www.wikidata.uk-ua.nina.az

Козацька кіннота пол Jazda kozacka звані також як козаки семени черемиси рід військ легкої та середньої кінноти у Речі П

Козацька кіннота

Козацька кіннота (пол. Jazda kozacka) - звані також як козаки, семени, черемиси) - рід військ легкої та середньої кінноти у Речі Посполитій, зазвичай використовувався для бойової підтримки гусарів у 16-17 століттях . Попередник панцерної кінноти. Еквівалентний кінноті п'ятигорців з Великого князівства Литовського .

Воїн козацької легкої кінноти з битви під Любешевим (1577)

Озброєння Редагувати

Легка козацька кіннота була другим, після гусарів, але не менш важливим елементом польсько-литовського війська. Ці воїни були озброєні шаблями, луками, вогнепальною зброєю ( пістолетам, бандолетами ), а іноді келеп . З часом козаки почали одягати кольчуги, рідше бехтери (броня східного походження, виготовлена з прямокутних залізних пластин, з'єднаних залізними кільцями) та мисюрки ( округлої мисоподібної бляхи з металевою кольчугою, що спадає на шию та плечі) та кольчужні шапочки, а також легкі, круглі щити калкани ( монгольсько-татарського походження). Настільки захищених кавалеристів озброєних державковою зброєю називали броньованою, або ще панцерною кіннотою. У Литві існувало місцева версія козацьких вершників - п'ятигорці, а їхнім додатковим озброєнням були рогатини (іноді списи ).

Вербування Редагувати

Вербування воїнів до цієї формації було таке ж як і в випадку гусарського товариства. Капітан отримавши від короля або гетьмана притчого листа, повинен був притягнути на службу визначену кількість воїнів з відповідним до роду війська спорядженням на визначений період часу. Вербування відбувалося шляхом персонального відбору товаришів. Товариші повинні були приїхати у супроводі власного почту, розмір почту вагався згідно власних фінансових можливостей товариша. Винагорода була поділена поміж товаришів, а її сума залежала від розміру почту. Члени почту - почтові, окрім військового обов'язку мали ще й зобов'язання оберігати свого товариша. Капітанами зазвичай були особи з багатшого шляхти. Кількість вершників в козацькій хоругві коливалася від 50 до 200 товаришів, але найчастіше близько 100, до цього варто ще додати товариський почет, що в свою чергу збільшувало підрозділ вдвічі, а то й втричі. Офіцерами такої хоругви були капітан (ротмістр), поручник і хорунжий . Витрати на утримання і оснащення козацької кінноти був нижчий, ніж такої ж за кількістю коней панцерної хоругви, в результаті чого існувала постійна тенденція до збільшення числа козацьких хоругов замість гусарських. Наприкінці XVI століття козацька кіннота становила невеликий відсоток всієї польської кавалерії, близько 10%. Для порівняння, у другій половині 17 століття це становило понад 60% усієї їзди.

Військова тактика Редагувати

Наприкінці 16 століття, в часи правління останніх ягеллонів і пізніше під час обраних королів, козацькі хоругва використовувалася в боях для підтримки атак гусарів, обходу з флангів, або вирішального знищення ворожих фронтів, проломлених раніше гусарами. В Україні козацькі хоругви застосовували для боротьби з татарами, особливо в приватних магнатських арміях .

Бібліографія Редагувати

  • Organizacja i skład społeczny wojska polskiego w połowie XVII wieku. Warszawa: PWN. 
  • Wojskowość Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI-XVII wieku. Geneza i charakter. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. с. 31–33. ISBN 83-73-22803-9. 
  • . Kraków. 1894. с. 67–74. Архів оригіналу за 15 Січня 2019. Процитовано 18 Листопада 2019. 
  • . Lwów. 1919. с. 146, 160, 190, 223, 252, 274. Архів оригіналу за 20 Жовтня 2021. Процитовано 18 Листопада 2019. 
  • 2. Lwów: Ossolineum. 1923. Архів оригіналу за 16 Березня 2017. Процитовано 18 Листопада 2019. 
  • . Kraków: Krakowska Spółka Wydawnicza. 1929. с. 69, 77, 93–99. ISBN 83-89738-93-7. Архів оригіналу за 17 Листопада 2017. Процитовано 18 Листопада 2019. 
  • Dzieje oręża polskiego do roku 1793 1. Warszawa: MON. с. 205. 
  • Historia wojskowości. Warszawa: MON. ISBN 83-11-06360-5. 
  • Wojskowość polska w dobie wojny polsko-szwedzkiej 1626-1629. Kryzys mocarstwa. Poznań. с. 91–94. ISBN 83-89949-09-1. 
  • Polskie tradycje wojskowe 1. Warszawa: MON. с. 209–212. ISBN 83-11-07675-8. 
  • Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW. с. 81–115. ISSN 0562-2786.  Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW. с. 81–115. ISSN 0562-2786.  Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW. с. 81–115. ISSN 0562-2786.  Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW. с. 81–115. ISSN 0562-2786.  Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW. с. 81–115. ISSN 0562-2786.  Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW. с. 81–115. ISSN 0562-2786. 
  • Wojsko polskie w drugiej połowie XVII wieku. Warszawa: MON. с. 266–169. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kozacka kinnota pol Jazda kozacka zvani takozh yak kozaki semeni cheremisi rid vijsk legkoyi ta serednoyi kinnoti u Rechi Pospolitij zazvichaj vikoristovuvavsya dlya bojovoyi pidtrimki gusariv u 16 17 stolittyah Poperednik pancernoyi kinnoti Ekvivalentnij kinnoti p yatigorciv z Velikogo knyazivstva Litovskogo Voyin kozackoyi legkoyi kinnoti z bitvi pid Lyubeshevim 1577 Zmist 1 Ozbroyennya 2 Verbuvannya 3 Vijskova taktika 4 BibliografiyaOzbroyennya RedaguvatiLegka kozacka kinnota bula drugim pislya gusariv ale ne mensh vazhlivim elementom polsko litovskogo vijska Ci voyini buli ozbroyeni shablyami lukami vognepalnoyu zbroyeyu pistoletam bandoletami a inodi kelep Z chasom kozaki pochali odyagati kolchugi ridshe behteri bronya shidnogo pohodzhennya vigotovlena z pryamokutnih zaliznih plastin z yednanih zaliznimi kilcyami ta misyurki okrugloyi misopodibnoyi blyahi z metalevoyu kolchugoyu sho spadaye na shiyu ta plechi ta kolchuzhni shapochki a takozh legki krugli shiti kalkani mongolsko tatarskogo pohodzhennya Nastilki zahishenih kavaleristiv ozbroyenih derzhavkovoyu zbroyeyu nazivali bronovanoyu abo she pancernoyu kinnotoyu U Litvi isnuvalo misceva versiya kozackih vershnikiv p yatigorci a yihnim dodatkovim ozbroyennyam buli rogatini inodi spisi Verbuvannya RedaguvatiVerbuvannya voyiniv do ciyeyi formaciyi bulo take zh yak i v vipadku gusarskogo tovaristva Kapitan otrimavshi vid korolya abo getmana pritchogo lista povinen buv prityagnuti na sluzhbu viznachenu kilkist voyiniv z vidpovidnim do rodu vijska sporyadzhennyam na viznachenij period chasu Verbuvannya vidbuvalosya shlyahom personalnogo vidboru tovarishiv Tovarishi povinni buli priyihati u suprovodi vlasnogo pochtu rozmir pochtu vagavsya zgidno vlasnih finansovih mozhlivostej tovarisha Vinagoroda bula podilena pomizh tovarishiv a yiyi suma zalezhala vid rozmiru pochtu Chleni pochtu pochtovi okrim vijskovogo obov yazku mali she j zobov yazannya oberigati svogo tovarisha Kapitanami zazvichaj buli osobi z bagatshogo shlyahti Kilkist vershnikiv v kozackij horugvi kolivalasya vid 50 do 200 tovarishiv ale najchastishe blizko 100 do cogo varto she dodati tovariskij pochet sho v svoyu chergu zbilshuvalo pidrozdil vdvichi a to j vtrichi Oficerami takoyi horugvi buli kapitan rotmistr poruchnik i horunzhij Vitrati na utrimannya i osnashennya kozackoyi kinnoti buv nizhchij nizh takoyi zh za kilkistyu konej pancernoyi horugvi v rezultati chogo isnuvala postijna tendenciya do zbilshennya chisla kozackih horugov zamist gusarskih Naprikinci XVI stolittya kozacka kinnota stanovila nevelikij vidsotok vsiyeyi polskoyi kavaleriyi blizko 10 Dlya porivnyannya u drugij polovini 17 stolittya ce stanovilo ponad 60 usiyeyi yizdi Vijskova taktika RedaguvatiNaprikinci 16 stolittya v chasi pravlinnya ostannih yagelloniv i piznishe pid chas obranih koroliv kozacki horugva vikoristovuvalasya v boyah dlya pidtrimki atak gusariv obhodu z flangiv abo virishalnogo znishennya vorozhih frontiv prolomlenih ranishe gusarami V Ukrayini kozacki horugvi zastosovuvali dlya borotbi z tatarami osoblivo v privatnih magnatskih armiyah Bibliografiya RedaguvatiOrganizacja i sklad spoleczny wojska polskiego w polowie XVII wieku Warszawa PWN Wojskowosc Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI XVII wieku Geneza i charakter Torun Wydawnictwo Adam Marszalek s 31 33 ISBN 83 73 22803 9 Historya jazdy polskiej Krakow 1894 s 67 74 Arhiv originalu za 15 Sichnya 2019 Procitovano 18 Listopada 2019 Historia wojenna polska w zarysie Lwow 1919 s 146 160 190 223 252 274 Arhiv originalu za 20 Zhovtnya 2021 Procitovano 18 Listopada 2019 Dzieje wojen i wojskowosci w Polsce 2 Lwow Ossolineum 1923 Arhiv originalu za 16 Bereznya 2017 Procitovano 18 Listopada 2019 Zarys historii wojskowosci w Polsce Krakow Krakowska Spolka Wydawnicza 1929 s 69 77 93 99 ISBN 83 89738 93 7 Arhiv originalu za 17 Listopada 2017 Procitovano 18 Listopada 2019 Dzieje oreza polskiego do roku 1793 1 Warszawa MON s 205 Historia wojskowosci Warszawa MON ISBN 83 11 06360 5 Wojskowosc polska w dobie wojny polsko szwedzkiej 1626 1629 Kryzys mocarstwa Poznan s 91 94 ISBN 83 89949 09 1 Polskie tradycje wojskowe 1 Warszawa MON s 209 212 ISBN 83 11 07675 8 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW s 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW s 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW s 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW s 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW s 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW s 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko polskie w drugiej polowie XVII wieku Warszawa MON s 266 169 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kozacka kinnota amp oldid 35051141