www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартин Кампіан У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кампіан 1574 Львів 19 квітня 1629 там само ділова людин

Мартин Кампіан

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кампіан.

Мартин Кампіан (1574, Львів — 19 квітня 1629, там само) — ділова людина і чільний член Львівської ради. Бурмістр Львова.

Біографія Редагувати

Син Павла Кампіана та його дружини Анни Ґринвальдівни.

Навчався у Львівській катедральній школі. У 1599–1601 роках в Краківському (Ягеллонському) університеті здобув ступінь бакалавра вільних мистецтв. Пізніше вивчав медицину в Кракові, Італії (найправдоподібніше, в якомусь з університетів Італії, батько оплатив 4-річне навчання).

Повернувся до Львова 1605 (чи перед 1606) року.

Позичав кошти Львівському магістрату. Не вагався вкладати кошти в зруйновану міську господарку, яку узалежнив від себе позичками, інвестиціями. Зокрема, 1606) (або 1609) року взяв у міста в заставу міське село Клепарів за надану позику. 1613 року обраний лавником, 1617 — райцею.

В 1617 році ініціював перебудову міської ратуші, переконав у цьому міську раду. Для цього брав фундуші з королівської каси, які були призначені для забезпечення обороноздатності міста; також вкладав власні кошти для купівлі матеріалів, оплати праці будівничих. В 1619 році з нової вежі, прикрашеної різьбою Андреаса Бемера (Бремера) та Бернарда Декамбоша звучала йому хвала.

На початку 1620-х надав містові 20 тис. злотих кредиту під дуже низький процент, рятуючи його від банкрутства (сумарні борги міста різним кредиторам становили близько 35 тис.). Отримав вдячність міської ради, якій загрожувало розслідування поганого господарювання. Після цього райці виконували майже кожне його бажання.

1622 року на запит ради отримав під особистий нагляд дохід з податків від виробництва горілки — «горілчане», який зобов'язався збільшити, брав за це 10 % винагороди. За перший рік подвоїв розмір отриманого податку (в тому числі запровадив додаткову оплату). З тої суми позичив райцям 1200 злотих «для порятунку та закладення сіл райців Зубри та Сихова», знищених татарами. Райці відмовились від «горілчаного» з вимогою скерувати його для найму коругви гайдуків. В 1623 році отримав необхідну для цього згоду короля та додатковий податок — «гайдучне»; з цієї пори коругва підпорядковувалась ообисто йому, кілька років була пострахом міста та околиць. Також допомогла опанувати ситуацією в місті під час епідемії чорної віспи; фактично тоді отримав права міського диктатора, не забувши про власні інтереси. Вклав 4800 злотих до міської каси, це дало йому, за Л. Харевичовою, звання «ялмужника милосердя», а вдячне місто відступило йому «libere i benevole robociznę» з Кульпаркова на рік, забезпечило його та спадкоємців на міських млинах. Заборгованість міста росла.

Потім видав місту ще кілька кредитів. Ліквідував 2 з 3-х міських цеголень (як такі, що не давали доходу), взамін офірував місту дешеву цеглу з власної цегельні, яка використовувала дармову роботу передміщан, дерево з міських лісів. Львівські конюшні купували половину необхідного сіна з його фільварків, незважаючи на їх принаймні на 100 % більшу вартість, ніж в інших постачальників. Перестала існувати міська монополія на полотняний промисел через будівництво ним на передмісті виробника-конкурента. Коли він постановив будувати нові мури і башти замість зміцнення існуючих, як того вимагала громада, з'явились голоси проти. Остерігаючись нових видатків та подальшого заборгування, колегія 40-ка мужів не захотіла нових інвестицій, пояснюючи, що він буде домагатись привласнення міського майна, місто зробить «голим». Зневаживши це, завдяки слухняній міській раді сам (пол. loner) почав 1625 року будівництво нових фортифікацій.

В 1625–1627 роках під керівництвом М. Кампіана було збудовано мури зі сторони Галицького передмістя, розпочато будівництво Галицької та Зимновідської брам, зміцнили старі укріплення. В 1627 році бурмістр, доктор медицини Еразм Сікст, без відома та згоди колегії 40-ка мужів, уклав з М. Кампіаном дуже вигідний для останнього контракт, за яким віддав тому на 6 років доходи від міського податку «пол. sztukowego», що дозволяє припустити про певні додаткові домовленості між ними. У 1628 році:

  • отримав згоду короля на будівництво окремої кам'яниці для фундованого батьком ломбарду «Братства милосердя» (існував до 1783 року).
  • колишній бургомістр Львова Еразм Сикст подав позов проти М. Кампіана. Було висунуто 12 пунктів звинувачення у фінансових махінаціях і зловживаннях владою під час перебування на посаді пол. loner'а Львова, порушення ним прав, міських привілеїв; з часом справа з міжособистого конфлікту перейшла в процес міста Львова проти М. Кампіана, виявила корупцію, підкуп райців, виступали десятки свідків; М. Кампіан перестав бути райцею. Мартин Кампіан заручився протекцією короля Сигізмунда III Вази, після проходження кількох судових інстанцій було винесено вирок лише за деякими пунктами звинувачення.
  • липень — М. Кампіан отримав лист короля, який рекомендував львівському старості Станіславу Боніфацію Мнішеку наказати міській раді повернення М. Кампіану гідності (статусу)
  • 28 листопада — декрет короля рекомендував міській раді Львова прийняти його до числа райців, справу завершити полюбовним судом; суд вирішив зобовязати М. Кампіана заплатити місту значне відшкодування.

Протягом цих перипетій М. Кампіан несподівано сильно захворів, помер.

Двічі писав заповіт: вперше під час мору 1623 року, його «депонував» в ратуші, вдруге — перед смертю, свідками записані: Ян Альнпех, Валентій Шольц-Штанцль (присяжні), ксьондз вікарій Флоріян Назаркєвіч, приятель — домашній лікар доктор Марцін Коженьовський. «Протектором» заповіту був латинський арцибіскуп Львова Ян Анджей Прухніцький, одним з «арбітрів» між вдовою та дітьми Яном Хризостомом й Зузанною — тоді влоцлавський канонік Миколай Кросновський. Судові процеси між спадкоємцями уявнили той факт, що Кампіан приховав у заповіті суму близько 200 тис. злотих готівкою. Міська влада продовжила переслідування спадкоємців, зобов'язуючи їх до нових виплат, не повернувши їм кредитів, наданих М. Кампіаном.

У 1629 році до суду на місто Львів подав позов коронний гетьман Станіслав Конєцпольский, стверджуючи через своїх предствників, зокрема, підстаросту Вікторина Куропатніцького, що Павло — батько М. Кампіана — був його був втікачем-підданим з його маєтків.

Після тривалих перемовин, Ян Хризостом Кампіан — внук Павла і син Мартина Кампіанів — виплатив велику суму відступних, після чого виїхав до Європи, де його слід загубився. Статки Кампіанів розділяли споріднені із ними львівські родини Ґросваєрів, Остроґурських, Шольців, Зиморовичів. Історик Володимир[джерело?] Лозинський оцінював активи Кампіанів сумою приблизно в 1 млн. злотих.

Інша власність: вулиця Темричівська (51 дім), поселення Воля Кампіанівська (53 доми), пишна кам'яниця на Ринку, село Скнилів, фільварки Скнилівок, Біла Церква. Залишив значно збільшену бібліотеку, частково успадковану від батька: 232 назви книг з медицини, історії, географії, філософії, теології.

Сім'я Редагувати

Дружина — Ельжбета Абрагамович, донькою Павла Абрагамовича, найбільшого ворога свого батька. Одружився невдовзі після повернення зі студій в Італії. Успадкував по батькові і по тестеві великі маєтності. Діти:

  • Ян Хризостом — на момент смерті батька студент, потім виїхав за кордон, де пропав безвісти, правдоподібно, загинув у поєдинку, рід на ньому вигас
  • Зузанна — дружина Каспера Шольца
  • Войцех Острогурський — сестринець
  • Анна Острогурська — сестрениця, дружина Мартина Ґросваєра, депозитарія рухомого спадку М. Кампіана, міського райці та бурмистра Львова під час облоги міста Богданом Хмельницьким в 1648.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Kowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629)… — S. 592.
  2. в ПСБ — власне БРемера
  3. ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… [ 26 листопада 2014 у Wayback Machine.] — S. 73.
  4. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] — S. 71.
  5. їх — Конєцпольских
  6. Kowalska H. Kampian (Novicampianus, Novicampius, Novus Campianus) Paweł (ok. 1527—1600)… — S. 594.
  7. радше Владислав
  8. син сестри
  9. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… [ 26 листопада 2014 у Wayback Machine.] — S. 73—74.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kampian Martin Kampian 1574 Lviv 19 kvitnya 1629 tam samo dilova lyudina i chilnij chlen Lvivskoyi radi Burmistr 1 Lvova Martin KampianNarodivsya 1574 Lviv Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaPomer 19 kvitnya 1629 1629 04 19 Lviv Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich Pospolita Zmist 1 Biografiya 1 1 Sim ya 2 Primitki 3 DzherelaBiografiya RedaguvatiSin Pavla Kampiana ta jogo druzhini Anni Grinvaldivni Navchavsya u Lvivskij katedralnij shkoli U 1599 1601 rokah v Krakivskomu Yagellonskomu universiteti zdobuv stupin bakalavra vilnih mistectv Piznishe vivchav medicinu v Krakovi Italiyi najpravdopodibnishe v yakomus z universitetiv Italiyi batko oplativ 4 richne navchannya 1 Povernuvsya do Lvova 1605 chi pered 1606 1 roku Pozichav koshti Lvivskomu magistratu Ne vagavsya vkladati koshti v zrujnovanu misku gospodarku yaku uzalezhniv vid sebe pozichkami investiciyami Zokrema 1606 1 abo 1609 roku vzyav u mista v zastavu miske selo Klepariv za nadanu poziku 1613 roku obranij lavnikom 1617 rajceyu V 1617 roci iniciyuvav perebudovu miskoyi ratushi perekonav u comu misku radu Dlya cogo brav fundushi z korolivskoyi kasi yaki buli priznacheni dlya zabezpechennya oboronozdatnosti mista takozh vkladav vlasni koshti dlya kupivli materialiv oplati praci budivnichih V 1619 roci z novoyi vezhi prikrashenoyi rizboyu Andreasa Bemera Bremera 2 ta Bernarda Dekambosha zvuchala jomu hvala 1 Na pochatku 1620 h nadav mistovi 20 tis zlotih kreditu pid duzhe nizkij procent ryatuyuchi jogo vid bankrutstva sumarni borgi mista riznim kreditoram stanovili blizko 35 tis Otrimav vdyachnist miskoyi radi yakij zagrozhuvalo rozsliduvannya poganogo gospodaryuvannya Pislya cogo rajci vikonuvali majzhe kozhne jogo bazhannya 1622 roku na zapit radi otrimav pid osobistij naglyad dohid z podatkiv vid virobnictva gorilki gorilchane yakij zobov yazavsya zbilshiti brav za ce 10 vinagorodi Za pershij rik podvoyiv rozmir otrimanogo podatku v tomu chisli zaprovadiv dodatkovu oplatu Z toyi sumi pozichiv rajcyam 1200 zlotih dlya poryatunku ta zakladennya sil rajciv Zubri ta Sihova znishenih tatarami Rajci vidmovilis vid gorilchanogo z vimogoyu skeruvati jogo dlya najmu korugvi gajdukiv V 1623 roci otrimav neobhidnu dlya cogo zgodu korolya ta dodatkovij podatok gajduchne z ciyeyi pori korugva pidporyadkovuvalas oobisto jomu kilka rokiv bula postrahom mista ta okolic Takozh dopomogla opanuvati situaciyeyu v misti pid chas epidemiyi chornoyi vispi faktichno todi otrimav prava miskogo diktatora ne zabuvshi pro vlasni interesi Vklav 4800 zlotih do miskoyi kasi ce dalo jomu za L Harevichovoyu zvannya yalmuzhnika miloserdya a vdyachne misto vidstupilo jomu libere i benevole robocizne z Kulparkova na rik zabezpechilo jogo ta spadkoyemciv na miskih mlinah Zaborgovanist mista rosla Potim vidav mistu she kilka kreditiv Likviduvav 2 z 3 h miskih cegolen yak taki sho ne davali dohodu vzamin ofiruvav mistu deshevu ceglu z vlasnoyi cegelni yaka vikoristovuvala darmovu robotu peredmishan derevo z miskih lisiv Lvivski konyushni kupuvali polovinu neobhidnogo sina z jogo filvarkiv nezvazhayuchi na yih prinajmni na 100 bilshu vartist nizh v inshih postachalnikiv Perestala isnuvati miska monopoliya na polotnyanij promisel cherez budivnictvo nim na peredmisti virobnika konkurenta Koli vin postanoviv buduvati novi muri i bashti zamist zmicnennya isnuyuchih yak togo vimagala gromada z yavilis golosi proti Osterigayuchis novih vidatkiv ta podalshogo zaborguvannya kolegiya 40 ka muzhiv ne zahotila novih investicij poyasnyuyuchi sho vin bude domagatis privlasnennya miskogo majna misto zrobit golim Znevazhivshi ce zavdyaki sluhnyanij miskij radi sam pol loner pochav 1625 roku budivnictvo novih fortifikacij V 1625 1627 rokah pid kerivnictvom M Kampiana bulo zbudovano muri zi storoni Galickogo peredmistya rozpochato budivnictvo Galickoyi ta Zimnovidskoyi bram zmicnili stari ukriplennya V 1627 roci burmistr doktor medicini Erazm Sikst bez vidoma ta zgodi kolegiyi 40 ka muzhiv uklav z M Kampianom duzhe vigidnij dlya ostannogo kontrakt za yakim viddav tomu na 6 rokiv dohodi vid miskogo podatku pol sztukowego sho dozvolyaye pripustiti pro pevni dodatkovi domovlenosti mizh nimi U 1628 roci otrimav zgodu korolya na budivnictvo okremoyi kam yanici dlya fundovanogo batkom lombardu Bratstva miloserdya isnuvav do 1783 roku kolishnij burgomistr Lvova Erazm Sikst podav pozov proti M Kampiana Bulo visunuto 12 punktiv zvinuvachennya u finansovih mahinaciyah i zlovzhivannyah vladoyu pid chas perebuvannya na posadi pol loner a Lvova porushennya nim prav miskih privileyiv z chasom sprava z mizhosobistogo konfliktu perejshla v proces mista Lvova proti M Kampiana viyavila korupciyu pidkup rajciv vistupali desyatki svidkiv M Kampian perestav buti rajceyu Martin Kampian zaruchivsya protekciyeyu korolya Sigizmunda III Vazi pislya prohodzhennya kilkoh sudovih instancij bulo vineseno virok lishe za deyakimi punktami zvinuvachennya lipen M Kampian otrimav list korolya yakij rekomenduvav lvivskomu starosti Stanislavu Bonifaciyu Mnisheku nakazati miskij radi povernennya M Kampianu gidnosti statusu 28 listopada dekret korolya rekomenduvav miskij radi Lvova prijnyati jogo do chisla rajciv spravu zavershiti polyubovnim sudom sud virishiv zobovyazati M Kampiana zaplatiti mistu znachne vidshkoduvannya Protyagom cih peripetij M Kampian nespodivano silno zahvoriv pomer Dvichi pisav zapovit vpershe pid chas moru 1623 roku jogo deponuvav v ratushi vdruge pered smertyu svidkami zapisani Yan Alnpeh Valentij Sholc Shtancl prisyazhni ksondz vikarij Floriyan Nazarkyevich priyatel domashnij likar doktor Marcin Kozhenovskij Protektorom zapovitu buv latinskij arcibiskup Lvova Yan Andzhej Pruhnickij odnim z arbitriv mizh vdovoyu ta ditmi Yanom Hrizostomom j Zuzannoyu todi vloclavskij kanonik Mikolaj Krosnovskij 3 Sudovi procesi mizh spadkoyemcyami uyavnili toj fakt sho Kampian prihovav u zapoviti sumu blizko 200 tis zlotih gotivkoyu Miska vlada prodovzhila peresliduvannya spadkoyemciv zobov yazuyuchi yih do novih viplat ne povernuvshi yim kreditiv nadanih M Kampianom U 1629 roci do sudu na misto Lviv podav pozov koronnij getman Stanislav Konyecpolskij stverdzhuyuchi cherez svoyih predstvnikiv zokrema pidstarostu Viktorina Kuropatnickogo 4 sho Pavlo batko M Kampiana buv jogo 5 buv vtikachem piddanim z jogo mayetkiv 6 Pislya trivalih peremovin Yan Hrizostom Kampian vnuk Pavla i sin Martina Kampianiv viplativ veliku sumu vidstupnih pislya chogo viyihav do Yevropi de jogo slid zagubivsya Statki Kampianiv rozdilyali sporidneni iz nimi lvivski rodini Grosvayeriv Ostrogurskih Sholciv Zimorovichiv Istorik Volodimir dzherelo 7 Lozinskij ocinyuvav aktivi Kampianiv sumoyu priblizno v 1 mln zlotih Insha vlasnist vulicya Temrichivska 51 dim poselennya Volya Kampianivska 53 domi pishna kam yanicya na Rinku selo Skniliv filvarki Sknilivok Bila Cerkva Zalishiv znachno zbilshenu biblioteku chastkovo uspadkovanu vid batka 232 nazvi knig z medicini istoriyi geografiyi filosofiyi teologiyi Sim ya Redaguvati Druzhina Elzhbeta Abragamovich donkoyu Pavla Abragamovicha najbilshogo voroga svogo batka Odruzhivsya nevdovzi pislya povernennya zi studij v Italiyi Uspadkuvav po batkovi i po testevi veliki mayetnosti Diti Yan Hrizostom na moment smerti batka student potim viyihav za kordon de propav bezvisti pravdopodibno zaginuv u poyedinku rid na nomu vigas Zuzanna druzhina Kaspera Sholca 3 Vojceh Ostrogurskij sestrinec 8 Anna Ostrogurska sestrenicya druzhina Martina Grosvayera 9 depozitariya ruhomogo spadku M Kampiana miskogo rajci ta burmistra Lvova pid chas oblogi mista Bogdanom Hmelnickim v 1648 Primitki Redaguvati a b v g d Kowalska H Kampian Campianus Novicampianus Marcin ok 1574 1629 S 592 v PSB vlasne BRemera a b Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 26 listopada 2014 u Wayback Machine S 73 Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 27 listopada 2014 u Wayback Machine S 71 yih Konyecpolskih Kowalska H Kampian Novicampianus Novicampius Novus Campianus Pawel ok 1527 1600 S 594 radshe Vladislav sin sestri Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 26 listopada 2014 u Wayback Machine S 73 74 Dzherela RedaguvatiDiktatura Kampianiv Kontrakti 2007 33 34 Ilko Lemko Cikavinki z istoriyi Lvova literaturno hudozhnye vidannya Lviv Apriori 2011 128 s ISBN 978 617 629 024 7 Svarnik I Miske samoupravlinnya serednovichnogo Lvova Burmistri Galicka brama 1996 19 S 9 Smirnov Yu Kampiani Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 66 68 ISBN 978 966 7007 99 7 Kowalska H Kampian Campianus Novicampianus Marcin ok 1574 1629 Polski Slownik Biograficzny reprint Krakow 1964 1965 t XI S 592 594 pol Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 27 listopada 2014 u Wayback Machine Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1890 S 73 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Martin Kampian amp oldid 34855568