Катерина Сакелларопулу (грец. Αικατερίνη Σακελλαροπούλου, нар. 30 травня 1956, Салоніки, Греція) — президент Греції з 13 березня 2020. Обрана президентом парламентом Греції 22 січня 2020. До свого обрання обіймала посаду президента Державної ради, вищого адміністративного суду Греції, з жовтня 2018 року. Після інавгурації стала 13-м президентом Греції (восьмим в історії нинішньої Третьої Грецької Республіки) і першою жінкою, що обійняла цю посаду.
Катерина Сакелларопулу | |
---|---|
грец. Αικατερίνη Σακελλαροπούλου | |
Президент Греції | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 13 березня 2020 |
Прем'єр-міністр | Кіріакос Міцотакіс |
Попередник | Прокопіс Павлопулос |
Президент Державної Ради | |
17 жовтня 2018 — 11 лютого 2020 | |
Віцепрезидент Державної Ради | |
22 жовтня 2015 — 17 жовтня 2018 | |
Народився | 30 травня 1956 (67 років) Салоніки, Греція |
Відомий як | суддя, юристка, президентка |
Місце роботи | Державна Рада |
Країна | Греція |
Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії (1978), Університет Париж II і Арсакейоd (1974) |
Політична партія | незалежний політик |
Релігія | православ'я |
Нагороди | |
Підпис | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис Редагувати
Народилася 30 травня 1956 в Салоніках. Її сім'я родом з Ставруполі, міста в префектурі Ксанті.
Катерина вивчала право на юридичному факультеті Афінського національного університету імені Каподистрії і закінчила аспірантуру з конституційного й адміністративного права в Університеті Пантеон-Ассас у Парижі.
1982 року прийнята в Державну раду доповідачем.
Була членом Асоціації суддівських працівників Державної ради. Обіймала низку посад в асоціації: генерального секретаря (1985—1986), віцепрезидента (2006—2008) і президента (1993—1995, 2000—2001).
2000 року стала радницею.
У жовтні 2015 призначена віцепрезидентом Державної ради, а в жовтні 2018 одноголосно обрана на посаду голови Ради. Чутливість Сакелларопулу до громадянських свобод, екологічних проблем і прав меншин та біженців спонукала тодішню ліву адміністрацію Сірізи висунути її на цю посаду.
Схвалила Преспанську угоду, підписану 17 червня 2018, яка вирішила суперечку щодо назви Македонії. Вела в Держраді справу росіянина Олександра Винника, можливого творця біткоїн-біржі BTC-E.
Регулярно публікується в наукових журналах. Також зробила свій внесок у книгу «Фінансова криза та захист навколишнього середовища в прецедентному праві Державної ради» (Οικονομική κρίση και προστασία του περιβάλλοντος στη νομολογία του Συμβουλίου της Επικρατείας), Papazisis Publications.
15 січня 2020 прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс висунув її кандидатуру на посаду Президента Грецької Республіки, на якій її обрали 22 січня 2020; за її кандидатуру проголосував 261 із 300 депутатів Парламенту (33 утрималися, 6 відсутні).
3 листопада 2022 року, під час повномашстабного вторгнення РФ до України, Сакелларопулу прибула з офіційним візитом до Києва.
Особисте життя Редагувати
Живе зі своїм партнером, Павлосом Коцонісом, адвокатом. У неї є одна дитина від попереднього шлюбу.
Вболіває за футбольний клуб «Аріс» (Салоніки).
Посилання Редагувати
- ↑ Ποια είναι η Κατερίνα Σακελλαροπούλου — Η Καθημερινή, 2020.
- ↑ Κατερίνα Σακελλαροπούλου: Η πρώτη γυναίκα υποψήφια ως Πρόεδρος της Δημοκρατίας — Έθνος, 2020.
- ↑ http://www.presidency.gr/proedros/
- BiblioNet
- . France 24 (англ.). 22 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ . РИА Новости. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ (гр.). Η Καθημερινή. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ . news.gr. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- . iefimerida.gr (гр.). 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ Smith, Helena (16 січня 2020). (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- . biblionet.gr (гр.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- (англ.). Reuters. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- (англ.). The New York Times. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- Президент та глава Міноборони Греції прибули до Києва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.
- . star.gr (гр.). 16 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- . metrosport.gr (гр.). Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.