Анастасія Валеріївна Карпенко (нар. 9 березня 1983, Київ, УРСР, СРСР) — українська акторка, відома за ролями кардіохірурга Оксани Ковальчук у телесеріалі «Лікар Ковальчук» та Дани Романової у телесеріалі «За три дні до кохання».
Анастасія Карпенко | |
---|---|
Ім'я при народженні | Анастасія Валеріївна Карпенко |
Інші імена | Анастасія Тритенко |
Народилася | 9 березня 1983 (40 років) Київ, УРСР, СРСР |
Національність | українка |
Громадянство | Україна |
Діяльність | акторка |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Заклад | Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра |
Роки діяльності | 2004 — донині |
У шлюбі з | Тритенко Олексій Олександрович |
Провідні ролі | Оксана Ковальчук «Лікар Ковальчук» |
IMDb | ID nm9580406 |
|
Життєпис Редагувати
Анастасія Карпенко народилася 9 березня 1983 року в Києві. У неї є рідний брат Єгор.
У 2006 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, майстерня Е. М. Митницького.
З 2004 року Анастасія Карпенко акторка Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Особисте життя Редагувати
Була одружена з українським актором Олексієм Тритенком.
Займаєтеся класичним та тайським боксом
Театр Редагувати
- «Глядачі на виставу не допускаються!» Майкла Фрейна[en]; режисер-постановник: Юрій Одинокий, роль —Поппі Нортон, помічниця режисера
- «Дикун» Алехандро Касона; режисер-постановник: Олексій Лісовець, роль — Марга
- «Три сестри» Антона Чехова; режисер-постановник: Едуард Митницький, роль — Маша
- «Повернення блудного батька»; режисер-постановник: Ілля Ноябрьов, роль — Сестра
- «Таємниці королівського палацу» Леоніда Жуховицкого; режисер-постановник: Катерина Степанкова, роль — Принцеса
- «Спокусити, але не закохатися» Едварда Радзінського; режисер-постановник: Максим Михайличенко, роль — жінка Дон Жуана
- «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра; режисер-постановник: Олексій Лісовець, роль — жінка сім'ї Капулетті
- «Рогоносець» Фернана Кроммелінка; режисер-постановник: Олексій Лісовець, роль — Корнелія
- «26 кімнат ...» Антона Чехова; режисер-постановник: Едуард Митницький, роль — Юлія Степанівна
- «Голубчики мої! ..» за творами Федора Достоєвського та Олександра Володіна; режисер-постановник: Юрій Погребничко, роль — Дуняша (Авдотья Романівна)
- «Небезпечні зв'язки» П'єра Шодерло де Лакло; режисер-постановник: Андрій Білоус, роль — Мадам де Турвель, Сесіль де Воланж
- «Дрібний біс» Федора Сологуба; режисер-постановник: Олексій Лісовець, роль — Валерія
- «Не все коту масляна» Олександра Островського; режисер-постановник: Олексій Лісовець, роль — Агнічка, Меланія
- «Річард ІІІ» Вільяма Шекспіра; режисер-постановник: Андрій Білоус, роль — Леді Анна
- «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна»; режисер-постановник: Олександр Кобзар та Андрій Самінін, роль — Раїса, Капітоліна
- «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана; режисер-постановник: Андрій Білоус, роль — Роксана
Фільмографія Редагувати
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2018 | с | «Дім надії» | рос. Дом надежды | Надія, головна роль |
2018 | с | «За три дні до кохання» | рос. За три дня до любви | Дана Романова, головна роль |
2018 | с | «Свідки» | рос. Свидетели | епізодична роль |
2017—2018 | с | «Лікар Ковальчук» | Оксана Ковальчук, головна роль | |
2017 | с | «Що робить твоя дружина?» | рос. Что делает твоя жена? | Вікторія Шаповал |
2017 | с | «Танець метелика» | рос. Танец мотылька | Еліна |
2017 | с | «Слуга народу-2. Від любові до імпічменту» | рос. Слуга народа-2. От любви до импичмента | Яна Клименко, опозиційна журналістка |
2017 | ф | «Казка про гроші» | Катря | |
2016 | с | «Підкидьки» | рос. Подкидыши | Соня |
2016 | с | «На лінії життя» | рос. На линии жизни | Ганна |
2016 | с | «Чуже життя» | рос. Чужая жизнь | Ніна |
2016 | с | «Друге життя» | рос. Вторая жизнь | Ольга, головна роль |
2015 | с | «Слуга народу» | рос. Слуга народа | Яна Клименко, опозиційна журналістка |
2015 | кф | «Хлам» | головна роль | |
2014 | с | «Гречанка» | рос. Гречанка | Марина |
2014 | с | «Все повернеться» | рос. Всё вернётся | Таня |
2012 | с | «Жіночий лікар» | рос. Женский доктор | Христина Полікарпова |
2012 | с | «Генеральська невістка» | рос. Генеральская сноха | Галя |
2011 | с | «Лють» | рос. Ярость | медсестра |
2011 | с | «Темні води» | рос. Тёмные воды | Люся |
2010 | с | «Брат за брата» | рос. Брат за брата | епізодична роль |
2008 | с | «За все тобі дякую-3» | рос. За все тебя благодарю-3 | епізодична роль |
2007 | ф | «Фабрика щастя» | рос. Фабрика счастья | епізодична роль |
2007 | с | «Третій зайвий» | рос. Третий лишний | епізодична роль |
2006 | с | «Вовчиця» | рос. Волчица | епізодична роль |
2005—2006 | с | «Леся + Рома» | епізодична роль | |
2004 | с | «Попіл Феніксу» | рос. Пепел Феникса | епізодична роль (немає у титра) |
2020—2006 | с | «Зречення» |
Примітки Редагувати
- https://drama-comedy.kiev.ua/collective/anastasiya-karpenko/
- Марія Ряпулова (2 листопада 2017). . «Детектор медіа». Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- . 1+1. 27.05.2019. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- «Повернення блудного батька»[недоступне посилання з листопадаа 2019] на сайті «Театр»
- «Не все коту масляна». Процитовано 7 липня 2019.
- «Укрінформ». Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 7 липня 2019.
- . «Інтер». Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 7 липня 2019.
- . LB.ua. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 7 липня 2019.
Посилання Редагувати
- Анастасія Карпенко на сайті «Theatre.love»
- Анастасія Карпенко [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Анастасія Карпенко у соцмережі «Facebook»
- Анастасія Карпенко на сайті IMDb (англ.)