www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карликові нові або зорі типу U Близнят U Gem UG один з класів катаклізмічних змінних зір 1 тісна подвійна система в якій

Карликові нові

Карликові нові або зорі типу U Близнят (U Gem, UG) — один з класів катаклізмічних змінних зір — тісна подвійна система, в якій один з компонентів — білий карлик, на який акреціює речовина з супутника. Вони подібні до класичних нових зір тим, що білий карлик бере участь у періодичних спалахах, але механізми спалахів різні: у класичних нових зір спалах — результат термоядерної реакції й детонації акреційованого водню, тоді як сучасна теорія припускає, що спалах карликової нової — результат нестабільності акреційного диску, коли газ у ньому досягає критичної температури, що призводить до зміни в'язкості й частина речовини випадає на білий карлик, у результаті чого вивільняється велика кількість енергії.

Карликова нова HT Кассіопеї під час спалаху (видима зоряна величина ~ 13.4m) 12 листопада 2010 року
Крива блиску прихованою карликової нової HT Кассіопеї під час спалаху 4 листопада 2010: чітко видно спади під час затемнення «гарячої плями» й підйоми під дією акреційного диска

Карликові нові є тісними подвійними системами, що складаються з карлика або субгіганта спектрального класу К-М, а також білого карлика, оточеного акреційним диском. Орбітальний період системи лежить у діапазоні від 0,05 до 0,5 днів. Зазвичай спостерігаються лише невеликі, в деяких випадках — швидкі — коливання світності, але час від часу яскравість системи швидко зростає на кілька порядків, після чого повертається до початкового стану за час від декількох днів до місяця й більше. Інтервали між двома послідовними спалахами зір цього типу можуть значно відрізнятися, але кожна зоря характеризується деяким середнім значенням цих інтервалів. Це означає, що цикл відповідає певній середній амплітуді зміни яскравості. Також існує залежність — чим довший цикл, тим більша амплітуда. Ці системи часто є джерелами рентгенівського випромінювання. Спектр системи в мінімумі світності — неперервний, з широкими лініями випромінювання водню та гелію. При максимальній світності ці лінії майже зникають або стають слабкими лініями поглинання. Деякі з цих систем затемнювані, можливо, їх головний мінімум обумовлений затемненням «гарячої плями», яка виникає, коли речовина з акреційного диска випадає на поверхню білого карлика.

Відповідно до характеристик зміни світності, карликові нові поділяють на три підтипи:

  • Зорі типу SS Лебедя (SS Cygni, UGSS), для яких характерне збільшення яскравості на 2-6m (зоряних величин) упродовж 1-2 днів, і повернення до початкової яскравості впродовж кількох наступних днів. Їх цикл змінності лежить у межах від 10 до кількох тисяч днів;
  • Зорі типу SU Великої Ведмедиці (SU Ursae Majoris, UGSU), які є найяскравішими серед цих трьох типів і, на додаток до звичайних спалахів, мають довші «надспалахи». Їх нормальні (короткі) спалахи аналогічні до зір типу SS Лебедя, а «надмаксимуми» яскравіші на 2m і тривають значно довше (уп'ятеро або й більше), але бувають вони в кілька разів рідше. У «надмаксимумі» яскравості на криві блиску накладаються періодичні «надгорби», періоди яких близькі до орбітальних, а зміни амплітуди становлять близько 0,2-0,3m. Їх орбітальні періоди коротші від 0,1 дня; вони мають супутника спектрального класу M. Зорі типу SU Великої Ведмедиці можна поділити на зорі типу ER Великої Ведмедиці й зорі типу WZ Стріли.
  • Зорі типу Z Жирафи (Z Camelopardalis, UGZ) також показують циклічні спалахи, але іноді після спалаху вони не повертаються до початкової яскравості, а протягом декількох циклів зберігають світність між максимальною й мінімальною. Їх період змінності — від 10 до 40 днів, тоді як амплітуди зміни блиску — від 2m до 5m.

Карликові нові відрізняються від класичних нових зір і за іншими показниками. Їх світність менша й їх періоди зміни блиску, як правило, змінюються в масштабах від декількох днів до десятиріч. Світність спалаху збільшується на кожному інтервалі повторюваності, також збільшується їх орбітальний період, оскільки під час акреції лише частина речовини випадає на білий карлик, а інша частина викидається в космос, виносячи орбітальний момент. Дослідження за допомогою космічного телескопа Хаббл показали, що ці залежності можуть зробити карликові нові корисними стандартними свічками для вимірювання космічних відстаней.

Примітки Редагувати

  1. ЗКЗЗ [ 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Загальний каталог змінних зір(англ.)
  2. ↑ . Архів оригіналу за 15 серпня 2006. Процитовано 15 серпня 2006. 
  3. ↑ «Calibrating Dwarf Novae». Sky & Telescope, September 2003, p. 20.
  4. . Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 4 липня 2015. 
  5. Карликові нові // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 206—207. — ISBN 966-613-263-X.
  6. . Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 4 липня 2015. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karlikovi novi abo zori tipu U Bliznyat U Gem UG odin z klasiv kataklizmichnih zminnih zir 1 tisna podvijna sistema v yakij odin z komponentiv bilij karlik na yakij akreciyuye rechovina z suputnika Voni podibni do klasichnih novih zir tim sho bilij karlik bere uchast u periodichnih spalahah ale mehanizmi spalahiv rizni u klasichnih novih zir spalah rezultat termoyadernoyi reakciyi j detonaciyi akrecijovanogo vodnyu todi yak suchasna teoriya pripuskaye sho spalah karlikovoyi novoyi rezultat nestabilnosti akrecijnogo disku koli gaz u nomu dosyagaye kritichnoyi temperaturi sho prizvodit do zmini v yazkosti j chastina rechovini vipadaye na bilij karlik u rezultati chogo vivilnyayetsya velika kilkist energiyi 2 3 Karlikova nova HT Kassiopeyi pid chas spalahu vidima zoryana velichina 13 4m 12 listopada 2010 roku Kriva blisku prihovanoyu karlikovoyi novoyi HT Kassiopeyi pid chas spalahu 4 listopada 2010 chitko vidno spadi pid chas zatemnennya garyachoyi plyami j pidjomi pid diyeyu akrecijnogo diskaKarlikovi novi ye tisnimi podvijnimi sistemami sho skladayutsya z karlika abo subgiganta spektralnogo klasu K M a takozh bilogo karlika otochenogo akrecijnim diskom Orbitalnij period sistemi lezhit u diapazoni vid 0 05 do 0 5 dniv Zazvichaj sposterigayutsya lishe neveliki v deyakih vipadkah shvidki kolivannya svitnosti ale chas vid chasu yaskravist sistemi shvidko zrostaye na kilka poryadkiv pislya chogo povertayetsya do pochatkovogo stanu za chas vid dekilkoh dniv do misyacya j bilshe Intervali mizh dvoma poslidovnimi spalahami zir cogo tipu mozhut znachno vidriznyatisya ale kozhna zorya harakterizuyetsya deyakim serednim znachennyam cih intervaliv Ce oznachaye sho cikl vidpovidaye pevnij serednij amplitudi zmini yaskravosti Takozh isnuye zalezhnist chim dovshij cikl tim bilsha amplituda Ci sistemi chasto ye dzherelami rentgenivskogo viprominyuvannya Spektr sistemi v minimumi svitnosti neperervnij z shirokimi liniyami viprominyuvannya vodnyu ta geliyu Pri maksimalnij svitnosti ci liniyi majzhe znikayut abo stayut slabkimi liniyami poglinannya Deyaki z cih sistem zatemnyuvani mozhlivo yih golovnij minimum obumovlenij zatemnennyam garyachoyi plyami yaka vinikaye koli rechovina z akrecijnogo diska vipadaye na poverhnyu bilogo karlika 4 Vidpovidno do harakteristik zmini svitnosti karlikovi novi podilyayut na tri pidtipi 5 Zori tipu SS Lebedya SS Cygni UGSS dlya yakih harakterne zbilshennya yaskravosti na 2 6m zoryanih velichin uprodovzh 1 2 dniv i povernennya do pochatkovoyi yaskravosti vprodovzh kilkoh nastupnih dniv Yih cikl zminnosti lezhit u mezhah vid 10 do kilkoh tisyach dniv Zori tipu SU Velikoyi Vedmedici SU Ursae Majoris UGSU yaki ye najyaskravishimi sered cih troh tipiv i na dodatok do zvichajnih spalahiv mayut dovshi nadspalahi Yih normalni korotki spalahi analogichni do zir tipu SS Lebedya a nadmaksimumi yaskravishi na 2m i trivayut znachno dovshe up yatero abo j bilshe ale buvayut voni v kilka raziv ridshe U nadmaksimumi yaskravosti na krivi blisku nakladayutsya periodichni nadgorbi periodi yakih blizki do orbitalnih a zmini amplitudi stanovlyat blizko 0 2 0 3m Yih orbitalni periodi korotshi vid 0 1 dnya voni mayut suputnika spektralnogo klasu M Zori tipu SU Velikoyi Vedmedici mozhna podiliti na zori tipu ER Velikoyi Vedmedici j zori tipu WZ Strili 6 Zori tipu Z Zhirafi Z Camelopardalis UGZ takozh pokazuyut ciklichni spalahi ale inodi pislya spalahu voni ne povertayutsya do pochatkovoyi yaskravosti a protyagom dekilkoh cikliv zberigayut svitnist mizh maksimalnoyu j minimalnoyu Yih period zminnosti vid 10 do 40 dniv todi yak amplitudi zmini blisku vid 2m do 5m Karlikovi novi vidriznyayutsya vid klasichnih novih zir i za inshimi pokaznikami Yih svitnist mensha j yih periodi zmini blisku yak pravilo zminyuyutsya v masshtabah vid dekilkoh dniv do desyatirich 2 Svitnist spalahu zbilshuyetsya na kozhnomu intervali povtoryuvanosti takozh zbilshuyetsya yih orbitalnij period oskilki pid chas akreciyi lishe chastina rechovini vipadaye na bilij karlik a insha chastina vikidayetsya v kosmos vinosyachi orbitalnij moment Doslidzhennya za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Habbl pokazali sho ci zalezhnosti mozhut zrobiti karlikovi novi korisnimi standartnimi svichkami dlya vimiryuvannya kosmichnih vidstanej 2 3 Primitki Redaguvati ZKZZ Arhivovano 23 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Zagalnij katalog zminnih zir angl a b v CVnet Introduction to CVs Arhiv originalu za 15 serpnya 2006 Procitovano 15 serpnya 2006 a b Calibrating Dwarf Novae Sky amp Telescope September 2003 p 20 U Geminorum star Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 4 lipnya 2015 Karlikovi novi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 206 207 ISBN 966 613 263 X SU Ursae Majoris star Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karlikovi novi amp oldid 38879202