Клоччя Кло ччя 1 побічний продукт що утворюються під час чесання луб яного волокна стебел коноплі льону джуту та інших р

Кло́ччя — побічний продукт, що утворюються під час чесання луб'яного волокна, стебел коноплі, льону, джуту та інших рослин. Порівняно з прядивом, клоччя погано підходить для прядіння — у неї довгі волокна, засмічені кострицею. Має широкий спектр використання як ущільнювач та є сировиною для виготовлення мотузок.

Конопляне волокно

Лляне волокно (клоччя)

Використання Редагувати

Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, йде на виготовлення мотузок, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.

Часто клоччя переробляється в стрічку, просочену смолами дерев хвойних порід з додаванням гасу (клоччя смолене стрічкове).

Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см³) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см³) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.

Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але у старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал» або «клочанка», придатні для ткання грубого полотна — валовини (ряднини). З цього матеріалу робили мішки, рядна.

Мовні звороти Редагувати

Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати одне й те саме
Не вартий (фунта) клоччя — не має ніякої цінності
Він не з клоччя — сильної волі, наполегливий, непіддатливий
Як з клоччя батіг — погана, нікудишня річ, людина

Цікаві факти Редагувати

У судна № 4, що було знайдене біля острова Хортиця і приналежало до військових суден зі складу Дніпровської гребної флотилії, яка в 1737-39 роках брала участь у військових діях проти Туреччини, пази між дошками були проконопачені клоччям і потім просмолені.

Примітки Редагувати

↑ Клоччя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Пакля // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вал // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Клочанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Валовина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кобалія Д. Р., Нефьодов В. В. Дослідження корабельних комплексів 1737—1739 років на старому Дніпрі / Підводні дослідження: Археологія. Історія. Дайвінг Електронне наукове видання. Випуск 2. 2010. ISSN 2078-9645

Див. також Редагувати

Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[СУМ-1] Клоччя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Пакля // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[3] Вал // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Клочанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Валовина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Кобалія Д. Р., Нефьодов В. В. Дослідження корабельних комплексів 1737—1739 років на старому Дніпрі / Підводні дослідження: Археологія. Історія. Дайвінг Електронне наукове видання. Випуск 2. 2010. ISSN 2078-9645