Зігфрід Генріці (нім. Siegfried Henrici; 10 травня 1889 — 8 листопада 1964) — німецький воєначальник, генерал танкових військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Зігфрід Генріці | |
|---|---|
| нім. Siegfried Henrici | |
| Народився | 10 травня 1889 Зост, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Помер | 8 листопада 1964 (75 років) Бад-Наугайм, Веттерау, Дармштадт, Гессен, ФРН |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
| Роки активності | з 1907 |
| Військове звання | Генерал танкових військ |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
2 вересня 1907 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни демобілізований і 19 вересня 1919 року поступив на службу в Міністерство безпеки Пруссії. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 жовтня 1936 року — командир 29-го артилерійського полку. З 26 серпня 1939 року — командир артилерії 16-го армійського корпусу, з 1 вересня 1939 року — 30-го артилерійського командування. Учасник Польської і Французької кампаній. З 16 березня 1941 року — командир 16-ї моторизованої дивізії, з 13 листопада 1942 року — 40-го танкового корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. 1 жовтня 1943 року відправлений в резерв. З 25 березня 1944 року — командир штабу оборони Криму. 8 травня 1944 року знятий з посади. З 1 вересня 1944 року — знову командир 40-го танкового корпусу. 9 травня 1945 року потрапив в радянський полон. 9 вересня 1945 року військовим трибуналом військ МВС Сталінградської області засуджений до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року звільнений.
Звання Редагувати
- Фанен-юнкер (2 вересня 1907)
- Фанен-юнкер-єфрейтор (грудень 1907)
- Фанен-юнкер-унтерофіцер (22 лютого 1908)
- Фенріх (23 квітня 1908)
- Лейтенант (27 січня 1909)
- Оберлейтенант (24 грудня 1914)
- Гауптман (18 квітня 1918)
- Гауптман поліції (19 вересня 1919)
- Майор поліції (1 жовтня 1921)
- Оберстлейтенант поліції (1 листопада 1933)
- Оберст поліції (30 січня 1935)
- Оберст (15 жовтня 1935)
- Генерал-майор (1 червня 1939)
- Генерал-лейтенант (1 червня 1941)
- Генерал танкових військ (1 січня 1943)
Нагороди Редагувати
- Залізний хрест
- 2-го класу (14 вересня 1914)
- 1-го класу (24 грудня 1915)
- Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (12 лютого 1918)
- Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (20 травня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (13 жовтня 1941)
- дубове листя (№350; 9 грудня 1943)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Німецький хрест в золоті (13 серпня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт (1 вересня 1943)
Література Редагувати
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9