Клаудія Франсуаза Лотаринзька (фр. Claude Françoise de Lorraine, 6 жовтня 1612 — 2 серпня 1648) — принцеса Лотарингії з Лотаринзького дому, донька герцога Лотарингії Генріха II та мантуанської принцеси Маргарити Ґонзаґа, дружина герцога Лотарингії Ніколя II Франсуа.
| Клаудія Франсуаза Лотаринзька | |
|---|---|
| Claude Françoise de Lorraine | |
| герцогиня-консорт | |
| Початок правління: | 1634 |
| Кінець правління: | 1648 |
| Інші титули: | герцогиня-консорт Бара (1634—1635) |
| | |
| Попередник: | Ніколь Лотаринзька |
| Наступник: | Беатріс де Кюзанс |
| | |
| Дата народження: | 6 жовтня 1612 |
| Місце народження: | Палац герцогов Лотаринзьких, Нансі |
| Країна: | Лотарингії |
| Дата смерті: | 2 серпня 1648 (35 років) |
| Місце смерті: | Відень, Священна Римська імперія |
| Дружина: | Ніколя II Франсуа |
| Діти: | Фердинанд Філіп Карл Леопольд Анна Елеонора Анна Марія Тереза Марія Анна |
| Династія: | Лотаринзький дім |
| Батько: | Генріх II |
| Мати: | Маргарита Ґонзаґа |
Біографія Редагувати
Клаудія Франсуаза народилась 6 жовтня 1612 року в герцогському палаці Нансі. Вона стала другою дитиною та другою донькою в родині герцога Лотарингії Генріха II та його другої дружини Маргарити Ґонзаґа. Дівчинка мала старшу сестру Ніколь.
Батька не стало, коли їй було 11. Спадкоємця чоловічої статі він не залишив і сподівався передати герцогство старшій доньці із чоловіком, Карлом Лотаринзьким. Однак, права на престол висунув молодший брат Генріха II — Франсуа, що, водночас був батьком Карла Лотаринзького. Генеральні штати Лотарингії задовольнили його вимогу у листопаді 1625. За кілька днів після цього він зрікся трону на користь сина. Таким чином, Карл відсторонив дружину від влади. Це значно погіршило стосунки із сусідньою Францією.
Невдоволений і подальшою політикою в сусідній державі, у вересні 1633 року французький король Людовик XIII ввів свої війська до Лотарингії. Карл був змушений зректися трону на користь молодшого брата — Ніколя Франсуа. Той з дитинства обрав релігійну кар'єру і вже був кардиналом. Він відправив Папі Римському листа, в якому пояснював, що змушений скласти сан, і, вже за місяць після зречення Карла, побрався із Клаудією Франсуазою. Поспіх був обумовлений тим, що в Лотарингії не діяв салічний закон, а оскільки принцеса була законною спадкоємицею, то могла вийти заміж за іноземця й дім де Водемон втратив би права на володіння герцогством.
Весілля відбулося 18 лютого 1634 року у Люневілі. Нареченій був 21 рік, нареченому —24.
Вже навесні 1634 року Лотарингія була знову окупована французами. Герцогська родина взята під домашній арешт в Нансі. 1 квітня 1634 року Клаудії Франсуазі та Ніколя Франсуа вдалося дістатися Франш-Конте, що була тоді іспанською територією. Згодом вони переїхали до Флоренції, де правив їхній небіж Фердинандо II та жила літня тітка, Крістіна Лотаринзька, вдовіюча велика герцогиня Тоскани. У серпні 1636 року пара прибула до Мюнхена, де царював Максиміліан I Баварський, що також доводився їм родичем через свою матір Ренату Лотаринзьку. Нарешті, подружжя влаштувалося при імператорському дворі у Відні, де у 1639 році народився їхній первісток. Всього подружжя було п'ятеро дітейː
- Фердинанд Філіп (1639—1659) — Suo jure герцог де Бар, помер у 19 років бездітним та неодруженим;
- Карл Леопольд (1643—1690) — герцог Лотарингії у 1675—1690 роках, був одруженим з Елеонорою Марією Австрійською, мав шестеро дітей;
- Анна Елеонора (1645—1648) пішла з життя в дитячому віці;
- Анна Марія Тереза (1648—1661) — настоятелька Ромберзького монастиря в Ремірмоні;
- Марія Анна (1648—?).
Невдовзі після народження молодших дівчаток-двійнят Клаудія Франсуаза пішла з життя у Відні. Похована у церкві Сен-Франсуа-де-Кордельєр в Нансі.
Генеалогія Редагувати
| Франсуа I | Крістіна Данська | Генріх II | Катерина де Медічі | Гульєльмо I Ґонзаґа | Елеонора Австрійська | Франческо I Медічі | Йоганна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||
| Карл III | Клаудія Валуа | Вінченцо I Ґонзаґа | Елеонора Медічі | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генріх II | Маргарита Ґонзаґа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клаудія Франсуаза | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки Редагувати
- ↑ Rainer Babel: Nikolaus Franz. In: Neue Deutsche Biographie. Band 19, Duncker & Humblot, Berlin 1999, ISBN 3-428-00200-8, стор. 267 [1] [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Ніколя Франсуа Лотаринзький [2] [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Література Редагувати
- Henry Bogdan: La Lorraine de ducs, sept siècles d'histoire, 2005
- Georges Poull : La maison ducale de Lorraine, 1991
Посилання Редагувати
- Профіль на Geneall.net [ 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 29 Березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Клаудії Франсуази Лотаринзької [ 13 Травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ніколя Франсуа Лотаринзького [ 14 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)