Копилі́в — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Населення становить 1331 осіб. Розташоване на автомагістралі Київ — Чоп. Відстань до центру громади — 11 км, до обласного центру — 45 км. Найближча залізнична станція — Бородянка, за 50 км. Площа населеного пункту — 979,15 га, кількість дворів — 917. Кількість населення — 1209 осіб.
село Копилів | ||
---|---|---|
| ||
В'їзний знак у с. Копилів | ||
Країна | Україна | |
Область | Київська область | |
Район | Бучанський район | |
Рада | Макарівська селищна громада | |
Основні дані | ||
Засноване | 1392 | |
Населення | 1509 | |
Площа | 9,79 км² | |
Густота населення | 5099,62 осіб/км² | |
Поштовий індекс | 08033 | |
Телефонний код | +380 4578 | |
Географічні дані | ||
Географічні координати | 50°24′25″ пн. ш. 29°53′32″ сх. д. / 50.40694° пн. ш. 29.89222° сх. д.Координати: 50°24′25″ пн. ш. 29°53′32″ сх. д. / 50.40694° пн. ш. 29.89222° сх. д. | |
Середня висота над рівнем моря | 185 м | |
Місцева влада | ||
Адреса ради | с. Копилів, вул. Жовтнева, 57 | |
Карта | ||
Копилів | ||
Копилів | ||
Мапа | ||
Копилів у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Слово «копил» означає особливий вигляд сокири. Через село проходили один із Змійових валів, стара поштова дорога на Житомир. На території Копилова знайдені сліди діяльності людини в часи пізнього палеоліту — кам'яні рубила та сокири.
Перша письмова згадка: «Ягело, кроль полский, Владимира Олгердовича князя киевского року от рожества Христова 1392 преміни, вмісто Киева давши ему Копылье». Пізніше, в XVI столітті, згадується лише як урочище Копиловка, знову як село з 1602 року.
На час реформи 1861 р. у Копилові проживали 994 мешканці.
У 1882 р. власником маєтку став Микола Карлович фон Мекк, син Карла Федоровича фон Мекк. У 1889—1890 рр. до Копилова два рази приїздив і проживав у ньому деякий час відомий композитор П. І. Чайковський. Мати Миколи фон Мекк— Надія Філаретівна фон Мекк була меценаткою і шанувальницею таланту Чайковського. Протягом 1876—1890 рр. вона вела з композитором листування, популяризувала його твори, надавала матеріальну допомогу, психологічно підтримувала і надихала на нові твори.
Напередодні Першої світової війни в Копилові проживали 2053 особи, існувала церковно-приходська школа, яка мала лише одну кімнату. її відвідувало 30-40 дітей.
10 липня 1941 р. німецькі війська зайняли Копилів. Радянські війська захопили місто тільки 7 листопада 1943 р. Більш як 400 жителів села були нагороджені орденами і медалями, понад 200 осіб загинуло.
З 1943 р. по 1945 р. у приміщенні маєтку Фон-Мекків розміщувався військовий госпіталь. Пізніше до 1954 р. в цьому приміщенні була розташована центральна районна лікарня, а потім — Копилівська середня школа, сільська рада.
На початку 60-х років силами колгоспу збудовано сільський стадіон у панському парку — один із найкращих у Київській області. Стадіон розташвоаний у мальовничому парку площею 15 га. На відкритті стадіону була присутня багаторазова олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу Лариса Латиніна. Стадіон став центром спортивно-масової роботи. Тут регулярно тренувалися місцеві любителі спорту з легкої атлетики, вільної боротьби, спортивної гімнастики, волейболу, футболу. Особливих успіхів досягли копилівські волейболісти і футболісти, які виступали на першість України.
У 1970 р. було створено «Копилівське дослідне поле» ННЦ «Інститут землеробства УААН» з виведення нових сортів озимих культур. Праця селекціонерів І. К. Котик та В. Ю. Буряка дали можливість вивести нові сорти озимої пшениці нового покоління, це «Поліська — 90», «Копилівчанка», «Столична» та ін.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Копилів початку 1970-х було подано таку інформацію:
У 1986 р. після аварії на Чорнобильській АЕС в с. Копилів із Чорнобильського району були евакуйовані жителі с. Опачичі.
Нового розвитку село набуло після 2003 р. Зокрема, газифіковано обидва села, відновлено вуличне освітлення, по вулицях прокладаються дороги з твердим покриттям, реконструйовано амбулаторію сімейної медицини, газифіковано котельню школи, сільської ради. Проведено капітальний ремонт сільської ради, забезпечено всіма сучасними видами оргтехніки. Сільською радою створені умови для залучення інвесторів. На сьогодні працюють компанії «Ніко», «Прометей», «Газова будівельна компанія», «Алегрі», «Саксесс — Інвест».
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Петра і Павла с. Копилів Макарівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.
Російсько-українська війна Редагувати
Від 27 лютого до 30 березня 2022 року село перебувало під російською окупацією, звільнене українськими військами. На початку березня з двох літаків на село скинули російські бомби. На одну вулицю впали відразу 5. Вся вулиця у вирвах різного діаметру. Дивом ніхто не постраждав. Під час окупації села російською армією не було тепла, світла та води.
Внаслідок російської ракетної атаки близько 6 ранку 14 січня 2023 пошкоджено 18 приватних будинків у Копилові. Понівечені дахи та вікна. На об'єкті критичної інфраструктури сталася пожежа, що була локалізована. Попередньо, без постраждалих.
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,44% |
російська | 3,46% |
вірменська | 1,13% |
Відомі люди Редагувати
- Калиновський Валерій Степанович — дослідник історії держави і права, політичних партій і рухів, історії правоохоронних органів, педагог, кандидат історичних наук, полковник міліції у відставці, професор. Відмінник освіти України.
Пам'ятки Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Копилів // GeoNames.
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- «Щодня прокидаємося і не віримо, що над нами чисте небо»: як живе звільнений Копилів на Київщині? // Громадське радіо
- Ракетна атака на Київ: що кажуть очевидці // BBC Україна
Джерела Редагувати
- Родічкін І.Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298-304.
- История рода Фон Мекк [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Чайковский, П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 1 :[1876-1878 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - 622 с.
- Чайковский, П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). - Кн. 3. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 1305-2033.
- Чайковский П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 2 : [1879-1881 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 623-1304.
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 302—313.
- (Інформація) про Копилів [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] на
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
Посилання Редагувати
- Історія с. Копилів[недоступне посилання з квітня 2019]
- Під покровом трьох муз [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Усадьба фон Мекка [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]