www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катаклізмічні змінні зорі вибухові змінні 1 це змінні зорі з нерегулярним дуже значним підвищенням світності яка потім п

Катаклізмічні змінні зорі

Катаклізмічні змінні зорі (вибухові змінні) — це змінні зорі з нерегулярним, дуже значним підвищенням світності, яка потім поступово спадає до початкового, спокійного стану. Спочатку такі зорі окреслювали терміном «нова», від лат. nova — «новий», оскільки зорі, спалах яких був видимий неозброєним оком, до того не спостерігалися й на небі виглядали наче поява нових зір.
Із появою нових засобів астрономічних спостережень стало зрозуміло, що ці зорі існують як до, так і після спалаху, але вони досить слабкі, принаймні, недоступні для спостережень неозброєним оком. У подальшому з'ясувалося, що ті нові, які доступні для спостережень, виявляють змінність і в мінімумі, а за сучасними даними більшість із них має спалахувати повторно. В окремий клас катаклізмічні зорі виділено в четвертому виданні Загального каталогу змінних зір (до того їх об'єднували в один клас з еруптивними змінними — в яких відбувається активне виверження речовини з поверхні зорі в навколишній простір).

Погляд художника на катаклізмічну змінну зоряну систему

Катаклізмічні змінні — це подвійні зорі, що складаються з двох компонентів: первинного — білого карлика — та вторинного — об'єкта масообміну (здебільшого, це зоря пізнього спектрального класу, яка значно проеволюціонувала). Такі зорі перебувають на настільки близькій відстані одна до одної, що сила тяжіння білого карлика викривлює вторинну зорю й частково поглинає речовину супутника. Тому вторинну зорю часто називають також зорею-донором. Речовина, що потрапляє на білий карлик, зазвичай багата на водень, у більшості випадків утворює акреційний диск навколо нього. Акреційний диск іноді розігрівається та потужно випромінює в ультрафіолеті й рентгені. Акреційний диск може бути схильний до нестійкості, яка зрештою призводить до спалахів карликових нових, коли частина речовини з диска потрапляє на поверхню білого карлика і розігрівається (внаслідок перетворення потенційної гравітаційної енергії на тепло). Яскравіші та не такі часті спалахи нових трапляються тоді, коли густина та температура біля підніжжя накопиченого водневого шару зростає настільки, щоб запустити розгін реакцій водневого синтезу, які швидко перетворюють водневий шар на гелій.

Якщо процес акреції триває досить довго, маса білого карлика може перевищити межу Чандрасекара, що призведе до гравітаційного колапсу та вибуху наднової типу Ia, який може повністю знищити білий карлик.

Класифікація Редагувати

Катаклізмічні змінні поділяються на декілька типів, які часто отримують назви від зорі-прототипа, зазвичай, першої відкритої чи найкраще вивченої. У деяких випадках магнітне поле білого карлика є досить потужним для того, аби зруйнувати внутрішній акреційний диск, або й взагалі запобігти формуванню такого диска. Магнітні системи часто виявляють значну та змінну поляризацію світла, тому їх називають полярами; вони часто виявляють низькоамплітудні коливання світності, які вважають візуальною ознакою періоду обертання білого карлика.

(Класичні) нові Ці катаклізмічні змінні мають дуже потужні спалахи, від 6 до 19 зоряних величин, які спричинюються термоядерним синтезом речовини, що поглинається білим карликом.
Повторювані нові Спалахи цих зір характеризуються амплітудою від 4 до 9 зоряних величин, вони повторюються кожних 10 — 80 років. Прикладами є T Компаса та RS Змієносця.
Карликові нові (UG) Карликові нові, або зорі типу U Близнюків, є катаклізмічними змінними, у яких спостерігається повторюване підвищення світіння, але значно слабше за те, яке спостерігається у класичних нових.
Зорі типу Z Жирафи (UGZ) На деякий час їх світність «застигає» на певному рівні дещо нижче від пікової.
Зорі типу SU Великої Ведмедиці (UGSU) зазнають «суперспалахів», значно яскравіших, аніж типові.
Зорі типу SS Лебедя (UGSS) Зазнають спалахів двох видів періодичності.
Поляри
AM Геркулеса До цього типу належать зорі, де магнітне поле білого карлика замкнуло подвійну зоряну систему у синхронному обертанні, і речовина практично безперервним потоком надходить до білого карлика безпосередньо, замість того, аби сформувати акреційний диск.
DQ Геркулеса Також відомі як «проміжні поляри» — до цього типу належать зорі з дещо слабшим магнітним полем, аніж поле зір типу AM Геркулеса; вони мають акреційний диск, але підструктури в ньому виникають під дією магнітного поля.
VY Скульптора До цього типу належать зорі, які час від часу втрачають у світності одну або більше зоряну величину, із дуже рідкісними спалахами на кшталт карликових нових у тьмяний період. Вони можуть бути підкласом полярів.
AM Гончих Псів До цього типу належать катаклізмічні змінні системи, обома компонентами яких є білі карлики; акреційний диск складається переважно з гелію, а самі карлики становлять інтерес як джерела гравітаційних хвиль.
SW Секстанта Зорі цього типу схожі на карликові нові, але їх акреційний диск перебуває в стабільному стані, тому вони не мають спалахів; однак випромінювання диска є нерівномірним. Зазвичай вони є також затемнювано-подвійними зорями, однак видається, що це всього-лиш селективне упередження

.

Існує понад 1600 відомих систем із катаклізмічними змінними зорями. Оновлення каталогу були припинені 1 лютого 2006 року, хоча кожного року відкривають все нові й нові системи.

Відкриття Редагувати

Катаклізмічні змінні належать до тих класів астрономічних об'єктів, які найчастіше відкривають астрономи-аматори, оскільки катаклізмічна змінна у фазі спалаху є достатньо яскравою, аби її можна було виявити навіть за допомогою дуже скромних інструментів, а єдиними небесними об'єктами, які можна сплутати з такими зорями, є яскраві астероїди, рух яких добре помітний у небі щоночі.

Досить простим є також метод підтвердження того, що певний об'єкт є справді катаклізмічною змінною: вони зазвичай мають досить синювате забарвлення, проявляють швидку та значну змінність, та переважно мають незвичні емісійні лінії. Вони випромінюють світло в ультрафіолетовому та рентгенівському діапазонах; підозрюють, що вони також випромінюють і гамма-випромінювання, яке є наслідком анігіляції позитронів із ядер, багатих на протони, які утворюються під час вибуху, спричиненого ядерним синтезом, однак такі випромінювання поки що ще не були зафіксовані.

Кожного року відкривають близько шести класичних нових, у той час як моделі, створені на основі спостережень в інших галактиках, свідчать про те, що кількість таких спалахів мала б бути від 20 до 50; така невідповідність спричинена частково поганою видимістю крізь міжзоряний пил, а частково — браком спостерігачів у південній півкулі Землі, а також ускладненням спостережень у денний час та вночі при повному Місяці.

Примітки Редагувати

  1. Вибухові змінні, катаклізмічні змінні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 71—72. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Н.Н. Самусь. Глава 3. Взрывные и новоподобные переменные звезды. (Учебное пособие по курсу «Астрономия»). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015.  (рос.)
  3. Mobberley, Martin (2009). Cataclysmic Cosmic Events and How to Observe Them. New York: Springer. с. 59. ISBN 978-0-387-79945-2. (англ.)
  4. Hameury, Jean-Marie; Lasota, Jean-Pierre (04-10-2002). VY Sculptoris stars as magnetic CVs. Astronomy and Astrophysics 394 (1): 231–239. Bibcode:2002A&A...394..231H. arXiv:astro-ph/0207084. doi:10.1051/0004-6361:20021136. (англ.)
  5. . Архів оригіналу за 19 листопада 2007. Процитовано 11 січня 2015. (англ.)
  6. Downes, Ronald; et al.. . Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 11 січня 2015. (англ.)
  7. Senziani, F; Skinner, G.K.; Jean, P.; Hernanz, M. (2008). Detectability of gamma-ray emission from classical novae with Swift/BAT. Astronomy and Astrophysics 485: 223. Bibcode:2008A&A...485..223S. arXiv:0804.4791. doi:10.1051/0004-6361:200809863. (англ.)
  8. Darnley, M. J.; Bode, M. F.; Kerins, E.; Newsam, A. M.; An, J.; Baillon, P.; Belokurov, V.; Calchi Novati, S.; Carr, B. J.; Creze, M.; Evans, N. W.; Giraud-Heraud, Y.; Gould, A.; Hewett, P.; Jetzer, Ph.; Kaplan, J.; Paulin-Henriksson, S.; Smartt, S. J.; Tsapras, Y.; Weston, M. (2005). Classical novae from the POINT-AGAPE microlensing survey of M31 -- II. Rate and statistical characteristics of the nova population. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 369: 257–271. Bibcode:2006MNRAS.369..257D. arXiv:astro-ph/0509493. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.10297.x. (англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kataklizmichni zminni zori vibuhovi zminni 1 ce zminni zori z neregulyarnim duzhe znachnim pidvishennyam svitnosti yaka potim postupovo spadaye do pochatkovogo spokijnogo stanu Spochatku taki zori okreslyuvali terminom nova vid lat nova novij oskilki zori spalah yakih buv vidimij neozbroyenim okom do togo ne sposterigalisya j na nebi viglyadali nache poyava novih zir Iz poyavoyu novih zasobiv astronomichnih sposterezhen stalo zrozumilo sho ci zori isnuyut yak do tak i pislya spalahu ale voni dosit slabki prinajmni nedostupni dlya sposterezhen neozbroyenim okom U podalshomu z yasuvalosya sho ti novi yaki dostupni dlya sposterezhen viyavlyayut zminnist i v minimumi a za suchasnimi danimi bilshist iz nih maye spalahuvati povtorno 2 V okremij klas kataklizmichni zori vidileno v chetvertomu vidanni Zagalnogo katalogu zminnih zir do togo yih ob yednuvali v odin klas z eruptivnimi zminnimi v yakih vidbuvayetsya aktivne viverzhennya rechovini z poverhni zori v navkolishnij prostir Poglyad hudozhnika na kataklizmichnu zminnu zoryanu sistemuKataklizmichni zminni ce podvijni zori sho skladayutsya z dvoh komponentiv pervinnogo bilogo karlika ta vtorinnogo ob yekta masoobminu zdebilshogo ce zorya piznogo spektralnogo klasu yaka znachno proevolyucionuvala Taki zori perebuvayut na nastilki blizkij vidstani odna do odnoyi sho sila tyazhinnya bilogo karlika vikrivlyuye vtorinnu zoryu j chastkovo poglinaye rechovinu suputnika Tomu vtorinnu zoryu chasto nazivayut takozh zoreyu donorom Rechovina sho potraplyaye na bilij karlik zazvichaj bagata na voden u bilshosti vipadkiv utvoryuye akrecijnij disk navkolo nogo Akrecijnij disk inodi rozigrivayetsya ta potuzhno viprominyuye v ultrafioleti j rentgeni Akrecijnij disk mozhe buti shilnij do nestijkosti yaka zreshtoyu prizvodit do spalahiv karlikovih novih koli chastina rechovini z diska potraplyaye na poverhnyu bilogo karlika i rozigrivayetsya vnaslidok peretvorennya potencijnoyi gravitacijnoyi energiyi na teplo Yaskravishi ta ne taki chasti spalahi novih traplyayutsya todi koli gustina ta temperatura bilya pidnizhzhya nakopichenogo vodnevogo sharu zrostaye nastilki shob zapustiti rozgin reakcij vodnevogo sintezu yaki shvidko peretvoryuyut vodnevij shar na gelij Yaksho proces akreciyi trivaye dosit dovgo masa bilogo karlika mozhe perevishiti mezhu Chandrasekara sho prizvede do gravitacijnogo kolapsu ta vibuhu nadnovoyi tipu Ia yakij mozhe povnistyu znishiti bilij karlik Zmist 1 Klasifikaciya 2 Vidkrittya 3 Primitki 4 PosilannyaKlasifikaciya RedaguvatiKataklizmichni zminni podilyayutsya na dekilka tipiv yaki chasto otrimuyut nazvi vid zori prototipa zazvichaj pershoyi vidkritoyi chi najkrashe vivchenoyi U deyakih vipadkah magnitne pole bilogo karlika ye dosit potuzhnim dlya togo abi zrujnuvati vnutrishnij akrecijnij disk abo j vzagali zapobigti formuvannyu takogo diska Magnitni sistemi chasto viyavlyayut znachnu ta zminnu polyarizaciyu svitla tomu yih nazivayut polyarami voni chasto viyavlyayut nizkoamplitudni kolivannya svitnosti yaki vvazhayut vizualnoyu oznakoyu periodu obertannya bilogo karlika Klasichni novi Ci kataklizmichni zminni mayut duzhe potuzhni spalahi vid 6 do 19 zoryanih velichin yaki sprichinyuyutsya termoyadernim sintezom rechovini sho poglinayetsya bilim karlikom Povtoryuvani novi Spalahi cih zir harakterizuyutsya amplitudoyu vid 4 do 9 zoryanih velichin voni povtoryuyutsya kozhnih 10 80 rokiv 3 Prikladami ye T Kompasa ta RS Zmiyenoscya Karlikovi novi UG Karlikovi novi abo zori tipu U Bliznyukiv ye kataklizmichnimi zminnimi u yakih sposterigayetsya povtoryuvane pidvishennya svitinnya ale znachno slabshe za te yake sposterigayetsya u klasichnih novih Zori tipu Z Zhirafi UGZ Na deyakij chas yih svitnist zastigaye na pevnomu rivni desho nizhche vid pikovoyi Zori tipu SU Velikoyi Vedmedici UGSU zaznayut superspalahiv znachno yaskravishih anizh tipovi Zori tipu SS Lebedya UGSS Zaznayut spalahiv dvoh vidiv periodichnosti Polyari AM Gerkulesa Do cogo tipu nalezhat zori de magnitne pole bilogo karlika zamknulo podvijnu zoryanu sistemu u sinhronnomu obertanni i rechovina praktichno bezperervnim potokom nadhodit do bilogo karlika bezposeredno zamist togo abi sformuvati akrecijnij disk DQ Gerkulesa Takozh vidomi yak promizhni polyari do cogo tipu nalezhat zori z desho slabshim magnitnim polem anizh pole zir tipu AM Gerkulesa voni mayut akrecijnij disk ale pidstrukturi v nomu vinikayut pid diyeyu magnitnogo polya VY Skulptora Do cogo tipu nalezhat zori yaki chas vid chasu vtrachayut u svitnosti odnu abo bilshe zoryanu velichinu iz duzhe ridkisnimi spalahami na kshtalt karlikovih novih u tmyanij period Voni mozhut buti pidklasom polyariv 4 AM Gonchih Psiv Do cogo tipu nalezhat kataklizmichni zminni sistemi oboma komponentami yakih ye bili karliki akrecijnij disk skladayetsya perevazhno z geliyu a sami karliki stanovlyat interes yak dzherela gravitacijnih hvil SW Sekstanta Zori cogo tipu shozhi na karlikovi novi ale yih akrecijnij disk perebuvaye v stabilnomu stani tomu voni ne mayut spalahiv odnak viprominyuvannya diska ye nerivnomirnim Zazvichaj voni ye takozh zatemnyuvano podvijnimi zoryami odnak vidayetsya sho ce vsogo lish selektivne uperedzhennya 5 Isnuye ponad 1600 vidomih sistem iz kataklizmichnimi zminnimi zoryami 6 Onovlennya katalogu buli pripineni 1 lyutogo 2006 roku hocha kozhnogo roku vidkrivayut vse novi j novi sistemi Vidkrittya RedaguvatiKataklizmichni zminni nalezhat do tih klasiv astronomichnih ob yektiv yaki najchastishe vidkrivayut astronomi amatori oskilki kataklizmichna zminna u fazi spalahu ye dostatno yaskravoyu abi yiyi mozhna bulo viyaviti navit za dopomogoyu duzhe skromnih instrumentiv a yedinimi nebesnimi ob yektami yaki mozhna splutati z takimi zoryami ye yaskravi asteroyidi ruh yakih dobre pomitnij u nebi shonochi Dosit prostim ye takozh metod pidtverdzhennya togo sho pevnij ob yekt ye spravdi kataklizmichnoyu zminnoyu voni zazvichaj mayut dosit sinyuvate zabarvlennya proyavlyayut shvidku ta znachnu zminnist ta perevazhno mayut nezvichni emisijni liniyi Voni viprominyuyut svitlo v ultrafioletovomu ta rentgenivskomu diapazonah pidozryuyut sho voni takozh viprominyuyut i gamma viprominyuvannya yake ye naslidkom anigilyaciyi pozitroniv iz yader bagatih na protoni yaki utvoryuyutsya pid chas vibuhu sprichinenogo yadernim sintezom odnak taki viprominyuvannya poki sho she ne buli zafiksovani 7 Kozhnogo roku vidkrivayut blizko shesti klasichnih novih u toj chas yak modeli stvoreni na osnovi sposterezhen v inshih galaktikah svidchat pro te sho kilkist takih spalahiv mala b buti vid 20 do 50 8 taka nevidpovidnist sprichinena chastkovo poganoyu vidimistyu kriz mizhzoryanij pil a chastkovo brakom sposterigachiv u pivdennij pivkuli Zemli a takozh uskladnennyam sposterezhen u dennij chas ta vnochi pri povnomu Misyaci Primitki Redaguvati Vibuhovi zminni kataklizmichni zminni Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 71 72 ISBN 966 613 263 X N N Samus Glava 3 Vzryvnye i novopodobnye peremennye zvezdy Peremennye zvezdy Uchebnoe posobie po kursu Astronomiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 zhovtnya 2015 ros Mobberley Martin 2009 Cataclysmic Cosmic Events and How to Observe Them New York Springer s 59 ISBN 978 0 387 79945 2 angl Hameury Jean Marie Lasota Jean Pierre 04 10 2002 VY Sculptoris stars as magnetic CVs Astronomy and Astrophysics 394 1 231 239 Bibcode 2002A amp A 394 231H arXiv astro ph 0207084 doi 10 1051 0004 6361 20021136 angl Defining Characteristics of the SW Sextantis Stars Arhiv originalu za 19 listopada 2007 Procitovano 11 sichnya 2015 angl Downes Ronald et al A Catalog and Atlas of Cataclysmic Variables Arhiv originalu za 16 travnya 2015 Procitovano 11 sichnya 2015 angl Senziani F Skinner G K Jean P Hernanz M 2008 Detectability of gamma ray emission from classical novae with Swift BAT Astronomy and Astrophysics 485 223 Bibcode 2008A amp A 485 223S arXiv 0804 4791 doi 10 1051 0004 6361 200809863 angl Darnley M J Bode M F Kerins E Newsam A M An J Baillon P Belokurov V Calchi Novati S Carr B J Creze M Evans N W Giraud Heraud Y Gould A Hewett P Jetzer Ph Kaplan J Paulin Henriksson S Smartt S J Tsapras Y Weston M 2005 Classical novae from the POINT AGAPE microlensing survey of M31 II Rate and statistical characteristics of the nova population Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 369 257 271 Bibcode 2006MNRAS 369 257D arXiv astro ph 0509493 doi 10 1111 j 1365 2966 2006 10297 x angl Posilannya RedaguvatiKatalog ta atlas kataklizmichnih zminnih Arhivovano 16 travnya 2015 u Wayback Machine angl TPP CVcat katalog kataklizmichnih zminnih zir Arhivovano 6 listopada 2007 u Wayback Machine angl RKcat Ritter and Kolb 7 e vidannya Arhivovano 28 listopada 2007 u Wayback Machine angl CVNet vebsajt ta spilnota entuziastiv ta doslidnikiv CV Arhivovano 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine mistit ogoloshennya pro novi vidkrittya angl Posibnik dlya pochatkivciv u vivchenni kataklizmichnih zminnih Arhivovano 5 listopada 2007 u Wayback Machine maye duzhe dobru kategorizaciyu riznomanitnih klasiv zirok angl Cataclysmic Variables Arhivovano 8 chervnya 2012 u WebCite storinka NASA HEASARC angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kataklizmichni zminni zori amp oldid 35001395