«Керч» — великий протичовновий корабель проєкту 1134Б. Названий на честь міста-героя Керч. 15 лютого 2020 року на ньому був спущений військово-морський прапор Чорноморського флоту Росії, а корабель переведено в категорію військового майна.
| «Керч» | |
|---|---|
| ВПК «Керч» 1982 року. | |
| Служба | |
| Тип/клас | Великий протичовновий корабель |
| Держава прапора | СРСР |
| Належність | Військово-морський флот СРСР |
| Корабельня | СБЗ імені 61 Комунара |
| Закладено | 30 квітня 1971 |
| Спущено на воду | 21 липня 1972 |
| Введено в експлуатацію | 25 грудня 1974 |
| Статус | Списаний |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 6670 т (стандартна) 8533 т (повна) |
| Довжина | 161,9 м (по КВЛ) 173,4 м (найбільша) |
| Ширина | 16,78 м (по КВЛ) 18,54 м (найбільша) |
| Осадка | 5,3 м (середня) 6,35 м (з виступаючими частинами) |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | ГТУ (4 форсажних, 2 маршових) |
| Потужність | 93 060 к.с. |
| Швидкість | 32 вузла (повна) 18,06 вузлів (економічна) |
| Автономність плавання | 6500/7100 миль на 18 вузлах 30 доби (по запасах провізії) |
| Екіпаж | 380 — 425 осіб (в тому числі 47 офіцерів) |
| Озброєння | |
| Артилерія | 2х12 213-мм РБУ-6000 (144 РГБ-60) 2х6 305-мм РБУ-1000 (48 РГБ-10) |
| Торпедно-мінне озброєння | 2х5 533-мм ТА ПТА-53-1134Б (10 торпед 53-65К або СЕТ-65) |
| Ракетне озброєння | 2х4 ПЛУРК «Розтруб-Б» |
| Зенітне озброєння | 2x2 76-мм АК-726 (1600 пострілів) 4х1 шестиствольних 30-мм АУ АК-630 ракетне: 2х2 ПУ ЗРК «Шторм» (80 ЗУР В-601) |
| Авіація | 1 вертоліт Ка-25ПЛ, палубний ангар. |
Служба Редагувати
Будівництво Редагувати
Корабель був включений до складу кораблів ВМФ СРСР 25 грудня 1969 року. Корпус закладений на стапелі СБЗ імені 61 Комунара в Миколаєві 30 квітня 1971 року (заводський № С-2003). Церемонія спуску корабля на воду проведена 21 липня 1972 року. Військово-морський прапор СРСР був піднятий на кораблі 25 грудня 1974 року (дата підняття прапора оголошена корабельним святом), цього ж дня корабель був включений до складу 70-ї бригади протичовнових кораблів 30-ї дивізії протичовнових кораблів Червонопрапорного Чорноморського флоту. Радіоелектронне і радіолокаційне озброєння, не описане в таблиці:
- ГАС кругового огляду «Титан-2Т»
- система космічної навігації «Шлюз»
2 РЛС керування артилерійською стрільбою МР-105
системи РЕП:2×2 140-мм ПК-2, 8×10 122-мм ПК-10
Служба у 1975 — 1991 роках Редагувати
Після здачі курсових завдань ВПК «Керч» був введений до складу сил постійної готовності та 5 січня 1976 року вийшов на першу бойову службу в Середземне море. Під час агресії Ізраїлю проти Лівану «Керч» демонструвала військову присутність СССР у східному Середземномор'ї. 24 липня корабель повернувся з бойової служби в Севастополь. Повторно брав участь у бойових службах у Середземному морі в період з 1 грудня 1977 по 28 червня 1978 року та з 3 травня по 15 жовтня 1979 року. 1978 року корабель був нагороджений призом ГК ВМФ СРСР по ракетній підготовці, а в наступному році відзначений вимпелом міністерства оборони СРСР «За мужність та військову доблесть» .
1980 року «Керч» була нагороджена перехідним Червоним прапором Військової ради КЧФ. 16 жовтня 1981 року на кораблі здійснив вихід у полігон бойової підготовки в районі Севастополя заступник міністра оборони СРСР Маршал Радянського Союзу К. С. Москаленко. З 10 вересня по 6 жовтня 1982 року «Керч» брала участь у навчаннях «Щит-82», з 3 по 20 вересня 1983 року — у флотських навчаннях в районі Керченської протоки під прапором Головкому ВМФ СРСР. З 12 по 21 березня 1984 року — участь корабля в навчаннях «Союз-84», з 1 по 9 серпня корабель наносив офіційний візит в порт Варна (Болгарія). Після завершення візиту та прийняття на борт боєзапасу, пального та продовольства, корабель повинен був вийти в море на чергову бойову службу, але за добу до виходу один із мічманів, не перевіривши наявність масла, провернув головні механізми, через що головна енергетична установка корабля вийшла з ладу і замість «Керчі» на бойову службу довелося відправляти ВПК «Миколаїв» (бортовий номер «Керчі» — 707 — було віддано на борт «Миколаєва», оскільки саме він був вказаний в заявці на проходження турецьких проток), а ВПК «Керч» був поставлений в док «Севморзаводу» для проведення середнього ремонту та модернізації.
Під час ремонту та модернізації на кораблі були замінені ГТУ, встановлені нові пускові установки ПЛРК УРК-5 «Розтруб» і ЗРК «Шторм-Н», комплекс космічного зв'язку «Цунамі-БМ» системи «Циклон-Б» та 45-мм салютні гармати; РЛС «Схід» замінена на новітню РЛС «Підберезник». 1988 року при проведенні модернізації в офіцерському буфеті через загоряння холодильника виникла пожежа. виявлення спалаху сталося пізно (через 25 хвилин), але надбудова, виготовлена з алюмінієво-магнієвого сплаву, загорітись не встигла та корабель вдалося відстояти. Жертв при цьому вдалося уникнути. Вийшовши з ремонту, з 23 червня по 2 липня 1989 року корабель завдав офіційний візит в порт Стамбул, а з 11 по 15 серпня — офіційний візит до Варни.
Служба у 1992 — 2011 роках Редагувати
До розпаду СССР з 25 травня по 25 жовтня 1991 року «Керч» виконала ще одну бойову службу. З 4 по 16 лютого 1992 року корабель вийшов на чергову бойову службу вже під Військово-Морським прапором неіснуючої країни, і, будучи флагманом 5ої Середзнмноморської ескадри кораблів, брав участь у спільних навчаннях з кораблями 6-го флоту США. При виконанні швартування 1 березня 1993 року «Керч» врізалася в бетонну стінку 14-го причалу Севастопольської ВМБ і отримала дуже серйозні пошкодження корми, для ліквідації яких встала на двотижневий ремонт.
З 16 червня по 10 липня 1993 року «Керч» перебувала на своїй останній в XX столітті бойової службі. За час походу двічі (21 та 23 червня) був зафіксував контакт з атомними ПЧ США. За підсумками 1993 року корабель завоював Приз ГК ВМФ РФ по ракетній підготовці. 1994 року «Керч» виходила в сімнадцятиденний похід в Середземне море для забезпечення візиту Президента Росії Б. М. Єльцина в Грецію. Завдання виявлення іноземних ПЛ в поході не вирішувалися. З 18 по 22 серпня 1996 року корабель відвідав Варну. У листопаді 1998 року «Керч» під прапором заступника командувача ЧФ контр-адмірала А. В. Ковшарь (колишнього командира корабля) відвідав з офіційними візитами Канни та Мессіну.
2005 року «Керч» пройшла поточний ремонт на Новоросійському судноремонтному заводі. Під час ремонту було замінено один з турбогенераторів, виконаний ряд корпусних робіт, відремонтована донно-забортна арматура, усунуто 6-мм биття лівої валолінії. 2006 року на «ФГУП 13 Судноремонтний завод ЧФ МО РФ» було проведено перше з 1991 року технічне обслуговування РЛС «Підберезник». У тому ж році корабель пройшов докування на «Севморзаводі», де був виконаний ремонт РЛС МР-700 «Підберезник».
У червні 2011 року ВПК «Керч» здійснював двотижневе стеження в акваторії Чорного моря за ракетним крейсером ВМС США «Монтеррей».
За час перебування у складі сил постійної готовності «Керч» пройшла більш 180 000 морських миль, під час проведення протичовнових операцій протягом восьми годин підтримувала контакт з іноземними атомними підводними човнами та протягом 40 годин — з дизельними.
Над кораблем шефствують: Південно-Східний адміністративний округ Москви, адміністрація Бєлгорода та адміністрація Красноармійського району Волгограда.
4 листопада 2014 року на кораблі, який перебував біля 12-го причалу Севастопольської бухти у м. Севастополі на плановому ремонті, близько 4:00 за київським часом сталася пожежа, на локалізацію якої пішло півтори годи, а загальна площа займання склала близько 100 кв. метрів. Серед причин пожежі називали можливе порушення при виконанні ремонтних робіт, через яке була пошкоджена корабельна траса.
Завершення служби Редагувати
25 січня 2015 виведений зі складу флоту. 15 лютого 2020 на "Керчі" був спущений Андріївський прапор.
Командири Редагувати
- капітан 3 рангу (пізніше — капітан 2 рангу) Ю. Г. Гусєв;
- капітан 3 рангу (пізніше — капітан 2 рангу) В. Гришанов (1979);
- капітан 2 рангу Нягу (1981);
- капітан 3 рангу (пізніше — капітан 2 рангу) А. В. Ковшарь (травня 1982 — 1984);
- капітан 2 рангу Є. В. Орлов (1984 — 1986);
- т.в.о. капітан 3 рангу К. Клепіков (1986);
- капітан 2 рангу Г. Шевченка (1986 — 1987);
- капітан 2 рангу А. І. Павлов (1987 — 1989);
- капітан 2 рангу Авраменко (квітня 1993);
- капітан 2 рангу А. Є. Демиденко;
- капітан 2 рангу С. Б. Зінченко (1997);
- капітан 2 рангу (пізніше — капітан 1 рангу) О. Ігнасюк;
- капітан 1 рангу О. Пешкуров (з кінця грудня 2006).
- капітан 1 рангу А. Бакалов (з квітня 2012)
Бортові номери Редагувати
- У ході служби корабель змінив ряд наступних бортових номерів:
- 1974 рік — № 524;
- 1975 — 1976 роки — № 529;
- 1977 рік — № 534;
- 1978 рік — № 703;
- 1979 — 1980 роки — № 715;
- 1985 рік — № 703;
- 1986 рік — № 539;
- 1987 — 1989 роки — № 708; ]
- 1989 рік — № 717;
- 1990 рік — № 711;
- 2000 — 2013 роки — № 713.
Примітки Редагувати
- ↑ Машенский С. Н. Великолепная семёрка. Крылья «Беркутов». Большие противолодочные корабли проекта 1134Б, вертолёты Ка-25. — Военная книга, 2007. — С. 38.
- . Архів оригіналу за 20 Лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ Машенский С. Н. Великолепная семёрка. Крылья «Беркутов». Большие противолодочные корабли проекта 1134Б, вертолёты Ка-25. — М. : Военная книга, 2007. — С. 39.
- Машенский С. Н. Великолепная семёрка. Крылья «Беркутов». Большие противолодочные корабли проекта 1134Б, вертолёты Ка-25. — М. : Военная книга, 2007. — С. 40.
- У Криму загорівся величезний російський корабель "Керч". [ 6 Листопада 2014 у Wayback Machine.] ТСН.ua. 04.11.2014.
- В Севастополі загорівся корабель російського Чорноморського флоту. [ 2 Грудня 2014 у Wayback Machine.] DT.ua. 04.11.2014.
Література Редагувати
- Апальков Ю. В. кораблі ВМФ СРСР. Довідник в 4 томах. — СПб., 2005. — 124 с. — ISBN 5-8172-0094-5.
- Машенський С. Н. Чудова сімка. Крила «Беркутів». Великі протичовнові кораблі проекту 1134Б, гелікоптери Ка-25. — М. : Військова книга, 2007. — 128 с. — ISBN 978-5-902863-14-4.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Керч (протичовновий корабель) |
- БПК «Керч» [ 13 Лютого 2013 у Wayback Machine.]