www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колін Кларк економіст У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кларк Колін Грант Кларк англ Colin Grant Clark н

Колін Кларк (економіст)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кларк.

Колін Грант Кларк (англ. Colin Grant Clark, нар.2 листопада 1905(19051102) — пом.4 вересня 1989) — британський та австралійський економіст і статистик, який працював у Великій Британії та Австралії. Він став першовідкривачем використання валового національного доходу (ВНД) як основи для вивчення національних економік.

Колін Кларк
Народився 2 листопада 1905(1905-11-02)[…]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 4 вересня 1989(1989-09-04)[…] (83 роки)
Брисбен, Австралія
Країна  Велика Британія
 Австралія
 Сполучене Королівство
Діяльність економіст, статистик, державний службовець
Alma mater Брейсноуз коледж, Dragon Schoold і Вінчестер-коледжd
Знання мов англійська
Заклад Університет Квінсленда і Кембриджський університет
Членство Real Academia de Ciencias Económicas y Financierasd і Економетричне товариство
Нагороди

член Економетричного товариства[d] (1944)

Ранні роки Редагувати

Колін Кларк народився в м. Лондоні в 1905 р. і здобув освіту в Школі Дракона[en] в м. Оксфорді, а потім у Вінчестерському коледжі[en]. Згодом він навчався в Оксфордському коледжі Брейсноуз, де завершив вивчати хімію в 1928 році. Після закінчення навчання він працював асистентом-дослідником у Вільяма Беверіджа[en] в Лондонській школі економіки (1928—1929), а потім у сера Олександра Кар-Сондерса[en] та Еліна Ебота Янга[en] в Ліверпульському університеті (1929—1930). Протягом цього часу він провів невдалі кампанії за обрання до парламенту від Лейбористської партії в виборчому окрузі Північний Дорсет (1929), а пізніше в Ліверпулі Уевертрі (1931) і Південному Норфолку (1935).

У 1930 р. він був призначений дослідником Національної економічної консультативної ради[en], що була скликана прем'єр-міністром Ремзі Макдональдом. Він пішов у відставку невдовзі після призначення, коли його попросили написати меморандум, щоби обґрунтувати протекціонізм. Незважаючи на це, він справив достатньо враження на одного з членів ради (Д. М. Кейнса), щоби отримати призначення на посаду викладача статистики в Кембриджському університеті.

Викладач у Кембриджі Редагувати

У Кембриджі він був викладачем статистики у 1931—1938 роках. Там він також написав три книги: «Національний дохід 1924—1931» (1932), «Економічне становище Великої Британії» (спільно з А. C. Пігу) (1936) і « Національний дохід і витрати» (1937). Його перша книга була надіслана видавцю Деніелю Макмілану з рекомендацією Д. М. Кейнса: «[. . . ] Кларк, я думаю, трохи геній: чи не єдиний економічний статистик, якого я коли-небудь зустрічав, який здається мені цілком першокласним».

Переїзд до Австралії Редагувати

Секторна модель економіки Кларка, яка зазнає технологічних змін. На пізніх етапах росте четвертинний сектор економіки.

Під час візиту до Австралії та Нової Зеландії в 1937—1938 роках він прийняв посаду в уряді[en] Квінсленду на запрошення прем'єр-міністра Форгана Сміта[en]. Тоді він написав Кейнсу про своє рішення залишитися в Австралії. За його словами, можливість проконсультувати прем'єр-міністра Квінсленду з «практично всього, що пов'язано з економічними питаннями» було «занадто чудовою можливістю, щоб її можна було упустити для втілення економіки на практиці».

6 травня 1938 р. він був призначений на роботу до Державної статистики, директором Бюро промисловості та фінансовим радником казначейства Квінсленду, а в 1940 р. надав перший набір економічних рахунків австралійського штату Квінсленд. Він також обіймав посаду заступника директора Департаменту військової організації промисловості Співдружності у Квінсленді у 1942—1946 роках. 28 лютого 1947 р. Кларк пішов у відставку з посади в Державній статистиці, щоби стати заступником міністра праці та промисловості Квінсленда.

Незвично для державного службовця, він продовжив свою академічну роботу, опублікувавши численні статті з економіки та підготувавши свою книгу «Умови економічного прогресу», яка була опублікована в 1940 році.

Пізніші роки Редагувати

Карл Ром[nl] (ліворуч) і Кларк отримують почесний докторський ступінь Тілбурзького університету в 1962 році. Між ними стоїть дружина Кларка Марджорі.
Кларк (ліворуч) і Карл Ром[nl] на сцені

У 1951 р. він був відряджений до Продовольчої та сільськогосподарської організації в м. Римі, а потім до Чиказького університету (1952), а потім став директором Дослідницького інституту економіки сільського господарства (англ. AERI) в Оксфордському університеті (1952—1969). Він повернувся до Австралії в 1969 р. як директор Інституту економічного прогресу в Університеті Монаша (1969–78) і, врешті, став науковим консультантом кафедри економіки в Університеті Квінсленда, де працював до своєї смерті в 1989 році.

У 1948—1952 роках був у Раді Економетричного товариства.

Сім'я Редагувати

Кларк одружився на Марджорі Тетерсол у 1935 році; у них було вісім синів і одна дочка, які, у свою чергу, народили загалом 50 онуків. Його син Грегорі[en] став письменником і вченим в Японії. Його племінник — когнітивний психолог і комп'ютерник Джефрі Хінтон.

Сестра Марджорі Віва Тетерсол була театральною актрисою та зіркою голлівудського кіно.

Смерть Редагувати

Кларк помер у Брісбені (Австралія), у 1989 році. Він похований разом зі своєю дружиною Марджорі на кладовищі Маунт Грават[en] у Брісбені (секція 3B).

Відзнаки Редагувати

У 1984 р. Світовий банк назвав його одним із «піонерів розвитку» разом із сером Артуром Льюїсом, Гунаром Мюрдалем, В. В. Ростоу та Яном Тінберґеном.

У 1987 р. Кларк був разом з професором Тревором Своном[en] першим лауреатом нагороди «Видатні співробітники», врученої Економічним товариством Австралії.

Почесті Редагувати

Публікації Редагувати

Статті Редагувати

  • «Система рівнянь, що пояснює торговий цикл США, 1921—1941», Econometrica[en], Vol. 17, No 2 (квітень 1949 р.), с. 93–124
  • «Економічні функції міста щодо його розміру», Econometrica, Vol. 13, No 2 (квітень 1945 р.), с. 97–113
  • «Економічний розвиток у комуністичному Китаї», The Journal of Political Economy[en], Vol. 84, No 2 (квітень 1976 р.), с. 239–264
  • «Теорія економічного зростання», Econometrica, Vol. 17, Додаток: звіт про Вашингтонську зустріч (липень 1949 р.), стор. 112–116
  • «Вимір національної заможності: обговорення» (з Мілтоном Гілбертом; Дж. Р. Н. Стоуном; Франсуа Перру; Д. К. Ліє; Евелпідом; Франсуа Дівізіа; Тінберген; Кузнець; Смітіс; Шірас; Макгрегор), Econometrica, Vol. 17, Додаток: Звіт Вашингтонської зустрічі. (липень 1949 р.), стор. 255–272
  • «Критика російської статистики Коліна Кларка», Economica[en], травень 1941 р., NS 8, с. 212.
  • «Статистика доходів і виробництва Росії», The Review of Economics and Statistics[en], вип. 29, No 4 (листопад 1947 р.), с. 215–217.
  • «Після роздумів про Пейлі», The Review of Economics and Statistics, вип. 36, No 3 (серпень 1954 р.), с. 267–273.
  • «„Містер Колін Кларк про межі оподаткування“: Відповідь», The Review of Economics and Statistics, Vol. 36, No 1 (лютий 1954 р.), с. 101
  • «Нова рада індексів торгівлі», The Economic Journal[en], Vol. 45, No 178 (червень 1935), с. 370–375.
  • «Визначення мультиплікатора зі статистики національного доходу», The Economic Journal, Vol. 48, No 191 (вересень 1938 р.), с. 435–448.
  • «Державні фінанси та зміни вартості грошей», The Economic Journal, Vol. 55, No 220 (грудень 1945 р.), с. 371–389.
  • «Додаткові дані про національний дохід», The Economic Journal, вип. 44, No 175 (вересень 1934 р.), с. 380–397.
  • «Вартість фунта», The Economic Journal, Vol. 59, No 234 (червень 1949 р.), с. 198–207.
  • «Національний дохід на вершині», The Economic Journal, Vol. 47, No 186 (червень 1937 р.), с. 308–320.
  • «Світове постачання та вимоги до сільськогосподарських продуктів», Journal of the Royal Statistical Society[en], серія A (General), Vol. 117, No 3 (1954), с. 263–296
  • «Джерела майбутнього постачання продовольства: економічні проблеми», Journal of the Royal Statistical Society, серія A (General), Vol. 125, No 3 (1962), с. 418–448
  • «Густоти міського населення», Journal of the Royal Statistical Society, серія A (General), Vol. 114, No 4 (1951), с. 490–496
  • «Національний дохід і чистий випуск промисловості», Journal of the Royal Statistical Society, Vol. 96, No 4 (1933), с. 651–659

Книги Редагувати

  • Національний дохід, 1924—1931, 1932
  • Економічна позиція Великої Британії, з A.C. Пігу, 1936
  • Національний дохід і витрати, 1937
  • Критика російської статистики, 1939
  • Умови економічного прогресу, 1940
  • Економіка 1960, 1942
  • Статистичне товариство
  • Австралійські надії та страхи, 1958
  • Зростання, 1961
  • Економіка натурального сільського господарства, with M. R. Haswell, 1964
  • Зростання населення і землекористування, 1967
  • Голод чи достаток?, 1970
  • Міф про надмірне населення і чому зростання населення може бути бажаним, червень 1975 р.
  • Бідність перед політикою, 1977
  • Економіка іригації з Дж. Карутерсом, 1981
  • Регіональне та міське розташування, 1982

Примітки Редагувати

  1. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Кларк Колин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  7. . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  8. Don Patinkin, «Keynes and Econometrics: On the Interaction between the Macroeconomic Revolutions of the Interwar Period», Econometrica[en], Vol. 44, No. 6 (November 1976), pp. 1091—1123.
  9. Кларк назвав свого другого сина Ніколасом Форганом на знак визнання пропозиції Сміта обійняти таку посаду.
  10. . archive.treasury.gov.au. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 22 січня 2022. 
  11. . Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 11 лютого 2008. 
  12. (англ.) Kenwood, A.G. . Australian Dictionary of Biography. National Centre of Biography, Australian National University. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 22 січня 2022. 
  13. (англ.)
  14. (англ.) Peters, G. «Colin Clark (1905–89) Economist and Agricultural Economist», QEH Working Paper Series, Working Paper Number 69, April 2001
  15. . esacentral.org.au. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 22 січня 2022. 
  18. https://archive.today/20100128010817/http://www.ecosoc.org.au/awards
  19. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 22 січня 2022. 
  20. . Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2022. 
  21. . 1 січня 1992. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 22 січня 2022. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klark Kolin Grant Klark angl Colin Grant Clark nar 2 listopada 1905 19051102 pom 4 veresnya 1989 britanskij ta avstralijskij ekonomist i statistik yakij pracyuvav u Velikij Britaniyi ta Avstraliyi Vin stav pershovidkrivachem vikoristannya valovogo nacionalnogo dohodu VND yak osnovi dlya vivchennya nacionalnih ekonomik Kolin KlarkNarodivsya 2 listopada 1905 1905 11 02 1 2 London Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer 4 veresnya 1989 1989 09 04 1 2 83 roki Brisben AvstraliyaKrayina Velika Britaniya Avstraliya Spoluchene KorolivstvoDiyalnist ekonomist statistik derzhavnij sluzhbovecAlma mater Brejsnouz koledzh Dragon Schoold i Vinchester koledzhdZnannya mov anglijska 5 Zaklad Universitet Kvinslenda i Kembridzhskij universitetChlenstvo Real Academia de Ciencias Economicas y Financierasd i Ekonometrichne tovaristvo 6 Nagorodi chlen Ekonometrichnogo tovaristva d 1944 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Ranni roki 2 Vikladach u Kembridzhi 3 Pereyizd do Avstraliyi 4 Piznishi roki 5 Sim ya 6 Smert 7 Vidznaki 8 Pochesti 9 Publikaciyi 9 1 Statti 9 2 Knigi 10 Primitki 11 PosilannyaRanni roki RedaguvatiKolin Klark narodivsya v m Londoni v 1905 r i zdobuv osvitu v Shkoli Drakona en v m Oksfordi a potim u Vinchesterskomu koledzhi en Zgodom vin navchavsya v Oksfordskomu koledzhi Brejsnouz 7 de zavershiv vivchati himiyu v 1928 roci Pislya zakinchennya navchannya vin pracyuvav asistentom doslidnikom u Vilyama Beveridzha en v Londonskij shkoli ekonomiki 1928 1929 a potim u sera Oleksandra Kar Sondersa en ta Elina Ebota Yanga en v Liverpulskomu universiteti 1929 1930 Protyagom cogo chasu vin proviv nevdali kampaniyi za obrannya do parlamentu vid Lejboristskoyi partiyi v viborchomu okruzi Pivnichnij Dorset 1929 a piznishe v Liverpuli Uevertri 1931 i Pivdennomu Norfolku 1935 U 1930 r vin buv priznachenij doslidnikom Nacionalnoyi ekonomichnoyi konsultativnoyi radi en sho bula sklikana prem yer ministrom Remzi Makdonaldom Vin pishov u vidstavku nevdovzi pislya priznachennya koli jogo poprosili napisati memorandum shobi obgruntuvati protekcionizm Nezvazhayuchi na ce vin spraviv dostatno vrazhennya na odnogo z chleniv radi D M Kejnsa shobi otrimati priznachennya na posadu vikladacha statistiki v Kembridzhskomu universiteti Vikladach u Kembridzhi RedaguvatiU Kembridzhi vin buv vikladachem statistiki u 1931 1938 rokah Tam vin takozh napisav tri knigi Nacionalnij dohid 1924 1931 1932 Ekonomichne stanovishe Velikoyi Britaniyi spilno z A C Pigu 1936 i Nacionalnij dohid i vitrati 1937 Jogo persha kniga bula nadislana vidavcyu Denielyu Makmilanu z rekomendaciyeyu D M Kejnsa Klark ya dumayu trohi genij chi ne yedinij ekonomichnij statistik yakogo ya koli nebud zustrichav yakij zdayetsya meni cilkom pershoklasnim 8 Pereyizd do Avstraliyi Redaguvati nbsp Sektorna model ekonomiki Klarka yaka zaznaye tehnologichnih zmin Na piznih etapah roste chetvertinnij sektor ekonomiki Pid chas vizitu do Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi v 1937 1938 rokah vin prijnyav posadu v uryadi en Kvinslendu na zaproshennya prem yer ministra Forgana Smita en 9 Todi vin napisav Kejnsu pro svoye rishennya zalishitisya v Avstraliyi Za jogo slovami mozhlivist prokonsultuvati prem yer ministra Kvinslendu z praktichno vsogo sho pov yazano z ekonomichnimi pitannyami bulo zanadto chudovoyu mozhlivistyu shob yiyi mozhna bulo upustiti dlya vtilennya ekonomiki na praktici 10 6 travnya 1938 r vin buv priznachenij na robotu do Derzhavnoyi statistiki direktorom Byuro promislovosti ta finansovim radnikom kaznachejstva Kvinslendu a v 1940 r nadav pershij nabir ekonomichnih rahunkiv avstralijskogo shtatu Kvinslend Vin takozh obijmav posadu zastupnika direktora Departamentu vijskovoyi organizaciyi promislovosti Spivdruzhnosti u Kvinslendi u 1942 1946 rokah 28 lyutogo 1947 r Klark pishov u vidstavku z posadi v Derzhavnij statistici shobi stati zastupnikom ministra praci ta promislovosti Kvinslenda Nezvichno dlya derzhavnogo sluzhbovcya vin prodovzhiv svoyu akademichnu robotu opublikuvavshi chislenni statti z ekonomiki ta pidgotuvavshi svoyu knigu Umovi ekonomichnogo progresu yaka bula opublikovana v 1940 roci Piznishi roki Redaguvati nbsp Karl Rom nl livoruch i Klark otrimuyut pochesnij doktorskij stupin Tilburzkogo universitetu v 1962 roci Mizh nimi stoyit druzhina Klarka Mardzhori nbsp Klark livoruch i Karl Rom nl na sceniU 1951 r vin buv vidryadzhenij do Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi v m Rimi a potim do Chikazkogo universitetu 1952 a potim stav direktorom Doslidnickogo institutu ekonomiki silskogo gospodarstva angl AERI v Oksfordskomu universiteti 1952 1969 Vin povernuvsya do Avstraliyi v 1969 r yak direktor Institutu ekonomichnogo progresu v Universiteti Monasha 1969 78 i vreshti stav naukovim konsultantom kafedri ekonomiki v Universiteti Kvinslenda de pracyuvav do svoyeyi smerti v 1989 roci U 1948 1952 rokah buv u Radi Ekonometrichnogo tovaristva 11 Sim ya RedaguvatiKlark odruzhivsya na Mardzhori Tetersol u 1935 roci u nih bulo visim siniv i odna dochka yaki u svoyu chergu narodili zagalom 50 onukiv Jogo sin Gregori en stav pismennikom i vchenim v Yaponiyi Jogo pleminnik kognitivnij psiholog i komp yuternik Dzhefri Hinton Sestra Mardzhori Viva Tetersol bula teatralnoyu aktrisoyu ta zirkoyu gollivudskogo kino Smert RedaguvatiKlark pomer u Brisbeni Avstraliya u 1989 roci Vin pohovanij razom zi svoyeyu druzhinoyu Mardzhori na kladovishi Maunt Gravat en u Brisbeni sekciya 3B 12 Vidznaki RedaguvatiU 1984 r Svitovij bank nazvav jogo odnim iz pioneriv rozvitku 13 razom iz serom Arturom Lyuyisom Gunarom Myurdalem V V Rostou ta Yanom Tinbergenom 14 U 1987 r Klark buv razom z profesorom Trevorom Svonom en pershim laureatom nagorodi Vidatni spivrobitniki vruchenoyi Ekonomichnim tovaristvom Avstraliyi 15 Pochesti RedaguvatiChlen Ekonometrichnogo tovaristva 16 Chlen korespondent Britanskoyi akademiyi 17 Nagoroda Vidatnij spivrobitnik Ekonomichnogo tovaristva Avstraliyi 18 Pochesnij doktor ekonomiki Tilburzkogo universitetu en 19 doktor literaturi en Oksfordskogo universitetu pochesnij doktor nauki en Milanskogo universitetu pochesnij doktor ekonomiki Universitetu Monasha 20 pochesnij doktor ekonomiki Universitet Kvinslendu Avstralijski zustrichi ekonometrichnogo tovaristva na svoyih zasidannyah nadavala pravo vesti lekciyu Kolinovi Klarku Na jogo chest nazvano budivlyu Universitetu Kvinslenda i vvazhayetsya sho kam yanij grotesk u Velikomu dvori universitetu takozh buv zroblenij na jogo podobu G19 21 Publikaciyi RedaguvatiStatti Redaguvati Sistema rivnyan sho poyasnyuye torgovij cikl SShA 1921 1941 Econometrica en Vol 17 No 2 kviten 1949 r s 93 124 Ekonomichni funkciyi mista shodo jogo rozmiru Econometrica Vol 13 No 2 kviten 1945 r s 97 113 Ekonomichnij rozvitok u komunistichnomu Kitayi The Journal of Political Economy en Vol 84 No 2 kviten 1976 r s 239 264 Teoriya ekonomichnogo zrostannya Econometrica Vol 17 Dodatok zvit pro Vashingtonsku zustrich lipen 1949 r stor 112 116 Vimir nacionalnoyi zamozhnosti obgovorennya z Miltonom Gilbertom Dzh R N Stounom Fransua Perru D K Liye Evelpidom Fransua Divizia Tinbergen Kuznec Smitis Shiras Makgregor Econometrica Vol 17 Dodatok Zvit Vashingtonskoyi zustrichi lipen 1949 r stor 255 272 Kritika rosijskoyi statistiki Kolina Klarka Economica en traven 1941 r NS 8 s 212 Statistika dohodiv i virobnictva Rosiyi The Review of Economics and Statistics en vip 29 No 4 listopad 1947 r s 215 217 Pislya rozdumiv pro Pejli The Review of Economics and Statistics vip 36 No 3 serpen 1954 r s 267 273 Mister Kolin Klark pro mezhi opodatkuvannya Vidpovid The Review of Economics and Statistics Vol 36 No 1 lyutij 1954 r s 101 Nova rada indeksiv torgivli The Economic Journal en Vol 45 No 178 cherven 1935 s 370 375 Viznachennya multiplikatora zi statistiki nacionalnogo dohodu The Economic Journal Vol 48 No 191 veresen 1938 r s 435 448 Derzhavni finansi ta zmini vartosti groshej The Economic Journal Vol 55 No 220 gruden 1945 r s 371 389 Dodatkovi dani pro nacionalnij dohid The Economic Journal vip 44 No 175 veresen 1934 r s 380 397 Vartist funta The Economic Journal Vol 59 No 234 cherven 1949 r s 198 207 Nacionalnij dohid na vershini The Economic Journal Vol 47 No 186 cherven 1937 r s 308 320 Svitove postachannya ta vimogi do silskogospodarskih produktiv Journal of the Royal Statistical Society en seriya A General Vol 117 No 3 1954 s 263 296 Dzherela majbutnogo postachannya prodovolstva ekonomichni problemi Journal of the Royal Statistical Society seriya A General Vol 125 No 3 1962 s 418 448 Gustoti miskogo naselennya Journal of the Royal Statistical Society seriya A General Vol 114 No 4 1951 s 490 496 Nacionalnij dohid i chistij vipusk promislovosti Journal of the Royal Statistical Society Vol 96 No 4 1933 s 651 659Knigi Redaguvati Nacionalnij dohid 1924 1931 1932 Ekonomichna poziciya Velikoyi Britaniyi z A C Pigu 1936 Nacionalnij dohid i vitrati 1937 Kritika rosijskoyi statistiki 1939 Umovi ekonomichnogo progresu 1940 Ekonomika 1960 1942 Statistichne tovaristvo Avstralijski nadiyi ta strahi 1958 Zrostannya 1961 Ekonomika naturalnogo silskogo gospodarstva with M R Haswell 1964 Zrostannya naselennya i zemlekoristuvannya 1967 Golod chi dostatok 1970 Mif pro nadmirne naselennya i chomu zrostannya naselennya mozhe buti bazhanim cherven 1975 r Bidnist pered politikoyu 1977 Ekonomika irigaciyi z Dzh Karutersom 1981 Regionalne ta miske roztashuvannya 1982Primitki Redaguvati a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s ISBN 978 953 6036 31 8 d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Klark Kolin Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www econometricsociety org society organization and governance fellows memoriam The college retains a small collection of his papers Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2022 Don Patinkin Keynes and Econometrics On the Interaction between the Macroeconomic Revolutions of the Interwar Period Econometrica en Vol 44 No 6 November 1976 pp 1091 1123 Klark nazvav svogo drugogo sina Nikolasom Forganom na znak viznannya propoziciyi Smita obijnyati taku posadu 03 Colin Clark speech archive treasury gov au Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2022 Archived copy Arhiv originalu za 13 grudnya 2007 Procitovano 11 lyutogo 2008 angl Kenwood A G Clark Colin Grant 1905 1989 Australian Dictionary of Biography National Centre of Biography Australian National University Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 22 sichnya 2022 angl Pioneers in development angl Peters G Colin Clark 1905 89 Economist and Agricultural Economist QEH Working Paper Series Working Paper Number 69 April 2001 All About Us esacentral org au Arhiv originalu za 27 lyutogo 2015 Procitovano 22 sichnya 2022 https web archive org web 20130322005848 http www econometricsociety org inmemoriam asp https web archive org web 20110606070723 http www britac ac uk fellowship directory deceased cfm type cor https archive today 20100128010817 http www ecosoc org au awards Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2010 Procitovano 22 sichnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 22 sichnya 2022 A guide to the Great Court 1 sichnya 1992 Arhiv originalu za 12 serpnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2022 Posilannya RedaguvatiDon Patinkin Kejns i ekonometrika pro vzayemodiyu makroekonomichnih revolyucij mizhvoyennogo periodu Econometrica Vol 44 No 6 listopad 1976 r s 1091 1123 Pioneri rozvitku Majyer GM i Seers D red 1984 Oksford Oxford University Press dlya Svitovogo banku Makrovimiryuvannya do i pislya Kolina Klarka Arhivovano 20 sichnya 2022 u Wayback Machine napisane Angusom Meddisonom rozshirena versiya lekciyi Kolina Klarka prochitana v Universiteti Kvinslenda 22 serpnya 2003 r Avstralijskij biografichnij slovnik Arhivovano 22 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Kolin Klark yak ekonomist z rozvitku Arhivovano 22 sichnya 2022 u Wayback Machine HW Arndt sajt peredplatnika Donald Markvell Kejns i Avstraliya Arhivovano 18 bereznya 2011 u Wayback Machine Rezervnij bank Avstraliyi 2000 storinki 39 43 osoblivo stosuyutsya Kolina Klarka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolin Klark ekonomist amp oldid 39544240