www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коксохімічна промисловість Коксохімі чна промисло вість рос коксохимическая промышленность англ by product coke industry

Коксохімічна промисловість

Коксохімі́чна промисло́вість (рос. коксохимическая промышленность, англ. by-product coke industry, нім. Kokereiindustrie f) — галузь важкої промисловості, на підприємствах якої здійснюється хімічна переробка вугілля кам'яного методом коксування.

Батареї коксових печей. South Wales

Загальний опис Редагувати

Коксування кам'яного вугілля проводять у коксових печах, коксування важких продуктів переробки нафти — у металічних кубах або спеціальних печах. У результаті коксування паливо розкладається з утворенням летких продуктів і твердого залишку — коксу. З летких продуктів (коксового газу) одержують кам'яновугільну смолу, аміак, бензол, сірководень, крезол, фенол, нафталін, стирол, ксилол, толуол та ін. Але основний продукт коксування — кокс, який використовується як відновник і паливо в металургійній промисловості.

Продукцію коксохімії за глибиною переробки можна розділити на групи:

Історія Редагувати

Першу плавку чавуну цілком на коксі вперше було проведено у Великій Британії на початку XVIII століття.

У Російській імперії промислове виробництво коксу почалось у Донбасі у 80-х рр. XIX століття. Коксохімічна промисловість імперії була відсталою галуззю (1913 — 4,4 млн т коксу).

За роки Радянської влади в СРСР створено технічно досконалу коксохімічну промисловість. Збудовано нові коксохімічні заводи, які увійшли до складу металургійних комбінатів у Магнітогорську, Кузнецьку, Нижньому Тагілі, Орську, Руставі. Значно розширено сировинну базу коксохімічної промисловості.

У 1978 за виробництвом коксу СРСР посідав 1-ше місце в світі.

Великого розвитку набула коксохімічна промисловість в Україні. За роки довоєнних п'ятирічок докорінно реконструйовано діючі й збудовано нові коксохімічні заводи — Дніпропетровський, Дніпродзержинський, Ждановський, Горлівський, Комунарський, Макіївський, Запорізький, Криворізький, Єнакіївський, Рутченківський. У 1940 в УРСР було вироблено 15,7 млн т коксу. Високими темпами коксохімічна промисловість республіки розвивалася в післявоєнні роки. В 1979 в Україні у складі виробничого об'єднання «Укркокс» Міністерства чорної металургії УРСР діяло 15 коксохімічних заводів. Найбільші з них: Авдіївський коксохімічний завод імені 50-річчя СРСР, Криворізький коксохімічний завод імені Д. С. Коротченка, Комунарський завод і Ясинівський коксохімічний завод.

В УРСР виробництво коксу 1979 зросло проти 1960 в 1,4 раза. Поліпшилась якість коксу, організовано виробництво нових хімічних продуктів коксування. Підприємства коксохімічної промисловості країни оснащено потужними високопродуктивними динасовими батареями з високим рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів, повним уловлюванням газу й хімічних продуктів їх скооперовано з підприємствами чорної металургії, вугільної та хімічної промисловості, що забезпечує раціональне використання коксового газу.

В коксохімічній промисловості значно зросла концентрація виробництва. Якщо 1960 в УРСР середня потужність одного заводу становила 2,0 млн т коксу на рік, то 1979 вона досягла 2,8 млн т.

Основними напрямами подальшого розвитку коксохімічної промисловості є оновлення парку коксових батарей за рахунок будівництва потужних нових і реконструкції ряду діючих; комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів; впровадження дистанційного та програмного керування коксовими машинами; розширення вугільної сировинної бази; інтенсифікація існуючих і впровадження нових процесів коксування; здійснення заходів щодо охорони водного й повітряного басейнів від забруднення.

Проблемами розвитку коксохімічної промисловості в Україні займаються Український науково-дослідний вуглехімічний інститут, проектний інститут «Діпрококс» у Харкові та ін.

Перевезення коксу, горючих сланців, торфу і деревного вугілля Редагувати

  • Кокс — продукт переробки кам'яного вугілля деяких видів. Кам'яновугільний кокс в залежності від розміру шматків ділиться на великий, горішок і дрібниця. Горішок використовується в хімічному виробництві для отримання газу в газогенераторах, коксовий дріб'язок застосовується для опалення парових котлів, для виготовлення брикетів, а також для агломерації руд. Чтоби запобігти змерзання, коксову дрібниця зневоднюють пли проморожують. Коксову дрібниця, що має вологість більше 7 %, зневоднюють, просушуючи гарячим повітрям, гарячими газами в спеціальних установках або витримуючи в відвалах. На морських судах кокс перевозять так само, як і вугілля. При цьому необхідно враховувати, що кокс має велику здатність поглинати вологу і збільшувати через це свою масу (до 20 %). Залізницею кокс вагонах-хоперах, в напіввагонах.
  • Горючі сланці являють собою породу, що містить мергель і просочену органічними речовинами. Мораль, в свою чергу, складається з механічної суміші вапняку і глини.

Характерною ознакою сланців є їх шаруватість і властивість розколюватися на плоскі шматки — шари, звідки вони і отримали свою назву. Колір сланців від світло-сірого до чорного, вологість 9-18 %, зольність 40-60 %, насипна маса від 720 до 950 кг / м3. Сланці не використовуються в якості палива через високий вміст золи. Однак зола горючих сланців є цінна сировина для отримання портландцементу. Горючі сланці є також сировиною для промислової переробки і отримання горючого газу, бензину та ін.

  • Торф — матеріал органічного походження, що утворюється шляхом повільного розкладання залишків рослин, згниває в болотах в присутності невеликої кількості води при малому доступі повітря. У природному стані вологість торфу 85-90 %, а штучної підсушила доводиться до 15 %. Торф перевозять залізницею в спеціальних торф'яних вагонах, в напіввагонах, на обрешеченное платформах і та спеціальних контейнерах. Насипна маса торфу 500 кг / м3, брикетів — 850 кг / м3.
  • Деревне вугілля — це продукт неповного розкладання деревини при сухій перегонці дерева під впливом високої температури без доступу повітря. Деревне вугілля гигроскопичен, свежевижженний вугілля містить 3-5 % вологи. Висока пористість вугілля надає йому сорбционную здатність по-відношенню до газів. Деревне вугілля застосовують у виробництві фарб, пороху "для очищення і знебарвлення рідин (спирту, сиропів). Зберігають деревне вугілля в сухих закритих складах навалом в штабелях. Щоб уберегти вугілля від роздрібненні, висота штабеля не повинна перевищувати 4-4,5 м. При тривалому храпении вугілля подрібнюється і перетворюється в пил. Вугілля-сирець допускається зберігати під навісом. При зберіганні і перевезеннях вугілля захищають від атмосферних опадів. Насипна маса деревного вугілля становить 200 кг / м3.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koksohimi chna promislo vist ros koksohimicheskaya promyshlennost angl by product coke industry nim Kokereiindustrie f galuz vazhkoyi promislovosti na pidpriyemstvah yakoyi zdijsnyuyetsya himichna pererobka vugillya kam yanogo metodom koksuvannya Batareyi koksovih pechej South Wales Zmist 1 Zagalnij opis 2 Istoriya 3 Perevezennya koksu goryuchih slanciv torfu i derevnogo vugillya 4 Div takozh 5 LiteraturaZagalnij opis RedaguvatiKoksuvannya kam yanogo vugillya provodyat u koksovih pechah koksuvannya vazhkih produktiv pererobki nafti u metalichnih kubah abo specialnih pechah U rezultati koksuvannya palivo rozkladayetsya z utvorennyam letkih produktiv i tverdogo zalishku koksu Z letkih produktiv koksovogo gazu oderzhuyut kam yanovugilnu smolu amiak benzol sirkovoden krezol fenol naftalin stirol ksilol toluol ta in Ale osnovnij produkt koksuvannya koks yakij vikoristovuyetsya yak vidnovnik i palivo v metalurgijnij promislovosti Produkciyu koksohimiyi za glibinoyu pererobki mozhna rozdiliti na grupi koks produkti sho bezposeredno vlovlyuyutsya z koksovogo gazu kam yanovugilna smola benzol amiak sirkovoden i in produkti pervinnoyi pererobki smoli i benzolu produkti vtorinnoyi pererobki smoli i benzolu Istoriya RedaguvatiPershu plavku chavunu cilkom na koksi vpershe bulo provedeno u Velikij Britaniyi na pochatku XVIII stolittya U Rosijskij imperiyi promislove virobnictvo koksu pochalos u Donbasi u 80 h rr XIX stolittya Koksohimichna promislovist imperiyi bula vidstaloyu galuzzyu 1913 4 4 mln t koksu Za roki Radyanskoyi vladi v SRSR stvoreno tehnichno doskonalu koksohimichnu promislovist Zbudovano novi koksohimichni zavodi yaki uvijshli do skladu metalurgijnih kombinativ u Magnitogorsku Kuznecku Nizhnomu Tagili Orsku Rustavi Znachno rozshireno sirovinnu bazu koksohimichnoyi promislovosti U 1978 za virobnictvom koksu SRSR posidav 1 she misce v sviti Velikogo rozvitku nabula koksohimichna promislovist v Ukrayini Za roki dovoyennih p yatirichok dokorinno rekonstrujovano diyuchi j zbudovano novi koksohimichni zavodi Dnipropetrovskij Dniprodzerzhinskij Zhdanovskij Gorlivskij Komunarskij Makiyivskij Zaporizkij Krivorizkij Yenakiyivskij Rutchenkivskij U 1940 v URSR bulo virobleno 15 7 mln t koksu Visokimi tempami koksohimichna promislovist respubliki rozvivalasya v pislyavoyenni roki V 1979 v Ukrayini u skladi virobnichogo ob yednannya Ukrkoks Ministerstva chornoyi metalurgiyi URSR diyalo 15 koksohimichnih zavodiv Najbilshi z nih Avdiyivskij koksohimichnij zavod imeni 50 richchya SRSR Krivorizkij koksohimichnij zavod imeni D S Korotchenka Komunarskij zavod i Yasinivskij koksohimichnij zavod V URSR virobnictvo koksu 1979 zroslo proti 1960 v 1 4 raza Polipshilas yakist koksu organizovano virobnictvo novih himichnih produktiv koksuvannya Pidpriyemstva koksohimichnoyi promislovosti krayini osnasheno potuzhnimi visokoproduktivnimi dinasovimi batareyami z visokim rivnem mehanizaciyi i avtomatizaciyi virobnichih procesiv povnim ulovlyuvannyam gazu j himichnih produktiv yih skooperovano z pidpriyemstvami chornoyi metalurgiyi vugilnoyi ta himichnoyi promislovosti sho zabezpechuye racionalne vikoristannya koksovogo gazu V koksohimichnij promislovosti znachno zrosla koncentraciya virobnictva Yaksho 1960 v URSR serednya potuzhnist odnogo zavodu stanovila 2 0 mln t koksu na rik to 1979 vona dosyagla 2 8 mln t Osnovnimi napryamami podalshogo rozvitku koksohimichnoyi promislovosti ye onovlennya parku koksovih batarej za rahunok budivnictva potuzhnih novih i rekonstrukciyi ryadu diyuchih kompleksna mehanizaciya i avtomatizaciya virobnichih procesiv vprovadzhennya distancijnogo ta programnogo keruvannya koksovimi mashinami rozshirennya vugilnoyi sirovinnoyi bazi intensifikaciya isnuyuchih i vprovadzhennya novih procesiv koksuvannya zdijsnennya zahodiv shodo ohoroni vodnogo j povitryanogo basejniv vid zabrudnennya Problemami rozvitku koksohimichnoyi promislovosti v Ukrayini zajmayutsya Ukrayinskij naukovo doslidnij vuglehimichnij institut proektnij institut Diprokoks u Harkovi ta in Perevezennya koksu goryuchih slanciv torfu i derevnogo vugillya RedaguvatiKoks produkt pererobki kam yanogo vugillya deyakih vidiv Kam yanovugilnij koks v zalezhnosti vid rozmiru shmatkiv dilitsya na velikij gorishok i dribnicya Gorishok vikoristovuyetsya v himichnomu virobnictvi dlya otrimannya gazu v gazogeneratorah koksovij drib yazok zastosovuyetsya dlya opalennya parovih kotliv dlya vigotovlennya briketiv a takozh dlya aglomeraciyi rud Chtobi zapobigti zmerzannya koksovu dribnicya znevodnyuyut pli promorozhuyut Koksovu dribnicya sho maye vologist bilshe 7 znevodnyuyut prosushuyuchi garyachim povitryam garyachimi gazami v specialnih ustanovkah abo vitrimuyuchi v vidvalah Na morskih sudah koks perevozyat tak samo yak i vugillya Pri comu neobhidno vrahovuvati sho koks maye veliku zdatnist poglinati vologu i zbilshuvati cherez ce svoyu masu do 20 Zalizniceyu koks vagonah hoperah v napivvagonah Goryuchi slanci yavlyayut soboyu porodu sho mistit mergel i prosochenu organichnimi rechovinami Moral v svoyu chergu skladayetsya z mehanichnoyi sumishi vapnyaku i glini Harakternoyu oznakoyu slanciv ye yih sharuvatist i vlastivist rozkolyuvatisya na ploski shmatki shari zvidki voni i otrimali svoyu nazvu Kolir slanciv vid svitlo sirogo do chornogo vologist 9 18 zolnist 40 60 nasipna masa vid 720 do 950 kg m3 Slanci ne vikoristovuyutsya v yakosti paliva cherez visokij vmist zoli Odnak zola goryuchih slanciv ye cinna sirovina dlya otrimannya portlandcementu Goryuchi slanci ye takozh sirovinoyu dlya promislovoyi pererobki i otrimannya goryuchogo gazu benzinu ta in Torf material organichnogo pohodzhennya sho utvoryuyetsya shlyahom povilnogo rozkladannya zalishkiv roslin zgnivaye v bolotah v prisutnosti nevelikoyi kilkosti vodi pri malomu dostupi povitrya U prirodnomu stani vologist torfu 85 90 a shtuchnoyi pidsushila dovoditsya do 15 Torf perevozyat zalizniceyu v specialnih torf yanih vagonah v napivvagonah na obreshechennoe platformah i ta specialnih kontejnerah Nasipna masa torfu 500 kg m3 briketiv 850 kg m3 Derevne vugillya ce produkt nepovnogo rozkladannya derevini pri suhij peregonci dereva pid vplivom visokoyi temperaturi bez dostupu povitrya Derevne vugillya gigroskopichen svezhevizhzhennij vugillya mistit 3 5 vologi Visoka poristist vugillya nadaye jomu sorbcionnuyu zdatnist po vidnoshennyu do gaziv Derevne vugillya zastosovuyut u virobnictvi farb porohu dlya ochishennya i znebarvlennya ridin spirtu siropiv Zberigayut derevne vugillya v suhih zakritih skladah navalom v shtabelyah Shob uberegti vugillya vid rozdribnenni visota shtabelya ne povinna perevishuvati 4 4 5 m Pri trivalomu hrapenii vugillya podribnyuyetsya i peretvoryuyetsya v pil Vugillya sirec dopuskayetsya zberigati pid navisom Pri zberiganni i perevezennyah vugillya zahishayut vid atmosfernih opadiv Nasipna masa derevnogo vugillya stanovit 200 kg m3 Div takozh RedaguvatiProdukti koksuvannya Koksuvannya vugillya Napivkoksuvannya Shihta Koksova pich Vugilna shihta dlya koksuvannya Koksohimichna promislovist UkrayiniLiteratura RedaguvatiKoksohimichna promislovist Arhivovano 1 travnya 2017 u Wayback Machine URE V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Osnovi himiyi i fiziki goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Zbikovskij Ye I Resursozberigayucha tehnologiya kompleksnoyi energo himiko tehnologichnoyi pererobki vugillya v umovah koksohimichnogo virobnictva Pokrovsk DVNZ DonNTU 2019 271 s Koksohimichne virobnictvo Fizichni ta himichni osnovi galuzevogo virobnictva Navchalnij posibnik Smirnov V O Bileckij V S Novij Svit 2000 FOP Picha S V 2022 148 s Arhivovano 12 lyutogo 2022 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Koksohimichna promislovist amp oldid 36277542