Карл III (нар. 18 лютого 1543, Нансі — 14 травня 1608, Нансі) — герцог Лотарингії з 1545 року до своєї смерті. Як нащадок Герхарда I він повинен був бути Карлом II, але лолтаринзькі історики, бажаючи приписати герцогам Лотаринзьку спорідненість з Каролінгами, включили в нумерацію Карла I з династії Каролінгів.
| Карл III фр. Charles III de Lorraine | ||
| 1545 — 1608 | ||
|---|---|---|
| Попередник: | Франциск I | |
| Наступник: | Генріх II | |
| 1545 — 1608 | ||
| Попередник: | Франциск I | |
| Наступник: | Генріх II | |
| ||
| 1545 — 1608 | ||
| Попередник: | Франциск I | |
| Наступник: | Генріх II | |
| 1545 — 1608 | ||
| Попередник: | Франциск I | |
| Наступник: | Генріх II | |
| ||
| 1545 — 1608 | ||
| Попередник: | Франциск I | |
| Наступник: | Генріх II | |
| Народження: | 18 лютого 1543 або 1543 Нансі, Лотарингія | |
| Смерть: | 14 травня 1608[…] або 1608 Нансі, Лотарингія | |
| Країна: | Франція | |
| Релігія: | Християнство (Католицтво) | |
| Рід: | Лотаринзький дім | |
| Батько: | Франциск I (герцог Лотарингії) | |
| Мати: | Крістіна Данська | |
| Шлюб: | Клод Валуа | |
| Діти: | Генріх II Добрий, Крістіна Лотаринзька, Франциск II (герцог Лотарингії), Catherine of Lorrained, Єлизавета Рената Лотаринзька, Charles of Lorrained, Antonia of Lorrained, Charles de Remoncourtd, Anne de Lorrained і Claude de Lorrained | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Життєпис Редагувати
Старший син герцога Лотарингії Франсуа I і Христини Датської. Карл став герцогом в 1545 році у віці 2 років. Регентшею при ньому були призначені його мати і дядько Нікола Лотаринзький . У 1552 році король Франції Генріх II під час своєї «німецької подорожі» приєднав до Франції Мец, Туль і Верден і був проїздом в Нансі. Він з невдоволенням відзначив австрійський вплив регента Христини, племінниці імператора Карла V. Усунувши її, він визначив Ніколаса єдиним регентом. Також, незважаючи на благання герцогині, король відвіз Карла в Париж, щоб той отримав освіту, які б відповідали французьким інтересам.
У 1559 році Карл одружився з дочкою короля Клод Французькою . Він зберігав дружні відносини зі своїми шуринами, королями Франції. У той же час, за прикладом своїх попередників, Карл підтримував нейтралітет між Францією і Священною Римською імперією .
Ревний католик, Карл противився думки, що гугенот Генріх Наваррський може стати королем Франції. Саме тоді архідиякон Франсуа Розьер з Тульського єпископства надав книгу, в якій стверджував що герцоги Лотаринзькі є нащадками Каролінгів, це дозволило Карлу претендувати на трон. Сен-Жерменський мир, перехід в католицтво Генріха Наваррського і його коронація поклали кінець релігійним війнам. Світ був скріплений весіллям старшого сина Карла, Генріха і сестри короля, Катерини.
Незважаючи на п'ять років війн, правління Карла III було епохою процвітання і підйому. Разом з кардиналом Карлом Лотаринзький він заснував університет в Понт-а-Муссон . Герцог розширив Нансі, створивши нову частину міста, в чотири рази більше старої. Карл III помер в 1608 році у віці 65 років. За його смерті були організовані пишні похорони, що знайшло відображення в численних гравюрах.
Сім'я Редагувати
22 січня 1559 року в Парижі Карл одружився із Клод Французькою (1 547 — тисяча п'ятсот сімдесят п'ять), другою дочкою Генріха II і Катерини Медичі.
Діти:
- Генріх (1563–1624), герцог Лотарингії і Бара;
- Христина (1565–1637), в 1587 вийшла заміж за Фердинанда I Медічі, великого герцога Тоскани ;
- Карл (1567–1607), кардинал Лотаринзький, єпископ Меца з 1578 і Страсбурга з 1604;
- Антуанетта (1568–1610), в 1599 вийшла заміж за Йоганна-Вільгельма, герцога Юліх-Берга ;
- Анна (1569–1676)
- Франсуа (1572–1632), герцог Лотарингії і де Бар;
- Катерина (1573–1648), настоятелька абатства Ремірмон ;
- Єлизавета (1575–1636), в 1599 вийшла заміж за Максиміліана I, курфюрста Баварії ;
- Клод (1575–1576)
Карл III в мистецтві Редагувати
- На першому в історії міжнародному Мадридському шаховому турнірі 1575 року, проведеному Філіпом II за участю італійських і іспанських шахістів, Карла III зобразив італійський художник-академіст Луїджі Муссіні . Насправді присутність Карла III на турнірі не зафіксовано документально.
Примітки Редагувати
- ↑ http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
- ↑ https://www.biografiasyvidas.com/biografia/c/carlos_iii_el_grande.htm
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120082268 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Посилання Редагувати
- (фр.)