energiyi virazhayutsya sumoyu peretravnih pozhivnih rechovin SPPR ta chistoyu energiyeyu ChE a takozh chistoyu energiyeyu laktaciyi ta chistoyu energiyeyu prirostu 6 Suma peretravnih pozhivnih rechovin virazhayetsya v odinicyah masi i skladayetsya iz kilkosti peretravnogo proteyinu klitkovini bezazotistih ekstraktivnih rechovin BER ta zhiru kilkist zhiru peremnozhuyetsya na 2 25 tomu sho jogo energetichna cinnist vishe cinnosti proteyinu ta vuglevodiv 7 Krohmalna odinicya krohmalnij ekvivalent RedaguvatiOskarom Kelnerom naprikinci XIX na pochatku XX st buv rozroblenij sposib ocinki zagalnoyi pozhivnosti kormiv za yakim bulo zaproponovano virazhati pozhivnist kormiv za dopomogoyu krohmalnogo ekvivalentu virazhavsya kilkistyu kilogramiv krohmalyu sho dorivnyuye produktivnij diyi zhirovidkladennyu 100 kg danogo kormu Nimeckij vchenij na vidminu vid G Armsbi virazhav produktivnu diyu kormu ne v kaloriyah chistoyi energiyi a v zhirovidkladenni Vin zaproponuvav zhirovidkladennya v organizmi tvarin iz 1 kg peretravnogo krohmalyu prijnyati za kormovu odinicyu krohmalnij ekvivalent 5 Vchenij viviv koeficiyent povnocinnosti kormu yakij yavlyaye soboyu procentnij viraz kilkosti zhiru faktichno vidkladenogo v organizmi tvarini i rozrahunkovoyi velichini zhirovidkladennya Zaproponovanij sposib nabuv najbilshogo poshirennya 6 Za cim sposobom krohmalnij ekvivalent zerna vivsa dorivnyuye 60 visivok 48 6 Skandinavska kormova odinicya RedaguvatiTermin kormova odinicya hocha i zastosovuyetsya u Skandinavskih krayinah i na terenah kolishnogo SRSR prote podibnist isnuye lishe v nazvi 6 Skandinavsku kormovu odinicyu rozrobili danskij uchenij N Ford i shvedskij uchenij N Hanson Yak yedina skandinavska kormova odinicya vona peretvorena u 1915 roci i vikoristovuyetsya do cih pir v Shveciyi Daniyi Norvegiyi Islandiyi i Finlyandiyi Skandinavska kormova odinicya vstanovlena dlya tvarin riznih vidiv dlya otrimannya vid nih riznomanitnoyi produkciyi 6 Za odinicyu vimiryuvannya vzyato 1 kg zerna yachmenyu Vivsyana kormova odinicya RedaguvatiV SRSR za kormovu odinicyu bulo prijnyato pozhivnist 1 kg vivsa vivsyana kormova odinicya abo radyanska kormova odinicya Vona vstanovlena na osnovi krohmalnogo ekvivalentu ta v osnovu yakoyi pokladeno produktivnu energiyu Dokladnishe Vivsyana kormova odinicyaEnergetichna kormova odinicya RedaguvatiMetodika ocinki pozhivnosti kormiv zasnovana na viznachenni chistoyi energiyi sho virazhayetsya v energetichnih kormovih odinicyah EKO bula rozroblena Uchenimi Institutu godivli silskogospodarskih tvarin imeni O Kelnera u kolishnij NDR Za odinicyu obminnoyi energiyi prijmayut 1 kaloriyu abo 1 Dzhoul Zgidno z GOST 9867 61 1 Dzhoul dorivnyuye 0 2388 kaloriyi a 1 kaloriya 4 1868 Dzhoulya 8 Za ciyeyu metodikoyu pozhivnist kormiv v EKO vrahovuyetsya okremo dlya velikoyi rogatoyi hudobi svinej ta ptici tomu sho neobhidno vrahovuvati sho energetichna pozhivnist odnih i tih samih kormiv dlya riznih tvarin neodnakova Grubi kormi mayut bilsh visoku na 10 20 pozhivnist dlya zhujnih koncentrovani dlya monogastrichnih Velichina energetichnoyi kormovoyi odinici dlya velikoyi rogatoyi hudobi prijnyata 2 5 kkal NEZh netto energiyi abo chistoyi energiyi po zhirovidkladennyu svinej 3 5 kkal ptici 3 5 kkal 7 Potrebi inshih vidiv silskogospodarskih tvarin virazheno nastupnim chinom ovec kiz ta konej 2 5 kkal NEZh a kroliv 3 5 kkal NEZh U 1963r na Plenumi viddilennya tvarinnictva Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk imeni Lenina VASGNIL bulo prijnyato rishennya ocinyuvati pozhivnist kormiv ta racioniv v energetichnih kormovih odinicyah EKO a takozh normuvati energetichni potrebi tvarin v obminnij energiyi 6 Obminna energiya kormiv RedaguvatiObminnu energiyu kormiv vstanovlyuyut u doslidah na tvarinah po riznici vmistu energiyi v zgodovanomu kormi vidilenoyi v ekskrementah pryamij sposib a takozh rozrahunkovim shlyahom na osnovi danih himichnogo skladu kormiv jogo peretravnosti ta rivnyan regresiyi rozrahunkovij sposib 9 10 Zhiri vuglevodi i proteyini v kormah ye dzherelom obminnoyi energiyi dlya tvarin Velichina obminnoyi energiyi zalezhit vid koncentraciyi pozhivnih rechovin yih spivvidnoshennya peretravnosti ta zasvoyuvanosti v organizmi Za danoyu sistemoyu ocinki pozhivnosti kormiv i normuvannya potreb tvarin v energiyi prijnyato faktichnu velichinu obminnoyi energiyi v megadzhoulyah u rozrahunku na 1 kg naturalnogo kormu abo suhoyi rechovini kormu Pri rozrobci energetichnih kormovih odinic vikoristovuyut nastupni rivnyannya regresiyi yaki rozrahovani na pidstavi eksperimentalnih doslidzhen 11 dlya velikoyi rogatoyi hudobi EKOvrh 0 684 h1 3 008 h2 0 804 h3 0 804 h4 dlya svinej EKOs 0 731 h1 2 440 h2 0 846 h3 0 804 h4 dlya ptici EKOp 0 737 h1 2 283 h2 0 911 h3 0 911 h4 de h1 vmist peretravnogo proteyinu v 1 kg kormiv g kg h2 vmist peretravnogo zhiru v 1 kg kormiv g kg h3 vmist peretravnoyi klitkovini v 1 kg kormiv g kg h4 vmist peretravnih bezazotistih ekstraktivnih rechovin v 1 kg kormiv g kg Perevagoyu vid zastosuvannya ocinki pozhivnosti kormiv cherez obminnu energiyu ye mozhlivist yiyi vikoristannya u procesi virobnictva bez provedennya specialnih doslidiv Nedoliki RedaguvatiSistemi ocinki pozhivnosti kormiv za Kelnerom a tomu i vivsyanij odinici tak samo yak i sistemi Armsbi pritamanni znachni nedoliki sho viplivayut z yih mehanistichnogo traktuvannya procesiv obminu rechovin i energiyi v tvarinnomu organizmi Kelner i Armsbi opiralis na metafizichnu teoriyu pro stalist obminu rechovin i energiyi v tvarin i vikoristannya nimi pozhivnih rechovin bez urahuvannya osoblivostej tvarin i yih stanu kilkisnogo i yakisnogo skladu kormiv biologichno dopovnyuyuchoyi diyi okremih rechovin u kormah i racionah 6 Razom z cim pri ocinci pozhivnosti kormiv i normuvanni potrebi tvarin vrahovuyetsya lishe 6 pokaznikiv produktivna energiya virazhena u vivsyanih kormovih odinicyah peretravnij proteyin kalcij fosfor kuhonna sil i karotin chogo nedostatno dlya organizaciyi povnocinnoyi godivli tvarin Ryadom uchenih ekonomistiv proponuyetsya ocinyuvati kormovi kulturi za umovnimi pokaznikami yak mayut vrahuvati ne lishe energetichnu pozhivnist kormiv a j inshi yih elementi pozhivnosti kormiv vmist bilku klitkovini zhiriv ta inshih bilkovo vitaminnih rechovin Primitki Redaguvati Selskohozyajstvennyj enciklopedicheskij slovar Redkol Mesyac V K gl red i dr M Sov enciklopediya 1989 656s s 240 Selskohozyajstvennyj slovar spravochnik Moskva Leningrad Gosudarstennoe izdatelstvo kolhoznoj i sovhoznoj literatury Selhozgiz Glavnyj redaktor A I Gajster 1934 Popov I S Kormlenie selskohozyajstvennyh zhivotnyh 9 izd M 1957 Peshuk L V Osnovi tvarinnictva i veterinarno sanitarna ekspertiza m yasa ta m yasnih produktiv Pidruchnik K Centr uchbovoyi literaturi 2011 400 s ISBN 978 611 01 0219 3 a b Bakanov V N Kormlenie selskohozyajstvennyh zhivotnyh V N Bakanov V K Menkin M Agropromizdat 1989 511 s a b v g d e zh i Shevchenko Yu A Osoblivosti energetichnoyi ta ekonomichnoyi ocinki kormiv Arhivovano 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Institucijnij repozitarij Derzhavnogo vishogo navchalnogo zakladu Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet im Vadima Getmana 2011 a b Normy i raciony kormleniya selskohozyajstvennyh zhivotnyh Spravochnoe posobie 3 e izd per Pod red A P Kalashnikova V I Fisinina V V Sheglova N I Klejmenova i dr M 2003 456s s 14 Normy i raciony kormleniya selskohozyajstvennyh zhivotnyh Spravochnoe posobie 3 e izd per Pod red A P Kalashnikova V I Fisinina V V Sheglova N I Klejmenova i dr M 2003 456s s 26 Martirosov S I Martirosova V P K voprosu ekonomicheskoj ocenki kormovyh kultur Korma 1977 No 2 S 17 Pervov N G Energeticheskaya pitatelnost kormov Korma i kormlenie selskohozyajstvennyh zhivotnyh s 103 Pervov N G Energeticheskaya pitatelnost kormov Korma i kormlenie selskohozyajstvennyh zhivotnyh Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kormova odinicya amp oldid 34042640