Княждві́р — село в Україні, у Печеніжинській селищній територіальній громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Княждвір | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Печеніжинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1458 |
| Населення | 1875 |
| Площа | 19,969 км² |
| Густота населення | 93,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78294 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′29″ пн. ш. 24°54′46″ сх. д. / 48.55806° пн. ш. 24.91278° сх. д.Координати: 48°33′29″ пн. ш. 24°54′46″ сх. д. / 48.55806° пн. ш. 24.91278° сх. д. |
| Водойми | Прут |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78294, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Княждвір, вул. Шевченка, 63 |
| Карта | |
Княждвір | |
Княждвір | |
| Мапа | |
| Княждвір у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Через село тече річка Шибенка Велика, права притока Пруту.
Цікаві факти Редагувати
.
- Згадується 10 січня 1461 року в книгах галицького суду.
- У податковому реєстрі 1515 року документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної.
- У 1870-х рр. львівський краєзнавець А.Шнайдер запропонував для Княждвора (як колишнього містечка) проект герба з зображенням чотирьох соляних топок (поселення віддавна було осередком солеваріння). Водночас сільська громада користувалася печаткою з іншою символікою: зображенням селянина, що несе на плечах граблі та косу.
- З 1886 році Княждвір з Коломиєю з'єднував паровий вантажний трамвай, де паротяг kkStB 98 LCJE 031 носив ім'я села.
- З січня 1940 р. село поділялося на два: Горішній Княждвір і Долішній Княждвір з окремими сільрадами
- 23 жовтня 1940 р. указом Президії Верховної Ради УРСР Княждвір Горішня і Княждвір Долішня сільські ради передані з Коршівського району до Печеніжинського району.
- 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР радянська влада була знищила історичну назву сіл Княждвір і перейменувала їх на безликі: село Верхнє і село Нижнє; з 1963 р. сільрада називалася Нижненською і включала ще й село Кайданці.
- Унікальна гуцульська церква була спалена в 1982 році.
- У 1993 р. села Верхнє і Нижнє об'єднані та повернена селу історична назва.
- На захід від села розташований знаменитий Княждвірський ботанічний заказник, а також Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат.
Відомі люди Редагувати
- Марусяк Дмитро («Зайчик») — командир рою сотні УПА «Ударник 5» (вд. 95а) ВО-6 «Сян», відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 1 кляси (23.08.1948) за ліквідацію генерала Свєрчевського.
- Дмитро Васильович Повх (1922—25.01.1949) — керівник Печеніжинського райпроводу ОУН.
Примітки Редагувати
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.271, № 2987 (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ЛНБ ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Справа 7. — Арк. 13, 13 зв., 136.
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с. — стор. 20, 59
- . Архів оригіналу за 16 Квітня 2018. Процитовано 16 Квітня 2018.
- Архів оригіналу за 23 Жовтня 2021. Процитовано 7 Листопада 2021.
- Архів оригіналу за 7 Листопада 2021. Процитовано 7 Листопада 2021.
Література Редагувати
- М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк «Княждвір». Макіївка: Графіті, 1998.
- М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк «Княждвір» (видання 2-е присвячене 600-чіччю села Княждвір). Коломия: "Вік", 2019, 450 с.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |