Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina), або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга. Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.
| Німецька національна академія наук Леопольдина | |
|---|---|
| На честь | Леопольд I Габсбург |
| Тип | академія наук наукове товариство національна академія наукd |
| Засновник | Johann Lorenz Bauschd Johann Michael Fehrd Georg Balthasar Metzgerd Georg Balthasar Wohlfahrtd |
| Засновано | 1 січня 1652 Швайнфурт |
| Правовий статус | зареєстроване об'єднанняd |
| Сфера | наука |
| Країна | Німеччина |
| Штаб-квартира | Галле |
| 51°29′14″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.48745300002777725° пн. ш. 11.96339400002777609° сх. д.Координати: 51°29′14″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.48745300002777725° пн. ш. 11.96339400002777609° сх. д. | |
| Членство | Allianz der Wissenschaftsorganisationend Informationsdienst Wissenschaftd German National Research Data Infrastructured Міжакадемічне партнерствоd All European Academiesd |
| Офіційні мови | німецька |
| Керівник | Gerald H. Haugd (1 березня 2020) |
| Вебсайт: leopoldina.org | |
| | |
| Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі |
Загальний опис Редагувати
1687 імператор Священної Римської імперії Леопольд І-й затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»).
З 1878 року Академія розташована в Галле.
Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).
Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії та нагороди. Всі наукові заходи публікуються в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».
Нагороди Редагувати
- Медаль Котеніуса (вперше — у 1792 р.)
- Carus Medal (1896)
- Schleiden Medal (1955)
- Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
- Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
- Leopoldina Prize for Junior Scientists
- Georg Uschmann Prize for History of Science
- Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
- Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
- Medal of Merit (у особливих випадках)
Склад Академії Редагувати
Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).
Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих).
Найвідоміші академіки Леопольдини:
- Чарльз Дарвін
- Альберт Ейнштейн
- Марія Склодовська-Кюрі
- Гете
- Амедео Авогадро
- Макс Планк
- Енріко Фермі
- Вільгельм Оствальд
- Ернест Резерфорд
- Ґергард Ертль
- Іван Павлов
- Конрад Лоренц
- Ніколас Тінберген
- Теодор Генш
- Ернст Геккель
- Ернст Майр
- Карл Йозеф Еберт
- Бенджамін Раш
Українці у складі Леопольдини Редагувати
Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960), Платон Костюк (1966) і Віктор Глушков (1970), а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960) і Меркурій Гіляров (1973).
Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991), а також українці Марина Родніна (2008) і Станіслав Горб (2011), що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.
Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- https://www.leopoldina.org/service/impressum/
- https://idw-online.de/de/institution743
- https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
- https://www.interacademies.org/network/member-academies
- https://allea.org/members
- Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina
- Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina
- Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
- Jedlitschka, Karsten (20 червня 2008). The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle (Salle): more than 350 year of the history of science. Notes & Records of the Royal Society 62 (2): 237–244. doi:10.1098/rsnr.2007.0009 — через JSTOR.
- Leopoldina | Members with Nobel Prize
- Leopoldina — Ivan Schmalhausen
- Leopoldina — Platon G. Kostjuk
- Leopoldina — Viktor M. Gluškov
- Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
- Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
- Leopoldina — Yuri Y. Gleba
- Leopoldina — Marina V. Rodnina
- Leopoldina — Stanislav N. Gorb
Література Редагувати
- Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
- Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
- Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липня 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)