Григорій Калиновський (дата народження невідома, Кролевець — дата і місце смерті невідомі)— етнограф, автор першої друкованої пам'ятки української фольклористики XVIII століття.
| Калиновський Григорій | |
|---|---|
| Народився | Кролевець |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | етнограф |
Народився в місті Кролевці (тепер Сумська область, Україна) в дворянській родині. Служив прапорщиком Болотної армії. Службу проходив в Польщі та Молдові.
В 1791 році брав участь у облозі та штурмі Ізмаїлу ; у військових подіях у Польщі.
В 1799 році подав прохання про відставку.
В 1777 році, за сприяння свого дядька— відомого видавця Василя Рубана, видав у Санкт-Петербурзі книжку «Описание свадебных украинских простонародных обрядов, в Украине и в Слободской Украинской Губернии, также и в Великороссийских Слободах, населенных Украинцами, употребляемых, сочинённое Григорием Калиновским, армейских пехотных полков, состоявших в Украинской Дивизии, прапорщиком», яка вплинула на подальший розвиток української фольклористики.
Як писав М. Сумцов про це видання, «зроблено воно просто, досить докладно і розумно, з додатком в кінці реєстрика, що коштувало весілля того часу… «Описаніе» Калиновського перша розвідка по українському фольклору. Мабуть, Калиновський для свого часу був дуже розумний чоловік, що звернув увагу на українське весілля і описав його просто і ясно. На жаль, він зовсім занехтував піснями, не дав ні однісенької» (М. Сумцов, «Діячі українського фольклору», X., 1910, С. 2).
Високу оцінку цієї праці дали В. Горленко (107 лет южноруской этнографии, Киевская старина, 1884, №3) та О. Пипін (История русской єтнографии, 1891, т.ІІІ, с.412) .
Твір Г. Калиновського без зазначення авторства передрукував М. Чулков ( "Абевега русских суеверий", М., 1786). У ХІХ столітті його перевидали двічі - у 1854 році М. Калачовим в «Архиве историко-юридических сведений, относящихся к Болоту…» та у 1889 році М.Сумцовим з невеликою передмовою в «Харьковском сборнике». У 1970 р. праця була передрукована у збірнику "Весілля" (Весілля: у 2 кн. / упоряд. передмова, коментарі М. М. Шубравської. Київ, 1970. Т.1).
Є припущення що Г.Калиновський є однією особою з Григорієм К., севським карабінером, який опублікував у перекладі з польської комедію В. Богуславського «Пропавший кот» (Спб., 1791).
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Калиновский Г. Описание Свадебных Украинских простонародных обрядов, в Малой России и в Слободской Украинской Губернии, также и в Великороссийских Слободах, населенных Малороссиянами, употребляемых. — СПб.: тип. Х. Ф. Клена, 1777. — 27 с.(рос. дореф.);
- Іваннікова Л. Калиновський Григорій // Українська фольклористична енциклопедія [ 12 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид. ІМФЕ, 2019. — С. 380. — ISBN 978-966-02-9033-4.
- Калиновський Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 578. — 1000 екз.
- Калиновський Григорій // Сумщина в іменах : Енциклопедичний довідник. — Суми : рекламно-видавниче об'єднання "АС-Медіа", 2003 — С.188. ISBN 966-95848-1-7
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Корнющенко І. П. Калиновський Григорій // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. , сторінка 381;
- Українці Санкт-Петербурга, Петрограда, Ленінграда...—Вишгород : ПП Сергійчук М. І.,2013—710 с.ISBN 978-966-2911-56-5.
Посилання Редагувати
- Старков В. А. Калиновський Григорій [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 33. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8..