Бори́с Володи́мирович Клю́єв (рос. Борис Владимирович Клюев; 13 липня 1944, Москва —1 вересня 2020, Москва) — російський актор театру та кіно. Народний артист Росії (2002). Путініст. У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.
| Борис Володимирович Клюєв | |
|---|---|
| рос. Борис Клюев | |
| | |
| Ім'я при народженні | рос. Борис Владимирович Клюев |
| Народився | 13 липня 1944 Москва, СРСР |
| Помер | 1 вересня 2020 (76 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Національність | росіянин |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Діяльність | актор, педагог |
| Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1969) |
| Заклад | Державний академічний Малий театр Росії і Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна |
| Роки діяльності | 1967—2020 |
| IMDb | nm0460316 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Борис Володимирович Клюєв у Вікісховищі |
Внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. В Україні заборонено творчість за участю Бориса Клюєва.
Біографія Редагувати
Народився 13 липня 1944 року у Москві.
У 1969 році закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (курс Л. А. Волкова). З 1969 року працював у Малому театрі в Москві. У кіно дебютував в 1970 році у фільмі «Крах імперії». Протягом багатьох років викладав в Щепкинському училищі майстерність актора. Керував курсом і мав вчене звання професора.
У травні 2018 року ЗМІ повідомили, що у Бориса Клюєва діагностували рак легені. Актор рішуче спростовував цю інформацію, але у липні 2019 року вперше підтвердив, що хворий і проходить курси лікування. Проте, за словами Клюєва, хвороба не заважає йому грати в театрі і зніматися в кіно.
1 вересня 2020 року помер на 77-му році життя у Москві, після важкої хвороби.
Визнання та нагороди Редагувати
- Заслужений артист РРФСР (1989)
- Орден Дружби (25 жовтня 1999) — за великий внесок у розвиток вітчизняної театральної культури та у зв'язку із 175-річчям Державного академічного Малого театру Росії
- Народний артист Росії (2002)
- Лауреат премії «Зірка театрал» в номінації «Кільце Сатурна» (2010)
- Премія «Зірка театрала» (2011) в номінації «найкраща роль другого плану»
- Премія ТЕФІ 2012 рік у номінації «за найкращу чоловічу роль» за роль в телесеріалі «Вороніни»
Фільмографія Редагувати
- 1970 — Крах імперії — Шульгін
- 1978 — Д'Артаньян та три мушкетери — граф Рошфор
- 1980 — Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона — Майкрофт Холмс
- 1983 — Життя Берліоза — Ріхард Вагнер
- 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Дубов
- 1986 — Михайло Ломоносов — Григорій Орлов
- 1986 — Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Двадцяте століття починається — Майкрофт Холмс
- 1987 — Моонзунд — Гарольд Карлович фон Грапф
- 1987 — Загін спеціального призначення — гауптштурмфюрер Мартін Геттель
- 1987 — Кінець Вічності — соціолог Кантор Вой
- 1989 — Кримінальний квартет — головний інженер
- 1990 — Царське полювання — Грейг Самуїл Карлович, адмірал
- 1991 — Геній — Архипов
- 1992 — Сни про Росію — російський морський офіцер
- 1995 — На розі, у Патріарших — Колесніков
- 1997 — Шизофренія — банкір Лозовський (алюзія на Березовського)
- 1997 — Графиня де Монсоро — герцог де Гіз
- 1997 — Королева Марго — герцог де Гіз
- 2000 — Спогади про Шерлока Холмса — Майкрофт Холмс
- 2001 — Левова частка — директор ФСБ
- 2004 — Сліпий — Поліванов
- 2004 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… — Спартак Петрович
- 2005 — Паризька любов Кості Гуманкова — Месьє Плюш
- 2007 — 07-й змінює курс — президент США
- 2007 — Білка в колесі — Валентин
- 2009—2019 — Вороніни — Микола Петрович Воронін, батько Кості й Льоні, чоловік Галини Іванівни
- 2012 — 1812: Уланська балада — Аракчеєв Олексій Андрійович
- 2012 — Годинникар — друг кілера
- 2013 — Брати по обміну — Олег Дмитрович Чумаков
- 2013—2019 — Вулиці розбитих ліхтарів — генерал Мерзлякін Олексій Миколайович, начальник ГУ МВС
- 2014 — Фізрук 2 — капітан Чернишов, батько Тані
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Умер Борис Клюев, звезда сериала «Воронины» и советского «Шерлока Холмса»
- . mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
- В Україні заборонили прокат фільмів з акторами, що загрожують національній безпеці (список). ЧаРівне (ua). Процитовано 9 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- Борис Клюєв: «Я хворий, але продовжую лікування» [ 15 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Як помер Борис Клюєв: встановлена офіційна причина // Обозреватель, 2020-09-02 (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 2 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 2 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 2 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 2 травня 2014.
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
- Борис Клюєв на сайті ruskino.ru [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Борис Клюєв: «простачка Вороніна грати важче, ніж вишуканих аристократів» [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю журналу «Театрал» [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Відомі особи, хто не пережив 2020 рік [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |