Конституція Міхновського, «Основний Закон Самостійної України — Спілки народу українського» — проєкт Конституції України як вільної соборної федеративної держави, складений Миколою Міхновським і опублікований у Львові в першому (та єдиному) номері часопису «Самостійна Україна» за вересень 1905 (друкований орган УНП, на 12 сторінках, нелегально поширювався на Наддніпрянщині).
Від часів Пилипа Орлика (1710) це було першою спробою накреслити суспільні та політичні основи буття незалежної української держави. Проект спирався на ідеологічну платформу Тарасівців (1891), ставши наступним етапом її еволюції.
Україна визначалась ним як «Всеукраїнська Спілка вільних і самоправних земель», утворених на підставі своїх природних особливостей та відмінностей і заселених українцями. Усі українські етнічні землі, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, — на правах федерації мали увійти до складу Всеукраїнської Спілки.
Примітки Редагувати
- Жук А. Лубенська конституція української держави [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Турченко Ф. Г. Микола Міхновський: Життя і Слово (fb2) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Основний Закон Самостійної України — Спілки народу українського [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Основний Закон «Самостійної України» — Спілки народу українського [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.