Віктор Васильович Золотов (нар. 27 січня 1954 року, Сасово, Рязанська область, РРФСР, СРСР) — російський державний діяч, воєначальник. Директор Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації — головнокомандувач військами національної гвардії Російської Федерації з 5 квітня 2016 року. Генерал армії (2015). Перший заступник Міністра внутрішніх справ — головнокомандувач внутрішніми військами МВС Росії (2014–2016). Начальник Служби безпеки Президента Російської Федерації — заступник директора Федеральна служба охорони Російської Федерації (2000–2013). Звинувачений фондом боротьби з корупцією у численних корупційних злочинах та незаконному збагачені сім'ї та свого оточення, привласенні державного майна.
| Віктор Васильович Золотов | |
|---|---|
| рос. Ви́ктор Васи́льевич Зо́лотов | |
| | |
| Директор Національної гвардії РФ — головнокомандувач військами національної гвардії РФ | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 5 квітня 2016 |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | посада заснована |
| Постійний член Ради Безпеки РФ | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 12 квітня 2016 |
| Перший заступник міністра внутрішніх справ — головнокомандувач внутрішніми військами МВС Росії | |
| 12 травня 2014 — 5 квітня 2016 | |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Микола Рогожкін |
| Наступник | посада скасована |
| Начальник Служби безпеки Президента РФ | |
| 7 травня 2000 — 14 вересня 2013 | |
| Народився | 27 січня 1954 (69 років) Sasovod, Рязанська область, РРФСР, СРСР |
| Відомий як | охоронець |
| Громадянство | Росія |
| Національність | росіянин |
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Політична партія | КПРС |
| Професія | військовик |
| Звання | Генерал армії |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився в робітничій сім'ї і в молодості працював слюсарем на заводі АЗЛК.
Строкову військову службу проходив у прикордонних військах. З 1970-х рр. працював в 9-му управлінні Комітету державної безпеки СРСР (з 1990 р. в Головному управлінні охорони Російської Федерації).
19 серпня 1991 року охороняв Президента РРФСР Бориса Єльцина під час його виступу з броні танка.
У 1990 роки був найнятий охоронцем мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. На цій роботі познайомився з Володимиром Путіним, який у той час перебував на посаді заступника мера. Згодом зблизився з Путіним, став брати участь у спарингах з боксу та дзюдо.
У 1996 році Золотов був звільнений з ГУО Росії (ФСТ Росії), деякий час працював в компанії «Балтик-Ескорт» на посаді особистого охоронця впливового російського кримінального авторитета Романа Цепова (Рома-продюсер).
У 2000 по 2013 — начальник Служби безпеки Президента Російської Федерації — заступник директора Федеральної служби охорони Російської Федерації. Змінив на цій посаді Анатолія Кузнєцова. Генерал-полковник (2006). Закінчив юридичний інститут і Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.
Був головою президії загальноросійської громадської організації «Російська Національна Федерація Ояма Кіокушинкай карате-до». У вересні 2013 року призначений на посаду заступника головнокомандуючого внутрішніми військами МВС Росії.
12 травня 2014 указом Президента Російської Федерації призначений першим заступником Міністра внутрішніх справ Російської Федерації — головнокомандувачем внутрішніми військами МВС Росії.
Доходи Редагувати
У серпні 2015 року опубліковані відомості про доходи Золотова за 2014 рік, вони склали трохи більше 6 млн рублів.
За даними Навального генерал і його найближче оточення має у власності нерухомості на суму 3.5 млрд рублів.
Звання Редагувати
Військове звання генерал армії присвоєно указом Президента Росії Путіна від 10 листопада 2015 року.
Директор Національної гвардії Росії Редагувати
5 квітня 2016 Указом Президента Росії призначений директором національної гвардії Російської Федерації — головнокомандувачем військами національної гвардії Російської Федерації. Посада прирівнюється за статусом до федеральному міністрові. Віктор Золотов включений до складу Ради безпеки Російської Федерації як постійний член.
12 квітня 2016 року Указом Президента переведений в члени Радбезу.
6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії.
19 вересня 2018 року Віктор Золотов випустив своє відеозвернення, в якому він запропонував Навальному дуель і пообіцяв зробити з опозиціонера «соковиту відбивну» вказавши, що засновник ФБК допустив у його відношенні «образливі наклепницькі вигадки», які не прийнято просто так прощати.
Сім'я Редагувати
Дочка Жанна Золотова заміжня за продюсером Юрієм Чечіхіним (продюсував серіал «Ділки» і фільм «Обставини»). Син Роман Золотов до 2014 року служив у позавідомчій охороні. Також разом з Чечіхіним продюсував фільми, зіграв одну з головних ролей у 4-серійному фільмі «Честь маю!..».
У 2007—2015 роках працював заступником генерального директора ФГУП «Охорона».
З 2017 року є заступником керівника департаменту фізичної культури і спорту міста Москви.
Звинувачення у корупції Редагувати
Звинувачений фондом боротьби з корупцією у численних корупційних злочинах та незаконному збагачені сім'ї та свого оточення, від мілких фактів на закупках форми та шевронів, харчування у армії до фактів привласення державних дач часів СРСР, які навіть політики того часу не дозволяли собі привласнити. Обіцяного судового позову або дебатів у захист ділової честі та гідності не відбулось, проте, з'явився позов до Навального від ООО "Мясокомбинат «Дружба народов» із позовними вимогами у 1 млн рублів, які дві апеляції та дві касації не задовільнили.
Цікаві факти Редагувати
- Має краповий берет — вручено 7 травня 2015 року за рішенням Ради військовослужбовців внутрішніх військ МВС Росії, мають право носіння крапового берета.
- Почесний громадянин міста Сасово.
Примітки Редагувати
- . Президент России (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
- ↑ . youtube.com (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- НТВ. «Підсумкова програма». 29 квітня 2007 р. (відеосюжет)
- . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 29 червня 2017.
- (російська). Алексей Навальный. 18 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
- Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- Євген Калюков, Валерій Романов, [[https://web.archive.org/web/20180911183105/https://www.rbc.ru/society/11/09/2018/5b9781dc9a794753a65b413e?from=main Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] Золотов звернувся до Навального // РБК, 11.09.2018
- (ru-RU). Meduza. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
- . Meduza. 30.5.2017. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
- экономические споры по гражданским правоотношениям.
- Прес-служба внутрішніх військ МВС Росії (08.05.2015). . Архів оригіналу за 11.10.2016. Процитовано 29.06.2017.