Катерина Лотаринзька, також Катерина Майєннська, (фр. Catherine de Lorraine, Catherine de Mayenne), (нар. 1585 — пом. 18 березня 1618) — французька принцеса з роду Ґізів, бічної гілки Лотаринзького дому, донька герцога Майєннського Шарля де Ґіза та Генрієтти Савойської-Війяр, дружина герцога Неверу та Ретеля Карла I.
| Катерина Лотаринзька | |
|---|---|
| фр. Catherine de Lorraine | |
| | |
| герцогиня-консорт | |
| Початок правління: | 1 лютого 1599 |
| Кінець правління: | 18 березня 1618 |
| | |
| Попередник: | Генрієтта Клевська |
| Наступник: | Ізабелла Клара Австрійська |
| | |
| Дата народження: | 1585 |
| Місце народження: | невідомо |
| Країна: | Неверу та Ретелю |
| Дата смерті: | 18 березня 1618 |
| Місце смерті: | Париж |
| Поховання | Неверський собор |
| Дружина: | Карл I Ґонзаґа-Неверський |
| Діти: | Франсуа, Шарль, Фердинанд, Марія Луїза, Бенедетта, Анна Марія |
| Династія: | Ґізи, Ґонзаґа |
| Батько: | Шарль де Гіз |
| Мати: | Генрієтта Савойська-Війяр |
Життєпис Редагувати
Катерина народилась близько 1585 року. Вона була третьою дитиною та старшою донькою в родині герцога Майєннського Шарля де Ґіза та його дружини Генрієтти Савойської-Війяр. Її батько в цей час губернаторствував у Бургундії.
Дівчинка мала старших братів Генріха та Шарля Еммануеля, а також в сім'ї зростала донька Рената. Від першого шлюбу матері із Мельхіором де Пре, сеньйором де Монпеза, Катерина мала двох зведених братів та двох сестер.
У грудні 1588, після загибелі свої братів Генріха та Людовіка де Ґізів, Шарль де Ґіз став главою Католицької ліги. Воював на її чолі із Генріхом Наваррським. У 1595 уклав із ним мир, втративши губернаторство над Бургундією, натомість отримавши фортеці Суассона, Сорра та Шалон-сюр-Сона, губернаторство в Іль-де-Франс та грошову компенсацію.
У віці 14 років Катерина була пошлюблена із 18-річним герцогом Неверу та Ретеля Карлом I з роду Ґонзаґа. Весілля відбулося 1 лютого 1599 в Суассоні. Благочестиве життя подружжя вважалося зразковим. У пари народилося троє синів та три донькиː
- Франсуа (1606—1622) — спадкоємець герцогств Неверу та Ретелю, одруженим не був, дітей не мав;
- Шарль (1609—1631) — герцог Майєнну у 1621—1631 роках, був одруженим з Марією Ґонзаґа, мав двох дітей;
- Фердинанд (1610—1632) — герцог Майєнну та Егійонн у 1631—1632 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Марія Луїза (1611—1667) — дружина короля Речі Посполитої Владислава IV, згодом — наступного короля Яна II Казимира, мала сина та доньку від другого шлюбу;
- Бенедетта (1614—1637) — черниця, абатиса монастиря Авене-Валь-д'Ор;
- Анна Марія (1616—1684) — була таємно одружена із Генріхом II де Гізом, згодом — з графом Едуардом Пфальц-Зіммернським, мала трьох доньок від другого шлюбу.
Герцогиня брала активну участь в адмініструванні феодів чоловіка та плануванні справ. Вона, як і Карл, була щиро благочестивою та побожною людиною. Сприяла створенню релігійних закладів, монастирів, абатств, церков, шкіл, лікарень.
Померла 18 березня 1618 в Парижі. Похована у катедральному соборі Неверу.
Її чоловік більше не одружувався. У 1627 році він став герцогом Мантуї, передавши згодом володіння їхньому онуку.
Генеалогія Редагувати
| Клод де Гіз | Антуанетта де Бурбон-Вандом | Ерколь II д'Есте | Рене Французька | Рене Савойський-Війяр | Анна де Ласкарі | Ален де Фуа де Кастійон | Франсуаза де Пре де Монпеза | ||||||||||||||||||||||||||||
| Франсуа де Гіз | Анна д'Есте | Онора II Савойський-Війяр | Жанна-Франсуаза де Ґрайї-Фуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шарль де Гіз | Генрієтта Савойська-Війяр | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Катерина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки Редагувати
- Ґізи [1] [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання Редагувати
- Профіль на Geneall.net [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Карла Ґонзаґа-Неверського [ 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)