Квінт Помпоній Муза (лат. Quintus Pomponius Musa, I століття до н. е.) — давньоримський політик, магістрат[en] і монетар. Належав до плебейського роду Помпоніїв.
Квінт Помпоній Муза | |
---|---|
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик, монетний магістрат |
|
Серія монет Помпонія Редагувати
Квінт Помпоній Муза був монетним магістратом у Римській республіці і мав право карбувати монети від власного імені. У той час монетарі випускали монети, за допомогою яких прославляли своїх відомих предків або вшановували улюблені божества. Близько 66 року до нашої ери Помпоній створив серію із десяти римських денаріїв, кожний з яких присвятив одній із дев'яти муз, обігравши таким чином своє ім'я Муза. На аверсі всіх монет зображено Аполлона, який мав епітет Мусагет — проводир і диригент хору муз, а на реверсі — певну музу й окремо Геркулеса.
Дев'ять муз Редагувати
Муза | Атрибути | Зображення |
---|---|---|
Кліо | муза історії з папірусним сувоєм і спичкою для писання | |
Полігімнія | муза сакральної (релігійної) поезії у вінку з плюща | |
Калліопа | муза епічної поезії грає на лірі, спираючись на колону | |
Евтерпа | муза ліричної поезії і музики тримає авлос (подвоєну флейту) і спирається ліктем на колону | |
Ерато | муза любовної поезії з кіфарою і плектром | |
Талія | муза комедії, спираючись ліктем на колону, тримає комічну маску | |
Мельпомена | муза трагедії у вінку з плюща тримає кий і маску | |
Терпсіхора | муза танцю з лірою і плектром | |
Уранія | муза астрономії жезлом указує на небесне склепіння |
Геркулес Музарум Редагувати
Десята монета присвячена Геркулесу, культ якого пов'язаний із музами. За переказами, він після важких звитяг відпочивав, насолоджуючись музикою й співами. Саме ця сцена відтворена на денарії: герой, відклавши свою палицю, грає на лірі. У легенді монети є напис: HERCULES MUSARUM (Геракл — супутник муз). Під таким ім'ям він був відомий у Стародавній Греції. Згодом про нього дізналися і в Римі. 187 року. до н. е. на Марсовому полі неподалік від Фламінієвого цирку звели храм Геркулеса Музарського з ініціативи консула Марка Фульвія Нобіліора, переможця Етолійського союзу — об'єднання давньогрецьких міст-держав. У святилищі виставили статуї Геракла і дев'яти муз, викрадені консулом з грецького міста Амбракія.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 16 грудня 2008.
- Muses on Money. Hunterian Museum & Art Gallery. Процитовано 16 грудня 2008.
- Stevenson, 1889, с. 638.
- ↑ Herbert Marshall, 2000, с. 293.
- Henry Noel Humphreys, 1853, с. 39-40.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- . Coin Project. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
- Samuel Ball Platner, 1929, с. 255.
Посилання Редагувати
- National Museums of Scotland
- Bernard Combet Farnoux. Mercure romain
Джерела Редагувати
- Henry Noel Humphreys. Рід Помпоніїв // The Coin Collector's Manual: Or, Guide to the Numismatic Student in the Formation of a Cabinet of Coins. — Bohn, 1853. — С. 38-40.
- Herbert Marshall. Pomponia Gens // Ancient Coins at the Elvehjem Museum of Art. — Elvehjem Museum of Art, University of Wisconsin-Madison. — Медісон, 2000. — С. 293.
- Samuel Ball Platner, Thomas Ashby. Aedes Herculis Musarum // A Topographical Dictionary of Ancient Rome. — London, 1929. — С. 255.
- Seth William Stevenson. Pomponia // A Dictionary of Roman Coins, Republican and Imperial. — Лондон, 1889. — С. 637-638.