Галина Олександрівна Логінова, у шлюбі Йовович (28 жовтня 1950, Туапсе) — російська та американська акторка українського походження. Мати Мілли Йовович.
| Йовович Галина Михайлівна | |
|---|---|
| рос. Галина Александровна Логинова | |
| Ім'я при народженні | рос. Галина Александровна Логинова |
| Народилася | 28 жовтня 1950 (73 роки) Туапсе, Краснодарський край, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР США |
| Діяльність | акторка, кіноакторка, букер, телеакторка |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Роки діяльності | 1971 — тепер. час |
| У шлюбі з | Bogdan Jovovichd |
| Діти | Мілла Йовович |
| IMDb | nm0431363 |
| | |
| Йовович Галина Михайлівна у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народилася в родині військового на Кавказі. Мати була українкою.
Закінчила в Дніпропетровську (Україна) школу.
Після школи, у 22 роки, поїхала вчитись на акторку у Всесоюзний державний інститут кінематографії (Росія). Закінчила в 1972 р., майстерня В. Бєлокурова.
Після отримання диплома знову повернулася в Україну — і працювала акторкою на кіностудії Довженка в Києві з 1973 по 1980 рік, до еміграції у США.
Як акторка кіностудії Довженка знялась у фільмах: «Багато галасу даремно» (1973, Беатриче), «Товариш бригада» (Людмила Краснова), «Блакитний патруль» (1974, т/ф, Таня), «Літо в Журавлиному» (Марина), «Тіні зникають опівдні» (Ольга Воронова), «Пробивна людина» (1979, Світлана), «Казка як казка» (лиха фея), «Мільйони Ферфакса» (1980, Моллі Ферон).
В Києві зустріла серба Богдана (Богі) Йововича, який вчився в Київському медичному інституті за обміном, і одружилася з ним.
17 грудня 1975 року в Києві народила дочку Міліцу, пізніше відому як Мілла Йовович. Жила з донькою на вулиці Богомольця, брала її з собою спостерігати за акторською роботою.
В січні 1981 року емігрувала з дочкою до чоловіка в США, оскільки він не міг отримати візи до СРСР. Займалася розвитком талантів дочки (малювання, музика) та просуванням її в професіях моделі та акторки.
Станом на 2005 мала будинок на голлівудських пагорбах, ще один у Палм-Спрінгс, де збирала відомих людей, особливо слов'ян. Якось приймала Богдана Ступку, про якого відгукувалась дуже схвально. Деколи приїздили і російські друзі: Володимир Машков, Костянтин Райкін.
У 1987 році повернулася в кіно, знімаючись в американських та російських фільмах.
20—25 серпня 2005 року (після перемоги Помаранчевої революції) приїжджала з Мілою до Києва, відвідувала Києво-печерську лавру, Андріївський узвіз, Пирогово, співала українських пісень. Бачилася з київськими друзями, серед яких подруга студентських років Ніна Реус, Віталій Кличко.
Примітки ред.
- Біографія Мілли Йовович [ 20 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.), Millaj.com
- «Я мечтаю сыграть Анну Ахматову» [ 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Biography for Milla Jovovich [ 5 січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)Internet Movie Database [ 25 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- [Джерело?](англ.)
- . Purple (фр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 10 грудня 2021.
- ГАЛИНА ЛОГІНОВА: В КИЄВІ 2005 р. [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- ІНТЕРВ'Ю Галини Логінової [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ . Україна Молода. Архів оригіналу за 28 березня 2019.
Література ред.
- Ушканова Н. О. Матешко -П. Логінова: "Бути сильною, лишаючись слабкою // Новини кіноекрана. 1980. № 3. — С. З.