www.wikidata.uk-ua.nina.az

Консульство СРСР у Львові 1927 1939 радянське дипломатичне представництво консульського відділу Наркомату закордонних сп

Консульство СРСР у Львові

Консульство СРСР у Львові (1927—1939) — радянське дипломатичне представництво консульського відділу Наркомату закордонних справ СРСР на землях Західної України у складі Польщі. Було відкрито у серпні 1927 року за адресою вул. Набеляка, 27 (нині вул. Котляревського).

Будинок № 27 на нинішній вулиці Котляревського, де у 1927–1939 роках розміщувалось консульство СРСР

Консульство було засновано за ініціативи діячів УСРР націонал-комуністів Юрія Коцюбинського, Миколи Скрипника, Олександра Шумського. Сприяло розширенню економічних, наукових та культурних зв'язків, захисту прав громадян СРСР; вирішувано питання про тимчасові поїздки і виїзд до СРСР з наданням радянського громадянства мешканцям західно-українських земель, здійснювало видачу паспортів, віз, актів громадянського стану, збір інформації про економічний і політичний стан у Польщі; поширювало інформацію про життя в СРСР; після 1933 року займалося здебільшого збором інформації про військово-політичний стан у Польщі, діяльність українських громадських та політичних організацій.

Перший період (1927–1933) Редагувати

На першому етапі діяльності (1927–1933) зусиллями консулів Семена Кириченка, Юрія Лапчинського та Григорія Радченка сприяло розвитку економічних і культурних зв'язків з УСРР. Через консульство частково фінансувалися Наукове товариство імені Шевченка у Львові (12 тис. дол. щорічно), українське шкільництво (77 тис. дол.), радянофільські видання «Сельроб», «Світло», «Культура», видавалися пенсії Ользі Кобилянській, Василеві Стефанику, вдові Івана Франка — Ольга Хоружинській, виплати академікам Михайлові Возняку, Філарету Колессі, Кирилові Студинському, Василеві Щурату, гонорари, видані західно-українським авторам за твори, опубліковані в СРСР. Унаслідок голодомору 1932–1933 років в УСРР, сталінських репресій і терору в Україні на початку 1930-х років виїзди до СРСР майже припиняються (1936 року — близько 25 заяв), згортається культурний обмін.

Першим консулом був Семен Кириченко — партійний функціонер нижчої ланки, сільський учитель за освітою, родом із Полтавщини. Він був далекий від дипломатичного етикету, тому консульство жило ізольованим життям. У 1928 році Семен Кириченко був відкликаний через інтерв'ю кореспондентові щоденної львівської газети «Слово Польське». Описуючи прекрасне життя в СРСР, він заохочував польських інженерів мігрувати туди, а наприкінці додав, що не цікавиться українцями («людністю руською»).

Після нього консульство очолив Юрій Лапчинський екс-секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. За нього консульство зажило звичним для відкритої дипломатії життям: прес-конференції, зустрічі з діячами науки та культури, презентації тощо. Встановивши приязні стосунки з українською інтелігенцією, новий консул сприяв поїздкам українських істориків, літераторів і музикантів до Харкова та Києва. В 1929 року Львів відвідав нарком освіти УРСР Микола Скрипник. Лапчинський навіть спланував інтригу проти головного редактора «Літературно-наукового вісника» Дмитра Донцова, відомого ідеолога українського націоналізму, і пробував домогтися більшовизації ЛНВ.

21 листопада 1929 під час демонстрацій львівських студентів проти репресій на радянській Україні у вікна консульства вперше полетіло каміння. Відтоді це стало традицією. Москва відкликала Юрія Лапчинського 1930 року через його відкритий лист до української інтелігенції про так званий процес Спілки визволення України: його спроби виправдати своїх хазяїв викликали серед львів'ян велике обурення. 1937 року Юрій Лапчинський закінчив життя у нетрях ГУЛАГу.

Наступним керівником консульства СРСР у Львові був Григорій Радченко, колишній український соціал-демократ. Григорій Радченко підтримував контакти з українською інтелігенцією. Його світлини можна побачити в спогадах Лариси Крушельницької «Рубали ліс» (2001): стилізований під сільського дядька високий і гладкий чоловік у підперезаній поясом вишитій сорочці та юхтових чоботях. Григорія Радченка відкликали до Москви відразу після самогубства Миколи Стронського. Невдовзі він також загинув у ГУЛАГу.

21 жовтня 1933 року на знак протесту проти Голодомору в Україні в 1932—33 роках член ОУН Микола Лемик застрелив секретаря консульства Олексія Майлова (радянського розвідника).

Другий період (1934–1939) Редагувати

У подальші роки наступні консули Петро Світнєв, Анатолій Клімов та Єлисей Синіцин (працівник зовнішньо-політичної розвідки НКВД СРСР) займалися здебільшого збором інформації про військово-політичний стан у Польщі, діяльність українських громадських та політичних організацій і їхніх діячів, які стали у 1939–1941 роках об'єктом репресій.

Після відкликання Григорія Радченка та вбивства Олексія Майлова консульство СРСР у Львові, хоча й отримало ранг генерального, знову повернулася до дипломатичного стилю, кваліфікованого як splendid isolation. Радянські дипломати підтримували деякі контакти лише зі своїми чехословацькими та французькими колегами (хоча напередодні Другої світової війни у Львові діяло 16 іноземних представництв). Після 1933 року вони відмовилися навіть від традиції дипломатичного рауту в честь річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Лише 1937 року знову відбувся урочистий прийом, на якому були дипломати інших країн, високопоставлені представники польської влади й інтелігенція.

За даними Кіма Науменка, якщо 1928 року радянське консульство задовольнило 116 із поданих 538 заяв про виїзд і видало 24 візи на 113 охочих відвідати СРСР, то 1938-го не видало жодного дозволу на постійне проживання (було 44 охочих) і видало лише три візи для тимчасових поїздок (18 охочих).

На початку 1939 року Москва відкликала консула Анатолія Клімова додому. Оскільки замість нього не приїхав ніхто, а секретар П. Зяблов підготував документи консульства для передачі до архіву Наркомату закордонних справ, можна припустити, що Москва планувала закрити своє львівське представництво. Серед документів радянського консулату у Львові, які тепер зберігають в архіві Міністерства закордонних справ Російської Федерації, хронологічно останнім є повідомлення віце-консула В. Синіцина про бомбардування Львова німецькою авіацією та про настрої мешканців міста за 9 вересня 1939 року.

22 вересня 1939 року до Львова вступили війська 6-ї радянської армії. Серед тих, хто їх вітав на вулицях міста, були також працівники генерального консульства СРСР.

Консульство припинило діяльність у зв'язку з приєднанням Західної України до УРСР.

Консули СРСР у Львові Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Konsulstvo SRSR u Lvovi 1927 1939 radyanske diplomatichne predstavnictvo konsulskogo viddilu Narkomatu zakordonnih sprav SRSR na zemlyah Zahidnoyi Ukrayini u skladi Polshi Bulo vidkrito u serpni 1927 roku za adresoyu vul Nabelyaka 27 nini vul Kotlyarevskogo Budinok 27 na ninishnij vulici Kotlyarevskogo de u 1927 1939 rokah rozmishuvalos konsulstvo SRSRKonsulstvo bulo zasnovano za iniciativi diyachiv USRR nacional komunistiv Yuriya Kocyubinskogo Mikoli Skripnika Oleksandra Shumskogo Spriyalo rozshirennyu ekonomichnih naukovih ta kulturnih zv yazkiv zahistu prav gromadyan SRSR virishuvano pitannya pro timchasovi poyizdki i viyizd do SRSR z nadannyam radyanskogo gromadyanstva meshkancyam zahidno ukrayinskih zemel zdijsnyuvalo vidachu pasportiv viz aktiv gromadyanskogo stanu zbir informaciyi pro ekonomichnij i politichnij stan u Polshi poshiryuvalo informaciyu pro zhittya v SRSR pislya 1933 roku zajmalosya zdebilshogo zborom informaciyi pro vijskovo politichnij stan u Polshi diyalnist ukrayinskih gromadskih ta politichnih organizacij Zmist 1 Pershij period 1927 1933 2 Drugij period 1934 1939 3 Konsuli SRSR u Lvovi 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaPershij period 1927 1933 RedaguvatiNa pershomu etapi diyalnosti 1927 1933 zusillyami konsuliv Semena Kirichenka Yuriya Lapchinskogo ta Grigoriya Radchenka spriyalo rozvitku ekonomichnih i kulturnih zv yazkiv z USRR Cherez konsulstvo chastkovo finansuvalisya Naukove tovaristvo imeni Shevchenka u Lvovi 12 tis dol shorichno ukrayinske shkilnictvo 77 tis dol radyanofilski vidannya Selrob Svitlo Kultura vidavalisya pensiyi Olzi Kobilyanskij Vasilevi Stefaniku vdovi Ivana Franka Olga Horuzhinskij viplati akademikam Mihajlovi Voznyaku Filaretu Kolessi Kirilovi Studinskomu Vasilevi Shuratu gonorari vidani zahidno ukrayinskim avtoram za tvori opublikovani v SRSR Unaslidok golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR stalinskih represij i teroru v Ukrayini na pochatku 1930 h rokiv viyizdi do SRSR majzhe pripinyayutsya 1936 roku blizko 25 zayav zgortayetsya kulturnij obmin Pershim konsulom buv Semen Kirichenko partijnij funkcioner nizhchoyi lanki silskij uchitel za osvitoyu rodom iz Poltavshini Vin buv dalekij vid diplomatichnogo etiketu tomu konsulstvo zhilo izolovanim zhittyam U 1928 roci Semen Kirichenko buv vidklikanij cherez interv yu korespondentovi shodennoyi lvivskoyi gazeti Slovo Polske Opisuyuchi prekrasne zhittya v SRSR vin zaohochuvav polskih inzheneriv migruvati tudi a naprikinci dodav sho ne cikavitsya ukrayincyami lyudnistyu ruskoyu Pislya nogo konsulstvo ocholiv Yurij Lapchinskij eks sekretar Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Za nogo konsulstvo zazhilo zvichnim dlya vidkritoyi diplomatiyi zhittyam pres konferenciyi zustrichi z diyachami nauki ta kulturi prezentaciyi tosho Vstanovivshi priyazni stosunki z ukrayinskoyu inteligenciyeyu novij konsul spriyav poyizdkam ukrayinskih istorikiv literatoriv i muzikantiv do Harkova ta Kiyeva V 1929 roku Lviv vidvidav narkom osviti URSR Mikola Skripnik Lapchinskij navit splanuvav intrigu proti golovnogo redaktora Literaturno naukovogo visnika Dmitra Doncova vidomogo ideologa ukrayinskogo nacionalizmu i probuvav domogtisya bilshovizaciyi LNV 21 listopada 1929 pid chas demonstracij lvivskih studentiv proti represij na radyanskij Ukrayini u vikna konsulstva vpershe poletilo kaminnya Vidtodi ce stalo tradiciyeyu Moskva vidklikala Yuriya Lapchinskogo 1930 roku cherez jogo vidkritij list do ukrayinskoyi inteligenciyi pro tak zvanij proces Spilki vizvolennya Ukrayini jogo sprobi vipravdati svoyih hazyayiv viklikali sered lviv yan velike oburennya 1937 roku Yurij Lapchinskij zakinchiv zhittya u netryah GULAGu Nastupnim kerivnikom konsulstva SRSR u Lvovi buv Grigorij Radchenko kolishnij ukrayinskij social demokrat Grigorij Radchenko pidtrimuvav kontakti z ukrayinskoyu inteligenciyeyu Jogo svitlini mozhna pobachiti v spogadah Larisi Krushelnickoyi Rubali lis 2001 stilizovanij pid silskogo dyadka visokij i gladkij cholovik u pidperezanij poyasom vishitij sorochci ta yuhtovih chobotyah Grigoriya Radchenka vidklikali do Moskvi vidrazu pislya samogubstva Mikoli Stronskogo Nevdovzi vin takozh zaginuv u GULAGu 21 zhovtnya 1933 roku na znak protestu proti Golodomoru v Ukrayini v 1932 33 rokah chlen OUN Mikola Lemik zastreliv sekretarya konsulstva Oleksiya Majlova radyanskogo rozvidnika Drugij period 1934 1939 RedaguvatiU podalshi roki nastupni konsuli Petro Svitnyev Anatolij Klimov ta Yelisej Sinicin pracivnik zovnishno politichnoyi rozvidki NKVD SRSR zajmalisya zdebilshogo zborom informaciyi pro vijskovo politichnij stan u Polshi diyalnist ukrayinskih gromadskih ta politichnih organizacij i yihnih diyachiv yaki stali u 1939 1941 rokah ob yektom represij Pislya vidklikannya Grigoriya Radchenka ta vbivstva Oleksiya Majlova konsulstvo SRSR u Lvovi hocha j otrimalo rang generalnogo znovu povernulasya do diplomatichnogo stilyu kvalifikovanogo yak splendid isolation Radyanski diplomati pidtrimuvali deyaki kontakti lishe zi svoyimi chehoslovackimi ta francuzkimi kolegami hocha naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni u Lvovi diyalo 16 inozemnih predstavnictv Pislya 1933 roku voni vidmovilisya navit vid tradiciyi diplomatichnogo rautu v chest richnici Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Lishe 1937 roku znovu vidbuvsya urochistij prijom na yakomu buli diplomati inshih krayin visokopostavleni predstavniki polskoyi vladi j inteligenciya Za danimi Kima Naumenka yaksho 1928 roku radyanske konsulstvo zadovolnilo 116 iz podanih 538 zayav pro viyizd i vidalo 24 vizi na 113 ohochih vidvidati SRSR to 1938 go ne vidalo zhodnogo dozvolu na postijne prozhivannya bulo 44 ohochih i vidalo lishe tri vizi dlya timchasovih poyizdok 18 ohochih Na pochatku 1939 roku Moskva vidklikala konsula Anatoliya Klimova dodomu Oskilki zamist nogo ne priyihav nihto a sekretar P Zyablov pidgotuvav dokumenti konsulstva dlya peredachi do arhivu Narkomatu zakordonnih sprav mozhna pripustiti sho Moskva planuvala zakriti svoye lvivske predstavnictvo Sered dokumentiv radyanskogo konsulatu u Lvovi yaki teper zberigayut v arhivi Ministerstva zakordonnih sprav Rosijskoyi Federaciyi hronologichno ostannim ye povidomlennya vice konsula V Sinicina pro bombarduvannya Lvova nimeckoyu aviaciyeyu ta pro nastroyi meshkanciv mista za 9 veresnya 1939 roku 22 veresnya 1939 roku do Lvova vstupili vijska 6 yi radyanskoyi armiyi Sered tih hto yih vitav na vulicyah mista buli takozh pracivniki generalnogo konsulstva SRSR Konsulstvo pripinilo diyalnist u zv yazku z priyednannyam Zahidnoyi Ukrayini do URSR Konsuli SRSR u Lvovi RedaguvatiKirichenko Semen Trifonovich 1926 1928 Lapchinskij Yurij Fedorovich 1928 1930 Radchenko Grigorij Pavlovich 1930 1933 Svitnyev Petro Trohimovich 1934 1936 Klimov Anatolij Yakovich 1937 1939 Sinicin Yelisej Tihonovich 1939 Dzherela ta literatura RedaguvatiNaumenko K Ye Generalne Konsulstvo SRSR u Lvovi Arhivovano 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 76 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Krushelnicka L Rubali lis Dzvin Lviv 3 S 119 133 4 S 121 132 5 S 118 131 Z istoriyi revolyucijnogo ruhu u Lvovi 1917 1939 dok i materiali AN URSR Institut suspilnih nauk AN URSR Lvivskij oblasnij derzhavnij arhiv uporyad G I Kovalchak ta in vidp red I P Krip yakevich Lviv Lvivske knizhkovo zhurnalne vidavnictvo 1957 795 c Rublov O S Cherchenko Yu A Stalinshina j dolya zahidnoukrayinskoyi inteligenciyi 20 50 ti roki XX st K Naukova dumka 1994 350 s Yaroshenko A D Yurij Mihajlovich Kocyubinskij K Politizdat 1986 173 s ros Golinskij M Spogadi M Golinskij K Molod 1993 368 s Sinicyn E Rezident svidetelstvuet M TOO Geya 1996 288 s ros Posilannya RedaguvatiMikola Stronskij i konsulstvo SRSR u Lvovi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Postril proti golodomoru Arhivovano 4 listopada 2011 u Wayback Machine Generalne Konsulstvo SRSR u Lvovi Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konsulstvo SRSR u Lvovi amp oldid 39363670