| Корнющенко Іван Пилипович | |
|---|---|
| Народився | 18 вересня 1936 (87 років) Новомихайлівка |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | поет, художник, журналіст |
| Мова творів | українська |
| |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (липень 2017) |
Іван Пилипович Корнющенко (*18 вересня 1936 р. в с. Новомихайлівка, Сумської області - 28 квітня 2023 р., м. Конотоп) — український письменник, художник, журналіст, член НСПУ.
Життєпис Редагувати
Навчання Редагувати
Закінчив Степанівську с.ш., поступає в Сумський педагогічний інститут на філологічний факультет, водночас займається живописом, стає переможцем у виставках образотворчого мистецтва. Закінчив заочно Московську ВПШ при ЦК КПРС.
Робота журналістом Редагувати
1958 — на посаді літ працівника краснопільської районної газети «Перемога». Потім в журналіст в липоводолинській районній газеті «Колгоспна правда», в кролевецькій «Маяк комунізму», працював редактором у газетах Липової Долини, Конотопа.
Письменницька біографія Редагувати
Першого вірша надрукував у сумській «районці» 30 січня 1957. згодом заявив про себе як етнограф і фольклорист.
1975 — перша книга (у співавторстві з Д.Гриньком) — біографічний нарис про письменника Панаса Кочуру. У книзі скрупульозно виписано і життєвий, і творчий шлях П. Кочури.
Жив і працював у м. Конотоп.
Творчий доробок Редагувати
Твори Редагувати
- 1975 — «Панас Кочура»
- 1975 — «Сповідь грозової юності»
- 1977 — «І на тім рушникові…»
- 1988 — «Назавжди лишились молодими»
- 1992 — «Лісова стежка»
- 1996 — «Невгамовний щем»
- 1998 — «Сходження»
- 1998 — «Мій дивосвіт»
- 1999 — «Крізь призму століть»
- 2000 — «Поет пушкінської плеяди»
- 2001 — «Було, було…»
- 2002 — «Де курйоз, а де всерйоз»
- 2003 — «Повернення в молодість»
- 2009 — «Афоризми»
- 2010 — «Птахи сонця».
Рецензії на роботи Редагувати
Ступак Ю. Творче горіння. // Ленінська правда. — 1975, 26 серпня.
Єроха М. Подвиг письменника. // Народна трибуна. — 1975, 13 вересня.
Данько М. Слово про поета-земляка. // Ленінська правда. — 1976, 9 січня.
Пулінець П. Мужність творця. // Деснянська правда. — 1976, 12 березня.
Тарасенко І. Пісня про рушник. // Ленінська правда. — 1977, 27 листопада.
Гризун А. Незвичайні долі. // Червоний промінь. — 1977, 8 лютого.
Новиченко Л. Торуючи шлях істина. // Прапор. — 1989.
Малиношевська С. Еліксир доброти. // Кролевецький вісник. — 1992, 11 грудня.
Охріменко П. Цікаві спостереження. // Вперед. — 1993, 27 січня.
Столбін О. Щедра осін на обжинки. // Сумщина. — 1996, 18 вересня.
Омельченко М. Іванову Корнющенку — 60. // Літературна Україна. — 1996, 10 жовтня.
Савич І. Невгамовний щем. // Сумщина. — 1996, 14 жовтня.
Вертіль О. Дивосвіт крізь історичну призму. // Сумщина. — 2000, 1 вересня.
Савич І. Сходження. //Літературна Україна. — 1999, 14 жовтня.
Вертіль О. Василь Туманський – крупним планом. // Сумщина. — 2000, 5 травня.
Дзюба В. Відоме ім’я призабутої людини. // Одеські вісті. — 2000, 10 серпня.
Хвостенко Г. Що було, те було. // Сумщина. — 2001, 24 жовтня.
Козлова І., І.П. Корнющенко: «Повернення в молодість». // Сільські горизонти. — 2004, 31 січня.
Посилання Редагувати
- Національна спілка краєзнавців України
- Конотопці вшанували письменника та журналіста Івана Корнющенка[недоступне посилання]
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (липень 2017) |