www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колоніальна історія США Європейська колонізаціяАмерикиІспанська колонізаціяБританська колонізаціяГолландська колонізація

Колоніальна історія США

Колоніальна історія США — історія території, що нині належить США, з початку Європейських поселень до одержання незалежності від Європи, і особливо історія 13 колоній Великої Британії, що проголосили незалежність у 1776 році. Починаючи з кінця 16 століття Англія, Франція, Іспанія, Швеція і Голландія почали колонізувати східну частину Північної Америки.

Історики вирізняють 4 регіони колонізації, з півночі на південь: Нова Англія, Середні Колонії, Колонії Чезапікської Бухти (Верхній Південь) і Нижній Південь. До інших колоніальних регіонів належали Нова Франція, Нова Іспанія і Російська Аляска.

Іспанські колонії Редагувати

Значна частина сучасних США раніше була під контролем Іспанії, у тому числі: території на захід від річки Міссісіпі, Луїзіана, Флорида, а також частина сучасних штатів Міссісіпі і Джорджія.

Флорида Редагувати

У Флориді Іспанія з XVI століття мала кілька невеликих форпостів, найважливіший з яких, Сейнт-Огастін (Флорида), заснований у 1565 році, був кілька разів атакований і спалений, але відбудовувався знову і залишився першим з нині існуючих постійним поселенням європейців на території США. Зокрема, під час війни за іспанську спадщину англійці з Південної Кароліни в 1702 і 1704 роках здійснили два широкомасштабних вторгнення до Флориди, зруйнувавши всю систему іспанських фортів і місій. За ними прийшли індіанці плем'я ямасі, які викрали в рабство практично все місцеве населення. В середині того ж XVIII століття Флорида пережила вторгнення семінолів, які винищили залишки місцевих індіанських племен. Коли в 1763 році півострів був переданий під контроль Великої Британії, тут проживало лише близько 3000 іспанців, які незабаром покинули країну. Навіть після повернення Флориди Іспанії в 1783 році, іспанці більше не хотіли селитися в цих краях, і в 1819 році Флорида перейшла у володіння США.

Нью-Мексико Редагувати

Руїни іспанської місії Сан-Хуан Капістрано в Каліфорнії

Протягом XVI століття іспанці активно досліджували південний захід сучасних США. Одним із найбільш значимих мандрівників того часу був Франсиско Васкес де Коронадо, чия експедиція пройшла по територіях сучасних штатів Нью-Мексико, Аризона, Колорадо, Оклахома і Канзас. Однак ця експедиція була дослідницькою і ніяких спроб заснування постійних поселень не мала. Першим іспанським поселенням у Нью-Мексико став Сан-Хуан, заснований Хуаном де Оньяте в 1598 році. Дещо пізніше, близько 1609 року було засновано місто Санта-Фе (Нью-Мексико). Друга хвиля іспанської колонізації почалася в 1692 році після повстання індіанських племен Пуебло, які на деякий час вигнали іспанців із своєї землі. Новий губернатор Дієго де Варгас відновив тут владу Іспанії, яка, незважаючи на домагання з боку Франції, Техасу і США, протрималася понад два століття, до проголошення незалежності Мексики і приходу американських військ в 1846 році. Багато місцевих жителів досі володіють своїми землями по праву, закріпленому за ними ще іспанським урядом.

Каліфорнія Редагувати

Іспанські судна плавали вздовж берегів Каліфорнії, починаючи з XVI століття, але постійних іспанських поселень на той час не було. Лише в другій половині XVIII століття в прибережних регіонах почалося будівництво перших іспанських місій, містечок і ранчо. Першою з них була місія Сан-Дієго де Алькала, заснована францисканським місіонером Хуніперо Серра в 1769 році. Система католицьких місій, які розташовувалися на відстані в один день шляху одна від одної, перемежовувалися фортами (presidios) з іспанськими гарнізонами або містечками (pueblos) під іспанським управлінням, розташованими вздовж узбережжя Тихого океану. Крім водного шляху їх з'єднувала дорога по суші, El Camino Real (королівська дорога), згодом перетворена в перше каліфорнійське шосе. До 1820 року цей ланцюг прибережних поселень на півночі сягав затоки Сан-Франциско, але вглиб континенту іспанська влада простягалася не більше, ніж на 50 кілометрів, а далі починалися володіння індіанських племен загальною чисельністю, за деякими оцінками, до 200—250 тисяч осіб. Після проголошення незалежності мексиканський уряд вислав всіх місіонерів і закрив місії, а землі передав під ранчо для розведення овець і великої рогатої худоби. До 1840-х років іспанське населення Каліфорнії (Californios) досягало близько 10 000 осіб.

Нові Нідерланди Редагувати

Мапа нового Амстердама в 1660-х роках

Нові Нідерланди (нід. Nieuw-Nederland) - голландська колонія, заснована в 1614 році на території сучасного штату Нью-Йорк і деяких прилеглих до нього територій. Максимальна чисельність її європейського населення досягала 10 000 осіб. Голландці встановили тут патронатну систему великого землеволодіння. Патрон (patroon) — власник або глава деякої приватної компанії — мав на своїй землі права феодального сеньйора. Крім того, голландці запровадили в Америці релігійну толерантність і свободу торгівлі. Головне місто колонії, Новий Амстердам, було засноване в 1625 році в південній частині острова Манхеттен. У 1664 році воно було вперше захоплене англійцями, а в 1674 році остаточно приєднане до англійських колоній і перейменоване в місто Нью-Йорк. Проте, голландські землевласники залишилися під британським управлінням і до 1820-х років поселення в долині річки Гудзон зберігали вигляд типовий для Нідерландів.

Англійські колонії Редагувати

У 1585 і 1587 роках сер Волтер Релі за наказом Королеви Англії Єлизавети I зробив дві спроби заснувати постійне поселення в Північній Америці. Розвідувальна експедиція досягла американського берега в 1584 році, і назвала відкрите узбережжі Вірджинія (англ. Virginia— «Незаймана») на вшанування «королеви-незайманки» Єлизавети I, що не була одруженою. Обидві спроби закінчилися невдачею— перша колонія, заснована на острові Роанук неподалік від узбережжя Вірджинії, виявилася на межі загибелі через атаки індіанців і брак припасів і була евакуйована сером Френсісом Дрейком у квітні 1587 року. Того ж року на острів висадилася друга експедиція колоністів, чисельністю 117 людей. Планувалося, навесні 1588 року до колонії прибудуть кораблі зі спорядженням і продовольством. Проте з різних причин експедиція постачання затрималася на півтора року. Коли вона прибула, всі будівлі колоністів були цілі, але ніяких слідів людей, окрім останків однієї людини не було знайдено. Доля колоністів не встановлена до сьогодні.

Заселення Вірджинії. Джеймстаун Редагувати

У 1605 році відразу дві акціонерні компанії отримали від короля Якова I ліцензії на створення колоній у Вірджінії (на той час «Вірджинією» називали всю територію Північноамериканського континента). Перша з компаній «Лондонська вірджинська компанія» (англ. Virginia Company of London[en]) отримала права на південну частину континенту, друга «Плімутська компанія» (англ. Plymouth Company[en]) на північну. Попри те, що офіційно обидві компанії проголошували основною метою поширення християнства, отримана ліцензія дарувала їм право «шукати і добувати всіма засобами золото, срібло і мідь».

20 грудня 1606 року, колоністи вирушили у плавання на борту трьох суден і після важкого, майже п'ятимісячного плавання в травні 1607 року досягли Чезапікської Бухти (англ. Chesapeake Bay). Протягом наступного місяця вони побудували дерев'яний форт, названий на честь короля Форт Джеймс. Пізніше форт було перейменовано на Джеймстаун — перше постійне британське поселення в Америці.

Офіційна історіографія США вважає Джеймстаун колискою країни, історія поселення та її лідера, капітана Джона Сміта, висвітлена в багатьох серйозних дослідженнях та мистецьких творах. Останні, зазвичай, ідеалізують історію міста та його першопрохідників, (наприклад, мультфільм Покахонтас). Насправді роки колонії були надзвичайно важкими, у голодну зиму 1609–1610 роках з 500 колоністів живими залишилися трохи більше 60, й за деякими свідченнями, ті, що вижили змушені були вдаватися до канібалізму, щоб пережити голод.

Американська марка випущена до трьохсотліття заснування Джеймстауна

У наступні роки, коли питання фізичного виживання не стояло так гостро, двома найважливішими проблемами були напружені відносини з туземцями та економічна доцільність існування колонії. На жаль, акціонерів «Лондонської Вірджинської Компанії», ні золота, ні срібла колоністами знайдено не було, тому основним товаром експорту була корабельна деревина. Попри те, що цей товар користувався певним попитом у метрополії, прибуток цієї, та інших видів господарської діяльності, був мінімальним.

Ситуація змінилась у 1612 році, коли фермеру і землевласнику Джону Рольфу (англ. John Rolfe[en]) вдалося схрестити місцевий сорт тютюну, вирощуваного індіанцями, із сортами, завезеними з Бермудських островів. Утворені гібриди були добре пристосовані до Вірджинського клімату й відповідали смакам англійських споживачів. Колонія придбала джерело надійного прибутку і на довгі роки тютюн став основою економіки та експорту Вірджинії. Через п'ять років експорт тютюну становив 20 000 фунтів, ще за рік він був подвоєний, а до 1629 року досяг 500 000 фунтів. Джон Рольф надав ще одну послугу колонії: у 1614 році йому вдалося домовитися про мир із місцевим індіанським вождем. Мирний договір був скріплений шлюбом між Рольфом і середньою дочкою вождя, Покахонтас.

У 1619 році сталися дві події, що мали значний вплив на всю подальшу історію США. Губернатор Джон Ярдлі (англ. George Yeardley[en]) ухвалив рішення передати частину влади Раді Бюргерів (англ. House of Burgesses[en]), започаткувавши тим самим перші в Новому Світі виборні законодавчі збори. Перше засідання Ради відбулося 30 липня 1619 року. У тому ж році колоністи придбали невеличку групу африканців ангольського походження. Хоча вони формально не були рабами, а мали тривалі контракти без права розірвання, з цієї події прийнято відраховувати історію рабовласництва в Америці.

У 1622 році майже чверть населення колонії була знищена повсталими індіанцями. У 1624 році ліцензія Лондонської Компанії, справи якої занепали, була відкликана, і відтоді Вірджинія стала королівською колонією. Губернатор призначався королем, проте рада колонії зберегла значні повноваження.

Хронологія заснування англійських колоній Редагувати

  1. 1607— Вірджинія (Джеймстаун)
  2. 1620— Массачусетс (Плімут і Поселення бухти Массачусетс)
  3. 1626— Нью-Йорк
  4. 1633— Меріленд
  5. 1636— Род-Айленд
  6. 1636— Коннектикут
  7. 1638— Делавер
  8. 1638— Нью-Гемпшир
  9. 1653— Північна Кароліна
  10. 1663— Південна Кароліна
  11. 1664— Нью-Джерсі
  12. 1682— Пенсільванія
  13. 1732— Джорджія

Посилання Редагувати

  1. «colonial [ 11 листопада 2007 у Wayback Machine.]», Merriam-Webster's Online Dictionary.
  2. Інформація про «Втрачену Колонію» з сайту Служби Національних Парків США [ 30 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Хронологія поселення з сайту історичного суспільства Джеймстауна [ 17 липня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. . Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 11 листопада 2007. 
  5. Інформація про «Лондонську Вірджинську Компанію» з сайту Служби Національних Парків США [ 12 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ Інформація з сайту суспільства охорони пам'ятників історії й історії Вірджинії [ 11 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Доповідь Капітана Пауела, Бібліотека Конгресу США [ 2 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. http://www.nps.gov/archive/colo/Jthanout/1stASSLY.html [ 17 грудня 2007 у Wayback Machine.] Інформація з сайту Служби Національних Парків США] (англ.)
  9. Інформація з сайту суспільства охорони пам'ятників історії й історії Вірджинії [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.



Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevropejska kolonizaciyaAmerikiIspanska kolonizaciyaBritanska kolonizaciyaGollandska kolonizaciyaDanska kolonizaciyaKurlyandska kolonizaciyaNimecka kolonizaciyaFrancuzka kolonizaciyaShvedska kolonizaciyaShotlandska kolonizaciyaKolonizaciya SShAporKolonialna istoriya SShA istoriya teritoriyi sho nini nalezhit SShA z pochatku Yevropejskih poselen do oderzhannya nezalezhnosti vid Yevropi i osoblivo istoriya 13 kolonij Velikoyi Britaniyi sho progolosili nezalezhnist u 1776 roci 1 Pochinayuchi z kincya 16 stolittya Angliya Franciya Ispaniya Shveciya i Gollandiya pochali kolonizuvati shidnu chastinu Pivnichnoyi Ameriki Istoriki viriznyayut 4 regioni kolonizaciyi z pivnochi na pivden Nova Angliya Seredni Koloniyi Koloniyi Chezapikskoyi Buhti Verhnij Pivden i Nizhnij Pivden Do inshih kolonialnih regioniv nalezhali Nova Franciya Nova Ispaniya i Rosijska Alyaska Zmist 1 Ispanski koloniyi 1 1 Florida 1 2 Nyu Meksiko 1 3 Kaliforniya 2 Novi Niderlandi 3 Anglijski koloniyi 3 1 Zaselennya Virdzhiniyi Dzhejmstaun 3 2 Hronologiya zasnuvannya anglijskih kolonij 4 PosilannyaIspanski koloniyi RedaguvatiZnachna chastina suchasnih SShA ranishe bula pid kontrolem Ispaniyi u tomu chisli teritoriyi na zahid vid richki Missisipi Luyiziana Florida a takozh chastina suchasnih shtativ Missisipi i Dzhordzhiya Florida Redaguvati U Floridi Ispaniya z XVI stolittya mala kilka nevelikih forpostiv najvazhlivishij z yakih Sejnt Ogastin Florida zasnovanij u 1565 roci buv kilka raziv atakovanij i spalenij ale vidbudovuvavsya znovu i zalishivsya pershim z nini isnuyuchih postijnim poselennyam yevropejciv na teritoriyi SShA Zokrema pid chas vijni za ispansku spadshinu anglijci z Pivdennoyi Karolini v 1702 i 1704 rokah zdijsnili dva shirokomasshtabnih vtorgnennya do Floridi zrujnuvavshi vsyu sistemu ispanskih fortiv i misij Za nimi prijshli indianci plem ya yamasi yaki vikrali v rabstvo praktichno vse misceve naselennya V seredini togo zh XVIII stolittya Florida perezhila vtorgnennya seminoliv yaki vinishili zalishki miscevih indianskih plemen Koli v 1763 roci pivostriv buv peredanij pid kontrol Velikoyi Britaniyi tut prozhivalo lishe blizko 3000 ispanciv yaki nezabarom pokinuli krayinu Navit pislya povernennya Floridi Ispaniyi v 1783 roci ispanci bilshe ne hotili selitisya v cih krayah i v 1819 roci Florida perejshla u volodinnya SShA Nyu Meksiko Redaguvati nbsp Ruyini ispanskoyi misiyi San Huan Kapistrano v KaliforniyiProtyagom XVI stolittya ispanci aktivno doslidzhuvali pivdennij zahid suchasnih SShA Odnim iz najbilsh znachimih mandrivnikiv togo chasu buv Fransisko Vaskes de Koronado chiya ekspediciya projshla po teritoriyah suchasnih shtativ Nyu Meksiko Arizona Kolorado Oklahoma i Kanzas Odnak cya ekspediciya bula doslidnickoyu i niyakih sprob zasnuvannya postijnih poselen ne mala Pershim ispanskim poselennyam u Nyu Meksiko stav San Huan zasnovanij Huanom de Onyate v 1598 roci Desho piznishe blizko 1609 roku bulo zasnovano misto Santa Fe Nyu Meksiko Druga hvilya ispanskoyi kolonizaciyi pochalasya v 1692 roci pislya povstannya indianskih plemen Pueblo yaki na deyakij chas vignali ispanciv iz svoyeyi zemli Novij gubernator Diyego de Vargas vidnoviv tut vladu Ispaniyi yaka nezvazhayuchi na domagannya z boku Franciyi Tehasu i SShA protrimalasya ponad dva stolittya do progoloshennya nezalezhnosti Meksiki i prihodu amerikanskih vijsk v 1846 roci Bagato miscevih zhiteliv dosi volodiyut svoyimi zemlyami po pravu zakriplenomu za nimi she ispanskim uryadom Kaliforniya Redaguvati Ispanski sudna plavali vzdovzh beregiv Kaliforniyi pochinayuchi z XVI stolittya ale postijnih ispanskih poselen na toj chas ne bulo Lishe v drugij polovini XVIII stolittya v priberezhnih regionah pochalosya budivnictvo pershih ispanskih misij mistechok i rancho Pershoyu z nih bula misiya San Diyego de Alkala zasnovana franciskanskim misionerom Hunipero Serra v 1769 roci Sistema katolickih misij yaki roztashovuvalisya na vidstani v odin den shlyahu odna vid odnoyi peremezhovuvalisya fortami presidios z ispanskimi garnizonami abo mistechkami pueblos pid ispanskim upravlinnyam roztashovanimi vzdovzh uzberezhzhya Tihogo okeanu Krim vodnogo shlyahu yih z yednuvala doroga po sushi El Camino Real korolivska doroga zgodom peretvorena v pershe kalifornijske shose Do 1820 roku cej lancyug priberezhnih poselen na pivnochi syagav zatoki San Francisko ale vglib kontinentu ispanska vlada prostyagalasya ne bilshe nizh na 50 kilometriv a dali pochinalisya volodinnya indianskih plemen zagalnoyu chiselnistyu za deyakimi ocinkami do 200 250 tisyach osib Pislya progoloshennya nezalezhnosti meksikanskij uryad vislav vsih misioneriv i zakriv misiyi a zemli peredav pid rancho dlya rozvedennya ovec i velikoyi rogatoyi hudobi Do 1840 h rokiv ispanske naselennya Kaliforniyi Californios dosyagalo blizko 10 000 osib Novi Niderlandi Redaguvati nbsp Mapa novogo Amsterdama v 1660 h rokahNovi Niderlandi nid Nieuw Nederland gollandska koloniya zasnovana v 1614 roci na teritoriyi suchasnogo shtatu Nyu Jork i deyakih prileglih do nogo teritorij Maksimalna chiselnist yiyi yevropejskogo naselennya dosyagala 10 000 osib Gollandci vstanovili tut patronatnu sistemu velikogo zemlevolodinnya Patron patroon vlasnik abo glava deyakoyi privatnoyi kompaniyi mav na svoyij zemli prava feodalnogo senjora Krim togo gollandci zaprovadili v Americi religijnu tolerantnist i svobodu torgivli Golovne misto koloniyi Novij Amsterdam bulo zasnovane v 1625 roci v pivdennij chastini ostrova Manhetten U 1664 roci vono bulo vpershe zahoplene anglijcyami a v 1674 roci ostatochno priyednane do anglijskih kolonij i perejmenovane v misto Nyu Jork Prote gollandski zemlevlasniki zalishilisya pid britanskim upravlinnyam i do 1820 h rokiv poselennya v dolini richki Gudzon zberigali viglyad tipovij dlya Niderlandiv Anglijski koloniyi RedaguvatiU 1585 i 1587 rokah ser Volter Reli za nakazom Korolevi Angliyi Yelizaveti I zrobiv dvi sprobi zasnuvati postijne poselennya v Pivnichnij Americi Rozviduvalna ekspediciya dosyagla amerikanskogo berega v 1584 roci i nazvala vidkrite uzberezhzhi Virdzhiniya angl Virginia Nezajmana na vshanuvannya korolevi nezajmanki Yelizaveti I sho ne bula odruzhenoyu Obidvi sprobi zakinchilisya nevdacheyu persha koloniya zasnovana na ostrovi Roanuk nepodalik vid uzberezhzhya Virdzhiniyi viyavilasya na mezhi zagibeli cherez ataki indianciv i brak pripasiv i bula evakujovana serom Frensisom Drejkom u kvitni 1587 roku Togo zh roku na ostriv visadilasya druga ekspediciya kolonistiv chiselnistyu 117 lyudej Planuvalosya navesni 1588 roku do koloniyi pribudut korabli zi sporyadzhennyam i prodovolstvom Prote z riznih prichin ekspediciya postachannya zatrimalasya na pivtora roku Koli vona pribula vsi budivli kolonistiv buli cili ale niyakih slidiv lyudej okrim ostankiv odniyeyi lyudini ne bulo znajdeno Dolya kolonistiv ne vstanovlena do sogodni 2 Zaselennya Virdzhiniyi Dzhejmstaun Redaguvati nbsp U 1605 roci vidrazu dvi akcionerni kompaniyi otrimali vid korolya Yakova I licenziyi na stvorennya kolonij u Virdzhiniyi na toj chas Virdzhiniyeyu nazivali vsyu teritoriyu Pivnichnoamerikanskogo kontinenta Persha z kompanij Londonska virdzhinska kompaniya angl Virginia Company of London en otrimala prava na pivdennu chastinu kontinentu druga Plimutska kompaniya angl Plymouth Company en na pivnichnu Popri te sho oficijno obidvi kompaniyi progoloshuvali osnovnoyu metoyu poshirennya hristiyanstva otrimana licenziya daruvala yim pravo shukati i dobuvati vsima zasobami zoloto sriblo i mid 20 grudnya 1606 roku kolonisti virushili u plavannya na bortu troh suden i pislya vazhkogo majzhe p yatimisyachnogo plavannya v travni 1607 roku dosyagli Chezapikskoyi Buhti angl Chesapeake Bay Protyagom nastupnogo misyacya voni pobuduvali derev yanij fort nazvanij na chest korolya Fort Dzhejms Piznishe fort bulo perejmenovano na Dzhejmstaun pershe postijne britanske poselennya v Americi 3 Oficijna istoriografiya SShA vvazhaye Dzhejmstaun koliskoyu krayini istoriya poselennya ta yiyi lidera kapitana Dzhona Smita visvitlena v bagatoh serjoznih doslidzhennyah ta misteckih tvorah Ostanni zazvichaj idealizuyut istoriyu mista ta jogo pershoprohidnikiv napriklad multfilm Pokahontas Naspravdi roki koloniyi buli nadzvichajno vazhkimi u golodnu zimu 1609 1610 rokah z 500 kolonistiv zhivimi zalishilisya trohi bilshe 60 j za deyakimi svidchennyami 4 ti sho vizhili zmusheni buli vdavatisya do kanibalizmu shob perezhiti golod nbsp Amerikanska marka vipushena do trohsotlittya zasnuvannya DzhejmstaunaU nastupni roki koli pitannya fizichnogo vizhivannya ne stoyalo tak gostro dvoma najvazhlivishimi problemami buli napruzheni vidnosini z tuzemcyami ta ekonomichna docilnist isnuvannya koloniyi Na zhal akcioneriv Londonskoyi Virdzhinskoyi Kompaniyi ni zolota ni sribla kolonistami znajdeno ne bulo tomu osnovnim tovarom eksportu bula korabelna derevina Popri te sho cej tovar koristuvavsya pevnim popitom u metropoliyi pributok ciyeyi ta inshih vidiv gospodarskoyi diyalnosti buv minimalnim 5 Situaciya zminilas u 1612 roci koli fermeru i zemlevlasniku Dzhonu Rolfu angl John Rolfe en vdalosya shrestiti miscevij sort tyutyunu viroshuvanogo indiancyami iz sortami zavezenimi z Bermudskih ostroviv Utvoreni gibridi buli dobre pristosovani do Virdzhinskogo klimatu j vidpovidali smakam anglijskih spozhivachiv Koloniya pridbala dzherelo nadijnogo pributku i na dovgi roki tyutyun stav osnovoyu ekonomiki ta eksportu Virdzhiniyi 6 7 Cherez p yat rokiv eksport tyutyunu stanoviv 20 000 funtiv she za rik vin buv podvoyenij a do 1629 roku dosyag 500 000 funtiv 6 Dzhon Rolf nadav she odnu poslugu koloniyi u 1614 roci jomu vdalosya domovitisya pro mir iz miscevim indianskim vozhdem Mirnij dogovir buv skriplenij shlyubom mizh Rolfom i serednoyu dochkoyu vozhdya Pokahontas U 1619 roci stalisya dvi podiyi sho mali znachnij vpliv na vsyu podalshu istoriyu SShA Gubernator Dzhon Yardli angl George Yeardley en uhvaliv rishennya peredati chastinu vladi Radi Byurgeriv angl House of Burgesses en zapochatkuvavshi tim samim pershi v Novomu Sviti viborni zakonodavchi zbori Pershe zasidannya Radi vidbulosya 30 lipnya 1619 roku 8 U tomu zh roci kolonisti pridbali nevelichku grupu afrikanciv angolskogo pohodzhennya Hocha voni formalno ne buli rabami a mali trivali kontrakti bez prava rozirvannya z ciyeyi podiyi prijnyato vidrahovuvati istoriyu rabovlasnictva v Americi 9 U 1622 roci majzhe chvert naselennya koloniyi bula znishena povstalimi indiancyami U 1624 roci licenziya Londonskoyi Kompaniyi spravi yakoyi zanepali bula vidklikana i vidtodi Virdzhiniya stala korolivskoyu koloniyeyu Gubernator priznachavsya korolem prote rada koloniyi zberegla znachni povnovazhennya Hronologiya zasnuvannya anglijskih kolonij Redaguvati 1607 Virdzhiniya Dzhejmstaun 1620 Massachusets Plimut i Poselennya buhti Massachusets 1626 Nyu Jork 1633 Merilend 1636 Rod Ajlend 1636 Konnektikut 1638 Delaver 1638 Nyu Gempshir 1653 Pivnichna Karolina 1663 Pivdenna Karolina 1664 Nyu Dzhersi 1682 Pensilvaniya 1732 DzhordzhiyaPosilannya Redaguvati colonial Arhivovano 11 listopada 2007 u Wayback Machine Merriam Webster s Online Dictionary Informaciya pro Vtrachenu Koloniyu z sajtu Sluzhbi Nacionalnih Parkiv SShA Arhivovano 30 chervnya 2008 u Wayback Machine angl Hronologiya poselennya z sajtu istorichnogo suspilstva Dzhejmstauna Arhivovano 17 lipnya 2007 u Wayback Machine angl Istorichnij zhurnal Colonial Williamsburg Journal Arhiv originalu za 26 chervnya 2008 Procitovano 11 listopada 2007 Informaciya pro Londonsku Virdzhinsku Kompaniyu z sajtu Sluzhbi Nacionalnih Parkiv SShA Arhivovano 12 grudnya 2007 u Wayback Machine angl a b Informaciya z sajtu suspilstva ohoroni pam yatnikiv istoriyi j istoriyi Virdzhiniyi Arhivovano 11 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Dopovid Kapitana Pauela Biblioteka Kongresu SShA Arhivovano 2 bereznya 2009 u Wayback Machine angl http www nps gov archive colo Jthanout 1stASSLY html Arhivovano 17 grudnya 2007 u Wayback Machine Informaciya z sajtu Sluzhbi Nacionalnih Parkiv SShA angl Informaciya z sajtu suspilstva ohoroni pam yatnikiv istoriyi j istoriyi Virdzhiniyi Arhivovano 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolonialna istoriya SShA amp oldid 40196151