www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліпоксай Арпоксай та Колаксай грец Λιπόξαϊν Аρπόξαϊν Κολάξαϊν епічні царі скіфів сколотів сини Таргітая онуки Папая скіф

Ліпоксай, Арпоксай та Колаксай

Ліпоксай, Арпоксай та Колаксай (грец. Λιπόξαϊν, Аρπόξαϊν, Κολάξαϊν) — епічні царі скіфів—сколотів, сини Таргітая, онуки Папая (скіфського Зевса). Герої скіфського етногенетичного епосу, реальне існування якого скіфи відносили до середини 2 тис. до н. е.

Геродот майже 25 сторіч тому повідомляв такі подробиці:

Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося. їхня країна була пустелею і перша людина, що там з'явилася, був такий, що називався Таргітаєм. Батьками цього Таргітая, як вони кажуть, але я цьому не вірю, були, за їхнім твердженням, Зевс і дочка бога ріки Борісфена. Від них походив Таргітай і у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені з золота плуг, ярмо, сокира і чаша. Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але все це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився і тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже так своїм полум'ям прогнало їх золото. Проте, коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло і тоді він узяв його собі і пішов із ним додому. І старші брати, після того, що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому.

Отже, як кажуть, від Ліпоксая походять ті скіфи, плем'я яких називається авхатами, від середнього брата, Арпоксая, ті, що називаються катіарами і траспіями і, нарешті, від молодшого брата походять ті, що називаються паралатами, а всі вони разом, як кажуть, називаються сколотами, а ця назва була ім'ям їхнього царя. Назву скіфи їм дали елліни.

Отаке є походження скіфів за їхніми власними словами, а відтоді, коли вони з'явилися, тобто від першого їхнього царя Таргітая до похода Дарія проти них, минуло як раз тисяча років, не більше.

Погляди Б. О. Рибакова на розташування давніх скіфських племен Редагувати

За дослідженнями Б. О. Рибакова, якщо паралатів розміщувати на Борисфені (Дніпрі), а авхатів — на Гіпанісі (Бузі), тоді для катіарів та траспіїв залишаються землі ближче до Тирасу (Дністра) на Поділлі.

І володар катіарів і траспіїв — Арпоксай («Цар водних глибин») — володів землею, на якій протікав Тирас, річка з високими скелястими берегами.

У кожного народу, вірогідно, було декілька фортець. У траспіїв городища в Григорівці, в Дарабані і Поливановому Яру. У катіарів городища: Немирівське, Северинівське і в Якушинцях. До авхатів Б. О. Рибаков умовно відніс городища Буда-Макіївське, відоме Пастирське та Шарпівське (всі три городища знаходяться на водорозділі Дніпра та Буга). Це гніздо городищ відстоїть від Тясминського на 40 км. Городища паралатів (парадатів) розташовані ніби трьома гніздами: північне — біля Києва, середнє — між Дніпром та Россю, а південне — на Тясмині. Всі чотири перераховані тут сколотські племена археологічно добре об'єднані у всіх відносинах в єдину лісостепову землеробську культуру.

Якщо враховувати, що сам Геродот підкреслював появу цих епічних образів — як мінімум — в середині 2 тис. до н. е., реальні часи їх походження тягнуться до глибин формування найдревніших скіфів.

Інші погляди Редагувати

Оскільки Ліпоксай йде першим в переліку синів, за ним очевидно закріплено старшинство. Його володіння локалізують за землями пізніх авхатів, які Пліній Старший визначав так: «Від Тафр [Перекопу] в напрямку материка живуть Авхети, у володіннях яких бере початок Гіпаніс» (Південний Буг). За «Аргонавтикою» Валерія Флакка одночасно як союзники у битві проти ворогів діють цар парадатів Колакс і «Авх, що прийшов з одностайними тисячами, виставляючи напоказ кімерійські багатства. У нього здавна біле волосся — знак від народження; похилий вік вже створює простір на голові. Обвиваючи скроні потрійним вузлом, він спускає з священної голови дві пов'язки …». (традицію зберігає ряд релігій з давніми коренями).

В образі авхатів (за Д. С. Раєвським — плем'я жерців) скіфи могли зберігати пам'ять про хаттів, поява яких фіксується південніше Чорного моря і Кавказу з IV - ІІІ тис. до н. е. Це був початок епічного періоду «владарування скіфів в Європі та Азії», про що римські історики писали 15 — 20 сторіч тому.

В. І. Абаєв, Е. А. Грантовський та інші іраністи дають таке тлумачення імен:

  • Ліпоксай — Гора-Цар;
  • Арпоксай — Ріка-Цар (Глибина-Цар);
  • Колаксай — Сонце-Цар.

Б. О. Рибаков конкретизував зв'язок імені Ліпоксая з конкретними «горами» — відрогами Авратинських гір, які досить різко обриваються у степу.

Інші етимології, особливості мови та формування етносу у міфології скіфів-сколотів Редагувати

Іншу етимологію імен синів Таргітая запропонував Ж. Дюмезіль, яка, з певними змінами, що, наразі, все більше сприймаються як визначальні для мови скіфів-сколотів, може мати такий вигляд:

  • Арпоксай (грец. Ἀρποξάιος) < скіф. *arpo- + *šaya- < санс. árbha — укр. "маленький, слабкий, незначний, невеликий". Абсолютно тотожні антропоніми (грец. Αρπαγος, Άρβάκης) відомі у Мідії.

Іншу етимологію пропонує С. В. Кулланда, а саме:
грец. Ἀρποξάιος < скіф. *arbu- + *šaya- < д.інд. *r̥bhú- — укр. "вправний", тобто укр. "Володар вправних", який має відповідність у давньоіндійській мові — *r̥bhukshán.

  • Колаксай (грец. Κολάξαιος) < скіф. *kula- + *šaya- < санс. *kula — укр. "шляхетна або відома родина або рід, головний, голова певної структури" (цю, запропоновану Ж. Дюмезілем етимологію, С. В. Кулланда вважає малоймовірною).
  • Ліпоксай (грец. Λιποξάιος) — від етимології імені третього брата Ж. Дюмезіль утримався, С. В. Кулланда запропонував наступне:

грец. Λιποξάιος < скіф. *lipu- + *šaya- < д.інд. *dī чи *dhī — укр. "сяючі" чи "думаючі" відповідно, тобто укр. "Володар сяючих / Володар мислячих".

До основ *arpa-, *dīpa-, *kud(a)-, не даючі повної етимології, зводить ці імена С. Р. Тохтасьєв.


Окремої уваги заслуговує старшинсьтво братів: епонім авхатів Ліпоксай — найстарший, епонім катіарів та тираспіїв Арпоксай — середній, пращур паралатів Колаксай — наймолодший, що, ймовірно, було мифічним переказом порядку формування етносу скіфів-сколотів: спочатку авхати підкорюють нащадків Арпоксая (порівняння з Плінієм), згодом виділення царського роду — нащадків Колаксая.

Можливо, що наведений Геродотом міф — етнополітичний міф скіфів-сколотів, і його доцільно віднести

Отже, Ж. Дюмезіль вважав, що три брати — епоніми трьох соціальних прошарків скіфського суспільства. Такої ж думки (з певними відмінностями) додержувався Е. А. Грантовський, (саме бачення Е. А. Грантовського поділяє і С. В. Кулланда). Якщо розглянути запропоновану Ж. Дюмезілєм схему, але не як соціальну, а як військово-політичну структуру скіфського (в даному випадку виключно сколотів — кочовиків) суспільства, ми бачимо повний аналог так званій «тріадній організації орди (кочової держави)», і, відповідно, це дає підстави для інтерпретації всього міфу про трьох братів-царів як першого, наразі відомого, державотворчого міфу на теренах України.


Докладніше: Скіфська міфологія. Етнічний (етно-політичний) міф

Джерела і посилання Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 15 січня 2011. 
  2. Вестник древней истории. 1947–1949. Указатель 1950 г. к своду источников В. В. Латышева
  3. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М.: Наука, 1981; Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. — М.: Наука, 1987
  4. ↑ (рос.) Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.
  5. (рос.)Кулланда С. В. Уроки скифского. Вопросы языкового родства. 5. 2011
  6. (рос.)Санскрито-англо-русский словарь [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  7. (нім.) MICHAEL JANDA. DIE SPRACHE DER MEDER. UNIVERSITÄT ZÜRICH. 2004
  8. (рос.)Санскрито-англо-русский словарь
  9. ↑ (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  10. (гр.)Tolstoi, Graffiti 7 [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  11. (порівняти: санс. dípaka — им'я хижого птаха, сина Гаруди (укр. "запалюючий, сяючий, освітлюючий, збуджуючий")), [[https://web.archive.org/web/20121113184217/http://www.yukta.org/srch_skr.php Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)Санскрито-англо-русский словарь]).
  12. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50. «ibi Napaei interisse dicuntur a Palaeis.»
  13. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22. «alii influxisse eo Scythas Auchetas, Atherneos, Asampatas, ab iis Tanaitas et Napaeos viritim deletos.»
  14. (рос.)Раевский Д. С. Мир скифской культуры. М. Языки славянских культур, 2006.
  15. (рос.) Грантовский Э. А. Индо-иранские касты у скифов. XXV МКВ. Доклады делегации СССР. М., 1960.
  16. оглядово: (рос.)Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г.

Додатково Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lipoksaj Arpoksaj ta Kolaksaj grec Lipo3ain Arpo3ain Kola3ain epichni cari skifiv skolotiv sini Targitaya onuki Papaya skifskogo Zevsa Geroyi skifskogo etnogenetichnogo eposu realne isnuvannya yakogo skifi vidnosili do seredini 2 tis do n e Gerodot majzhe 25 storich tomu povidomlyav taki podrobici Skifi kazhut sho yihnij narod ye najmolodshij sered usih narodiv i os yak ce stalosya yihnya krayina bula pusteleyu i persha lyudina sho tam z yavilasya buv takij sho nazivavsya Targitayem Batkami cogo Targitaya yak voni kazhut ale ya comu ne viryu buli za yihnim tverdzhennyam Zevs i dochka boga riki Borisfena Vid nih pohodiv Targitaj i u nogo bulo troye siniv Lipoksaj Arpoksaj i molodshij Kolaksaj Koli voni buli caryami z neba vpali na skifsku zemlyu zrobleni z zolota plug yarmo sokira i chasha Pershij pobachiv yih starshij i nablizivsya shob yih uzyati ale vse ce zoloto koli vin pidijshov tudi pochalo goriti Vin viddalivsya i todi do nih pidijshov drugij ale iz zolotom stalosya te same Otzhe tak svoyim polum yam prognalo yih zoloto Prote koli do nogo nablizivsya tretij molodshij zoloto zgaslo i todi vin uzyav jogo sobi i pishov iz nim dodomu I starshi brati pislya togo sho voni pobachili pogodilisya peredati vse carstvo molodshomu Otzhe yak kazhut vid Lipoksaya pohodyat ti skifi plem ya yakih nazivayetsya avhatami vid serednogo brata Arpoksaya ti sho nazivayutsya katiarami i traspiyami i nareshti vid molodshogo brata pohodyat ti sho nazivayutsya paralatami a vsi voni razom yak kazhut nazivayutsya skolotami a cya nazva bula im yam yihnogo carya Nazvu skifi yim dali ellini Otake ye pohodzhennya skifiv za yihnimi vlasnimi slovami a vidtodi koli voni z yavilisya tobto vid pershogo yihnogo carya Targitaya do pohoda Dariya proti nih minulo yak raz tisyacha rokiv ne bilshe 1 Zmist 1 Poglyadi B O Ribakova na roztashuvannya davnih skifskih plemen 2 Inshi poglyadi 3 Inshi etimologiyi osoblivosti movi ta formuvannya etnosu u mifologiyi skifiv skolotiv 4 Dzherela i posilannya 5 DodatkovoPoglyadi B O Ribakova na roztashuvannya davnih skifskih plemen RedaguvatiZa doslidzhennyami B O Ribakova yaksho paralativ rozmishuvati na Borisfeni Dnipri a avhativ na Gipanisi Buzi todi dlya katiariv ta traspiyiv zalishayutsya zemli blizhche do Tirasu Dnistra na Podilli I volodar katiariv i traspiyiv Arpoksaj Car vodnih glibin volodiv zemleyu na yakij protikav Tiras richka z visokimi skelyastimi beregami U kozhnogo narodu virogidno bulo dekilka fortec U traspiyiv gorodisha v Grigorivci v Darabani i Polivanovomu Yaru U katiariv gorodisha Nemirivske Severinivske i v Yakushincyah Do avhativ B O Ribakov umovno vidnis gorodisha Buda Makiyivske vidome Pastirske ta Sharpivske vsi tri gorodisha znahodyatsya na vodorozdili Dnipra ta Buga Ce gnizdo gorodish vidstoyit vid Tyasminskogo na 40 km Gorodisha paralativ paradativ roztashovani nibi troma gnizdami pivnichne bilya Kiyeva serednye mizh Dniprom ta Rossyu a pivdenne na Tyasmini Vsi chotiri pererahovani tut skolotski plemena arheologichno dobre ob yednani u vsih vidnosinah v yedinu lisostepovu zemlerobsku kulturu Yaksho vrahovuvati sho sam Gerodot pidkreslyuvav poyavu cih epichnih obraziv yak minimum v seredini 2 tis do n e realni chasi yih pohodzhennya tyagnutsya do glibin formuvannya najdrevnishih skifiv Inshi poglyadi RedaguvatiOskilki Lipoksaj jde pershim v pereliku siniv za nim ochevidno zakripleno starshinstvo Jogo volodinnya lokalizuyut za zemlyami piznih avhativ yaki Plinij Starshij viznachav tak Vid Tafr Perekopu v napryamku materika zhivut Avheti u volodinnyah yakih bere pochatok Gipanis Pivdennij Bug Za Argonavtikoyu Valeriya Flakka odnochasno yak soyuzniki u bitvi proti vorogiv diyut car paradativ Kolaks i Avh sho prijshov z odnostajnimi tisyachami vistavlyayuchi napokaz kimerijski bagatstva U nogo zdavna bile volossya znak vid narodzhennya pohilij vik vzhe stvoryuye prostir na golovi Obvivayuchi skroni potrijnim vuzlom vin spuskaye z svyashennoyi golovi dvi pov yazki tradiciyu zberigaye ryad religij z davnimi korenyami 2 V obrazi avhativ za D S Rayevskim plem ya zherciv skifi mogli zberigati pam yat pro hattiv poyava yakih fiksuyetsya pivdennishe Chornogo morya i Kavkazu z IV III tis do n e Ce buv pochatok epichnogo periodu vladaruvannya skifiv v Yevropi ta Aziyi pro sho rimski istoriki pisali 15 20 storich tomu V I Abayev E A Grantovskij ta inshi iranisti dayut take tlumachennya imen Lipoksaj Gora Car Arpoksaj Rika Car Glibina Car Kolaksaj Sonce Car B O Ribakov konkretizuvav zv yazok imeni Lipoksaya z konkretnimi gorami vidrogami Avratinskih gir yaki dosit rizko obrivayutsya u stepu 3 Inshi etimologiyi osoblivosti movi ta formuvannya etnosu u mifologiyi skifiv skolotiv RedaguvatiInshu etimologiyu imen siniv Targitaya zaproponuvav Zh Dyumezil 4 yaka z pevnimi zminami sho narazi vse bilshe sprijmayutsya yak viznachalni dlya movi skifiv skolotiv 5 mozhe mati takij viglyad Arpoksaj grec Ἀrpo3aios lt skif arpo saya lt sans arbha ukr malenkij slabkij neznachnij nevelikij 6 4 Absolyutno totozhni antroponimi grec Arpagos Arbakhs vidomi u Midiyi 7 Inshu etimologiyu proponuye S V Kullanda a same grec Ἀrpo3aios lt skif arbu saya lt d ind r bhu ukr vpravnij tobto ukr Volodar vpravnih yakij maye vidpovidnist u davnoindijskij movi r bhukshan Kolaksaj grec Kola3aios lt skif kula saya lt sans kula ukr shlyahetna abo vidoma rodina abo rid golovnij golova pevnoyi strukturi 8 cyu zaproponovanu Zh Dyumezilem etimologiyu S V Kullanda vvazhaye malojmovirnoyu Kolaksayis mig buti golovoyu pevnogo suspilnogo korpusu viznachayemogo yak odne cile sho sklalosya z rodichiv 4 Blizkij antroponim vidomij z olvijskoyi epigrafiki pershoyi polovini IV st do n e grec Kolandakhs lt skif kulant aka 9 10 Lipoksaj grec Lipo3aios vid etimologiyi imeni tretogo brata Zh Dyumezil utrimavsya S V Kullanda zaproponuvav nastupne grec Lipo3aios lt skif lipu saya lt d ind di chi dhi ukr syayuchi chi dumayuchi vidpovidno tobto ukr Volodar syayuchih Volodar mislyachih 11 Do osnov arpa dipa kud a ne dayuchi povnoyi etimologiyi zvodit ci imena S R Tohtasyev 9 Okremoyi uvagi zaslugovuye starshinstvo brativ eponim avhativ Lipoksaj najstarshij eponim katiariv ta tiraspiyiv Arpoksaj serednij prashur paralativ Kolaksaj najmolodshij sho jmovirno bulo mifichnim perekazom poryadku formuvannya etnosu skifiv skolotiv spochatku avhati pidkoryuyut nashadkiv Arpoksaya porivnyannya z Pliniyem 12 13 zgodom vidilennya carskogo rodu nashadkiv Kolaksaya Mozhlivo sho navedenij Gerodotom mif etnopolitichnij mif skifiv skolotiv i jogo docilno vidnesti do kategoriyi rannoistorichnih opisiv v yakih j zberigayetsya kosmologizm poglyadu na svit j zarodzhuyetsya uvaga do podalshoyi istoriyi prichomu poyednannya pershogo ta drugogo mozhe sposterigatisya v mezhah odnogo tekstu voni pov yazani mizh soboyu genealogichnim j v syuzhetnomu j v gnoseologichnomu sensi zv yazkom Ci opisi skifskoyi tradiciyi malyuyut j kartinu budovi kosmosu j panoramu togochasnoyi Skifiyi z yiyi geografichnimi realiyami ta oriyentirami etnogeografiyeyu socialno politichnoyu organizaciyeyu tosho 14 Otzhe Zh Dyumezil vvazhav sho tri brati eponimi troh socialnih prosharkiv skifskogo suspilstva Takoyi zh dumki z pevnimi vidminnostyami doderzhuvavsya E A Grantovskij 15 same bachennya E A Grantovskogo podilyaye i S V Kullanda Yaksho rozglyanuti zaproponovanu Zh Dyumezilyem shemu ale ne yak socialnu a yak vijskovo politichnu strukturu skifskogo v danomu vipadku viklyuchno skolotiv kochovikiv suspilstva mi bachimo povnij analog tak zvanij triadnij organizaciyi ordi kochovoyi derzhavi 16 i vidpovidno ce daye pidstavi dlya interpretaciyi vsogo mifu pro troh brativ cariv yak pershogo narazi vidomogo derzhavotvorchogo mifu na terenah Ukrayini Dokladnishe Skifska mifologiya Etnichnij etno politichnij mifDzherela i posilannya Redaguvati Gerodot Istoriya Kn 4 Melpomena Arhiv originalu za 26 lyutogo 2009 Procitovano 15 sichnya 2011 Vestnik drevnej istorii 1947 1949 Ukazatel 1950 g k svodu istochnikov V V Latysheva Rybakov B A Yazychestvo drevnih slavyan M Nauka 1981 Rybakov B A Yazychestvo Drevnej Rusi M Nauka 1987 a b v ros Zh Dyumezil Skify i narty Nauka 1990 ros Kullanda S V Uroki skifskogo Voprosy yazykovogo rodstva 5 2011 ros Sanskrito anglo russkij slovar Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim MICHAEL JANDA DIE SPRACHE DER MEDER UNIVERSITAT ZURICH 2004 ros Sanskrito anglo russkij slovar a b ros Tohtasev S R Problema skifskogo yazyka v sovremennoj nauke Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest Edited by Victor Cojocaru Iani 2005 gr Tolstoi Graffiti 7 Arhivovano 24 veresnya 2014 u Wayback Machine porivnyati sans dipaka im ya hizhogo ptaha sina Garudi ukr zapalyuyuchij syayuchij osvitlyuyuchij zbudzhuyuchij https web archive org web 20121113184217 http www yukta org srch skr php Arhivovano13 listopada 2012 u Wayback Machine Arhivovano 13 listopada 2012 u Wayback Machine ros Sanskrito anglo russkij slovar lat Gaius Plinius Secundus NATURALIS HISTORIA VI XIX 50 ibi Napaei interisse dicuntur a Palaeis lat Gaius Plinius Secundus NATURALIS HISTORIA VI V 22 alii influxisse eo Scythas Auchetas Atherneos Asampatas ab iis Tanaitas et Napaeos viritim deletos ros Raevskij D S Mir skifskoj kultury M Yazyki slavyanskih kultur 2006 ros Grantovskij E A Indo iranskie kasty u skifov XXV MKV Doklady delegacii SSSR M 1960 oglyadovo ros Murzin V Yu Proishozhdenie skifov osnovnye etapy formirovaniya skifskogo etnosa K Naukova Dumka 1990g Dodatkovo RedaguvatiV P Bilozer Kolaksaj Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 441 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 V P Bilozer Lipoksaj Arhivovano 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 220 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lipoksaj Arpoksaj ta Kolaksaj amp oldid 39361335