Карл I князь Ліхтенштейну Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Карл I Карл фон Ліхтенштейн нім Karl vo

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Карл I.

Карл фон Ліхтенштейн (нім. Karl von und zu Liechtenstein; *30 липня 1569 — †12 лютого 1627) — родоначальник княжого роду Ліхтенштейнів, вірнопідданий Габсбургів у роки Тридцятирічної війни, що отримав від імператора княжий титул. Перший серед Ліхтенштейнів кавалер Ордена Золотого руна.

Карл I фон Ліхтенштейн
нім. Karl І. von und zu Liechtenstein

Карл I фон Ліхтенштейн

Портрет 1625 року

Перший князь Ліхтенштейну

Спадкоємець:

Карл Ейсебіус Ліхтенштейн

Народження:

30 липня 1569
Валтіце^d

Смерть:

12 лютого 1627 (57 років)
Прага, Чехія

Поховання:

Сімейна гробниця Ліхтенштейнів^d

Рід:

Ліхтенштейни

Батько:

Гартманн II фон унд цу Ліхтенштейн

Мати:

Анна Марія цу Ортенбург

Шлюб:

Baroness Anna Marie von Boskowicz und Schwarzenberg^d

Діти:

Анна Марія
Франциска Барбара
Карл Ейсебіус

Нагороди:

Кавалер ордена Золотого руна

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Карл був старшим сином Гартманна II фон Ліхтенштейна та Анни Марії цу Ортенбург. Хоча виховувався він у протестантській вірі, у 1599 році Карл перейшов у католицизм і вступив на службу до імператора Священної Римської імперії Рудольфа II, який незабаром призначає його на посаду головного інтенданта. На цій посаді Карл перебував до 1607 року.

У суперечці за землі між імператором та спадкоємцем престолу ерцгерцогом Матіасом, Карл приймає сторону другого, за що той, на знак подяки, дарує Карлу в 1608 році спадковий титул князя.

У 1614 році князь Карл I приєднує до своїх земель сілезьке герцогство Троппау.

Під час Тридцятирічної війни Карл виступає на боці Католицької ліги. Він бере участь у придушенні Богемського повстання, в арештах і стратах уцілілих учасників битви на Білій Горі. У подяку за це, у 1622 році імператор Фердинанд II призначає Карла на посаду губернатора і віце-регента Богемії та робить кавалером Ордена Золотого Руна. У тому ж році Карл приєднує до своїх володінь герцогство Егерндорф і ряд володінь, конфіскованих у заколотників.

Після смерті Карла 12 лютого 1627 року, князівський титул, відповідно до сімейної угоди 1606 року, успадковує його старший син Карл Ейсебіус.

Родина Редагувати

Крім Карла, у Гартманна II, який належав до Нікольсбурзької (нім. Nikolsburger) гілки династії Ліхтенштейн, та його дружини Анни Марії цу Ортенбург, було ще, принаймні, двоє синів: Максиміліан (нім. Maximilian) та Гундакер (нім. Gundaker).

Прийнявши католицизм та вступивши на службу до імператора, брати уклали у 1606 році нову Сімейну угоду, згідно з якою, старший син найстарішої гілки династії отримував право називатися спадкоємцем та міг представляти династію як Регент Роду Ліхтенштейн. Умови цієї угоди, включно з іншими уточненнями, були об'єднані у новому Законі про Княжу династію 1993 року, який сформував основні права спадкоємства трону в Князівстві Ліхтенштейн.

Діти Редагувати

У 1592 році Карл одружився з Анною Марією фон Чорна-Гора унд Аусзе (нім. Anna Maria Schembera von Czernahor von Boskowitz, 1569–1625), з якою у нього було, принаймні, четверо дітей:

Анна Марія (7 грудня 1597 — 26 квітня 1640);
Франциска Барбара (1604–1655);
Генріх (помер у дитинстві);
Карл Ейсебіус (12 вересня 1611 — 5 квітня 1684).

Примітки Редагувати

Правляча династія. Портал «Князівство Ліхтенштейн» [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання Редагувати

(англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл І, князь Ліхтенштейну

Див. також Редагувати

[1] Правляча династія. Портал «Князівство Ліхтенштейн» [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.](рос.)