? Катран коктебельський |
---|
Біологічна класифікація |
Crambe koktebelica (Junge) N.Busch, 1908 |
Посилання |
Катран коктебельський (Crambe koktebelica) — рослина роду катран (Crambe) родини капустяні (Brassicaceae), поширений у Криму й Росії.
- не плутати з акулою «Катран (Squalus)»
Біологія виду ред.
Однорічна або дворічна рослина 150—250 см заввишки. Всі листки зверху майже голі, знизу на жилах з довгими рідкими волосками, іноді з обох сторін волосисті; нижні листки 20–29 см завдовжки, ліроподібні, розсічені на зубчасті частки, рідше цілокраї. Квітки білі, дрібні, зібрані в складну розлогу китицю. Плід — гладенький нерозкривний двочленний стручечок.
Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–вересні.
Поширення ред.
Поширений у Криму й на півдні європейської частини Росії
В Україні вид зростає на глинисто-щебенистих обривах Чорного моря в Криму (Тарханкутський і Керченський п-ови, а також на сході ПБК (Феодосійська міськрада, смт Планерске, масив Карадаг). Кормова й декоративна рослина.
Значення ред.
Вітамінне, декоративне, жироолійне, їстівне, лікарське.
Загрози й охорона ред.
У Криму основною загрозою цьому виду є розвиток туризму, особливо навколо Коктебеля, який є одним з найпопулярніших туристичних напрямків півострова. У Російській Федерації урбанізація веде до деградації середовища проживання.
Він занесений до регіональних Червоних списків Краснодарського (рідкісний), Ставропольського (під загрозою вимирання) й Ростовського (під загрозою вимирання, можливо, вимер) регіонів. Зростає в Карадазькому, Казантипському й Опуцькому заповідниках. Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Рідкісний».
Примітки ред.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 112. (рос.)(укр.)
- ↑ . Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 28 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
- The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
- ↑ Melnyk V. & Kell S.P. (2011). . The IUCN. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 18.04.2020. (англ.)