Карада́г, або Кара́-Да́г, (крим. Qaradağ) — гірський масив у Кримських горах, назва в перекладі з кримськотатарської означає «Чорна гора». Це стародавній згаслий вулкан, який діяв 120—160 млн років тому. Єдиний древній вулкан, що зберігся в Східній Європі та Україні. Розміщений на території Феодосійської міськради.
Кара-Даг крим. Qara dağ, Къара дагъ | |
| «Чорна гора» | |
| Гора Кара-Даг | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Є частиною | Кримські гори |
| Геологія | Вулканічні породи, мінерали |
| Період | 120—160 млн років тому |
| Гороутворення | Вулканічне виверження |
| Довжина | 8 км |
| Найвища точка | гора Свята |
| - координати | 44°55′55″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 44.93194° пн. ш. 35.22889° сх. д. |
| - висота | 576 м |
| Розташування | Східна частина Головного пасма Кримських гір |
| Кара-Даг у Вікісховищі |
Загальний опис ред.
Найвища вершина — гора Свята (576 м) за радянських часів називалася просто Карадаг. Хребти та вершини мають кримськотатарські назви: Коба-Топе (крим. Qoba Töpe — вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya — Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ — Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme — Джерело невірних). На Карадазі доктор медицини Терентій Вяземський (1857—1914) заснував Карадазьку біологічну станцію. На базі станції 1979 року був створений Карадазький природний заповідник. Займає площу 22 км² від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.
Мінерали та гірські породи ред.
Карадаг — музей мінералів просто неба: знайдено понад сто мінералів та їхніх різновидів, зокрема й напівкоштовні сердолік, халцедон, агат, яшму.
Основні гірські породи, що складають масив Кара-Даг, мають вулканічне походження: кератофіри, частково альбітизований порфірит, порфірит, андезит, базальт.
Серед мінералів, що трапляються на Кара-Дазі, дуже популярні численні різновиди кварцу — власне кварц (у вигляді невеликих, але інколи добре прозорих кристалів у тріщинах і жеодах), халцедон, агат (часто неповторних, притаманних тільки цьому місцю, забарвлень і малюнків), опал, сердоліки різних відтінків, аметисти, цитрини, кварцово-халцедоновий онікс, яшма (яшмами на Карадазі називають дуже подібні до яшми різновиди халцедону — яшмоїди). Деякі рідкісні види яшм Карадага за своїми художньо-декоративним якостям не поступаються уральським. Є тут типові для вулканічних масивів пластинчасті мінерали з групи цеолітів — гейландит і стильбіт, а також радіально-променисті зірчасті зростки голчастих цеолітів натроліту і мезоліту. Крім того, в пустотах мигдалин трапляються кристали анальцима і апофіліту.
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 978-966-15-9802-6
Посилання ред.
- http://koktebel.net/content.php?content.99 [ 12 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- http://travel.kyiv.org/crimea/karadah/ [ 9 липня 2006 у Wayback Machine.]
- http://krim.biz.ua/geologija_karadag.html [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Кара-Даг — чорна гора / Легенда Криму // Міфи та легенди світу українською мовою
Література ред.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.