Казимир Олександр Потій У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поцей біл Казімір Аляксандр Пацей 14 травня 16

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поцей.

Казимир Олександр Потій (біл. Казімір Аляксандр Пацей, 14 травня 1666 р. — 10 червня 1728 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського, хорунжий троцький (1692–1700 рр.), каштелян вітебський (1700–1703 рр.) і троцький (1703–1705 рр.), воєвода вітебський (1705–1728 рр.), староста рогачівський, суразький і жижморський.

Казимир Олександр Потій
біл. Казімір Аляксандр Пацей

Народився	14 травня 1666(1666-05-14)
Помер	10 червня 1728(1728-06-10) (62 роки)
Підданство	Велике Князівство Литовське
Національність	русин
Титул	шляхтич
Посада	хорунжий, каштелян, староста, воєвода
Попередник	Михайло Казимир Коцелл, Анджей Казимир Крішпін-Кіршенштейн
Наступник	Ян Владислав Бжостовський, Мартин Михайло Огінський
Конфесія	православ'я
Рід	Поцеї
Батько	Леонард Габріель Поцей
Мати	Регіна Огінська
У шлюбі з	1) Анна Тереза Лєтова 2) Франциска Халецька
Діти	Антоній, Олександр, Михайло, Барбара й Тереза
Герб

Життєпис Редагувати

Представник литовського шляхетського роду Потіїв (Поцеїв) гербу «Вага». Молодший син воєводи вітебського Леонарда Габріеля Потія (1632–1695 рр.) і його дружини Регіни Огінської — дочки стольника і тіуна троцького, князя Льва Самуїла Огінського (близько 1595–1657 рр.). Старший брат — каштелян віленський і гетьман великий литовський Людовик Костянтин Потій (1664–1730 рр.).

1692 р. отримав посаду хорунжого троцького,
1700 р. був призначений каштеляном вітебським,
1703 р. став каштеляном троцьким.
1705 р. отримав посаду воєводи вітебського.

Під час Громадянської війни у Великому князівстві Литовському Казимир Олександр Поцей підтримував республіканців — противників Сапег. Учасник конфедерації війська ВКЛ проти Сапег у 1696 році і битви при Олькеніках у 1700 році. У січні 1701 р. на чолі шляхетського ополчення розбив 16 кінних корогв Сапег і загони селян, зібрані і озброєні Сапегами.

Підтримував політику польського короля Августа II Сильного, прагнув встановити в Речі Посполитій абсолютну владу. Учасник Сандомирської конфедерації, прихильник Росії в боротьбі проти шведського короля Карла XII Ґустав. У 1708 р. тимчасово перейшов на бік Станіслава Лещинського, ставленика Швеції. У 1709 р. знову приєднався до Августа II Фрідріха Сильного.

Родина Редагувати

Був двічі одружений. Близько 1707 р. у першому шлюбі з Ганною Терезою Лєтовою (пом. після 1712 р.), вдруге одружився з Францискою Халецькою (близько 1682–1774 рр.). Їх діти:

Антоній (†1749 р.) — стражник великий литовський
Олександр (†1770 р.) — воєвода трокський
Михайло (†1787 р.) — староста рогачівський і жижморський
Барбара — дружина писаря великого литовського Юзефа Бжостовського
Тереза — дружина стольника великого коронного Ігнация Гумецького.^{[джерело?]}

Джерела Редагувати

Грыцкевіч А. Пацеі // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т., Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал. : Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн. : БелЭн, 2006. − 792 с.: іл. — С. 420. ISBN 985-11-0315-2, ISBN 985-11-0378-0. (біл.)