www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комп ютери п ятого покоління яп 第五 世代 コ ン ピ ュ ー タ відповідно до ідеології розвитку комп ютерних технологій після четверт

Комп'ютери п'ятого покоління

Комп'ютери п'ятого покоління (яп. 第五 世代 コ ン ピ ュ ー タ) — відповідно до ідеології розвитку комп'ютерних технологій, після четвертого покоління, побудованого на надвеликих інтегральних схемах, очікувалося створення наступного покоління, орієнтованого на розподілені обчислення. Одночасно вважалося, що п'яте покоління стане базою для створення пристроїв, здатних до імітації мислення.

Японська широкомасштабна урядова програма з розвитку комп'ютерної індустрії та штучного інтелекту була зроблена в 1980-і роки. Метою програми було створення «епохального комп'ютера» з продуктивністю суперкомп'ютера і потужними функціями штучного інтелекту. Початок розробок — 1982, кінець розробок — 1992 року, вартість розробок — 57 млрд ¥ (близько 500 млн $). Програма закінчилася провалом, тому що не спиралася на чіткі наукові методики. Більш того, навіть її проміжні цілі виявилися недосяжними в технологічному плані.

На даний момент термін «п'яте покоління» є невизначеним і застосовується в багатьох сенсах, наприклад, при описі систем хмарних обчислень.

Визначення терміну ред.

Відповідно до загальноприйнятої методики оцінки розвитку обчислювальної техніки, першим поколінням вважалися лампові комп'ютери, другим — транзисторні, третім — комп'ютери на інтегральних схемах, а четвертим — з використанням мікропроцесорів. У той час як попередні покоління вдосконалювалися шляхом збільшення кількості елементів на одиницю площі (мініатюризації), комп'ютери п'ятого покоління повинні були стати наступним кроком, і для досягнення надпродуктивності, — здійснювати взаємодію необмеженого набору мікропроцесорів.

Японський проєкт комп'ютера п'ятого покоління ред.

На момент, коли розпочалася реалізація проєкту, Японія не була провідним розробником і постачальником рішень в області комп'ютерних технологій, хоча вже досягла великого успіху в реалізації широкого спектра засобів обчислювальної техніки, в тому числі й на основі власних унікальних розробок. Міністерство міжнародної торгівлі та промисловості Японії (MITI) вирішило форсувати прорив Японії в лідери галузі, і з кінця 70-х років ініціювало вироблення прогнозів про майбутнє комп'ютерних технологій. Ця робота була доручена Японському центру розвитку обробки інформації (JIPDEC), який повинен був вказати кілька найбільш перспективних напрямків для майбутніх розробок, а в 1979 був запропонований трирічний контракт для глибших досліджень, підключаючи промислові та академічні організації. До цього часу ними почав використовуватися термін «комп'ютери п'ятого покоління», бо він вже давно і широко обговорювався міжнародною експертною спільнотою.

Використання цього терміна мало підкреслити, що Японія планує здійснити новий якісний стрибок у розвитку обчислювальної техніки.

Головні напрямки досліджень були наступними:

  • Технології логічних висновків (inference) для обробки знань.
  • Технології для роботи із надвеликими базами даних і базами знань.
  • Робочі станції з високою продуктивністю.
  • Комп'ютерні технології з розподіленими функціями.
  • Суперкомп'ютери для наукових обчислень.

Йшлося про комп'ютер з паралельними процесорами, що працюють з даними, що зберігаються у великій базі даних, а не в файловій системі. При цьому, доступ до даних повинен був здійснюватися за допомогою мови логічного програмування. Передбачалося, що прототип машини буде володіти продуктивністю між 100 млн і 1 млрд LIPS, де LIPS - це логічний висновок в секунду. На той час типові робочі станції були здатні на продуктивність близько 100 тисяч LIPS.

Хід розробок представлявся так, що комп'ютерний інтелект, набираючи потужність, починає змінювати сам себе. Метою було створити таке комп'ютерне середовище, яке саме почне виробляти таку, причому принципи, на яких буде побудований остаточний комп'ютер, були заздалегідь невідомі, ці принципи треба виробити в процесі експлуатації початкових комп'ютерів.

Далі, для різкого збільшення продуктивності, пропонувалося поступово замінювати програмні рішення апаратними, тому не робилося різкого поділу між завданнями для програмної й апаратної бази.

Очікувалося домогтися істотного прориву в області вирішення прикладних завдань штучного інтелекту. Зокрема, повинні були бути вирішені наступні завдання:

  • друкарська машинка, що працює під диктування, яка відразу усунула б проблему введення ієрогліфічного тексту, яка в той час стояла в Японії дуже гостро
  • автоматичний портативний перекладач з мови на мову (зрозуміло, безпосередньо з голосу), який відразу б усунув мовний бар'єр японських підприємців на міжнародній арені
  • автоматичне реферування статей, пошук сенсу і категоризація
  • інші завдання розпізнавання образів - пошук характерних ознак, дешифрування, аналіз дефектів і т. п.

Від суперкомп'ютерів очікувалося ефективне вирішення завдань масивного моделювання, в першу чергу в аеро- і гідродинаміки.

Цю програму передбачалося реалізувати за 11 років, три роки для початкових досліджень і розробок, чотири роки для побудови окремих підсистем і останні чотири роки для завершення всієї прототипної системи. У 1982 уряд Японії вирішив додатково підтримати проєкт і заснувало Інститут комп'ютерної технології нового покоління (ICOT), об'єднавши для цього інвестиції різних японських комп'ютерних фірм.

Міжнародний резонанс ред.

Віра в майбутнє паралельних обчислень була в той час настільки глибокою, що проєкт «комп'ютерів п'ятого покоління» був прийнятий в комп'ютерному світі дуже серйозно. Після того, як Японія в 1970-ті роки зайняла передові позиції в побутовій техніці та в 1980-ті почала виходити в лідери в автомобільній промисловості, японці набули репутацію непереможних. Проєкти в області паралельної обробки даних відразу ж почали розробляти в США — в Корпорації по мікроелектроніці та комп'ютерної технології (MCC), у Великій Британії — Олві (Alvey), і в Європі в межах Європейської стратегічної програми досліджень в області інформаційних технологій (ESPRIT).

Паралельний суперкомп'ютер МАРС в СРСР ред.

У СРСР також почалися дослідження паралельних архітектур програмування, для цього в 1985 році був створений ВНТК СТАРТ, якому за три роки вдалося створити процесор «Кронос» і прототипний мультипроцесорний комп'ютер МАРС.

На відміну від японців, задачі інтеграції величезної кількості процесорів і реалізації розподілених баз знань на базі мов типу Пролог не ставились, мова йшла про архітектуру, яка підтримуватиме мову високого рівня типу Модула-2 і паралельні обчислення. Тому проєкт не можна назвати п'ятим поколінням в японській термінології.

В 1988 проєкт був успішно завершений, адже не був потрібний і не отримав продовження по причині початку перебудови та невигідної для російської комп'ютерної індустрії ринкової ситуації. «Успіх» полягав в частковій реалізації прототипної архітектури (в основному, апаратних засобів), однак подібного японському «великого стрибка» в області програмування, баз даних і штучного інтелекту в межах цього проєкту навіть не планувалось.

Труднощі реалізації ред.

Наступні десять років проєкт «Комп'ютери п'ятого покоління» став відчувати ряд труднощів різного типу.

Перша проблема полягала в тому, що мова Пролог, обрана за основу проєкту, не підтримувала паралельних обчислень, і довелося розробляти власну мову, здатну працювати в мультипроцесорному середовищі. Це виявилося важким - було запропоновано кілька мов, кожна з яких мала власні обмеження.

Інша проблема виникла з продуктивністю процесорів. Виявилося, що технології 80-х років швидко перескочили ті бар'єри, які перед початком проєкту вважалися «очевидними» і непереборними. А запаралелювання багатьох процесорів не викликало очікуваного різкого стрибка продуктивності (див. Закон Амдала). Вийшло так, що робочі станції, створені в рамках проєкту, успішно досягли та навіть перевершили необхідні потужності, але до цього часу з'явилися комерційні комп'ютери, які були ще потужнішими.

Крім цього, проєкт «Комп'ютери п'ятого покоління» виявився помилковим з точки зору технології виробництва програмного забезпечення. Ще до початку розробки цього проєкту фірма Xerox розробила експериментальний графічний інтерфейс (GUI). А пізніше з'явився Інтернет, і виникла нова концепція розподілу і зберігання даних, при цьому пошукові машини привели до нової якості зберігання і доступу різнорідної інформації. Надії на розвиток логічного програмування, які були в проєкті «Комп'ютери п'ятого покоління», виявилися ілюзорними, переважно через обмеженість ресурсів та ненадійність технологій.

Ідея саморозвитку системи, по якій система сама повинна змінювати свої внутрішні правила і параметри, виявилася непродуктивною - система, переходячи через певну точку, скочувалася в стан втрати надійності та втрати цілісності, різко «тупіла» і ставала неадекватною.

Ідея широкомасштабної заміни програмних засобів апаратними виявилася невчасною, надалі розвиток комп'ютерної індустрії пішов протилежним шляхом, удосконалюючи програмні засоби при більш простих, але стандартних апаратних. Проєкт був обмежений категоріями мислення 1970-х років і не зміг провести чіткого розмежування функцій програмної й апаратної частини комп'ютерів.

Оцінка проєкту ред.

З будь-якої точки зору проєкт можна вважати абсолютним провалом. За десять років на розробки було витрачено понад 50 млрд ¥, і програма завершилася, не досягнувши мети. Робочі станції так і не вийшли на ринок, тому що однопроцесорні системи інших фірм перевершували їх за параметрами, програмні системи так і не запрацювали, поява Інтернету зробила всю ідею проєкту безнадійно застарілою.

Невдачі проєкту пояснюються поєднанням цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів:

  • помилкова оцінка тенденцій розвитку комп'ютерів - перспективи розвитку апаратних засобів були катастрофічно недооцінені, а перспективи штучного інтелекту були волюнтаристськи переоцінені, багато із запланованих завдань штучного інтелекту так і не знайшли ефективного комерційного рішення до сих пір, в той час як потужність комп'ютерів незрівнянно зросла;
  • помилкова стратегія, пов'язана з поділом завдань, що вирішуються програмно й апаратно, що проявилося в прагненні до поступової заміни програмних засобів апаратними, що призвело до зайвого ускладнення апаратних засобів;
  • відсутність досвіду і глибинного розуміння специфіки завдань штучного інтелекту з надією на вдачу, на самоорганізацію системи при збільшенні її продуктивності, а також внаслідок підпорядкування цієї системи якимось базовим принципам, які так і не були сформульовані;
  • труднощі, які виявились у міру дослідження реального прискорення, яке отримує система логічного програмування при запаралелюванні процесорів. Проблема полягає в тому, що в багатопроцесорній системі, побудованій на основі Uniform Memory Access[en], різко збільшуються витрати на комунікацію між окремими процесорами, які практично нівелюють вигоду від паралелізації операцій, тому з якогось моменту додавання нових процесорів майже не покращує продуктивності системи;
  • помилковий вибір мов типу Lisp і Пролог для створення бази знань і маніпулювання даними. У 1980-ті роки ці системи програмування користувалися популярністю для САПР і експертних систем, однак експлуатація показала, що додатки виявляються малонадійними і їх погано налагоджувати в порівнянні з системами, розробленими звичайними технологіями, чому від цих ідей довелося відмовитися. Крім того, труднощі викликала реалізація «паралельного Прологу», яка так і не була успішно вирішена;
  • низький загальний рівень технології програмування того часу і діалогових засобів (що яскраво виявилося в 1990-ті роки);
  • надмірна рекламна кампанія проєкту «національного престижу» в поєднанні з волюнтаризмом і некомпетентністю вищих посадових осіб, що не дозволяє адекватно оцінювати стан проєкту в процесі його реалізації.

Примітки ред.

  1. Kazuhiro Fuchi, Revisiting Original Philosophy of Fifth Generation Computer Systems Project, FGCS 1984, pp. 1-2
  2. por Peter Bishop, Fifth Generation Computers, New York, 1986, Tohru Moto-Oka, Masaru Kitsuregawa, The Fith Generation Computer: The Japanese Challenge, New York, 1985.
  3. ↑ Carl Hewitt Middle History of Logic Programming: Resolution, Planner, Prolog and the Japanese Fifth Generation Project ArXiv 2009.
  4. Can Fifth-Generation Computer Systems Solve the Gulf of Mexico Oil Spill Crisis?
  5. Avoiding another AI Winter [ 12 Лютого 2012 у Wayback Machine.], James Hendler, IEEE Intelligent Systems (March/April 2008 (Vol. 23, No. 2) pp. 2-4

Література ред.

  • (1982) Fifth Generation Computer Systems — by T. Moto-Oka (Author) (ISBN 0444864407)
  • (1984) ЭВМ пятого поколения: Концепции, проблемы, перспективы. — Под редакцией Т. Мото-ока. Перевод с английского О. М. Вейнерова. Под редакцией А. А. Рывкина, В. М. Савинкова. Предисловие Е. П. Велихова. — Москва: Издательство «Финансы и статистика»

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Komp yuteri p yatogo pokolinnya yap 第五 世代 コ ン ピ ュ ー タ vidpovidno do ideologiyi rozvitku komp yuternih tehnologij pislya chetvertogo pokolinnya pobudovanogo na nadvelikih integralnih shemah ochikuvalosya stvorennya nastupnogo pokolinnya oriyentovanogo na rozpodileni obchislennya Odnochasno vvazhalosya sho p yate pokolinnya stane bazoyu dlya stvorennya pristroyiv zdatnih do imitaciyi mislennya Yaponska shirokomasshtabna uryadova programa z rozvitku komp yuternoyi industriyi ta shtuchnogo intelektu bula zroblena v 1980 i roki Metoyu programi bulo stvorennya epohalnogo komp yutera z produktivnistyu superkomp yutera i potuzhnimi funkciyami shtuchnogo intelektu 1 Pochatok rozrobok 1982 kinec rozrobok 1992 roku vartist rozrobok 57 mlrd blizko 500 mln Programa zakinchilasya provalom tomu sho ne spiralasya na chitki naukovi metodiki Bilsh togo navit yiyi promizhni cili viyavilisya nedosyazhnimi v tehnologichnomu plani Na danij moment termin p yate pokolinnya ye neviznachenim i zastosovuyetsya v bagatoh sensah napriklad pri opisi sistem hmarnih obchislen Zmist 1 Viznachennya terminu 2 Yaponskij proyekt komp yutera p yatogo pokolinnya 3 Mizhnarodnij rezonans 3 1 Paralelnij superkomp yuter MARS v SRSR 4 Trudnoshi realizaciyi 5 Ocinka proyektu 6 Primitki 7 Literatura 8 DzherelaViznachennya terminu red Vidpovidno do zagalnoprijnyatoyi metodiki ocinki rozvitku obchislyuvalnoyi tehniki pershim pokolinnyam vvazhalisya lampovi komp yuteri drugim tranzistorni tretim komp yuteri na integralnih shemah a chetvertim z vikoristannyam mikroprocesoriv U toj chas yak poperedni pokolinnya vdoskonalyuvalisya shlyahom zbilshennya kilkosti elementiv na odinicyu ploshi miniatyurizaciyi komp yuteri p yatogo pokolinnya povinni buli stati nastupnim krokom i dlya dosyagnennya nadproduktivnosti zdijsnyuvati vzayemodiyu neobmezhenogo naboru mikroprocesoriv Yaponskij proyekt komp yutera p yatogo pokolinnya red Na moment koli rozpochalasya realizaciya proyektu Yaponiya ne bula providnim rozrobnikom i postachalnikom rishen v oblasti komp yuternih tehnologij hocha vzhe dosyagla velikogo uspihu v realizaciyi shirokogo spektra zasobiv obchislyuvalnoyi tehniki v tomu chisli j na osnovi vlasnih unikalnih rozrobok Ministerstvo mizhnarodnoyi torgivli ta promislovosti Yaponiyi MITI virishilo forsuvati proriv Yaponiyi v lideri galuzi i z kincya 70 h rokiv iniciyuvalo viroblennya prognoziv pro majbutnye komp yuternih tehnologij Cya robota bula doruchena Yaponskomu centru rozvitku obrobki informaciyi JIPDEC yakij povinen buv vkazati kilka najbilsh perspektivnih napryamkiv dlya majbutnih rozrobok a v 1979 buv zaproponovanij tririchnij kontrakt dlya glibshih doslidzhen pidklyuchayuchi promislovi ta akademichni organizaciyi Do cogo chasu nimi pochav vikoristovuvatisya termin komp yuteri p yatogo pokolinnya bo vin vzhe davno i shiroko obgovoryuvavsya mizhnarodnoyu ekspertnoyu spilnotoyu Vikoristannya cogo termina malo pidkresliti sho Yaponiya planuye zdijsniti novij yakisnij stribok u rozvitku obchislyuvalnoyi tehniki Golovni napryamki doslidzhen buli nastupnimi Tehnologiyi logichnih visnovkiv inference dlya obrobki znan Tehnologiyi dlya roboti iz nadvelikimi bazami danih i bazami znan Robochi stanciyi z visokoyu produktivnistyu Komp yuterni tehnologiyi z rozpodilenimi funkciyami Superkomp yuteri dlya naukovih obchislen Jshlosya pro komp yuter z paralelnimi procesorami sho pracyuyut z danimi sho zberigayutsya u velikij bazi danih a ne v fajlovij sistemi Pri comu dostup do danih povinen buv zdijsnyuvatisya za dopomogoyu movi logichnogo programuvannya Peredbachalosya sho prototip mashini bude voloditi produktivnistyu mizh 100 mln i 1 mlrd LIPS de LIPS ce logichnij visnovok v sekundu Na toj chas tipovi robochi stanciyi buli zdatni na produktivnist blizko 100 tisyach LIPS Hid rozrobok predstavlyavsya tak sho komp yuternij intelekt nabirayuchi potuzhnist pochinaye zminyuvati sam sebe Metoyu bulo stvoriti take komp yuterne seredovishe yake same pochne viroblyati taku prichomu principi na yakih bude pobudovanij ostatochnij komp yuter buli zazdalegid nevidomi ci principi treba virobiti v procesi ekspluataciyi pochatkovih komp yuteriv Dali dlya rizkogo zbilshennya produktivnosti proponuvalosya postupovo zaminyuvati programni rishennya aparatnimi tomu ne robilosya rizkogo podilu mizh zavdannyami dlya programnoyi j aparatnoyi bazi Ochikuvalosya domogtisya istotnogo prorivu v oblasti virishennya prikladnih zavdan shtuchnogo intelektu Zokrema povinni buli buti virisheni nastupni zavdannya drukarska mashinka sho pracyuye pid diktuvannya yaka vidrazu usunula b problemu vvedennya iyeroglifichnogo tekstu yaka v toj chas stoyala v Yaponiyi duzhe gostro avtomatichnij portativnij perekladach z movi na movu zrozumilo bezposeredno z golosu yakij vidrazu b usunuv movnij bar yer yaponskih pidpriyemciv na mizhnarodnij areni avtomatichne referuvannya statej poshuk sensu i kategorizaciya inshi zavdannya rozpiznavannya obraziv poshuk harakternih oznak deshifruvannya analiz defektiv i t p Vid superkomp yuteriv ochikuvalosya efektivne virishennya zavdan masivnogo modelyuvannya v pershu chergu v aero i gidrodinamiki Cyu programu peredbachalosya realizuvati za 11 rokiv tri roki dlya pochatkovih doslidzhen i rozrobok chotiri roki dlya pobudovi okremih pidsistem i ostanni chotiri roki dlya zavershennya vsiyeyi prototipnoyi sistemi U 1982 uryad Yaponiyi virishiv dodatkovo pidtrimati proyekt i zasnuvalo Institut komp yuternoyi tehnologiyi novogo pokolinnya ICOT ob yednavshi dlya cogo investiciyi riznih yaponskih komp yuternih firm Mizhnarodnij rezonans red Vira v majbutnye paralelnih obchislen bula v toj chas nastilki glibokoyu sho proyekt komp yuteriv p yatogo pokolinnya buv prijnyatij v komp yuternomu sviti duzhe serjozno Pislya togo yak Yaponiya v 1970 ti roki zajnyala peredovi poziciyi v pobutovij tehnici ta v 1980 ti pochala vihoditi v lideri v avtomobilnij promislovosti yaponci nabuli reputaciyu neperemozhnih Proyekti v oblasti paralelnoyi obrobki danih vidrazu zh pochali rozroblyati v SShA v Korporaciyi po mikroelektronici ta komp yuternoyi tehnologiyi MCC u Velikij Britaniyi Olvi Alvey i v Yevropi v mezhah Yevropejskoyi strategichnoyi programi doslidzhen v oblasti informacijnih tehnologij ESPRIT 2 Paralelnij superkomp yuter MARS v SRSR red U SRSR takozh pochalisya doslidzhennya paralelnih arhitektur programuvannya dlya cogo v 1985 roci buv stvorenij VNTK START yakomu za tri roki vdalosya stvoriti procesor Kronos i prototipnij multiprocesornij komp yuter MARS Na vidminu vid yaponciv zadachi integraciyi velicheznoyi kilkosti procesoriv i realizaciyi rozpodilenih baz znan na bazi mov tipu Prolog ne stavilis mova jshla pro arhitekturu yaka pidtrimuvatime movu visokogo rivnya tipu Modula 2 i paralelni obchislennya Tomu proyekt ne mozhna nazvati p yatim pokolinnyam v yaponskij terminologiyi V 1988 proyekt buv uspishno zavershenij adzhe ne buv potribnij i ne otrimav prodovzhennya po prichini pochatku perebudovi ta nevigidnoyi dlya rosijskoyi komp yuternoyi industriyi rinkovoyi situaciyi Uspih polyagav v chastkovij realizaciyi prototipnoyi arhitekturi v osnovnomu aparatnih zasobiv odnak podibnogo yaponskomu velikogo stribka v oblasti programuvannya baz danih i shtuchnogo intelektu v mezhah cogo proyektu navit ne planuvalos Trudnoshi realizaciyi red Nastupni desyat rokiv proyekt Komp yuteri p yatogo pokolinnya stav vidchuvati ryad trudnoshiv riznogo tipu Persha problema polyagala v tomu sho mova Prolog obrana za osnovu proyektu ne pidtrimuvala paralelnih obchislen i dovelosya rozroblyati vlasnu movu zdatnu pracyuvati v multiprocesornomu seredovishi Ce viyavilosya vazhkim bulo zaproponovano kilka mov kozhna z yakih mala vlasni obmezhennya 3 Insha problema vinikla z produktivnistyu procesoriv Viyavilosya sho tehnologiyi 80 h rokiv shvidko pereskochili ti bar yeri yaki pered pochatkom proyektu vvazhalisya ochevidnimi i neperebornimi A zaparalelyuvannya bagatoh procesoriv ne viklikalo ochikuvanogo rizkogo stribka produktivnosti div Zakon Amdala Vijshlo tak sho robochi stanciyi stvoreni v ramkah proyektu uspishno dosyagli ta navit perevershili neobhidni potuzhnosti ale do cogo chasu z yavilisya komercijni komp yuteri yaki buli she potuzhnishimi Krim cogo proyekt Komp yuteri p yatogo pokolinnya viyavivsya pomilkovim z tochki zoru tehnologiyi virobnictva programnogo zabezpechennya She do pochatku rozrobki cogo proyektu firma Xerox rozrobila eksperimentalnij grafichnij interfejs GUI A piznishe z yavivsya Internet i vinikla nova koncepciya rozpodilu i zberigannya danih pri comu poshukovi mashini priveli do novoyi yakosti zberigannya i dostupu riznoridnoyi informaciyi Nadiyi na rozvitok logichnogo programuvannya yaki buli v proyekti Komp yuteri p yatogo pokolinnya viyavilisya ilyuzornimi perevazhno cherez obmezhenist resursiv ta nenadijnist tehnologij Ideya samorozvitku sistemi po yakij sistema sama povinna zminyuvati svoyi vnutrishni pravila i parametri viyavilasya neproduktivnoyu sistema perehodyachi cherez pevnu tochku skochuvalasya v stan vtrati nadijnosti ta vtrati cilisnosti rizko tupila i stavala neadekvatnoyu Ideya shirokomasshtabnoyi zamini programnih zasobiv aparatnimi viyavilasya nevchasnoyu nadali rozvitok komp yuternoyi industriyi pishov protilezhnim shlyahom udoskonalyuyuchi programni zasobi pri bilsh prostih ale standartnih aparatnih Proyekt buv obmezhenij kategoriyami mislennya 1970 h rokiv i ne zmig provesti chitkogo rozmezhuvannya funkcij programnoyi j aparatnoyi chastini komp yuteriv Ocinka proyektu red Z bud yakoyi tochki zoru proyekt mozhna vvazhati absolyutnim provalom Za desyat rokiv na rozrobki bulo vitracheno ponad 50 mlrd i programa zavershilasya ne dosyagnuvshi meti Robochi stanciyi tak i ne vijshli na rinok tomu sho odnoprocesorni sistemi inshih firm perevershuvali yih za parametrami programni sistemi tak i ne zapracyuvali poyava Internetu zrobila vsyu ideyu proyektu beznadijno zastariloyu Nevdachi proyektu poyasnyuyutsya poyednannyam cilogo ryadu ob yektivnih i sub yektivnih faktoriv 4 pomilkova ocinka tendencij rozvitku komp yuteriv perspektivi rozvitku aparatnih zasobiv buli katastrofichno nedoocineni a perspektivi shtuchnogo intelektu buli volyuntaristski pereocineni bagato iz zaplanovanih zavdan shtuchnogo intelektu tak i ne znajshli efektivnogo komercijnogo rishennya do sih pir v toj chas yak potuzhnist komp yuteriv nezrivnyanno zrosla pomilkova strategiya pov yazana z podilom zavdan sho virishuyutsya programno j aparatno sho proyavilosya v pragnenni do postupovoyi zamini programnih zasobiv aparatnimi sho prizvelo do zajvogo uskladnennya aparatnih zasobiv vidsutnist dosvidu i glibinnogo rozuminnya specifiki zavdan shtuchnogo intelektu z nadiyeyu na vdachu na samoorganizaciyu sistemi pri zbilshenni yiyi produktivnosti a takozh vnaslidok pidporyadkuvannya ciyeyi sistemi yakimos bazovim principam yaki tak i ne buli sformulovani trudnoshi yaki viyavilis u miru doslidzhennya realnogo priskorennya yake otrimuye sistema logichnogo programuvannya pri zaparalelyuvanni procesoriv Problema polyagaye v tomu sho v bagatoprocesornij sistemi pobudovanij na osnovi Uniform Memory Access en rizko zbilshuyutsya vitrati na komunikaciyu mizh okremimi procesorami yaki praktichno nivelyuyut vigodu vid paralelizaciyi operacij tomu z yakogos momentu dodavannya novih procesoriv majzhe ne pokrashuye produktivnosti sistemi pomilkovij vibir mov tipu Lisp i Prolog dlya stvorennya bazi znan i manipulyuvannya danimi U 1980 ti roki ci sistemi programuvannya koristuvalisya populyarnistyu dlya SAPR i ekspertnih sistem odnak ekspluataciya pokazala sho dodatki viyavlyayutsya malonadijnimi i yih pogano nalagodzhuvati v porivnyanni z sistemami rozroblenimi zvichajnimi tehnologiyami chomu vid cih idej dovelosya vidmovitisya Krim togo trudnoshi viklikala realizaciya paralelnogo Prologu yaka tak i ne bula uspishno virishena 3 5 nizkij zagalnij riven tehnologiyi programuvannya togo chasu i dialogovih zasobiv sho yaskravo viyavilosya v 1990 ti roki nadmirna reklamna kampaniya proyektu nacionalnogo prestizhu v poyednanni z volyuntarizmom i nekompetentnistyu vishih posadovih osib sho ne dozvolyaye adekvatno ocinyuvati stan proyektu v procesi jogo realizaciyi Primitki red Kazuhiro Fuchi Revisiting Original Philosophy of Fifth Generation Computer Systems Project FGCS 1984 pp 1 2 por Peter Bishop Fifth Generation Computers New York 1986 Tohru Moto Oka Masaru Kitsuregawa The Fith Generation Computer The Japanese Challenge New York 1985 a b Carl Hewitt Middle History of Logic Programming Resolution Planner Prolog and the Japanese Fifth Generation Project ArXiv 2009 Can Fifth Generation Computer Systems Solve the Gulf of Mexico Oil Spill Crisis Avoiding another AI Winter Arhivovano 12 Lyutogo 2012 u Wayback Machine James Hendler IEEE Intelligent Systems March April 2008 Vol 23 No 2 pp 2 4Literatura red 1982 Fifth Generation Computer Systems by T Moto Oka Author ISBN 0444864407 1984 EVM pyatogo pokoleniya Koncepcii problemy perspektivy Pod redakciej T Moto oka Perevod s anglijskogo O M Vejnerova Pod redakciej A A Ryvkina V M Savinkova Predislovie E P Velihova Moskva Izdatelstvo Finansy i statistika Dzherela red What is FGCS Technologies The main page of the project Includes pictures of prototype machines Fifth Generation Computing Conference Report Arhivovano 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine The fifth generation Japan s computer challenge to the world Arhivovano 11 Listopada 2016 u Wayback Machine 1984 article from Creative Computing ICOT home page Arhivovano 25 Veresnya 2006 u Wayback Machine now AITRG KL1 to C compiler homepage Arhivovano 17 Sichnya 2010 u Wayback Machine Conference proceedings on FGCS Arhivovano 3 Lipnya 2014 u Wayback Machine Processor KRONOS i proekt Arhivovano 26 Lyutogo 2018 u Wayback Machine MARS Edward A Feigenbaum and Pamela McCorduck The Fifth Generation Aritficial Intelligence and Japan s Computer Challenge to the World Michael Joseph 1983 ISBN 0 7181 2401 4 Ehud Shapiro The family of concurrent logic programming languages ACM Computing Surveys September 1989 Carl Hewitt and Gul Agha Guarded Horn clause languages are they deductive and Logical International Conference on Fifth Generation Computer Systems Ohmsha 1988 Tokyo Shunichi Uchida and Kazuhiro Fuchi Proceedings of the FGCS Project Evaluation Workshop Institute for New Generation Computer Technology ICOT 1992 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komp 27yuteri p 27yatogo pokolinnya amp oldid 40308499