Вальтер-Пер Фельгібель (нім. Walther-Peer Fellgiebel; 7 травня 1918, Шарлоттенбург — 14 жовтня 2001, Франкфурт-на-Майні) — офіцер артилерії вермахту, майор (січень 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Учасник Липневої змови.
| Вальтер-Пер Фельгібель | |
|---|---|
| нім. Walther-Peer Fellgiebel | |
| Народився | 7 травня 1918 Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург |
| Помер | 13 жовтня 2001 (83 роки) або 14 жовтня 2001 (83 роки) Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Німеччина |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | військовослужбовець, офіцер, письменник-документаліст |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Військове звання | Майор |
| Батько | Еріх Фельгібель |
| Нагороди | |
Син генерала військ зв'язку і також учасника Липневої змови Еріха Фельгібеля.
Біографія Редагувати
Навчався в початковій школі в Герліці. У 1937 році закінчив гімназію в Альтдеберні. Незадовго до початку Другої світової війни закінчив військове училище в Ганновері, отримавши звання лейтенанта.
Брав участь у Польській кампанії і війні проти СРСР, в ході якої був кілька разів поранений. З листопада 1943 по літо 1944 року викладав в 2-му артилерійському училищі в Ютербозі.
У 1944 році як учасник замаху на Гітлера був заарештований, але завдяки заступництву начальства його відпустили.
Після війни працював у німецькій фірмі з виготовлення сірників. У 1954 році вступив до Асоціації кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста.
Сім'я Редагувати
Був одружений, мав двох дітей.
Нагорода Редагувати
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест
- 2-го класу (13 липня 1940) — як лейтенант 4-ї роти 298-го артилерійського полку.
- 1-го класу (30 липня 1941) — як лейтенант 2-го батальйону 298-го артилерійського полку.
- Нагрудний знак «За поранення»
- В чорному (30 липня 1941)
- В сріблі (3 серпня 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста (7 вересня 1943) — як обер-лейтенант і командир 935-го легкого артилерійського дивізіону (моротризованого).
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» 1-го ступеня (17 вересня 1943)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (23 березня 1944)
- Офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (4 липня 1975)
- Бойовий хрест Европи (1 листопада 1987)
Бібліографія Редагувати
- Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes, 1939—1945. Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Podzun-Pallas, Friedberg 1993, ISBN 3-7909-0284-5.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Література Редагувати
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.304
- Walter Habel (Hrsg.): Wer ist wer? Das deutsche Who's who. 29. Ausgabe. Schmidt-Römhild, Lübeck 1990, ISBN 3-7950-2010-7, S. 319.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1033633771 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.