Несті́йкість — явище необмеженого наростання збурення в системі будь-якої природи. Протилежність стійкості системи.
Синонімом терміну «нестійкість» є термін «нестабільність», хоча області вживання цих термінів не зовсім ідентичні.
Термін нестійкість вживається в широкому колі природничих і суспільних наук. Для кожної конкретної системи в нього вкладають специфічне значення. Наприклад, у математиці говорять про нестійкість розв'язків диференціальних рівнянь, в обчислювальній математиці — про нестійкість алгоритмів, в екології — про стійкість чи нестійкість популяції тощо.
Рекордсменом за кількістю й різноманітністю типів нестійкості є фізика плазми[джерело?].
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Shengtai Li, Hui Li «Parallel AMR Code for Compressible MHD or HD Equations» (Los Alamos National Laboratory)
- Merritt, D.; Sellwood, J. (1994), «Bending Instabilities of Stellar Systems», The Astrophysical Journal 425: 551—567, doi:10.1086/174005