www.wikidata.uk-ua.nina.az

Касимовський район Каси мовський муніципа льний райо н муніципальне утворення муніципальний район на північному сході Ря

Касимовський район

Каси́мовський муніципа́льний райо́н — муніципальне утворення (муніципальний район) на північному сході Рязанської області Росії.

Касимовський район

рос. Касимовский район

Герб Прапор
Адм. центр Касимов
Країна  Росія
Адміністративний поділ Росії|Область Рязанська область
Номерний знак 62
Населення
 - повне 29 606 (2010)
Площа
 - повна 2969 км²
Часовий пояс MSD
Дата заснування 1935
Глава муніципального утворення Попов Євген Іванович
Вебсайт kasimov.ryazangov.ru

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Касимовський район

Адміністративний центр — місто Касимов, причому місто Касимов входить до самостійного муніципального утворення у складі Рязанської області — «міський округ Касимов».

Географія Редагувати

Площа району становить 2969 км². Основні річки — Ока, Гусь, Унжа, Колп.

Історія Редагувати

Територія, на якій розміщується сучасний район, після скасування поділу на волості, повіти й губернії входила до складу Центрально-промислової області, з 3 червня 1929 року область було перейменовано на Московську. Касимовський район було утворено відповідно до постанови ВЦВК «Про нову мережу районів Московської області» 1935 року. Відповідно до постанови від 26 вересня 1937 року з Московської були виділені Тульська та Рязанська області. Касимовський район увійшов до складу новоутвореної Рязанської області. З 1963 до 1965 року, під час невдалої всесоюзної реформи з поділу на сільські та промислові райони та парторганізації, відповідно до рішень листопадового (1962) пленуму ЦК КПРС «Про перебудову партійного керівництва народним господарством», Кадомський район було ліквідовано, проте у цей час існував територіально більший Касимовський сільський район Рязанської області.

Територіальний устрій Редагувати

На території муніципального району в результаті муніципальної реформи утворено 25 муніципальних утворень — 4 міських поселення та 21 сільське:

  1. Гусевське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Гусь-Желєзний
  2. Єлатомське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Єлатьма;
  3. Лашманське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Лашма;
  4. Синтульське міське поселення, найбільший населений пункт — р.с. Синтул;
  5. Ардаб'євське сільське поселення, адміністративний центр в с. Ардаб'єво;
  6. Ахматовське сільське поселення, адміністративний центр в с. Ахматово;
  7. Балушево-Починковське сільське поселення, адміністративний центр в с. Балушеви-Починки;
  8. Булгаковське сільське поселення, адміністративний центр в с. Булгаково;
  9. Гіблицьке сільське поселення, адміністративний центр в с. Гіблиці;
  10. Дмитрієвське сільське поселення, адміністративний центр в с. Дмитрієво;
  11. Єрмоловське сільське поселення, адміністративний центр в с. Єрмолово;
  12. Ібердуське сільське поселення, адміністративний центр в с. Ібердус;
  13. Кітовське сільське поселення, адміністративний центр в с. Кітово;
  14. Клетинське сільське поселення, адміністративний центр в с. Клетино;
  15. Которовське сільське поселення, адміністративний центр в с. Которово;
  16. Крутоярське сільське поселення, адміністративний центр в с. Крутоярський;
  17. Лощининське сільське поселення, адміністративний центр в с. Лощинино;
  18. Новодеревенське сільське поселення, адміністративний центр в с. Новая Дєрєвня;
  19. Овчинніковське сільське поселення, адміністративний центр в с. Овчинніково;
  20. Первинське сільське поселення, адміністративний центр в с. Перво;
  21. Погостинське сільське поселення, адміністративний центр в с. Погост;
  22. Савостьяновське сільське поселення, адміністративний центр в с. Савостьяново;
  23. Токаревське сільське поселення, адміністративний центр в с. Токарево;
  24. Торбаєвське сільське поселення, адміністративний центр в с. Торбаєво;
  25. Шостьєнське сільське поселення, адміністративний центр в с. Шостьє;

Населення Редагувати

Населення району становить 29 606 чоловік (2010), в тому числі у міських умовах проживають 8 929 чоловік. Разом налічується 208 населених пунктів.

Адміністративний центр району — Касимов — з населенням 33 494 чоловік (2010) є самостійним муніципальним утворенням у складі Рязанської області та до складу району не входить.

Економіка Редагувати

Найбільшими підприємствами району є ВАТ «Єлатомський маслосирзавод» і ВАТ «Єлатомський приладовий завод» (виготовлення медичної апаратури). В районі 49 фермерських господарств і 19 сільськогосподарських підприємств.

Транспорт Редагувати

Через район проходять залізниця «Москва — Шилово — Касимов», автомобільні шляхи «Москва — Єгорьєвск — Тума — Касимов», «Ряжськ — Касимов — Муром — Павлово — Нижній Новгород», «Шацьк — Касимов».

Пам'ятки Редагувати

У більшості населених пунктів є своя церква. В Гусі Желєзному розміщується великий храм.

Видатні постаті Редагувати

Відомі уродженці Редагувати

  • Валерій Авдєєв (1948–2003), поет, прозаїк, член Союзу письменників СРСР.
  • Олександр Авінов (1786–1854) — навколосвітній мореплавець, дослідник берегів Аляски, начальник Чорноморського флоту, член Адміралтейств-ради.
  • Валентин Агафонов (1925–1945) — гвардії старший сержант, навідник гармати танка Т-34 47-ї гвардійської танкової бригади, Герой Радянського Союзу (одна з вулиць Касимова носить його ім'я).
  • Володимир Аксенов (1935) — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1976, 1980).
  • Веніамін Альбетков (1917–1984) , Герой Радянського Союзу.
  • Степан Ванін (1891–1951), видатний фітопатолог і деревинознавець. Засновник лісової фітопатології — науки, що виникла в СРР. Автор понад 130 наукових праць.
  • Андрій Варюхін (1900–1987), полковник, командир 47-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • Дмитро Воєводін (1902–1944), рядовий, сапер 180-го окремого саперного батальйону, Герой Радянського Союзу.
  • Олексій Волков (1890–1942) — радянський державний та партійний працівник. 1937 року — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б). У 1937-38 роках — в. о. 1-го секретаря ЦК КП(б) Білорусі. З жовтня 1938 до лютого 1940 року — 1-й секретар міського комітету ВКП(б) м. Чебоксари.
  • Анна Ганзен (1869–1942), перекладачка Андерсена та Ібсена
  • Леонід Граве (1839–1891), поет, перекладач.
  • Микола Грибков (1908–1989), капітан, командир батальйону 459-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • ТетянаЄгорова (1879–1937) — свята Російської православної церкви, долучена до числа святих як мучениця 2000 року.
  • Федір Єфремов (1918), гвардії сержант, парторг, командир відділення 92-го гвардійського окремого саперного батальйону, Герой Радянського Союзу.
  • Вадим Зубарєв (1933–1996), поет, член Союзу письменників СРСР
  • Олексій Калмиков (1921–1981), капітан, командир дивізіону 118-го артилерійського полку, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Клевезаль (1835 - після 1901) генерал-лейтенант, командир 1 батальйону лейб-гвардії Ізмайловського полку та 36-го піхотного Орловського полку, учасник придушення повстання в Польщі 1863 року та Російсько-турецької війни 1877- 1878 років, мемуарист. Генерал Клевезаль мав відзнаку за XL років бездоганну службу (1898 рік) і був нагороджений багатьма вітчизняними та іноземними орденами.
  • Марія Кисельова (уроджена Абракова) (1925), прозаїк, поет
  • Сергій Комаров (1922–1996), лейтенант, льотчик 16-го окремого авіаційного полку далекої розвідки, Герой Радянського Союзу.
  • Федір Крилов (1915–1977), старшина, парторг роти 536-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • Леонід Малюгін (1909–1968), письменник-драматург. Лауреат Державної премії СРСР. Його ім'ям 1976 року було названо Касимовську центральну районну бібліотеку.
  • Олександр Нікітін (1912–1986) — лейтенант, командир роти 230-го танкового полку, Герой Радянського Союзу.
  • Олександр Оленін (1865–1944), композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР. Автор опери «Кудяер».
  • Олексій Петропавлов (1924–1974), командир роти 520-го стрілецького полку, Герой Радянського Союзу.
  • Олександр Поклікушкін (1913–1945), капітан, заступник командира ескадрильї 74-го гвардійського авіаційного полку, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Рубченков (1922–1977), молодший лейтенант, Комсорг стрілецького батальйону 1263-го стрілецького полку 381-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Катерина Рябова (1921–1974), лейтенант, штурман ескадрильї 46-го гвардійського авіаційного полку нічних бомбардувальників, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Семенов (1923), поет, член Союзу письменників СРСР
  • Микола Соколов (1923–1984), сержант, командир відділення 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Микола Соколов (1896–1940) — радянський державний діяч, голова правління Держбанку СРСР.
  • Дмитро Тарасов (1919–1989), старший лейтенант, командир ланки 6-го окремого гвардійського штурмового авіаційного полку 3-ї повітряної армії, Герой Радянського Союзу.
  • Іван Тумаков (1918–1993), живописець, член Союзу художників СРСР.
  • Федір Фортінський (1846–1902), ректор Імператорського університету святого Володимира в Києві.
  • Андрій Цаплін (1923–1944), рядовий, бронебійник роти протитанкових рушниць 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Олексій Чубаров (1913–1964), лейтенант, командир стрілецької роти 1-го стрілецького полку 99-ї стрілецької дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Борис Шишаєв (1946), поет, прозаїк, член Союзу письменників СРСР.
  • Матвій Штрякін (1915–1990), лейтенант, командир ланки 810-го штурмового авіаційного полку 225-ї штурмової авіаційної дивізії, Герой Радянського Союзу.
  • Антон Щербаков (1908–1978), прозаїк.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 29 липня 2012. 
  2. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 29 липня 2012. 
  3. ↑ Рязанська область. Адміністративно-територіальний поділ. Довідник. Рязань: Новий час. 1997 р. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2012. 
  4. Касимовський район\\Міністерство економічного розвитку та зовнішньоекономічних зв'язків Рязанської області[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Kasi movskij municipa lnij rajo n municipalne utvorennya municipalnij rajon na pivnichnomu shodi Ryazanskoyi oblasti Rosiyi Kasimovskij rajonros Kasimovskij rajonGerb PraporAdm centr KasimovKrayina RosiyaAdministrativnij podil Rosiyi Oblast Ryazanska oblastNomernij znak 62Naselennya povne 29 606 1 2010 Plosha povna 2969 km Chasovij poyas MSDData zasnuvannya 1935Glava municipalnogo utvorennya Popov Yevgen Ivanovich 2 Vebsajt kasimov ryazangov ruVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Kasimovskij rajonAdministrativnij centr misto Kasimov prichomu misto Kasimov vhodit do samostijnogo municipalnogo utvorennya u skladi Ryazanskoyi oblasti miskij okrug Kasimov Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Teritorialnij ustrij 4 Naselennya 5 Ekonomika 5 1 Transport 6 Pam yatki 7 Vidatni postati 7 1 Vidomi urodzhenci 8 Primitki 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiPlosha rajonu stanovit 2969 km Osnovni richki Oka Gus Unzha Kolp Istoriya RedaguvatiTeritoriya na yakij rozmishuyetsya suchasnij rajon pislya skasuvannya podilu na volosti poviti j guberniyi vhodila do skladu Centralno promislovoyi oblasti z 3 chervnya 1929 roku oblast bulo perejmenovano na Moskovsku Kasimovskij rajon bulo utvoreno vidpovidno do postanovi VCVK Pro novu merezhu rajoniv Moskovskoyi oblasti 1935 roku 3 Vidpovidno do postanovi vid 26 veresnya 1937 roku z Moskovskoyi buli vidileni Tulska ta Ryazanska oblasti Kasimovskij rajon uvijshov do skladu novoutvorenoyi Ryazanskoyi oblasti Z 1963 do 1965 roku pid chas nevdaloyi vsesoyuznoyi reformi z podilu na silski ta promislovi rajoni ta partorganizaciyi vidpovidno do rishen listopadovogo 1962 plenumu CK KPRS Pro perebudovu partijnogo kerivnictva narodnim gospodarstvom Kadomskij rajon bulo likvidovano prote u cej chas isnuvav teritorialno bilshij Kasimovskij silskij rajon Ryazanskoyi oblasti 3 Teritorialnij ustrij RedaguvatiNa teritoriyi municipalnogo rajonu v rezultati municipalnoyi reformi utvoreno 25 municipalnih utvoren 4 miskih poselennya ta 21 silske Gusevske miske poselennya najbilshij naselenij punkt r s Gus Zhelyeznij Yelatomske miske poselennya najbilshij naselenij punkt r s Yelatma Lashmanske miske poselennya najbilshij naselenij punkt r s Lashma Sintulske miske poselennya najbilshij naselenij punkt r s Sintul Ardab yevske silske poselennya administrativnij centr v s Ardab yevo Ahmatovske silske poselennya administrativnij centr v s Ahmatovo Balushevo Pochinkovske silske poselennya administrativnij centr v s Balushevi Pochinki Bulgakovske silske poselennya administrativnij centr v s Bulgakovo Giblicke silske poselennya administrativnij centr v s Giblici Dmitriyevske silske poselennya administrativnij centr v s Dmitriyevo Yermolovske silske poselennya administrativnij centr v s Yermolovo Iberduske silske poselennya administrativnij centr v s Iberdus Kitovske silske poselennya administrativnij centr v s Kitovo Kletinske silske poselennya administrativnij centr v s Kletino Kotorovske silske poselennya administrativnij centr v s Kotorovo Krutoyarske silske poselennya administrativnij centr v s Krutoyarskij Loshininske silske poselennya administrativnij centr v s Loshinino Novoderevenske silske poselennya administrativnij centr v s Novaya Dyeryevnya Ovchinnikovske silske poselennya administrativnij centr v s Ovchinnikovo Pervinske silske poselennya administrativnij centr v s Pervo Pogostinske silske poselennya administrativnij centr v s Pogost Savostyanovske silske poselennya administrativnij centr v s Savostyanovo Tokarevske silske poselennya administrativnij centr v s Tokarevo Torbayevske silske poselennya administrativnij centr v s Torbayevo Shostyenske silske poselennya administrativnij centr v s Shostye Naselennya RedaguvatiNaselennya rajonu stanovit 29 606 cholovik 2010 v tomu chisli u miskih umovah prozhivayut 8 929 cholovik Razom nalichuyetsya 208 naselenih punktiv Administrativnij centr rajonu Kasimov z naselennyam 33 494 cholovik 2010 ye samostijnim municipalnim utvorennyam u skladi Ryazanskoyi oblasti ta do skladu rajonu ne vhodit Ekonomika RedaguvatiNajbilshimi pidpriyemstvami rajonu ye VAT Yelatomskij maslosirzavod i VAT Yelatomskij priladovij zavod vigotovlennya medichnoyi aparaturi V rajoni 49 fermerskih gospodarstv i 19 silskogospodarskih pidpriyemstv 4 Transport Redaguvati Cherez rajon prohodyat zaliznicya Moskva Shilovo Kasimov avtomobilni shlyahi Moskva Yegoryevsk Tuma Kasimov Ryazhsk Kasimov Murom Pavlovo Nizhnij Novgorod Shack Kasimov Pam yatki RedaguvatiU bilshosti naselenih punktiv ye svoya cerkva V Gusi Zhelyeznomu rozmishuyetsya velikij hram Vidatni postati RedaguvatiVidomi urodzhenci Redaguvati Valerij Avdyeyev 1948 2003 poet prozayik chlen Soyuzu pismennikiv SRSR Oleksandr Avinov 1786 1854 navkolosvitnij moreplavec doslidnik beregiv Alyaski nachalnik Chornomorskogo flotu chlen Admiraltejstv radi Valentin Agafonov 1925 1945 gvardiyi starshij serzhant navidnik garmati tanka T 34 47 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi Geroj Radyanskogo Soyuzu odna z vulic Kasimova nosit jogo im ya Volodimir Aksenov 1935 lotchik kosmonavt SRSR dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1976 1980 Veniamin Albetkov 1917 1984 Geroj Radyanskogo Soyuzu Stepan Vanin 1891 1951 vidatnij fitopatolog i derevinoznavec Zasnovnik lisovoyi fitopatologiyi nauki sho vinikla v SRR Avtor ponad 130 naukovih prac Andrij Varyuhin 1900 1987 polkovnik komandir 47 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu Dmitro Voyevodin 1902 1944 ryadovij saper 180 go okremogo sapernogo bataljonu Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksij Volkov 1890 1942 radyanskij derzhavnij ta partijnij pracivnik 1937 roku 2 j sekretar Moskovskogo miskogo komitetu VKP b U 1937 38 rokah v o 1 go sekretarya CK KP b Bilorusi Z zhovtnya 1938 do lyutogo 1940 roku 1 j sekretar miskogo komitetu VKP b m Cheboksari Anna Ganzen 1869 1942 perekladachka Andersena ta Ibsena Leonid Grave 1839 1891 poet perekladach Mikola Gribkov 1908 1989 kapitan komandir bataljonu 459 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu TetyanaYegorova 1879 1937 svyata Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi doluchena do chisla svyatih yak muchenicya 2000 roku Fedir Yefremov 1918 gvardiyi serzhant partorg komandir viddilennya 92 go gvardijskogo okremogo sapernogo bataljonu Geroj Radyanskogo Soyuzu Vadim Zubaryev 1933 1996 poet chlen Soyuzu pismennikiv SRSR Oleksij Kalmikov 1921 1981 kapitan komandir divizionu 118 go artilerijskogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu Volodimir Klevezal 1835 pislya 1901 general lejtenant komandir 1 bataljonu lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku ta 36 go pihotnogo Orlovskogo polku uchasnik pridushennya povstannya v Polshi 1863 roku ta Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv memuarist General Klevezal mav vidznaku za XL rokiv bezdogannu sluzhbu 1898 rik i buv nagorodzhenij bagatma vitchiznyanimi ta inozemnimi ordenami Mariya Kiselova urodzhena Abrakova 1925 prozayik poet Sergij Komarov 1922 1996 lejtenant lotchik 16 go okremogo aviacijnogo polku dalekoyi rozvidki Geroj Radyanskogo Soyuzu Fedir Krilov 1915 1977 starshina partorg roti 536 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu Leonid Malyugin 1909 1968 pismennik dramaturg Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Jogo im yam 1976 roku bulo nazvano Kasimovsku centralnu rajonnu biblioteku Oleksandr Nikitin 1912 1986 lejtenant komandir roti 230 go tankovogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Olenin 1865 1944 kompozitor zasluzhenij diyach mistectv RRFSR Avtor operi Kudyaer Oleksij Petropavlov 1924 1974 komandir roti 520 go strileckogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Poklikushkin 1913 1945 kapitan zastupnik komandira eskadrilyi 74 go gvardijskogo aviacijnogo polku Geroj Radyanskogo Soyuzu Volodimir Rubchenkov 1922 1977 molodshij lejtenant Komsorg strileckogo bataljonu 1263 go strileckogo polku 381 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Katerina Ryabova 1921 1974 lejtenant shturman eskadrilyi 46 go gvardijskogo aviacijnogo polku nichnih bombarduvalnikiv Geroj Radyanskogo Soyuzu Volodimir Semenov 1923 poet chlen Soyuzu pismennikiv SRSR Mikola Sokolov 1923 1984 serzhant komandir viddilennya 1118 go strileckogo polku 333 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Mikola Sokolov 1896 1940 radyanskij derzhavnij diyach golova pravlinnya Derzhbanku SRSR Dmitro Tarasov 1919 1989 starshij lejtenant komandir lanki 6 go okremogo gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 3 yi povitryanoyi armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Ivan Tumakov 1918 1993 zhivopisec chlen Soyuzu hudozhnikiv SRSR Fedir Fortinskij 1846 1902 rektor Imperatorskogo universitetu svyatogo Volodimira v Kiyevi Andrij Caplin 1923 1944 ryadovij bronebijnik roti protitankovih rushnic 310 go strileckogo polku 8 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksij Chubarov 1913 1964 lejtenant komandir strileckoyi roti 1 go strileckogo polku 99 yi strileckoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Boris Shishayev 1946 poet prozayik chlen Soyuzu pismennikiv SRSR Matvij Shtryakin 1915 1990 lejtenant komandir lanki 810 go shturmovogo aviacijnogo polku 225 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Anton Sherbakov 1908 1978 prozayik Primitki Redaguvati Tablicya 2 Chiselnist naselennya rajoniv ta miskih naselenih punktiv sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2012 Glavi municipalnih rajoniv ta miskih okrugiv Ryazanskoyi oblasti Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2009 Procitovano 29 lipnya 2012 a b Ryazanska oblast Administrativno teritorialnij podil Dovidnik Ryazan Novij chas 1997 r Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2012 Kasimovskij rajon Ministerstvo ekonomichnogo rozvitku ta zovnishnoekonomichnih zv yazkiv Ryazanskoyi oblasti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Posilannya RedaguvatiVidomosti na sajti oblasnoyi administraciyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kasimovskij rajon amp oldid 36265022