www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каратауська експедиція Карата уська експеди ція це експедиція що її за розпорядженням Військового міністерства організув

Каратауська експедиція

Карата́уська експеди́ція — це експедиція, що її за розпорядженням Військового міністерства організував 1851 року командир Окремого Оренбурзького корпусу Володимир Обручов для виявлення покладів кам'яного вугілля в горах Каратау на півострові Мангишлак.

Експедиційний табір у степу

Історія ред.

Ханга-Баба

Очолював її гірничий інженер Олександр Антипов. До складу експедиційної групи входили штейгер Микола Козлов, чотири гірники, топограф, фельдшер. До них прикомандировано Людвіка Турна, Броніслава Залеського та інших. 27 квітня 1851 року експедиція виїхала з Оренбурга до Новопетровського укріплення, де укомплектовано загін, що мав її супроводити. Олександр Антипов на прохання Броніслава Залеського й Людвіка Турна умовив першого коменданта Новопетровського укріплення, підполковника Антона Маєвського ввести до складу загону й Тараса Шевченка. Поета зарахували до команди солдатів для допомоги в роботах гірничої партії, а фактично він мав замальовувати краєвиди.

28 травня 1851 року учасники експедиції вирушили з Новопетровського укріплення (в «Мистецькій спадщині» Т. Г. Шевченка, т. 3, помилково вказано дату 21 травня). Загін супроводили десять казахів і туркменів. Для перевезення вантажу найняли 45 верблюдів. Під час пошуків Шевченко створив серію малюнків аквареллю й олівцем. Значна частина їх має назви місцевостей, де проходила експедиція, та авторські порядкові номери, що відповідають порядковим номерам пунктів її маршруту. Загін попрямував спочатку до урочища Ханга-Баба. Тут Шевченко зробив перший малюнок (№ 1, «Ханга-Баба»). Далі загін рушив по хівинській дорозі й зупинився в долині Кштим. Тут Шевченко виконав малюнок «Кудук-Кштим» (2). Залишивши цю долину, дослідники звернули з хівинської дороги на північний схід.

Наступна зупинка була в долині Апазир, біля підніжжя гори Каратаучик, що нею починається пасмо гір Каратау. Сюди дослідники прибули 1 червня й затрималися на 18 — 20 днів. Тут вони заклали перші шурфи, брали проби кам'яного вугілля, поклади якого в окремих місцях виходили на поверхню ґрунту. Під час стоянки в долині Апазир Шевченко виконав твори «Вигляд на Каратау з долини Апазир» і «Долина Апазир» (3, 4), поблизу стоянки — начерки відрогів Каратау (з авторськими номерами 5 і 6) та акварелі «Аулієтау» й «Місячна ніч серед гір». Закінчивши роботи в долині Апазир, експедиція рушила далі хівинською дорогою й прибула в долину між горами Каратау й Актау. На південно-східних схилах Західного Каратау вона почала досліджувати поклади вугілля. Поблизу було кладовище й урочище Агаспеяр. Шевченко зобразив їх на рисунках з авторськими номерами 8, 9, 10, а пізніше — в акварелі «Туркменські аби в Каратау». Поклади вугілля на цьому місці своєю якістю не задовольняли Олександра Антипова, й гірнича партія рушила в долину Північного Актау.

При виході з міжгір'я Сюнкукх була третя тривала зупинка, під час якої почали вивчати поклади бурого вугілля. Цю місцевість, а також стоянку експедиційного табору відтворено в серії малюнків «Сюнкукх». Звідси загін попрямував до урочища Акмиш. Караван дослідників поблизу гір Чиркалатау та Коксуйру художник показав на малюнку з позначкою 18. На вершині гори Чиркалатау тоді ще збереглися руїни давньої фортеці. У вільний час Шевченко напружено працював художником, робив екскурсії в навколишні гори, в казахські аули. В урочищі Акмиш він виконав тринадцять творів, зазначивши на них назви місцевостей і порядкові номери («Акмиштау», «Кайрактау», «Чиркалатау», «Коксуйру», «Гірське пасмо Актау», «Експедиційний табір» та ін.). Про те, що Шевченко відвідував казахські аули, свідчать акварель «Далісменмула-ауліє» під № 22, сепія «Тріо» та окремі замальовки з життя й побуту казахів (останні не пронумеровані, бо випадають із загальної серії каратауських пейзажів). З урочища Акмиш учасники експедиції перейшли в долину Кугус, де виявили поклади вугілля та пісковику з амонітами.

Рисунок під назвою «Долина Кугус» позначено № 28. По дорозі з цієї долини загін побував у долині Турш (Ториш). Тут Шевченко виконав твори «Долина Турш» і «Гора Кулаат» (32, 33). У кінці липня чи на початку серпня експедиція зупинилася поблизу джерела Долнапа та однойменного кладовища біля північних схилів гори Каратаучик. Цю місцевість Шевченко відтворив в акварелі «Туркменське кладовище в долині Долнапа». Наступна зупинка — урочище Тарла. Це була остання копальня, в якій досліджено поклади кам'яного вугілля. Тут експедиція заклала ряд шурфів. Шевченко виконав олівцем кілька зарисовок цієї місцевості й малюнки «Тарла», «Долина в гірській місцевості» та інші. Завдяки нумерації на малюнках ми довідуємося, що з долини Тарла загін попрямував не до Новопетровського укріплення, а до затоки Кочак. Дорогою художник виконав малюнок «Долина серед гір» (39) та два малюнки «Кочак» (40 і 41). На березі цієї затоки були продовольчі склади експедиції, сюди приходили пароплави з устаткуванням і поштою. Дослідники завернули до затоки, щоб відправити пароплавом інструменти, зразки порід тощо, а після цього повернулися на короткий відпочинок в Тарлі. Шевченко зробив тоді ще одну замальовку цієї місцевості (42). Наступний перепочинок був знову поблизу Ханга-Баби, про що свідчать малюнки «Туркменські аби» та «Ханга-Баба» (44 і 45). На початку вересня 1851 дослідники повернулися до Новопетровського укріплення і пробули тут близько двох тижнів.

Шевченко був активним учасником експедиції. Він провів у поході понад три місяці. Його малюнки, начерки й зарисовки — своєрідний щоденник. Збереглося близько сімдесяти таких творів: пейзажі Мангишлаку, жанрові композиції, автопортрети тощо. Авторська нумерація дала змогу встановити, що понад десять творів цього періоду не розшукано. До Оренбурга політичні засланці поверталися задоволені наслідками експедиції, сподіваючись полегшення свого становища. Але Шевченко ще довго залишався в Новопетровському укріпленні й не дістав ніяких пільг за участь в експедиції. Та перебування в колі друзів, можливість вільно малювати залишили незабутній слід у його душі. «Поход в Кара-Тау, — писав він у листі до Залеського 25 вересня 1855, — надолго у меня останется в памяти, навсегда».

Примітки ред.

  1. «Місячна ніч серед гір» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 241.
  2. «Сюнкукх» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 1031-1032.
  3. Чиркалатау // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 784-785.
  4. Туркменське кладовище в долині Долнапа // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 332-333.

Література ред.

  • Антипов А. И. О произведенных исследованиях бурого угля в горах Кара-Тау, на полуострове Мангишлаке. «Горный журнал», 1852, ч. 2, кн. 6
  • Паламарчук Г. П. Тарас Шевченко в горах Мангишлаку. В кн.: Питання шевченкознавства в. 2. К., 1961

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karata uska ekspedi ciya ce ekspediciya sho yiyi za rozporyadzhennyam Vijskovogo ministerstva organizuvav 1851 roku komandir Okremogo Orenburzkogo korpusu Volodimir Obruchov dlya viyavlennya pokladiv kam yanogo vugillya v gorah Karatau na pivostrovi Mangishlak Ekspedicijnij tabir u stepu Zmist 1 Istoriya 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaIstoriya red nbsp Hanga BabaOcholyuvav yiyi girnichij inzhener Oleksandr Antipov Do skladu ekspedicijnoyi grupi vhodili shtejger Mikola Kozlov chotiri girniki topograf feldsher Do nih prikomandirovano Lyudvika Turna Bronislava Zaleskogo ta inshih 27 kvitnya 1851 roku ekspediciya viyihala z Orenburga do Novopetrovskogo ukriplennya de ukomplektovano zagin sho mav yiyi suprovoditi Oleksandr Antipov na prohannya Bronislava Zaleskogo j Lyudvika Turna umoviv pershogo komendanta Novopetrovskogo ukriplennya pidpolkovnika Antona Mayevskogo vvesti do skladu zagonu j Tarasa Shevchenka Poeta zarahuvali do komandi soldativ dlya dopomogi v robotah girnichoyi partiyi a faktichno vin mav zamalovuvati krayevidi 28 travnya 1851 roku uchasniki ekspediciyi virushili z Novopetrovskogo ukriplennya v Misteckij spadshini T G Shevchenka t 3 pomilkovo vkazano datu 21 travnya Zagin suprovodili desyat kazahiv i turkmeniv Dlya perevezennya vantazhu najnyali 45 verblyudiv Pid chas poshukiv Shevchenko stvoriv seriyu malyunkiv akvarellyu j olivcem Znachna chastina yih maye nazvi miscevostej de prohodila ekspediciya ta avtorski poryadkovi nomeri sho vidpovidayut poryadkovim nomeram punktiv yiyi marshrutu Zagin popryamuvav spochatku do urochisha Hanga Baba Tut Shevchenko zrobiv pershij malyunok 1 Hanga Baba Dali zagin rushiv po hivinskij dorozi j zupinivsya v dolini Kshtim Tut Shevchenko vikonav malyunok Kuduk Kshtim 2 Zalishivshi cyu dolinu doslidniki zvernuli z hivinskoyi dorogi na pivnichnij shid nbsp Nastupna zupinka bula v dolini Apazir bilya pidnizhzhya gori Karatauchik sho neyu pochinayetsya pasmo gir Karatau Syudi doslidniki pribuli 1 chervnya j zatrimalisya na 18 20 dniv Tut voni zaklali pershi shurfi brali probi kam yanogo vugillya pokladi yakogo v okremih miscyah vihodili na poverhnyu gruntu Pid chas stoyanki v dolini Apazir Shevchenko vikonav tvori Viglyad na Karatau z dolini Apazir i Dolina Apazir 3 4 poblizu stoyanki nacherki vidrogiv Karatau z avtorskimi nomerami 5 i 6 ta akvareli Auliyetau j Misyachna nich sered gir 1 Zakinchivshi roboti v dolini Apazir ekspediciya rushila dali hivinskoyu dorogoyu j pribula v dolinu mizh gorami Karatau j Aktau Na pivdenno shidnih shilah Zahidnogo Karatau vona pochala doslidzhuvati pokladi vugillya Poblizu bulo kladovishe j urochishe Agaspeyar Shevchenko zobraziv yih na risunkah z avtorskimi nomerami 8 9 10 a piznishe v akvareli Turkmenski abi v Karatau Pokladi vugillya na comu misci svoyeyu yakistyu ne zadovolnyali Oleksandra Antipova j girnicha partiya rushila v dolinu Pivnichnogo Aktau nbsp Pri vihodi z mizhgir ya Syunkukh bula tretya trivala zupinka pid chas yakoyi pochali vivchati pokladi burogo vugillya Cyu miscevist a takozh stoyanku ekspedicijnogo taboru vidtvoreno v seriyi malyunkiv Syunkukh 2 Zvidsi zagin popryamuvav do urochisha Akmish Karavan doslidnikiv poblizu gir Chirkalatau ta Koksujru hudozhnik pokazav na malyunku z poznachkoyu 18 Na vershini gori Chirkalatau todi she zbereglisya ruyini davnoyi forteci U vilnij chas Shevchenko napruzheno pracyuvav hudozhnikom robiv ekskursiyi v navkolishni gori v kazahski auli V urochishi Akmish vin vikonav trinadcyat tvoriv zaznachivshi na nih nazvi miscevostej i poryadkovi nomeri Akmishtau Kajraktau Chirkalatau 3 Koksujru Girske pasmo Aktau Ekspedicijnij tabir ta in Pro te sho Shevchenko vidviduvav kazahski auli svidchat akvarel Dalismenmula auliye pid 22 sepiya Trio ta okremi zamalovki z zhittya j pobutu kazahiv ostanni ne pronumerovani bo vipadayut iz zagalnoyi seriyi karatauskih pejzazhiv Z urochisha Akmish uchasniki ekspediciyi perejshli v dolinu Kugus de viyavili pokladi vugillya ta piskoviku z amonitami Risunok pid nazvoyu Dolina Kugus poznacheno 28 Po dorozi z ciyeyi dolini zagin pobuvav u dolini Tursh Torish Tut Shevchenko vikonav tvori Dolina Tursh i Gora Kulaat 32 33 U kinci lipnya chi na pochatku serpnya ekspediciya zupinilasya poblizu dzherela Dolnapa ta odnojmennogo kladovisha bilya pivnichnih shiliv gori Karatauchik Cyu miscevist Shevchenko vidtvoriv v akvareli Turkmenske kladovishe v dolini Dolnapa 4 Nastupna zupinka urochishe Tarla Ce bula ostannya kopalnya v yakij doslidzheno pokladi kam yanogo vugillya Tut ekspediciya zaklala ryad shurfiv Shevchenko vikonav olivcem kilka zarisovok ciyeyi miscevosti j malyunki Tarla Dolina v girskij miscevosti ta inshi Zavdyaki numeraciyi na malyunkah mi doviduyemosya sho z dolini Tarla zagin popryamuvav ne do Novopetrovskogo ukriplennya a do zatoki Kochak Dorogoyu hudozhnik vikonav malyunok Dolina sered gir 39 ta dva malyunki Kochak 40 i 41 Na berezi ciyeyi zatoki buli prodovolchi skladi ekspediciyi syudi prihodili paroplavi z ustatkuvannyam i poshtoyu Doslidniki zavernuli do zatoki shob vidpraviti paroplavom instrumenti zrazki porid tosho a pislya cogo povernulisya na korotkij vidpochinok v Tarli Shevchenko zrobiv todi she odnu zamalovku ciyeyi miscevosti 42 Nastupnij perepochinok buv znovu poblizu Hanga Babi pro sho svidchat malyunki Turkmenski abi ta Hanga Baba 44 i 45 Na pochatku veresnya 1851 doslidniki povernulisya do Novopetrovskogo ukriplennya i probuli tut blizko dvoh tizhniv nbsp Shevchenko buv aktivnim uchasnikom ekspediciyi Vin proviv u pohodi ponad tri misyaci Jogo malyunki nacherki j zarisovki svoyeridnij shodennik Zbereglosya blizko simdesyati takih tvoriv pejzazhi Mangishlaku zhanrovi kompoziciyi avtoportreti tosho Avtorska numeraciya dala zmogu vstanoviti sho ponad desyat tvoriv cogo periodu ne rozshukano Do Orenburga politichni zaslanci povertalisya zadovoleni naslidkami ekspediciyi spodivayuchis polegshennya svogo stanovisha Ale Shevchenko she dovgo zalishavsya v Novopetrovskomu ukriplenni j ne distav niyakih pilg za uchast v ekspediciyi Ta perebuvannya v koli druziv mozhlivist vilno malyuvati zalishili nezabutnij slid u jogo dushi Pohod v Kara Tau pisav vin u listi do Zaleskogo 25 veresnya 1855 nadolgo u menya ostanetsya v pamyati navsegda Primitki red Misyachna nich sered gir Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 241 Syunkukh Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 1031 1032 Chirkalatau Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 784 785 Turkmenske kladovishe v dolini Dolnapa Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 332 333 Literatura red Antipov A I O proizvedennyh issledovaniyah burogo uglya v gorah Kara Tau na poluostrove Mangishlake Gornyj zhurnal 1852 ch 2 kn 6 Palamarchuk G P Taras Shevchenko v gorah Mangishlaku V kn Pitannya shevchenkoznavstva v 2 K 1961Posilannya red 583 586 mode 1up view theater Tarla Hanga Baba Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 37 38 583 586 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karatauska ekspediciya amp oldid 38160147