Йозеф фон Фраунгофер

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Йозеф фон Фраунгофер
Joseph von Fraunhofer
Народився	6 березня 1787(1787-03-06) Штраубінг
Помер	7 червня 1826(1826-06-07) (39 років) Мюнхен ·туберкульоз
Поховання	Старий південний цвинтар :
Місце проживання	Мюнхен
Країна	Королівство Баварія  Священна Римська імперія
Національність	німець
Діяльність	фізик, астроном, хімік
Галузь	фізика, оптика
Заклад	Мюнхенський університет
Посада	директор «Утцшнейдер і Фраунгофер»
Вчене звання	професор
Членство	Баварська академія наук Леопольдина
Нагороди	почесний громадянин Мюнхена^d
Йозеф фон Фраунгофер у Вікісховищі

Йозеф фон Фраунгофер (нім. Joseph von Fraunhofer; 6 березня 1787(17870306), Штраубінг — 7 червня 1826, Мюнхен) — німецький фізик і оптик.

Біографія

Народився 11 дитиною у родині скляра, працював у майстерні батька. Після його смерті (1798) в дванадцять років почав навчатися професії оптика, потім працювати в дзеркальній і скляній майстерні в Мюнхені. Після закінчення навчання він придбав машину для шліфування оптичного скла, але змушений проте був заробляти собі кошти гравіюванням візитних карток. Він звернув на себе особливу увагу баварського короля Максиміліана-Йосифа, який допоміг Фраунгоферу отримати подальшу математичну освіту. З 1806 асистент математичного та оптичного інституту (містився в Мюнхені, потім в Бенедіктбоєрні), де виготовлялися лінзи і оптична апаратура.

З 1809 року за сприяння Георга Фрідріха фон Райхенбаха став одним з його керівників, у 1818 — його директором. Заснована в 1814 році за участю Фраунгофера фірма «Утцшнейдер і Фраунгофер», швидко здобула світову популярність як виробник оптичних приладів для великих обсерваторій, головним чином рефрактори та зорові труби, високої якості.

Фраунгофер демонструє спектроскоп

З 1823 Фраунгофер став професором і хранитель фізичного кабінету Мюнхенського університету та членом Баварської АН, з 1824 член Академії Леопольдина. Технологія виготовлення великих ахроматичних об'єктивів, вже сама по собі нова для того часу, була значно поліпшена Фраунгофером як у частині серійного виробництва оптичного скла — флінтів і кронів — так і їх подальшої обробки. Фраунгофер винайшов окулярний мікрометр і своєрідний об'єктивний мікрометр — геліометр. Вивчаючи показники заломлення різних сортів скла, у 1814 відкрив (незалежно від англійського фізика Вільяма Волластона) і описав лінії поглинання в сонячному спектрі (названі згодом Фраунгоферові лінії).

Фірма «Утцшнейдер і Фраунгофер» постачала першокласні інструменти для найбільших обсерваторій Європи. Телескопи Фраунгофера вперше монтувалися на зручній паралактичній або екваторіальній установці і були забезпечені точними годинниковими механізмами з фрикційним регулятором швидкості, а також найточнішими окулярними мікрометрами. Все це дозволяло вести точні спостереження з великим збільшенням (порядку 700). Рефрактори Фраунгофера сприяли успіхам астрономів у визначенні перших зоряних паралаксів. Фраунгофера називають батьком астрофізики за його піонерську роботу в астроспектроскопії. Спостерігав спектри Місяця, Марса, Венери, знайшов їх подібними до сонячного спектру, що доводило світіння цих тіл відбитим сонячним світлом. Вперше намітив грубий поділ зірок на три спектральні групи. Проведене ним дослідження розподілу енергії в спектрі стало основою для визначення температури зірки. Ввів у практику астрономічних спостережень об'єктивну призму, що дозволило одночасно спостерігати сотні спектрів зірок.

В 1821 році вперше застосував дифракційну ґратку для вивчення спектрів. Запропонував метод спостереження дифракції світла в паралельних променях.

Помер 7 червня 1826 від туберкульозу. Похований на Старому південному кладовищі в Мюнхені.

Наукові праці

Поштова марка до 200 річчя з дня народження Йозефа Фраунгофера (ФРН, 1987)

Крім удосконалень, введених Фраунгофером у виготовлення оптичного скла і особливо великих ахроматичних об'єктивів, крім винайдених ним геліометра і окулярних мікрометрів, Фраунгофер залишив два класичних наукових дослідження. В мемуарах «Bestimmung d. Brechungs und d. Farbenzerstreuungs-Vermögens verschiedener Glasarten, in Bezug auf d. Vervollkommung achromatischer Fernröhre» («Denkschrif. München. Acad.», Т. V, 1814—1815) Фраунгофер згадує вперше про постійні лінії сонячного спектра (згодом названих фраунгоферовими лініями (див. Спектральний аналіз), дає докладний малюнок сонячного спектра і вказує на використання цих ліній при визначенні показників заломлення оптичних середовищ. В іншому творі «Neue Modification d. Lichts durch gegenseitig e Einwirkung und Beugung d. Strahlen und Gesetzte derselben» («Denksch. München. Acad.», т. VIII, 1821—1822) Фраунгофер описав явища в оптичній дифракційної решітці і її застосування до визначення довжини світлових хвиль. За досягнення у науці і техніці Фраунгоферу поставлений в Мюнхені пам'ятник.

Його ім'ям названо наукове-дослідне Товариство Фраунгофера, до складу якого входить Фраунгоферський інститут інтегральних схем, розробник алгоритму MP3.

Посилання

• (нім.)
• , 1888 (Університет Штрассбург)
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Фраунгофер Йозеф. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка. (рос.)