www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коломієць Інна Антонівна У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Коломієць І нна Анто нівна Коломі єць р

Коломієць Інна Антонівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Коломієць.

І́нна Анто́нівна Коломі́єць (рос. Инна Коломиец, нар. 1921 — пом. 2005) — видатна українська скульпторка, заслужена художниця України (1973), член Національної спілки художників України (1973).

Інна Антонівна Коломієць
рос. Коломиец Инна Антоновна

Народилася 8 березня 1921(1921-03-08)
 Росія,
Алтайський край,
місто Алейськ
Померла 1 серпня 2005(2005-08-01) (84 роки)
Національність українка
Громадянство СРСР
Жанр художник, скульптор, кераміст
Навчання Київський художній інститут (1951), аспірантура Академії архітектури УРСР
Напрямок українська скульптура,
реалізм,
монументальна скульптура,
декоративна скульптура
Основні роботи пам'ятники:
• А. Тесленку (1974),
• спаленим селам (Корюківка, 1977),
• Д. Бортнянському та М. Березовському (Глухів, 1995)
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України

Творчість Інни Коломієць — приклад автентичного національного мистецтва ХХ століття. З 50-х років вона тонко вплинула на вектор розвитку українського соцреалізму.

Життєпис Редагувати

Навчання та вплив вчителів Редагувати

В дитинстві на світогляд Інни Коломієць великий вплив мали педагоги, у яких вона вчилась — заслужені діячі мистецтв України Л. Муравіна, І. Ф. Кричевський, професори М. Гельман, К. Єлев та М. Шаронов. Тоді вона мріяла про те, що стане художником, а її родина, особливо батько — Антон Семенович Коломієць, директор одного з київських заводів — буде пишатись нею.

Велике значення в житті Інни Коломієць відіграли навчання в аспірантурі Академії архітектури УРСР, спілкування з провідними архітекторами республіки — В. Заболотним, В. Єлізаровим, Е. Катоніним, Ю. Асєєвим, вивчення народної архітектури та зв'язаного з нею народного мистецтва, знайомство з народними митцями, що працювали в експериментальній майстерні Академії архітектури, — В. Федоровою, П. Власенко, О. Желєзняком.

«Перша літера» Редагувати

Прийшовши у мистецтво у повоєнний час Інна Коломієць, яка дісталася «тропою війни» самого Берліна та могла б захопитись у своїй творчості темою, яку добре знала — «війна та перемога», повністю та на довгі роки присвятить себе тематиці «миру».


Перша популярність до Інни Коломієць прийшла зі статуеткою, переповненою глибокого змісту, «Перша літера» (1953 рік), яка була випущена мільонними тиражами.


«Первая буква» / мать сидит с книгой, возле нее девочка, высота 230 мм - так назвала свою работу Инна Коломиец. В этой скульптурной группе все очень просто и вместе с тем преисполнено глубокого содержания – и дочь на первом плане композиции, и фигура матери: она не просто учит читать, она излучает тепло, любовь. Плавные линии силуэта скульптуры, лаконичность изобразительного языка, большая непосредственность и жизненность, – вот характерные черты произведения. Художница здесь говорит не только о счастье матери, но и, об одном из самых главных его условий, о мире. Безгранично счастье и спокойствие, потому что на земле тихо.

— Журнал «Антиквар» № 7-8, 2011

Становлення майстра Редагувати

Після закінчення художнього інституту в 1951 році Інна Коломієць брала участь майже в усіх великих художніх виставках.

Влітку 1958 року скульптор показала свої роботи на персональній груповій виставці, в якій разом з Коломієць брали участь художниці одного з нею покоління М. Баринова і Г. Морозова. Вона виставила на огляд шанувальників мистецтва невеличкі, виконані в майоліці «казкові» композиції за мотивами української класичної поезії та казок: «Русалка та водяний», «Коник-горбоконик», «Лукаш і Мавка», «Жар-птиця», «Кам'яна квітка», «Довбня», «Дівчина у полі», «Материнство» та інші.

В п'ятдесяті роки у радянській скульптурі панували тенденції описовості, риси мужньо-аскетичного ідеалу, звужене розуміння реалізму як елементарної правдоподібності. На цьому фоні дуже свіжими здалися казкові твори Коломієць, у яких вона вже тоді намагалася передати своє усвідомлення індівідуальності особистості. Про ці твори писали так:

Вони не вкладалися в уявлення про декоративну скульптуру. Їх внутрішній світ був такий просторий і непростий, але ще менше вони були схожі на звичайну «скульптуру малих форм», на станкові речі. Їх потужні маси, що течуть то стрімко, то плавно, то раптом круто вскипають під зеленою, срібною, червоною поливою, їх темпераментна ліпка й несподівані композиційні рішення – усе це було її, несумісне із звичаями жанру.

— Скульптура. Каталог. Спілка художників Української РСР. — Київ, 1968


Про стиль мистецтва, особливості обдарованості, які визначили весь шлях Інни Коломієць, писали так:

Композиція «Гуцульська пісня» закріпила здобуту удачу. Скульптору пощастило знайти в ній те співвідношення простого і піднесеного, буденного і героїчного, що дає відчуття правди, поза яким найполум'яніша героїка здається надуманою і ходульною, а безсумнівна і така важлива у мистецтві простота обертається на банальність і нудоту. В «Гуцульській пісні» Інна Коломієць відкриває і досліджує джерела героїчного: вони у тому, як просто і свято вірять її герої один в одного, у свій прийдешній день, в свою землю, у тому, як непохитно стоять вони на землі, ніби вростаючи в неї круглими, мов колони, ногами. Для Інни Коломієць все це не абстракція, не ілюстрація, що пояснбє загальновідоме загальнозрозумілим. Вона розповідає про те, що бачить, про те, що думає, мовою совго мистецтва, мовою об'ємів і форм — міцних, сильно акцентованих, приведених до сталого спокою, в якому відчуваєш спресований рух.

— Скульптура. Каталог. Спілка художників Української РСР. — Київ, 1968

Володимир Цельтнер у персональному каталозі 1968 року дав таку характеристику творчому генію І. Коломієць:

Інна Коломієць закохана в наш час — вона, як кажуть художники, «відчуває сучасність». ЇЇ захоплюють і радують не тільки обличчя, вона з задоволенням вводить у свої композиції предмети сьогоднішнього побуту, стверджуючи, що молочні бідони, електричні доїльники й залузні маски електрозварювальників можуть стати темою для справжньої скульптури. Вона досліджує пластику брезентових курток і ватників, білих халатів і чоботів-«кірзачів», відкриває їх приховану красу.

— Скульптура. Каталог. Спілка художників Української РСР. — Київ, 1968

Творча зрілість Редагувати

На честь 300-річчя возз'єднання України з Росією групою художників і архітекторів під керівництвом академіка В. Заболотного, до складу якої входила Інна Коломієць, для Києва був виконаний конкурсний проект тріумфальної арки. За що група одержала першу премію.

Інна Коломієць гостро і по-своєму бачила нові країни, міста, типи людей. Серія робіт після подорожей до Франції, Італії, Іспанії, Японії, Єгипту демонстрували вирішення нових пластичних завдань, що їх майстриня ставила перед собою.

І французька «Продавщиця квітів» (1959), і «Єгиптянка» (1962), і «Стара гейша» (1966), і «На іспанських сходах» наділяють жінку роллю медіума між світом образу і свідомістю глядача, при цьому весь діапазон найтонших проявів життя втілюється у пластиці жіночого тіла. Мистецтво Інни Коломієць то жартівливе (весела іронія «Енеїди»), то безмежно драматичне (цикл робіт «Чорнобиль», «Річки»), то філософське (пам'ятник композиторам Максиму Березовському та Дмитру Бортнянському у Глухові).

З початку 70-х через заборону від органів КДБ Інна Коломієць стала «невиїзною», але продовжила чимало подорожувати територією СРСР.

Участь у виставках Редагувати

  • 1951 — Переможець конкурсу на створення скульптурної композиції для кінотеатру «Київ» (Київ)
  • 1957 — Республіканська художня виставка, присвячена 40-річчю Жовтня (Київ)
  • 1957 — Всесоюзна художня виставка, присвячена 40-річчю Жовтня (Москва)
  • 1958 — Групова виставка скульпторів разом з М. Бариновою, Г. Морозовою (Київ)
  • 1958 — Республіканська художня виставка, присвячена 40-річчю ВЛКСМ (Київ)
  • 1960 — Республіканська художня виставка, присвячена декаді української літератури і мистецтва в Москві
  • 1961 — Республіканська художня виставка, присвячена 200-річчю І. П. Котляревського (Київ)
  • 1964 — Республіканська художня виставка, присвячена 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка (Київ)
  • 1964 — Художня виставка, присвячена мистецтву УРСР, БРСР, МРСР (Москва)
  • 1965 — Республіканська художня виставка «На варті миру» до 20-річчя Перемоги радянського народу у ВВВ (Київ)
  • 1965 — Всесоюзна художня виставка «На варті миру» до 20-річчя Перемоги радянського народу у ВВВ (Москва)
  • 1965 — Міжнародна виставка у Монголії (Улан-Батор)
  • 1967 — Республіканська художня виставка, присвячена 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції (Київ)
  • 1967 — Всесоюзна художня виставка, присвячена 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції (Москва)
  • 1968 — Персональна художня виставка (Київ, Луцьк, Рига, Ленінград, Львів)
  • 1970 — Республіканська художня виставка, присвячена 100-річчю з дня народження В. І. Леніна (Київ)
  • 1970 — Всесоюзна художня виставка, присвячена 100-річчю з дня народження В. І. Леніна (Москва)
  • 1970 — Міжнародна виставка «Радянське медальєрне мистецтво» (Варшава, Берлін, Будапешт)
  • 1970 — Художня виставка митців Києва у місті побратимі Кракові
  • 1971 — Республіканська художня виставка, присвячена XXIV з'їзду компартії України (Київ)
  • 1971 — Республіканська художня виставка «Фізкультура і спорт в образотворчому мистецтві» (Київ)
  • 1971 — ІІІ Всесоюзна художня виставка «Фізична культура і спорт в образотворчому мистецтві» (Москва)
  • 1972 — Республіканська художня виставка «Квітуча радянська Україна» (Київ)
  • 1972 — Всесоюзна художня виставка «СРСР — наша батьківщина» до 50-річчя утворення СРСР (Москва)
  • 1972 — Художня виставка мистецтва УРСР, БРСР, МРСР (Москва)
  • 1973 — Художня виставка, присвячена міжнародному жіночому дню 8 березня (Київ)
  • 1973 — Художня виставка ветеранів ВОВ (Київ)
  • 1974 — Республіканська художня виставка «Україна вільна», присвячена 30-річчю визволення Радянської України від німецько-фашистських загарбників (Київ)
  • 1974 — І Республіканська медальєрна виставка (Київ)
  • 1974 — ІІ Всесоюзна медальєрна виставка (Москва)
  • 1974 — Всесоюзна виставка «Квіти і скульптура» (Москва)
  • 1974 — пам'ятник письменнику А.Тесленко в Лохвиці (граніт)
  • 1974 — Пам'ятник художнику І. Падальці в Жорноклевах (бронза, граніт)
  • 1975 — Пам'ятник бджоляру Прокоповичу у Батурині (бронза)
  • 1975 — Республіканська художня виставка «30 років Великої Перемоги» (Київ)
  • 1976 — Республіканська художня виставка «Слава праці» (Київ)
  • 1976 — Всесоюзна художня виставка, присвячена міжнародному дню жінок (Тбілісі)
  • 1977 — Республіканська художня виставка «Ленінським шляхом» (Київ)
  • 1977 — Пам'ятник на честь героїчного опору населення німецько-фашистським загарбникам в Корюківці (бронза, граніт)
  • 1978 — Республіканська художня виставка «60 років ВЛКСМ» (Київ)
  • 1978 — Всесоюзна художня виставка «60 років ВЛКСМ» (Москва)
  • 1978 — Пам'ятник на могилі кобзаря Остапа Вересая у Сокирницях (бронза)
  • 1979 — Художня виставка «Навіки разом», присвячена 325-річчю возз'єднання України з Росією (Москва)
  • 1979 — Республіканська художня виставка «Художники — дітям» (Київ)
  • 1980 — Республіканська художня виставка, присвячена 110-м роковинам з дня народження В. І. Леніна (Київ)
  • 1995 — пам'ятник композиторам Максиму Березовському та Дмитру Бортнянському у Глухові (бронза, граніт)
  • 2000 — Персональна виставка у Виставковому залі «Митець» (Київ)
  • 2003 — Персональна виставка в галереї «Гончари» (Київ)
  • 2006 — Персональна виставка в музеї Гончара
  • 2007 — Персональна виставка в Чехії
  • 2010 — Персональна виставка в галереї Pit-art (Київ)
  • 2012 — Приватна експозиція повної колекції робіт Інни Коломієць ONLY1LIFE (Київ)

Роботи Інни Коломієць знаходяться в Музеї сучасного мистецтва України, українських художніх та краєзнавчих музеях, а також у приватних українських та європейських колеціях.

Обрані роботи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 30 квітня 2012. 
  2. «Образцы эпохи. Модели Инны Коломиец для фарфора: опыт атрибуции» // журнал «Антиквар» № 7-8, 2011 [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Інна Коломієць. Скульптура. Каталог. Спілка художників Української РСР. — Київ : Реклама, 1968. — С. 3.
  4. Інна Коломієць. Скульптура. Каталог. Спілка художників Української РСР. — Київ : Реклама, 1968. — С. 5.
  5. . Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 21 червня 2022. 
  6. ONLY1LIFE luxury concierge number one [ 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 30 квітня 2012. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kolomiyec I nna Anto nivna Kolomi yec ros Inna Kolomiec nar 1921 pom 2005 vidatna ukrayinska skulptorka zasluzhena hudozhnicya Ukrayini 1973 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1973 1 Inna Antonivna Kolomiyecros Kolomiec Inna AntonovnaNarodilasya 8 bereznya 1921 1921 03 08 Rosiya Altajskij kraj misto AlejskPomerla 1 serpnya 2005 2005 08 01 84 roki Nacionalnist ukrayinkaGromadyanstvo SRSRZhanr hudozhnik skulptor keramistNavchannya Kiyivskij hudozhnij institut 1951 aspirantura Akademiyi arhitekturi URSRNapryamok ukrayinska skulptura realizm monumentalna skulptura dekorativna skulpturaOsnovni roboti pam yatniki A Teslenku 1974 spalenim selam Koryukivka 1977 D Bortnyanskomu ta M Berezovskomu Gluhiv 1995 Nagorodi Zasluzhenij hudozhnik UkrayiniZasluzhenij hudozhnik UkrayiniTvorchist Inni Kolomiyec priklad avtentichnogo nacionalnogo mistectva HH stolittya Z 50 h rokiv vona tonko vplinula na vektor rozvitku ukrayinskogo socrealizmu Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Navchannya ta vpliv vchiteliv 1 2 Persha litera 1 3 Stanovlennya majstra 1 4 Tvorcha zrilist 2 Uchast u vistavkah 3 Obrani roboti 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNavchannya ta vpliv vchiteliv Redaguvati V ditinstvi na svitoglyad Inni Kolomiyec velikij vpliv mali pedagogi u yakih vona vchilas zasluzheni diyachi mistectv Ukrayini L Muravina I F Krichevskij profesori M Gelman K Yelev ta M Sharonov Todi vona mriyala pro te sho stane hudozhnikom a yiyi rodina osoblivo batko Anton Semenovich Kolomiyec direktor odnogo z kiyivskih zavodiv bude pishatis neyu Velike znachennya v zhitti Inni Kolomiyec vidigrali navchannya v aspiranturi Akademiyi arhitekturi URSR spilkuvannya z providnimi arhitektorami respubliki V Zabolotnim V Yelizarovim E Katoninim Yu Asyeyevim vivchennya narodnoyi arhitekturi ta zv yazanogo z neyu narodnogo mistectva znajomstvo z narodnimi mitcyami sho pracyuvali v eksperimentalnij majsterni Akademiyi arhitekturi V Fedorovoyu P Vlasenko O Zhelyeznyakom Persha litera Redaguvati Prijshovshi u mistectvo u povoyennij chas Inna Kolomiyec yaka distalasya tropoyu vijni samogo Berlina ta mogla b zahopitis u svoyij tvorchosti temoyu yaku dobre znala vijna ta peremoga povnistyu ta na dovgi roki prisvyatit sebe tematici miru Persha populyarnist do Inni Kolomiyec prijshla zi statuetkoyu perepovnenoyu glibokogo zmistu Persha litera 1953 rik yaka bula vipushena milonnimi tirazhami 2 nbsp Pervaya bukva mat sidit s knigoj vozle nee devochka vysota 230 mm tak nazvala svoyu rabotu Inna Kolomiec V etoj skulpturnoj gruppe vse ochen prosto i vmeste s tem preispolneno glubokogo soderzhaniya i doch na pervom plane kompozicii i figura materi ona ne prosto uchit chitat ona izluchaet teplo lyubov Plavnye linii silueta skulptury lakonichnost izobrazitelnogo yazyka bolshaya neposredstvennost i zhiznennost vot harakternye cherty proizvedeniya Hudozhnica zdes govorit ne tolko o schaste materi no i ob odnom iz samyh glavnyh ego uslovij o mire Bezgranichno schaste i spokojstvie potomu chto na zemle tiho nbsp Zhurnal Antikvar 7 8 2011Stanovlennya majstra Redaguvati Pislya zakinchennya hudozhnogo institutu v 1951 roci Inna Kolomiyec brala uchast majzhe v usih velikih hudozhnih vistavkah Vlitku 1958 roku skulptor pokazala svoyi roboti na personalnij grupovij vistavci v yakij razom z Kolomiyec brali uchast hudozhnici odnogo z neyu pokolinnya M Barinova i G Morozova Vona vistavila na oglyad shanuvalnikiv mistectva nevelichki vikonani v majolici kazkovi kompoziciyi za motivami ukrayinskoyi klasichnoyi poeziyi ta kazok Rusalka ta vodyanij Konik gorbokonik Lukash i Mavka Zhar pticya Kam yana kvitka Dovbnya Divchina u poli Materinstvo ta inshi V p yatdesyati roki u radyanskij skulpturi panuvali tendenciyi opisovosti risi muzhno asketichnogo idealu zvuzhene rozuminnya realizmu yak elementarnoyi pravdopodibnosti Na comu foni duzhe svizhimi zdalisya kazkovi tvori Kolomiyec u yakih vona vzhe todi namagalasya peredati svoye usvidomlennya individualnosti osobistosti Pro ci tvori pisali tak 3 nbsp Voni ne vkladalisya v uyavlennya pro dekorativnu skulpturu Yih vnutrishnij svit buv takij prostorij i neprostij ale she menshe voni buli shozhi na zvichajnu skulpturu malih form na stankovi rechi Yih potuzhni masi sho techut to strimko to plavno to raptom kruto vskipayut pid zelenoyu sribnoyu chervonoyu polivoyu yih temperamentna lipka j nespodivani kompozicijni rishennya use ce bulo yiyi nesumisne iz zvichayami zhanru nbsp Skulptura Katalog Spilka hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1968Pro stil mistectva osoblivosti obdarovanosti yaki viznachili ves shlyah Inni Kolomiyec pisali tak nbsp Kompoziciya Guculska pisnya zakripila zdobutu udachu Skulptoru poshastilo znajti v nij te spivvidnoshennya prostogo i pidnesenogo budennogo i geroyichnogo sho daye vidchuttya pravdi poza yakim najpolum yanisha geroyika zdayetsya nadumanoyu i hodulnoyu a bezsumnivna i taka vazhliva u mistectvi prostota obertayetsya na banalnist i nudotu V Guculskij pisni Inna Kolomiyec vidkrivaye i doslidzhuye dzherela geroyichnogo voni u tomu yak prosto i svyato viryat yiyi geroyi odin v odnogo u svij prijdeshnij den v svoyu zemlyu u tomu yak nepohitno stoyat voni na zemli nibi vrostayuchi v neyi kruglimi mov koloni nogami Dlya Inni Kolomiyec vse ce ne abstrakciya ne ilyustraciya sho poyasnbye zagalnovidome zagalnozrozumilim Vona rozpovidaye pro te sho bachit pro te sho dumaye movoyu sovgo mistectva movoyu ob yemiv i form micnih silno akcentovanih privedenih do stalogo spokoyu v yakomu vidchuvayesh spresovanij ruh nbsp Skulptura Katalog Spilka hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1968Volodimir Celtner u personalnomu katalozi 1968 roku dav taku harakteristiku tvorchomu geniyu I Kolomiyec 4 nbsp Inna Kolomiyec zakohana v nash chas vona yak kazhut hudozhniki vidchuvaye suchasnist YiYi zahoplyuyut i raduyut ne tilki oblichchya vona z zadovolennyam vvodit u svoyi kompoziciyi predmeti sogodnishnogo pobutu stverdzhuyuchi sho molochni bidoni elektrichni doyilniki j zaluzni maski elektrozvaryuvalnikiv mozhut stati temoyu dlya spravzhnoyi skulpturi Vona doslidzhuye plastiku brezentovih kurtok i vatnikiv bilih halativ i chobotiv kirzachiv vidkrivaye yih prihovanu krasu nbsp Skulptura Katalog Spilka hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1968Tvorcha zrilist Redaguvati Na chest 300 richchya vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu grupoyu hudozhnikiv i arhitektoriv pid kerivnictvom akademika V Zabolotnogo do skladu yakoyi vhodila Inna Kolomiyec dlya Kiyeva buv vikonanij konkursnij proekt triumfalnoyi arki Za sho grupa oderzhala pershu premiyu Inna Kolomiyec gostro i po svoyemu bachila novi krayini mista tipi lyudej Seriya robit pislya podorozhej do Franciyi Italiyi Ispaniyi Yaponiyi Yegiptu demonstruvali virishennya novih plastichnih zavdan sho yih majstrinya stavila pered soboyu I francuzka Prodavshicya kvitiv 1959 i Yegiptyanka 1962 i Stara gejsha 1966 i Na ispanskih shodah nadilyayut zhinku rollyu mediuma mizh svitom obrazu i svidomistyu glyadacha pri comu ves diapazon najtonshih proyaviv zhittya vtilyuyetsya u plastici zhinochogo tila Mistectvo Inni Kolomiyec to zhartivlive vesela ironiya Eneyidi to bezmezhno dramatichne cikl robit Chornobil Richki to filosofske pam yatnik kompozitoram Maksimu Berezovskomu ta Dmitru Bortnyanskomu u Gluhovi Z pochatku 70 h cherez zaboronu vid organiv KDB Inna Kolomiyec stala neviyiznoyu ale prodovzhila chimalo podorozhuvati teritoriyeyu SRSR Uchast u vistavkah Redaguvati1951 Peremozhec konkursu na stvorennya skulpturnoyi kompoziciyi dlya kinoteatru Kiyiv Kiyiv 1957 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 40 richchyu Zhovtnya Kiyiv 1957 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka prisvyachena 40 richchyu Zhovtnya Moskva 1958 Grupova vistavka skulptoriv razom z M Barinovoyu G Morozovoyu Kiyiv 1958 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 40 richchyu VLKSM Kiyiv 1960 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena dekadi ukrayinskoyi literaturi i mistectva v Moskvi 1961 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 200 richchyu I P Kotlyarevskogo Kiyiv 1964 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 150 richchyu z dnya narodzhennya T G Shevchenka Kiyiv 1964 Hudozhnya vistavka prisvyachena mistectvu URSR BRSR MRSR Moskva 1965 Respublikanska hudozhnya vistavka Na varti miru do 20 richchya Peremogi radyanskogo narodu u VVV Kiyiv 1965 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka Na varti miru do 20 richchya Peremogi radyanskogo narodu u VVV Moskva 1965 Mizhnarodna vistavka u Mongoliyi Ulan Bator 1967 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 50 richchyu Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Kiyiv 1967 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka prisvyachena 50 richchyu Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Moskva 1968 Personalna hudozhnya vistavka Kiyiv Luck Riga Leningrad Lviv 1970 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 100 richchyu z dnya narodzhennya V I Lenina Kiyiv 1970 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka prisvyachena 100 richchyu z dnya narodzhennya V I Lenina Moskva 1970 Mizhnarodna vistavka Radyanske medalyerne mistectvo Varshava Berlin Budapesht 1970 Hudozhnya vistavka mitciv Kiyeva u misti pobratimi Krakovi 1971 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena XXIV z yizdu kompartiyi Ukrayini Kiyiv 1971 Respublikanska hudozhnya vistavka Fizkultura i sport v obrazotvorchomu mistectvi Kiyiv 1971 III Vsesoyuzna hudozhnya vistavka Fizichna kultura i sport v obrazotvorchomu mistectvi Moskva 1972 Respublikanska hudozhnya vistavka Kvitucha radyanska Ukrayina Kiyiv 1972 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka SRSR nasha batkivshina do 50 richchya utvorennya SRSR Moskva 1972 Hudozhnya vistavka mistectva URSR BRSR MRSR Moskva 1973 Hudozhnya vistavka prisvyachena mizhnarodnomu zhinochomu dnyu 8 bereznya Kiyiv 1973 Hudozhnya vistavka veteraniv VOV Kiyiv 1974 Respublikanska hudozhnya vistavka Ukrayina vilna prisvyachena 30 richchyu vizvolennya Radyanskoyi Ukrayini vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Kiyiv 1974 I Respublikanska medalyerna vistavka Kiyiv 1974 II Vsesoyuzna medalyerna vistavka Moskva 1974 Vsesoyuzna vistavka Kviti i skulptura Moskva 1974 pam yatnik pismenniku A Teslenko v Lohvici granit 1974 Pam yatnik hudozhniku I Padalci v Zhornoklevah bronza granit 1975 Pam yatnik bdzholyaru Prokopovichu u Baturini bronza 1975 Respublikanska hudozhnya vistavka 30 rokiv Velikoyi Peremogi Kiyiv 1976 Respublikanska hudozhnya vistavka Slava praci Kiyiv 1976 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka prisvyachena mizhnarodnomu dnyu zhinok Tbilisi 1977 Respublikanska hudozhnya vistavka Leninskim shlyahom Kiyiv 1977 Pam yatnik na chest geroyichnogo oporu naselennya nimecko fashistskim zagarbnikam v Koryukivci bronza granit 1978 Respublikanska hudozhnya vistavka 60 rokiv VLKSM Kiyiv 1978 Vsesoyuzna hudozhnya vistavka 60 rokiv VLKSM Moskva 1978 Pam yatnik na mogili kobzarya Ostapa Veresaya u Sokirnicyah bronza 1979 Hudozhnya vistavka Naviki razom prisvyachena 325 richchyu vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu Moskva 1979 Respublikanska hudozhnya vistavka Hudozhniki dityam Kiyiv 1980 Respublikanska hudozhnya vistavka prisvyachena 110 m rokovinam z dnya narodzhennya V I Lenina Kiyiv 1995 pam yatnik kompozitoram Maksimu Berezovskomu ta Dmitru Bortnyanskomu u Gluhovi bronza granit 2000 Personalna vistavka u Vistavkovomu zali Mitec Kiyiv 2003 Personalna vistavka v galereyi Gonchari Kiyiv 2006 Personalna vistavka v muzeyi Gonchara 5 2007 Personalna vistavka v Chehiyi 2010 Personalna vistavka v galereyi Pit art Kiyiv 2012 Privatna ekspoziciya povnoyi kolekciyi robit Inni Kolomiyec ONLY1LIFE Kiyiv 6 Roboti Inni Kolomiyec znahodyatsya v Muzeyi suchasnogo mistectva Ukrayini 7 ukrayinskih hudozhnih ta krayeznavchih muzeyah a takozh u privatnih ukrayinskih ta yevropejskih koleciyah Obrani roboti Redaguvati nbsp Zhinki Tripillya 1974 derevo 112 25 115 36 93 26 nbsp Zhinka Kazimira Malevicha 1982 shamot nbsp Hmara Cloud shamot nbsp Dekret pro zemlyu bronza 1972 nbsp Pam yatnij relyef mista Toledo Ispanska seriya sklocement 1972 nbsp Pam yatnik M Berezovskomu Gluhiv bronza 1995 Pam yatnik Dmitru Bortnyanskomu Gluhiv bronza 1995 Pam yatnik Dmitru Bortnyanskomu Gluhiv bronza 1995 nbsp Pam yatnik Arhipu Teslenku Lohvicya granit 1974 nbsp Mogila Ostapa Veresaya bronza 1978 nbsp Monument Slavi Zhitomir 1979 nbsp Pam yatnik Mikoli Popudrenku Chernigiv 1982Primitki Redaguvati Nacionalna Spilka Hudozhnikiv Ukrayini Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 30 kvitnya 2012 Obrazcy epohi Modeli Inny Kolomiec dlya farfora opyt atribucii zhurnal Antikvar 7 8 2011 Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Inna Kolomiyec Skulptura Katalog Spilka hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Reklama 1968 S 3 Inna Kolomiyec Skulptura Katalog Spilka hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Reklama 1968 S 5 Muzej Ivana Gonchara Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 21 chervnya 2022 ONLY1LIFE luxury concierge number one Arhivovano 20 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Muzej suchasnogo mistectva Ukrayini Arhiv originalu za 11 lyutogo 2018 Procitovano 30 kvitnya 2012 Dzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Biografiyi nbsp Portal Ukrayina Inna Kolomiyec Skulptura Katalog Spilka hudozhnikiv Ukrayinskoyi RSR 1968 Kiyiv Vidavnictvo Reklama Arhivovano 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine Inna Kolomiyec Albom 1983 Kiyiv Vidavnictvo Mistectvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 MNE GLINA PAHNET Lyudmila Zhogol Zerkalo nedeli 20 16 maya 1998 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Obrazcy epohi Modeli Inny Kolomiec dlya farfora opyt atribucii zhurnal Antikvar 7 8 2011 Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Dokumenty zabytoj pamyati Aleksandr Shtejnberg Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Teslenku A Yu Pam yatnik Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K UE 1992 stor 904 ISBN 5 88500 033 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolomiyec Inna Antonivna amp oldid 37257867