www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квага Кобила квага у Лондонському зоопарку 1870Охоронний статусВимерлий 1883 МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еук

Квага

?
Квага

Кобила квага у Лондонському зоопарку, 1870
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Триноміальна назва
†Equus quagga quagga
(Boddaert, 1785)

Former range in red
Синоніми
List
  • E. q. isabellinus Hamilton Smith, 1841
  • E. q. lorenzi Lydekker, 1902
  • E. q. greyi Lydekker, 1904
  • E. q. danielli Pocock, 1904
  • E. q. trouessarti Camerano, 1908
Посилання
Вікісховище: Equus quagga quagga
EOL: 31999507
ITIS: 926245
МСОП: 7957
Fossilworks: 236287

Квага (Equus quagga quagga) — вимерлий підвид рівнинної зебри, що жив у Південній Африці. Довгий час вважалося, що це був окремий вид, але нещодавно[коли?] генетичні дослідження показали, що це був найпівденніший підвид зебри рівнинної. Назва походить від її вигуку, щось на кшталт «Ква-ха-ха»([ˈkwɑːxɑː])

Квага, вважають, мала близько 257 см завдовжки та 125—135 см заввишки в холці. Головна відмінність від інших зебр— обмежене поле малюнку, в основному коричневих і білих смуг, передньою частиною тіла. Задня була коричневою й без смуг, і, отже, більш конеподібна. Розподіл смуг істотно варіювався між особами. Мало що відомо про її поведінку, проте, імовірно, вони кочували стадами в 30-50 осіб. Ареал розповсюдження обмежувався тереном Карру колишніх Капської провінції й південної частин Оранжевої республіки Південної Африки.

З початку нідерландської колонізації Південної Африки на кваг сильно полювали, також вони конкурували з домашніми тваринами за пасовища. Остання квага в дикій природі загинула 1878-го. Останній у світі віслюк кваги помер у неволі в Амстердамі 12 серпня 1883-го. У 1984-му році квага була першою вимерлою твариною, аналіз ДНК якої було проведено.

Одомашнення кваги було трохи дивним — їх використовували для охорони стад інших домашніх тварин. Вони набагато раніше за інших домашніх тварин (овець, корів, кур) відчували наближення хижака й попереджали людей гучним криком «квах», завдяки якому й отримали свою назву.

Генетичне дослідження, опубліковане в 2005 році, підтвердило статус підвиду квага. Воно показало, що в них було достатньо невелике генетичне різноманіття, і що відокремлення від інших підвидів рівнинної зебри відбулось від 120 до 290 тисяч років тому, у плейстоцені, можливо, у час передостаннього льодовикового максимуму.

Проєкт «Квага» ред.

У 1987 році було запущений проєкт відновлення кваг як біологічного підвиду, «Quagga Breeding Project». Проєкт організовано за участю експертів — зоологів, селекціонерів, ветеринарів, генетиків та екологів. Були виведені селекційним шляхом 9 тварин, яких помістили для спостереження в парк Етоша, Намібія, і в спеціальний табір, розташований поблизу містечка Робертсон, Cape Nature Conservancy farm Vrolijkheid.

20 січня 2005 на світ з'явився представник третього покоління кваги — огир Генрі, який настільки схожий на типову квагу, що деякі експерти впевнені;— він навіть більш схожий на квагу, ніж деякі музейні експонати цієї тварини, виготовлені з натуральних шкір. Один з родоначальників проєкту, натураліст Рейнгольд Рау, впевнений, що проєкт буде вдалим, і незабаром відновлених кваг розселятимуть на просторах Південної Африки.

У березні 2016 року проект Quagga перерахував 116 тварин у 10 місцях, деякі з яких знаходяться поблизу Кейптауна. Зі 116 тварин наразі шість особин демонструють сильно зменшений малюнок смуг. Мета полягає в тому, щоб створити популяцію приблизно з 50 таких зебр і перемістити їх на охоронювану територію в межах їхнього колишнього природного середовища існування. Нинішніх особин із смугастим малюнком, схожим на кваггу, називають Генрі, Фредді, DJ14, Ніна Дж, FD15 і Кхумба.

Примітки ред.

  1. Hack, M. A.; East, R.; Rubenstein, D. I. (2008). Equus quagga quagga. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 5 January 2008.
  2. Max, D. T. (1 січня 2006). Can You Revive an Extinct Animal?. The New York Times. Процитовано 3 березня 2014. 
  3. . VOA. Архів оригіналу за 19 Листопада 2013. Процитовано 10 квітня 2014. 
  4. Hofreiter, Michael; Caccone, Adalgisa; Fleischer, Robert C.; Glaberman, Scott; Rohland, Nadin; Leonard, Jennifer A. (2005). A rapid loss of stripes: the evolutionary history of the extinct quagga. Biology Letters 1 (3): 291–295. ISSN 1744-9561. doi:10.1098/rsbl.2005.0323. 
  5. Edward R. Winstead (20 жовтня 2000). (англ.). genomenewsnetwork.org. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 7 серпня 2013. 

Посилання ред.

Квага
у сестринських Вікіпроєктах
Квага у Віківидах?
Квага у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
KvagaKobila kvaga u Londonskomu zooparku 1870Ohoronnij statusVimerlij 1883 MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnokopitni Perissodactyla Rodina Konevi Equidae Rid Kin Equus Vid Zebra burchellova Equus quagga Pidvid E q quaggaTrinomialna nazva Equus quagga quagga Boddaert 1785 Former range in redSinonimiList E q isabellinus Hamilton Smith 1841E q lorenzi Lydekker 1902E q greyi Lydekker 1904E q danielli Pocock 1904E q trouessarti Camerano 1908PosilannyaVikishovishe Equus quagga quaggaEOL 31999507ITIS 926245MSOP 7957Fossilworks 236287Kvaga Equus quagga quagga vimerlij pidvid rivninnoyi zebri sho zhiv u Pivdennij Africi Dovgij chas vvazhalosya sho ce buv okremij vid ale neshodavno koli genetichni doslidzhennya pokazali sho ce buv najpivdennishij pidvid zebri rivninnoyi Nazva pohodit vid yiyi viguku shos na kshtalt Kva ha ha ˈ k w ɑː x ɑː 2 3 Kvaga vvazhayut mala blizko 257 sm zavdovzhki ta 125 135 sm zavvishki v holci Golovna vidminnist vid inshih zebr obmezhene pole malyunku v osnovnomu korichnevih i bilih smug perednoyu chastinoyu tila Zadnya bula korichnevoyu j bez smug i otzhe bilsh konepodibna Rozpodil smug istotno variyuvavsya mizh osobami Malo sho vidomo pro yiyi povedinku prote imovirno voni kochuvali stadami v 30 50 osib Areal rozpovsyudzhennya obmezhuvavsya terenom Karru kolishnih Kapskoyi provinciyi j pivdennoyi chastin Oranzhevoyi respubliki Pivdennoyi Afriki Z pochatku niderlandskoyi kolonizaciyi Pivdennoyi Afriki na kvag silno polyuvali takozh voni konkuruvali z domashnimi tvarinami za pasovisha Ostannya kvaga v dikij prirodi zaginula 1878 go Ostannij u sviti vislyuk kvagi pomer u nevoli v Amsterdami 12 serpnya 1883 go U 1984 mu roci kvaga bula pershoyu vimerloyu tvarinoyu analiz DNK yakoyi bulo provedeno Odomashnennya kvagi bulo trohi divnim yih vikoristovuvali dlya ohoroni stad inshih domashnih tvarin Voni nabagato ranishe za inshih domashnih tvarin ovec koriv kur vidchuvali nablizhennya hizhaka j poperedzhali lyudej guchnim krikom kvah zavdyaki yakomu j otrimali svoyu nazvu Genetichne doslidzhennya opublikovane v 2005 roci pidtverdilo status pidvidu kvaga Vono pokazalo sho v nih bulo dostatno nevelike genetichne riznomanittya i sho vidokremlennya vid inshih pidvidiv rivninnoyi zebri vidbulos vid 120 do 290 tisyach rokiv tomu u plejstoceni mozhlivo u chas peredostannogo lodovikovogo maksimumu 4 Proyekt Kvaga red U 1987 roci bulo zapushenij proyekt vidnovlennya kvag yak biologichnogo pidvidu Quagga Breeding Project Proyekt organizovano za uchastyu ekspertiv zoologiv selekcioneriv veterinariv genetikiv ta ekologiv Buli vivedeni selekcijnim shlyahom 9 tvarin yakih pomistili dlya sposterezhennya v park Etosha Namibiya i v specialnij tabir roztashovanij poblizu mistechka Robertson Cape Nature Conservancy farm Vrolijkheid 20 sichnya 2005 na svit z yavivsya predstavnik tretogo pokolinnya kvagi ogir Genri yakij nastilki shozhij na tipovu kvagu sho deyaki eksperti vpevneni vin navit bilsh shozhij na kvagu nizh deyaki muzejni eksponati ciyeyi tvarini vigotovleni z naturalnih shkir Odin z rodonachalnikiv proyektu naturalist Rejngold Rau vpevnenij sho proyekt bude vdalim i nezabarom vidnovlenih kvag rozselyatimut na prostorah Pivdennoyi Afriki 5 U berezni 2016 roku proekt Quagga pererahuvav 116 tvarin u 10 miscyah deyaki z yakih znahodyatsya poblizu Kejptauna Zi 116 tvarin narazi shist osobin demonstruyut silno zmenshenij malyunok smug Meta polyagaye v tomu shob stvoriti populyaciyu priblizno z 50 takih zebr i peremistiti yih na ohoronyuvanu teritoriyu v mezhah yihnogo kolishnogo prirodnogo seredovisha isnuvannya Ninishnih osobin iz smugastim malyunkom shozhim na kvaggu nazivayut Genri Freddi DJ14 Nina Dzh FD15 i Khumba Primitki red Hack M A East R Rubenstein D I 2008 Equus quagga quagga 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 5 January 2008 Max D T 1 sichnya 2006 Can You Revive an Extinct Animal The New York Times Procitovano 3 bereznya 2014 Rebuilding a Species VOA Arhiv originalu za 19 Listopada 2013 Procitovano 10 kvitnya 2014 Hofreiter Michael Caccone Adalgisa Fleischer Robert C Glaberman Scott Rohland Nadin Leonard Jennifer A 2005 A rapid loss of stripes the evolutionary history of the extinct quagga Biology Letters 1 3 291 295 ISSN 1744 9561 doi 10 1098 rsbl 2005 0323 Edward R Winstead 20 zhovtnya 2000 In South Africa the Quagga Project Breeds Success angl genomenewsnetwork org Arhiv originalu za 28 bereznya 2013 Procitovano 7 serpnya 2013 Posilannya red Kvagau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Kvaga u Vikividah nbsp Kvaga u Vikishovishi The Quagga Project South Africa Arhivovano 6 Travnya 2020 u Wayback Machine angl Visbadenskij muzej Kvaga Equus quagga quagga v Visbadenskomu muzeyi Zberezhena storinka z Internet arhivu nim Ilka Lehnen Beyel Yak kvaga vtratila smugi Arhivovano 17 Veresnya 2008 u Wayback Machine z sajtu wissenschaft de 6 lipnya 2005 nim Majncka kvaga molekulyarna podorozh v minule ta majbutnye Zberezhena storinka z Internet arhivu nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kvaga amp oldid 39116029